Рішення № 86377673, 05.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/8860/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача Струкової Л.В.,

представника відповідача Поплавського Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0010781305 від 10.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що винесене податкове повідомлення-рішення №1110781305 від 10.05.2018 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, висновки акту перевірки від 23.04.2018 року № 439/06-30-13-05/3383017714 в частині щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 329292 грн. є протиправними. Зазначає, що встановлене контролюючим органом порушення щодо включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по ТМЦ у сумі 1646462 грн, в тому числі ПДВ - 329292 грн, які придбані та в подальшому не використовувались в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків та відсутні в залишках товарів станом на 31.12.2017 є необгрунитованим та спростовується матеріалами справи. Наголошує, що 444 позиції додатку 3 до акта перевірки є хибними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки документально підтверджено використання у періоді, який перевірявся, в господарській діяльності позивача товарів на загальну суму 1646462 грн (в тому числі ПДВ - 329292 грн).

Стверджує, що перевіряючими не були враховані всі необхідні документи надані позивачем під час перевірки при визначенні суми ПДВ, зокрема, акти приймання-передачі на відповідальне зберігання, акти списання, податкові накладні на реалізацію товарів та відповідні платіжні доручення, а тому викладені висновки в акті перевірки спростовуються фактичними даними бухгалтерського обліку.

Позивач вважає, що підстави для застосування штрафних санкцій відсутні, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. У зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду 26.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 25.07.2019.

19.07.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву №246 від 16.07.2019 (а.с.173-175, т.2), в якому представник відповідача вказує на необґрунтованість підстав для задоволення позовних вимог. Зазначає, що в ході проведення перевірки позивачем не надано підтверджуючих документів, в тому числі щодо використання в господарській діяльності товарів (придбано та не реалізовано, не використано в господарській діяльності) на суму 1646462 грн (без ПДВ), згідно з реєстром податкових накладних за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 по яких позивачем включено до податкового кредиту на протязі 2015-2017 років податок на додану вартість у сумі 329292 грн. Зазначає, що згідно з наданими документами та поясненнями позивача щодо стану залишків ТМЦ станом на 31.12.2017 встановлено відсутність товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1646462 грн (без ПДВ).

Представник відповідача, стверджує, що 13.04.2018 контролюючим органом надано позивачу запит (№1709/14/06-30-13-05) щодо проведення інвентаризації ТМЦ та зняття залишків ТМЦ, надання письмових пояснень та підтверджуючих документів щодо ТМЦ, одна, ФОП ОСОБА_1 не було допущено перевіряючих до проведення інвентаризації, у зв`язку із відсутністю такої можливості. При цьому представником відповідача вказано, що у разі проведення вибіркової інвентаризації та виявлення нестачі придбаних товарів, такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника, а тому вважає, що винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, а позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами.

Підготовче засідання у справі призначене на 25.07.2019 відкладено на 27.08.2019, а з 27.08.2019 на 19.09.2019, у зв`язку із задоволенням клопотань позивача та його представника про відкладення розгляду справи (а.с.188, зворот, т.2; а.с.198, т.2).

Відповідно до ухвали суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 27.08.2019, продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 19.09.2019.

Підготовче засідання у справі, яке призначене на 19.09.2019 не відбулося з причин перебування судді Єфіменко О.В. у відпустці та відкладено на 17.10.2019.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 17.10.2019 відкладено підготовче засідання на 14.11.2019 у зв`язку із витребуванням додаткових доказів у справі.

14.11.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.12.2019 у зв`язку із необхідністю представнику відповідача надати додаткові докази у справі.

Відповідно до ухвали суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 05.12.2019, закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.180 КАС України представники сторін, які беруть участь у справі подали до суду заяви про надання згоди на проведення розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого провадження (а.с.198-199, т.3).

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих усних поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд перевірив матеріали справи, заслухав представників сторін, які беруть участь у справі вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 05.09.2013 (а.с.53, т.1) та з 01.10.2013 зареєстрований як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №200140544 серії НОМЕР_4 від 01.10.2013 (а.с.54, т.1).

Відповідно до реєстраційних даних видами економічної діяльності діяльності ФОП ОСОБА_1 визначено: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.54); діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (КВЕД 46.18); надання інших допоміжних комерційних послуг (КВЕД 82.99); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (КВЕД 47.19).

З 02.04.2018 до 16.04.2018 Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2013 по 31.12.2017.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.04.2018 № 432/06-30-13-05/3383017714 (а.с.58-108, т.1), в якому зафіксовані наступні порушення:

- пп.16.1.2, п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 ст.44, пп. 296.1.2 п.296.1 ст. 296 Податкового кодексу України та п.1, п.п.4-6 Порядку ведення «Книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року № 1637 та наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579 (зі змінами та доповненнями), а саме - не ведення Книги обліку доходів;

- пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, п. 117.1 ст. 117 ПКУ, п. 8.4 розділу VIII наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 №1588 (із змінами та доповненнями) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 №1562/20300, а саме неподання повідомлення про об`єкти оподаткування і формою №20-ОПП протягом 10 робочих днів, які пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність;

- п. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 ПКУ, а саме, в перевіряємому періоді, порушено граничні терміни сплати єдиного податку за 2014 рік (декларація №9080321471 від 08.02.2015), в сумі 14743,51 грн (кількість днів прострочення сплати - 1 день);

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасне подання Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013-2014 роки, неподання Таблиці 1 до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік та несвоєчасне подання звітів про суми нарахованої заробітної плати за березень 2014 року та жовтень 2014 року;

- п. 46.1 ст. 46, п. 51.1 ст.51, абз. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п.3.2, п.3.3, п.3.6 р.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і утриманого з них податку (форма №1-ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (із змінами та доповненнями), а саме: за перевіряємий період встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не відобразив в податковому розрахунку ф. 1-ДФ суму нарахованої та виплаченої безвідсоткової поворотної фінансової позики самозайнятій особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за ознакою доходів «153» та не включенням суми допомоги по тимчасовій втраті працездатності за рахунок фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- абз. 1, абз. 2 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями) встановлено, що за період з 21.01.2013 по 31.12.2017, сплата єдиного соціального внеску не здійснювалась одночасно з виплатою заробітної плати;

- п.1 ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464VI (із змінами та доповненнями) встановлено несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску у терміни визначені законодавством по коду бюджетної класифікації 71010000, «Єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності», а саме: в грудні 2016 року в сумі 704 грн, в квітні 2017 року - 1901,21 грн, в травні 2017 року - 5477,58 грн, в червні 2017 року - 9058,08 грн, в липні 2017 року - 12998,73 грн, в серпні 2017 року - 17343,57 грн, в вересні 2017 року - 22021,90 грн, в жовтні 2017 року - 24701,14 грн, в листопаді 2017 року - 4604,24 грн;

- абз «а» п. 185.1 ст.185, пп.187.1 ст. 187, п. 189.1 ст.189, абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 329292,00 грн., в тому числі грудень 2017 року - 329292,00 грн.

У зв`язку із чим контролюючий орган, згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.п.58.1-58.2 ст.58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки №432/06-30-13-05/3383017714 від 23.04.2018 виніс податкове повідомлення-рішення №0010781305 від 10.05.2018, яким збільшено грошового зобов`язання на 329292 грн та застосовано штраф у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов`язання згідно з п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у розмірі 82323 грн (а.с.56).

Таким чином, відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення загальна сума податку на додану вартість та фінансові санкцій, яка підлягає сплаті до бюджету складає 411615 грн.

Позивач не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України, зі змінами та доповненнями), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положення п.75.1. ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 ПК України.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Статтею 81 ПК України визначені строки проведення виїзних перевірок та статтею 82 ПК України порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

В силу положень п.189.1 ст.189 ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до абз. «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

В свою чергу відповідно до п.202.1 ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Як свідчать матеріали справи позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість до контролюючого органу щомісячно (а.с.139-162, т.3).

Статтею 188 ПК України визначено порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Як стверджує контролюючий орган, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по товарно - матеріальним цінностям (побутова техніка, вікна, двері ПВХ, побутову хімію жалюзі, тощо) у сумі 1646462 грн (без ПДВ), ПДВ - 329292 грн, які придбані, та в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, крім того, фіскальний орган вказує на той факт, що відсутні залишки товарів станом на 31.12.2017 та перевіряючих не було допущено до проведення інвентаризації. Відповідач наголошує, що в ході проведення перевірки позивачем не надано підтверджуючих документів, в тому числі, щодо використання в господарській діяльності товарів на суму 1646462 грн (без ПДВ), а тому податок на додану вартість безпідставно включено до податкового кредиту на протязі 2015-2017 років у розмірі 329292 грн.

Так, пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відтак, як встановлено під час здійснення перевірки, основними контрагентами-постачальниками у період, який перевірявся, з котрими позивач перебував у господарських відносинах були: ТОВ "1001 Дрібниця"; ТОВ "НЕЙЛ"; Промислова-технічна компанія у вигляді ТОВ «Агромат»; ПАТ Чернігівський інструментальний завод"; Виробничо-комерційне підприємство у формі ТОВ "Обрій"; ПАТ "Солді і Ко" ЖФ ПАТ "Солді і КО"-"Солді-Житомир"; ТОВ "КПД-Універсал"; ТОВ "АГРОТЕХСОЮЗ"; ПП "Будпостач"; ПП "Фірма "Бель"; ТОВ "Галант Пол електра"; ФОП ОСОБА_3 ; ФОП ОСОБА_4 ; ТОВ "ЛеоТекс"; ТОВ Завод автогенного обладнання ДОНМЕТ"; ТОВ "АБРАЗИВ-ЦЕНТР"; ПП "Техкомплект"; ТОВ "Арсенал-Центр"; ТОВ "КП ЕМІР"; ТОВ "Метизкомплект"; ТОВ "Юніком-Пром"; ТОВ "КАРАТ ЛТД"; ТОВ спільне українсько-американське підприємство "Євроком"; ПП «МЕТИЗИЧ»; ТОВ "Віст Груп"; ТОВ "ОПТОВА КОМПАНІЯ "ПРОМІНСТРУМЕНТ"; ТОВ "КОМРАД ТРЕЙД"; ТОВ "АКВІЛОН КСД"; ТОВ "МАКС ЛАЙТ"; ТОВ "Продмаркетпром"; ТОВ "УКР-ФЛЕКС"; ТОВ "Охорона праці"; TOB "СМК СІСТЕМ"; ТОВ "Торгова компанія "ІКС-ТЕХ"; Приватне підприємство "АктивТоргКріп"; ТОВ "СФЕРАЛАЙН"; ПП "Партнер-Дистрибуційна компанія"; ТОВ "Горіндустрія ВС"; ТОВ "АЛЬБА ПРОФІЛЬ УКРАЇНА"; TOB "КТ УКРАЇНА"; ТОВ "ІНТЕР-НОРМ"; ТОВ "УКРКОМПОЗИТ"; ТОВ "ЄВРОТЕХ ГРУП"; ТОВ "ЮВЕНТА-ГРУП УКРАЇНА"; TOB "ТК ПРОФІ ТРЕЙД+"; ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ОПТІМ"; ТОВ "Стрий-Електро"; ТОВ "АГРОМАШТРЕЙД" та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОПТІМ".

Разом з тим, основними контрагентами-покупцями у цей період з якими позивач перебував у господарських відносинах були: ПАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів"; ПАТ "Трубний завод "Трубосталь"; ФОП ОСОБА_5 ; ПАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування"; ПАТ "Енергопостачальна компаній "Житомиробленерго"; ТОВ "Авант"; Корпорація "ТАСКО"; ПрАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал"; ТОВ "ОМЕЛЯНІВСЬКИЙ КАР"ЄР"; ПАТ "Коростенський кар`єр"; ФОП ОСОБА_6 ; ПП "Авторитет"; Приватне підприємство "Укрпалетсистем"; ТОВ «Белгріінвест»; ТОВ "МІЛЄ"; ПрАТ "Транснаціональна корпорація "ГРАНІТ"; ТОВ "Автодортранс; Коростенське комунальне підприємство "ВОДОКАНАЛ"; ФОП ОСОБА_9; ТОВ "Астафе"; ПАТ "Бехівський спеціалізований кар`єр; ТОВ "АГРО-ХОЛДИНГ MC"; Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕЛЕКТРО; ТОВ НВП"Павам"; ТОВ "Продмаркетпром"; ТОВ "МЕТАЛОПРОМБАЗА" ; Публічне акціонерне товариство «Коростенський хлібозавод»; ТОВ "Немирів - Ойл"; ТОВ "НВП" ОЛДЕМ" Електромеханічний завод; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ КОРОСТЕНСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ"; Підприємство профспілки "ТД КВК (№ 71)"; ТОВ "ДФУ АГРО" ; ТОВ «ЯРЕН»; ТОВ «Петрі»; ТОВ Майданівський деревопереробний комбінат"; Державне територіально-галузеве об`єднання Південно-Західна залізниця" Відокремлений підрозділ ремонтне вагонне депо Коростень та ПАТ «Коростенська Райагропромтехніка».

Крім того, згідно з наданими на перевірку документами та згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у позивача у власності відсутнє нерухоме та рухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення документальної планової перевірки, позивачем на підтвердження здійснення господарської діяльності перевіряючим надано податкові накладні, які свідчать про реалізацію товарів ФОП ОСОБА_1 , зокрема: з ТОВ «Українська паливна група» за №13 від 14.12.2017 на суму 1400 грн, в тому числі ПДВ 233,33 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 22.12.2017 № 9274578700, платіжне доручення №3653 від 20.12.2017 на суму 1400 грн, а.с.184-186, т.1); з ТОВ «Українська паливна група» №54 від 26.09.2017 на суму 7388,26 грн, в тому числі ПДВ 1231,38 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 11.10.2017 № 9209817479, платіжне доручення №10217 від 09.11.2017 на суму 7388,26 грн, а.с.190-192, т.1); з ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» №3 від 02.10.2017 на суму 508,99 грн, в тому числі ПДВ 84,83 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 25.10.2017 № 9221597106, платіжне доручення №8931 від 09.10.2017 на суму 508,99 грн, а.с.193-195, т.1); з ТОВ «Технорозробка» №131 від 29.08.2017 на суму 11854,27 грн, в тому числі ПДВ 1975,71 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 11.09.2017 № 9183443811, платіжне доручення №1523 від 29.08.2017 на суму 11854,27 грн, а.с.196-198, т.1); з ТОВ «Дубова» №115 від 28.08.2017 на суму 2651,94 грн, в тому числі ПДВ 441,99 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 11.09.2017 № 9183447298, платіжні доручення №1037 від 30.08.2017 на суму 2651,94 грн, а.с.209-212, т.1); з ТОВ «Юпіджі» №120 від 28.08.2017 на суму 680,04 грн, в тому числі ПДВ 113,34 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 11.09.2017 № 9183447857, платіжне доручення №213 від 31.08.2017 на суму 680,04 грн, а.с.213-215, т.1); з ДП «Підприємство ДКВС України №71» №130 від 29.08.2017 на суму 1069,98 грн, в тому числі ПДВ 178,33 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 11.09.2017 № 9183447452, платіжне доручення №93 від 29.08.2017 на суму 1069,98 грн, а.с.216-218, т.1); з Приватним підприємством «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» №18 від 06.09.2017 на суму 823,07 грн, в тому числі ПДВ 137,18 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 22.09.2017 № 9194377609, платіжне доручення №11980 від 09.09.2017 на суму 823,07 грн, а.с.219-221, т.1); з ПраТ «Трубосталь» №8 від 01.09.2017 на суму 4022,10 грн, в тому числі ПДВ 670,35грн (квитанція про реєстрацію ПН від 22.09.2017 № 9194305077, платіжне доручення №2441 від 11.09.2017 на суму 4022,10 грн, а.с. 224-226, т.1); з ФОП ОСОБА_5 №146 від 29.03.2017 на суму 1784,88 грн, в тому числі ПДВ 297,48 грн (квитанція про реєстрацію ПН від 13.04.2017 № 90652925, платіжне доручення №98 від 28.04.2017 на суму 1784,88 грн, а.с.227-231, т. 1).

Разом з тим, сума донарахованих зобов`язань контролюючим органом спростовується наданими до матеріалів справи актами списання ФОП ОСОБА_1 : списані товарно-матеріальні цінності позивачем на власні потреби, зокрема: № 01/01-15 від 27.01.2015 на суму 575,10 грн, в тому числі ПДВ 95,87 грн (а.с.172, т.1); № 4/04-15 від 28.04.2015 на суму 8294,70 грн, в тому числі ПДВ 1382,67 грн (а.с.174, т.1); № 10/12-15 від 31.12.2015 на суму 4176 грн, в тому числі ПДВ 696,14 грн (а.с.175, т.1); № 2/04-16 від 15.04.2016 на суму 4872 грн, в тому числі ПДВ 812,16 грн, (а.с.176, т.1); №9/10-16 від 31.10.2016 на суму 546 грн, в тому числі ПДВ 91,02 грн, (а.с.177, т.1); №10/02-16 від 31.10.2016 на суму 6184,80 грн, в тому числі ПДВ 91,02 грн (а.с.194, т.3); № 10/12-16 від 30.12.2016 на суму 4176 грн, в тому числі ПДВ 696,14 грн, (а.с.178); № 2/02-17 від 10.02.2017 на суму 189 грн, в тому числі ПДВ 31,50 грн (а.с.180, т.1); № 4/04-17 від 15.04.2017 на суму 4698 грн, в тому числі ПДВ 783,16 грн (а.с.173, т.1); № 8/08-17 від 09.08.2017 на суму 6681,96 грн, в тому числі ПДВ 1113,88 грн (а.с.181, т.1); № 9/08-17 від 28.08.2017 на суму 870 грн, в тому числі ПДВ 145,03 грн ( а.с.179, т.1); №10/12-17 від 29.12.2017 на суму 1593,86 грн, в тому числі ПДВ 265,69 грн (а.с.182, т.1), №10/02-16 від 31.10.2016 на суму 6184,84 грн (а.с.194, том 3).

Щодо твердження відповідача стосовно відсутності залишків товару станом на 31.12.2017, суд вважає за необхідне вказати.

Так, між ФОП ОСОБА_1 , як поклажодавцем та ФОП ОСОБА_8 , як із зберігачем, укладено договір відповідального зберігання від 25.12.2017 за №25/12-17, який міститься в матеріалах справи (а.с.195-197, т.3). Згідно з п.п.5.1 п.5 цього договору умовами вказаного договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору.

В свою чергу, відповідно до вказаного договору, поклажодавець передав а зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно, яке перераховане в акті №1 приймання-передачі на загальну суму 1627533,10 грн, в тому числі 316782,75 грн (а.с.168-170, том 1) та в акті №2 приймання-передачі на загальну суму 272783,64 грн, в тому числі ПДВ 45473,03 грн.

Як видно із інвентаризаційного опису, який міститься в матеріалах справи, станом на 31.12.2017 на зберіганні у ФОП ОСОБА_8 перебувало товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 19000316,49 грн.

Крім того, в матеріалах справи є інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2017 на суму 3342223,38 грн, які станом на 31.12.2017 перебували на зберіганні у магазині «Саморіз» (а.с.3-128, т.3).

Суд, дослідивши вищевказані документи, погоджується з позицією позивача, що грошові зобов`язання нараховані контролюючим органом за період, який перевірявся, не підтверджені доказами наданими контролюючим органом під час розгляду справи, та вказує, що перевіряючими були сформовані висновки, викладені в акті перевірки без врахування усіх наданих ФОП ОСОБА_1 підтверджуючими документами. Судом встановлено, що документи на підтвердження здійснення господарської діяльності у період за який проводилася перевірка, надавалися позивачем згідно опису, який міститься в матеріалах справи (а.с.175, том 3) та без складання письмового опису.

З позицією контролюючого органу щодо відсутності залишків товарно-матеріальних цінностей у позивача станом на 31.12.2017, оскільки у останніх була відсутня можливість перевірити залишки ТМЦ, суд погодитися не може, з наступних підстав.

Після ознайомлення посадових осіб контролюючого органу з актами списання ТМЦ за період 2015-2017р.р., договором відповідального зберігання, актами приймання-передачі на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей на суму 1900316,49 грн, 16.04.2018, в останній день перевірки, позивачу вручено лист від 13.04.2018 №1709/14/06-30-13-05 "про надання інформації", в якому ГУ ДФС у Житомирській області просило надати письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо залишків товарно-матеральних цінностей та допустити посадових осіб до обстеження приміщень, в яких зберігаються ТМЦ (а.с.176).

Як видно з матеріалів справи, у відповідь на вказаний лист, позивачем було надано посадовим особам фіскального органу письмову інформацію, щодо інвентаризаційних залишків станом на 31.12.2017, однак допустити посадових осіб до обстеження приміщень, в яких зберігаються його ТМЦ ФОП ОСОБА_1 не міг, оскільки ТМЦ перебували на відповідальному зберіганні у ФОП ОСОБА_8 , який 16.04.2018 перебував за межами України, про що, в свою чергу, були надані письмові пояснення позивачем посадовим особам контролюючого органу (а.с.177, т.2).

При цьому, слід зазначити, що додаткових строків, в які слід допустити посадових осіб до обстеження приміщень, де зберігалися ТМЦ позивача, контролюючим органом не надано.

Таким чином, здійснення господарської діяльності позивачем підтверджена наявними в матеріалах справи документами, які в свою чергу були також надані позивачем при проведенні перевірки.

Разом з тим, слід зазначити, що всі надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

При цьому, відповідач не зазначає про будь-які зауваження до форми та змісту вказаних первинних документів.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Натомість, надання контролюючого органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Спрямованість господарських операцій позивача на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.

А відтак, за умови невстановлення відповідачем наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.05.2019 року № 0010781305 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6174,23 грн, що підтверджується платіжним дорученнями №2856 від 05.06.2019.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0010781305 від 10.05.2018, винесене Головним управлінням ДФС у Житомирській області, про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій з грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі в розмірі 411615 (чотириста одинадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 6174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) грн 23 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 17 грудня 2019 року

Суддя О.В. Єфіменко