Ухвала суду № 86376077, 17.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/866/19

Провадження № 2-п/263/63/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районній суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Шевченко О.А.., при секретарі Шпичак Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволені у повному обсязі.

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 26.11.2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.10.2019 року. На обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що виніс рішення незважаючи на його заяву про відкладення розгляду справи до розгляду питання, щодо стягнення з нього аліментів на утримання іншої дитини.

Заявник до зали судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Позивач до зали судового засідання не з`явилась, про дату та час повідомлялась належним чином.

Представник позивача до зали судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності і відсутності позивача, надав заперечення проти скасування заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення подано судовий наказ від 29.11.2019 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу).

Згідно п.4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 263/866/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 січня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Таким чином, аліменти стягнуті з відповідача згідно судового наказу та заочного рішення відповідають нормам діючого законодавства. Таким чином, стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 не повинно порушувати прав його дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на утримання.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином суд вважає, що відповідачем не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

Відповідач не позбавлений права звернутись з позовом про зменшення розміру аліментів.

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та обґрунтуванням для апеляційної скарги, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Шевченко