
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27 листопада 2019 року Справа № 280/2642/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.,
за участю секретаря Фесик А.В.
представника позивача: Грамчук М.О.
представників відповідача: Матвєєв І.В., Шалагінова М.В.
представника третьої особи Мунтянов О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області головного державного інспектора Шершнєва Віктора Пилиповича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна регуляторна служба України
про визнання дій протиправними та визнання протиправною і скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Начальника Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області, Головного державного інспектора Шершнєва Віктора Пилиповича (надалі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна регуляторна служба України, в якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дії відповідача по винесенню постанови про накладення штрафу на позивача за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми від 11.12.2018 року №15 у сумі 26061,00 грн.
-визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми від 11.12.2018 року №15 у сумі 26061,00 грн.
Ухвалою судді від 05.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.08.2019 здійснено перехід із спрощеного у загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 03.09.2019.
03.09.2019 за клопотанням представника позивача було відкладено підготовче засідання на 01.10.2019.
01.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.10.2019.
21.10.2019 у підготовчому засіданні відмовлено представнику відповідача про залишення позову без розгляду; задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка; відмовлено представнику позивача у прийнятті уточненої позовної заяви, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.10.2019.
У судовому засіданні 30.10.2019 було заслухано свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та оголошено перерву до 27.11.2019.
У судовому засіданні 27.11.2019, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити його у повному обсязі.
В обґрунтування позову зазначила, що не погоджується із постановою відповідача від 11.12.2018 №15 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» та з діями начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області по винесенню вказаної постанови, вважає їх протиправними. Вказує, що з 01.01.2018 Законом №2042-VIII встановлено заборону на здійснення інспектування без застосування акта державного контролю, при цьому застосування уніфікованих форм актів перевірки, затверджених відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом дозволено лише до 01.01.2018. Також звертає увагу на позицію Державної регуляторної служби України щодо наявності повноважень у органів державного нагляду (контролю) проведення заходів державного (нагляду) контролю й права суб`єктів господарювання не допускати їх до проведення цих заходів за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) від 28.12.2018. Зазначає, ФОП Нікогосян є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 69068, проте не використовує потужності кафе «Ані» яке розташоване за вказаною адресою, так відповідно до даних Державного реєстру потужностей операторів ринку Запорізької області за порядковим номером 8510 відповідачем на підставі заяви позивача внесено запис про те, що ФОП ОСОБА_1 припинено використання потужностей з 22.06.2018. Таким чином вважає, що відповідачем порушено юридичну визначеність щодо належності суб`єкта який проводить господарську діяльність на потужностях кафе «Ані». Крім того, стверджує, що відповідачем порушено процедура притягнення позивача до відповідальності. Так, позивача не було повідомлено про дату і час розгляду справи на 11.12.2018, справу розглянуто та постанову винесено без участі представника позивача, чим практично позбавлено позивача права бути присутнім при розгляді справи, надавати пояснення, докази, тощо. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечують з підстав викладених в письмовому відзиві (вх. №26945 від 01.07.2019). Стверджують, що в даному випадку посилання представника позивача на положення ст. 10 Закону №877, як на підставу для недопущення державних інспекторів до здійснення інспектування, не застосовуються, оскільки відповідно до наказу ГУ Держспоживслужби в Запорізькій області від 13.11.2018 №1568 та направлення від 13.11.2018 №1722 зазначена перевірка проводилась на підставі перевірки виконання суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 припису від 16.03.2018 №152 щодо усунення порушень вимог законодавства за результатами проведення попереднього заходу на предмет додержання вимог законодавства в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Посилаючись на матеріали відео фіксації стверджує, що ані ОСОБА_1 (в режимі телефонного зв`язку), ані його представник – адвокат, який був присутнім при проведенні заходу не посилались на невідповідність форми акту державного контролю. Відповідачем визнається той факт що адвокатом було повідомлено інспекторів про те, що ФОП ОСОБА_1 припинив свою діяльність у кафе «Ані», а діяльність у цьому приміщенні здійснює інша особа по договору оренди; визнається також і внесення змін на підставі заяви позивача до Державного реєстру потужностей операторів ринку. Водночас вважають, що вказане не є доказом того, що зазначений оператор ринку фактично припинив здійснювати свою підприємницьку діяльність на цій потужності. Так, вказує, що у телефонній розмові ОСОБА_1 з державним інспектором не зазначав про припинення господарської діяльності та укладання договору оренди, а лише зазначав про тимчасову відсутність та просив перенести перевірку; у куточку споживача міститься книга відгуків і пропозицій та Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ім`я ОСОБА_1 ; на вимогу інспектора, адвокатом позивача не було надано документів щодо здійснення діяльності за цією адресою іншою особою. Також звертають увагу, що з моменту здійснення позапланової перевірки і до винесення спірної постанови позивачем не було надано договору оренди; особа, яка згідно до договору оренди здійснює свою діяльність в кафе «Ані» ( ОСОБА_4 ) не внесений до Державного реєстру потужностей операторів ринку; при здійсненні інспектування адвокат позивача просив інспекторів покинути заклад; на думку представників відповідача вказане спростовує твердження позивача про те, що ФОП ОСОБА_1 не провадить господарську діяльність в закладі громадського харчування кафе «Ані». У судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної регуляторної служби України надав письмові пояснення (вх. №26950 від 01.07.2019). Зазначає, що після набрання чинності Законом №2042, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин здійснюється Держпродспоживслужбою та її територіальними органами, у тому числі відповідачем відповідно до вимог Закону №877 з урахуванням особливостей Закону №2042. Вказує, що норма ст. 10 Закону №877 на яку посилається у позові позивач, не входить до переліку тих вимог, дотримання яких зобов`язана забезпечити Держпродспоживслужба (її територіальні органи) відповідно до частини шостої статті 2 Закону №877. При цьому зауважує, що пунктом 4 ч.1 ст. 15 Закону №2042 встановлені підстави, коли оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право не допускати державних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту. Крім того, вказує, що позивач відмовляючи в допуску державних інспекторів до здійснення інспектування не міг керуватися позицією Державної регуляторної служби оскільки вона була висловлена після здійснення відповідачем позапланової перевірки ФОП Нікогосян.
Заслухавши представників сторін та третьої особи, оглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.
Як свідчать матеріали справи, в період з 13 по 16 березня 2018 року фахівцями ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області було проведено плановий захід контролю – інспектування виробничих потужностей ФОП ОСОБА_1 в кафе «Ані» за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого складено акт №152 від 16.03.2018.
На підставі Акту №152 від 16.03.2018 було винесено Припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 16.03.2018 №152. Вказаним приписом було зобов`язано позивача усунути виявлені порушення в термін до 16.04.2018, або у разі неможливості усунути порушення надати на погодження графік з термінами усунення до 27.03.2018.
13 листопада 2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено наказ №1568 від 13.11.2018 про проведення позапланового заходу з державного нагляду (контролю) на предмет усунення порушень вимог законодавства за результатами проведення попереднього заходу.
16 листопада 2018 року фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на підставі наказу №1568 від 13.11.2018 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 13.11.2018 №1568, направлення від 13.11.2018 №1722 здійснено вихід за адресою; АДРЕСА_1 , кафе «Ані».
За результатом проведеного заходу інспекторами складено:
-Акт довільної форми від 16.11.2018 (т.1 а.с. 44), від отримання та підпису якого відмовився адвокат позивача, про що здійснено відповідний напис;
- Акт за результатами проведення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами №1722/02 від 16.11.2018 (т. 1 а.с. 45-54), в якому зафіксовано наступний детальний опис виявленого порушення: «Відмовлено в допуску посадових осіб компетентного органу- його територіального органу: заступника начальника управління- начальника відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області Щьокіна О.Е., головного спеціаліста відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області Ярошенко Я.А. до здійснення державного контролю з підстав не передбачених законом та перешкоджання їх законній діяльності шляхом: необґрунтованого вимагання покинути приміщення закладу громадського харчування «Ані» розташованого за адресою АДРЕСА_2 ; необґрунтованого пропонування громадянам які під час інспектування знаходились в зазначеному закладі не представлятись та не надавати будь-яких пояснень посадовим особам, які проводили інспектування.
У вказаному Акті №1722/02 від 16.11.2018 представником позивача зроблений напис «З актом незгодні зауваження чи заперечення будуть надані пізніше» (т.1 а.с. 54).
16 листопада 2018 року інспектором відповідача складено протокол про порушення ФОП ОСОБА_1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми, яким зафіксовано порушення - відмову від допуску посадових осіб компетентного органу (т.1 а.с. 55-57).
11 грудня 2018 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято постанову №15, якою за відмову в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, за що передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, за що передбачена відповідальність в пункті 17 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 26 061 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою та діями начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області щодо винесення такої постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667), встановлено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Положення № 667 основними завданнями Держпродспоживслужби є здійснення, зокрема, відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон.
Наказом Держпродспоживслужби від 14.08.2017 № 672 затверджено Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.
Підпунктом 1 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів: забезпечує здійснення державного ветеринарного-санітарного нагляду (контролю) за здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних (побічних продуктів) тваринного походження, кормів та інших об`єктів санітарних заходів, охороною території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро, з території інших держав або карантинних зон.
З огляду на вказане, у розумінні Закону № 877 Держпродспоживслужба (її територіальні органи) є органом державного нагляду (контролю).
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-УІІІ (далі - Закон № 2042), який набрав чинності 04.04.2018.
Частиною першою статті 2 Закону № 2042 встановлено, що законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу X «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 2042 статтю 2 Закону № 877 доповнено частиною шостою такого змісту: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону».
Таким чином, після набрання чинності Законом № 2042, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин здійснюється Держпродспоживслужбою та її територіальними органами, у тому числі Головним управлінням відповідно до вимог Закону № 877 з урахуванням особливостей Закону №2042.
Із змісту доданих до позову документів вбачається, що відповідно до направлення Головного управління від 13.11.2018 № 1722 датою початку здійснення позапланового заходу з державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 є 16.11.2018, а датою його закінчення є 19.11.2018.
З огляду на вказане, під час здійснення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 . Головне управління мало діяти згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 877 з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2042.
Представник Позивача посилається на норму статті 10 Закону № 877, якою встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Так, частиною 15 ст. 4 Закону №878 передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Разом із тим, частиною шостою статті 2 Закону №877 встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Отже, норма частини п`ятнадцятої статті 4 Закону № 877, якою для посадових осіб органів державного нагляду (контролю) встановлений обов`язок при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) використовувати виключно уніфіковані форми актів, не входить до переліку тих вимог, дотримання яких зобов`язана забезпечити Держпродспоживслужба (її територіальні органи) відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 877.
Водночас пунктом 8 розділу X Закону № 2042 встановлено, що до моменту затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, форм актів державного контролю, але не пізніше 1 січня 2018 року, інспектування та аудит можуть здійснюватися із застосуванням уніфікованих форм актів перевірки, затверджених відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Вказане вище спростовує твердження представника позивача про відсутність обов`язку допускати державних інспекторів до здійснення заходів державного контролю оскільки на час виникнення спірних відносин у державних інспекторів був відсутній акт державного контролю який відповідає вимогам Закону №2042.
При цьому суд звертає увагу позивача, що пунктом 4 частини 1 статті 15 Закону №2042 встановлені підстави, коли оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту.
Щодо твердження представника позивача, що ФОП Нікогосян є лише власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , проте не використовує потужності кафе «Ані» яке розташоване за вказаною адресою, так відповідно до даних Державного реєстру потужностей операторів ринку Запорізької області за порядковим номером 8510 відповідачем на підставі заяви позивача внесено запис про те, що ФОП ОСОБА_1 припинено використання потужностей з 22.06.2018, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідачем порушено юридичну визначеність щодо належності суб`єкта який проводить господарську діяльність на потужностях кафе «Ані», судом встановлено наступне.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 №39 затверджено Порядок (далі – Порядок №39), який визначає процедуру державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам.
Згідно із п.1.5 Порядку №39, оператор ринку, який станом на дату набрання чинності Законом використовує потужність, на яку не отримано експлуатаційного дозволу, зобов`язаний подати заяву про державну реєстрацію такої потужності до територіального органу компетентного органу.
За приписами п.5.1 Порядку №39, оператор ринку зобов`язаний повідомити територіальний орган компетентного органу про зміни в інформації про оператора ринку та потужність, що визначена у підпунктах 1, 3, 4 пункту 3.5 розділу ІІІ цього Порядку, не пізніше 10 робочих днів з дати настання таких змін. Компетентний орган вносить відповідні зміни до відомостей Реєстру протягом 5 робочих днів з дати надходження відповідного повідомлення оператора ринку. Повідомлення про зміни повинно бути підписаним оператором ринку або уповноваженою ним особою.
Так, представниками відповідача визнається, що на підставі поданої заяви ФОП ОСОБА_1 дійсно було внесено запис до даних Державного реєстру потужностей операторів ринку Запорізької області про припинення використання потужностей з 22.06.2018.
Разом із тим, представники відповідача вважають, що вказане не є доказом того, що ФОП ОСОБА_1 фактично припинив свою діяльність в кафе «Ані».
Суд не бере до уваги посилання відповідачів на дії адміністратора закладу (як на докази здійснення діяльності позивача у вказаному кафе), яка зателефонувала саме ОСОБА_1 , оскільки як було встановлено у судовому засіданні при допиті свідків, адміністратор закладу є дочкою ОСОБА_1 , а приміщення кафе належить позивачу, тому логічним є дзвінок саме ОСОБА_1 .
Щодо твердження відповідача, що у куточку споживача міститься лише книга відгуків та пропозицій та Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на ім`я ОСОБА_1 , суд зауважує, що у справі відсутні докази зазначеного. Так, у ході судового засідання було досліджено відеозаписи проведення перевірки, але встановити які саме документи містилися у куточку споживача не вдалося можливим. Разом із тим, допитаний в якості свідка – ОСОБА_2 підтвердив, що під час перевірки у куточку споживача перебували документи щодо власника майна ОСОБА_1 , та договір оренди приміщення кафе «Ані», згідно якого орендарем виступає ОСОБА_4 .
Також в ході судового розгляду справи було допитано і ОСОБА_4 , який також підтвердив, що саме він орендує приміщення кафе «Ані» відповідно до умов договору оренди №б/н від 01.06.2018 (т.1 а.с. 74) та вів там свою підприємницьку діяльність зокрема у період проведення перевірки.
Щодо не повідомлення позивача про час та місце розгляду справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону №2042, провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті.
Частиною 9 статті 66 Закону №2042 передбачено, що справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
У відповідності до ч.10 цього Закону, час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
Згідно із ч. 11 ст.66 вказаного Закону, справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 12 ст. 66 Закону № 2042 встановлено, що особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі.
Отже, законодавець чітко визначив умову, за наявності якої відповідач міг розглянути за відсутності позивача справу про притягнення її до відповідальності за недопуск до проведення перевірки - наявність відомостей про належне повідомлення особи та відсутність клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому необхідно зауважити, що належним повідомленням, як зазначено у ч.10 ст. 66 Закону, є те, яке особа має отримати не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду.
Таким чином, зважаючи на приписи ч.ч. 10-12 ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" законодавець передбачив, що належне повідомлення особи про розгляд справи необхідне, задля захисту її прав, шляхом надання пояснень або заперечень.
Як стверджують представники відповідача, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області листом від 03.12.2018 №02-11-16/4447 було повідомлено позивача про час і місце розгляду справи, який було направлено цінним листом з описом вкладення за двома адресами: за місцем проживання ФОП ОСОБА_1 – АДРЕСА_3 та за місцем знаходження потужностей- АДРЕСА_4 про що надані до матеріалів справи копії фіскальних чеків (т.1 а.с. 124).
Судом досліджено додані відповідачем докази, та з`ясовано, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи. Так, згідно вказаних вище норм, позивача необхідно було повідомити не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня розгляду справи. Розгляд справи призначено на 11.12.2018 о 10-00 год. Проте, з наданих до справи копії фіскальних чеків Укрпошти від 03.12.2018 не можливо встановити ані адреси за якою було направлено поштове відправлення, ані конкретної особи якій таке відправлення направлялось, оскільки напис «ФОП Нікогосян» не містить ініціалів такої особи, а тому не можливо стверджувати про направлення його саме ОСОБА_1 .
До того ж, відповідачем на надано повідомлення про вручення поштового відправлення, а отже у справі відсутні відомості про належне повідомлення ФОП ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, а саме - не пізніше ніж за п`ять днів до розгляду справи, як це передбачено ч.11 ст.66 Закону №2042.
За таких обстави суд бере до уваги доводи представника позивача, що позивач був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
При цьому суд зазначає, що в ході судового розгляду не було встановлено факту відмови чи ухилення позивача від отримання поштового відправлення повідомлення про розгляд справи.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи та прийняття оскаржуваної постанови, позивача не було належним чином повідомлено (за п`ять робочих днів) про час та місце розгляду справи, що є очевидним порушенням вимог ч.10 ст.66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, як підставу своїх правомірних дій, частково знайшли своє обґрунтування в ході судового розгляду та частково підтверджуються матеріалами справи, проте судом встановлено відсутність підстав для прийняття оскаржуваної постанови.
Разом з тим, суд вважає що в даному випадку достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача є задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування спірної постанови про накладення штрафних санкцій. Натомість позовна вимога про визнання протиправними дій начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області заявлена без вимоги вчинити посадовою особою будь-яку дію і є фактично обставиною, яка свідчить про протиправність спірної постанови. Отже позовні вимоги в цій частині не забезпечують самі по собі захисту та відновлення порушенних прав позивача, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно – правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятої ним постанови про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми №15 від 11 грудня 2018 року у сумі 26061,00 грн.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень вказане вище винесено неправомірно а отже підлягає скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - частковому задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, головного державного інспектора Шершньова Віктора Пилиповича про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми №15 від 11 грудня 2018 року у сумі 26061,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40311343) на користь фізичної особи-піддприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019.
Суддя Н.В. Стрельнікова
Судове рішення № 86377637, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/2642/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: