Рішення № 86371811, 10.12.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1485/19

Провадження № 2/185/2045/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Чернишової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/1485/19 за позовною заявою Кредитної спілки “Союз-Дніпро” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2019 року Кредитна спілка “Союз-Дніпро” звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд стягнути на користь позивача солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 1916/17 від 19 липня 2017 року на загальну суму 83656,08 грн та судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В позовній заяви посилається на те, що 19 липня 2017 року між Кредитною спілкою “Союз-Дніпро” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1916/17. Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі - 57960 грн, строком на 36 місяців, починаючи з 19 липня 2017 року по 18 липня 2020 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Відповідно до умов Кредитного договору № 1916/17 від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 зобов`язався погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно у період з «20» по «30» число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості. Проте, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по кредитному договору. Станом на 16 січня 2019 року сума кредиту не погашена за плановим розрахунком, і залишок за кредитом складає 46261,61 грн. Згідно кредитного договору та розрахунку заборгованості відповідач повинен повернути залишок по кредиту - 46261,61 грн, проценти нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів – 37394,47 грн, тобто заборгованість становить 83656,08 грн. В якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед позивачем по виконанню умов кредитного договору, було укладено договір поруки № 1916/17 від 19 липня 2017 року між позивачем, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до умов якого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняла на себе зобов`язання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов`язанням відповідача, визначених кредитним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просив суд провести судове засідання без участі представника, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причину неявки суду не повідомили.

ОСОБА_3 згідно письмової заяви просила відмовити в задоволенні позовних вимог до неї, застосувати строк позовної давності, вказала, що 16 грудня 2018 року ОСОБА_1 сплачено заборгованість по кредиту за квітень 2018 року у розмірі 2830 грн, однак позивач відніс платіж на погашення заборгованості по кредиту та процентам за квітень 2018 року у розмірі 2830 грн на липень 2018 року. Вимогу позивача від 05 грудня 2018 року ОСОБА_3 не отримувала. Позивачу стало відомо про порушення його права по кредитному договору та договору поруки з 01 червня 2018 року, несплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитом за травень 2018 року до 30 числа. Саме з цього часу почався шестимісячний перебіг позовної давності для звернення з позовом до ОСОБА_3 , який відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України сплинув 01 грудня 2018 року.

Згідно заперечень позивач вказав, що строк дії договору поруки встановлений з 19 липня 2018 року по 18 липня 2030 року, втрачає силу з моменту повного погашення заборгованості, тобто строк пред`явлення вимог до поручителя не пройшов. Крім того, кредит був отриманий сином ОСОБА_3 , з яким вона проживала разом, тому не могла не знати про заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 липня 2017 року між Кредитною спілкою “Союз-Дніпро” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1916/17, згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 57960 грн, строком на 36 місяців, починаючи з 19 липня 2017 року до 18 липня 2020 року та на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно розділу 4 цього договору (п.1.1., 1.7., кредитного договору).

19 липня 2017 року між Кредитною спілкою “Союз-Дніпро” та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (поручитель) та ОСОБА_3 (поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель добровільно бере на себе обов`язки перед кредитодавцем відповідати по зобов`язанням позичальника, котрі виникають з умов кредитного договору № 1916/17 від 19 липня 2017 року, в повному обсязі цих зобов`язань на суму основного боргу та інших зобов`язань позичальника (штрафів, пеней та ін.). (п.1.1. договору поруки).

Згідно п. 2.2. договору поруки поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем. Поручитель відповідає по обов`язкам позичальника у повному обсязі, тобто за повернення кредиту, сплату процентів за його використання, за сплату додаткових процентів, а також відшкодування збитків, завданих кредитодавцю невиконанням чи неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Згідно видаткового касового ордеру від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 отримав 32200 грн згідно договору № 1916/17 від 19 липня 2017 року, згідно видаткового касового ордеру від 20 липня 2017 року ОСОБА_1 отримав 25760 грн згідно договору № 1916/17 від 19 липня 2017 року.

Зобов`язання передбачені зазначеним кредитним договором відповідачі не виконали. Станом на 16 січня 2019 року заборгованість за договором складає – 83656,08 грн, яка складається з залишку по кредиту – 46261,61 грн, процентів нарахованих за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів – 37394,47 грн.

Поручитель ОСОБА_3 заперечувала проти позовних вимог, посилалась на пропуск позивачем установленого частиною четвертою статті 559 ЦК України строку пред`явлення вимоги до поручителя.

Направленням 05 грудня 2018 року досудової вимоги на адресу позичальника та поручителів кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, з позовом звернувся 14 лютого 2019 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

Вимога статті 526 ЦК України щодо обов`язку виконувати зобов`язання належним чином поширюється і на акцесорні (забезпечувальні) договори та сторін таких договорів.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Умовами договору поруки сторони погодили, що строк дії договору з 19 липня 2017 року по 18 липня 2030 року, договір діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором (пункт 4.1).

Крім того, слід зауважити, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Враховуючи те, що надісланням 05 грудня 2018 року позивач використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, тобто, такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання на 05 січня 2019 року, оскільки погашення заборгованості передбачено щомісячними платежами, а до суду з цим позовом, в тому числі, до поручителя звернувся у лютому 2019 року, порука не припинилась, оскільки позов подано з дотриманням шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання, визначених частиною четвертою статті 559 ЦК України.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №554/1566/17 (провадження №61-3643св18).

Позовні вимоги є законними та обґрунтованими матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 89, 133, 141, 258-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки “Союз-Дніпро” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Кредитної спілки “Союз-Дніпро” (код ЄДРПОУ: 33274256, що знаходиться за адресою: 04070, м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 17а) заборгованість за кредитним договором № 1916/17 від 19 липня 2017 року у сумі 83656 (вісімдесят три тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн 08 коп., яка складається з залишку по кредиту – 46261,61 грн, процентів нарахованих за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів – 37394,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Кредитної спілки “Союз-Дніпро” (код ЄДРПОУ: 33274256, що знаходиться за адресою: 04070, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 17а) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Кредитної спілки “Союз-Дніпро” (код ЄДРПОУ: 33274256, що знаходиться за адресою: 04070, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 17а) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Кредитної спілки “Союз-Дніпро” (код ЄДРПОУ: 33274256, що знаходиться за адресою: 04070, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 17а) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 33 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона