Ухвала суду № 86377548, 17.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11704/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву про відвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 20 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29 жовтня 2019 року №568;

- зобов`язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області в двотижневий строк прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 в оренду ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 28 травня 2019 року №336 та №337 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, з підстав порушення вимог Земельного кодексу України.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

13 грудня 2019 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи №240/11704/19 постанови Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №2340/3933/18 вх. №29751/19.

16 грудня 2019 року на адресу суду від позивача електронною поштою надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вх. №29952/19.

16 грудня 2019 року на адресу суду від представника позивача електронною поштою надійшла заява про забезпечення позову вх. №29846/19.

17 грудня 2019 року на адресу суду поштовим зв`язком надійшла заява від позивача про відвід суду вх. №29956/19.

Оскільки позивач висловив недовіру суду, то подані позивачем клопотання і заяви не можуть бути вирішені до розгляду клопотання про відвід суду.

В обґрунтування заяви про відвід суду позивач вказав на те, що в ухвалі про відкриття провадження у справі допущено помилки, у вигляді подвійного зазначення абзаців та зазначення про заявлення позивачем клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, замість клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того, позивач, обґрунтовуючи заяву про відвід, не погоджується з відмовою судді Гуріна Д.М. у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, вирішеному в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі. На думку позивача, суддя Гурін Д.М. порушив принцип верховенства права та безпідставно відмовив стороні позивача брати участь у розгляді справи в судовому засіданні, що гарантовано Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та численною судовою практикою ЄСПЛ.

Відмова стороні позивача, а на думку позивача по суті заборона брати участь у судових засіданнях, є незаконною та обмежує права сторони позивача у доведенні своєї позиції безпосередньо у відкритому судовому засіданні, обмежує право позивача у доступі до правосуддя та право змагальності та рівності учасників перед законом і судом.

На думку позивача, розгляд суддею Гуріним Д.М. справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін викликає сумнів у його компетенції щодо забезпечення повного, всебічного, ефективного та об`єктивного розгляду справи №240/11704/19 та наявність підстав для відведення судді Гуріна Д.М. від розгляду справи №240/11704/19.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Підстави для відводу судді визначені Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині 2 статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз`яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб`єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.

У своїй заяві про відвід позивач не вказує жодної підстави для відводу, що встановлені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу, позивач посилається на помилки, що містяться в ухвалі про відкриття провадження у справі та протиправну відмову судді Гуріна Д.М. у задоволенні клопотання стороні позивача про розгляд справи №240/11704/19 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, вирішеного в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, зазначені обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості, оскільки є лише суб`єктивними припущеннями заявника.

Доводи про те, що такі обставини ставлять під сумнів об`єктивність та неупередженість судді при розгляді даної адміністративної справи є надуманими та безпідставними. При цьому, суд враховує, що жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження обставин того, що суддя Гурін Д.М. не може об`єктивно і неупереджено розглядати адміністративну справу, позивачем до суду не надано.

Що стосується вирішеного в ухвалі про відкриття провадження клопотання позивача про відмову у розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд вважає, що позивач фактично висловлює свою незгоду з процесуальним рішенням суду у справі.

Зі змісту заявленого відводу з`ясовано, що позивач фактично не згідний із процесуальними рішеннями та діями головуючого судді Гуріна Д.М. у вказаній справі, зокрема, щодо правил, за яким слід здійснювати провадження у цій справі (вважає що слід здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а не без повідомлення сторін). Також покликається на порушення суддею норм процесуального законодавства при здійсненні розгляду справи, що викликало сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи підстави поданої заяви про відвід, суд зазначає, що незгода відповідача із процесуальними рішеннями суду та діями судді в справі, є формою реалізації процесуальних та позапроцесуальних прав сторін. Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв`язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі, не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду.

Такі мотиви, відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути підставою для відводу, а лише вказують на бажану для відповідача поведінку складу суду під час розгляду даної адміністративної справи.

Зазначена позиція неодноразово висловлена в рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах №523/5348/17 від 14 лютого 2018 року, №9901/573/18 від 9 серпня 2018 року, №826/23651/15 від 16 серпня 2018 року, №9901/673/18 від 1 жовтня 2018 року, №800/445/16 від 18 жовтня 2018 року.

Пленум Верховного Суду України у пункті 10 Постанови №8 "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року роз`яснив, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Також у Висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій.

Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Отже, наведені позивачем у заяві про відвід судді обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у його неупередженості, оскільки заява позивача містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, що не може бути підставою для відводу.

Ознайомившись із підставами заявленого відводу, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, що є підставою для вирішення питання про зупинення провадження у справі в силу частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до положень пункту 8 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Беручи до уваги, що заява про відвід є необґрунтованою, викладені у ній обставини не можуть бути підставою для відводу, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі та передання справи для вирішення питання щодо відводу у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 31, 39, 40, пунктом 8 частини 2 статті 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Зупинити провадження в адміністративній справі №240/11704/19 до вирішення заяви про відвід суду від 17 грудня 2019 року.

Передати справу №240/11704/19 для визначення головуючого судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено: 17 грудня 2019 року.

Суддя Д.М. Гурін

відвід/заміна суддізупинено до розгляду заяви про відвід