Ухвала суду № 86370758, 16.12.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1256/16-ц

№ провадження 2/208/1224/19

УХВАЛА

Іменем України

16 грудня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді – Івченко Т.П.,

Секретар судового засідання – Корнієнко К.Є.,

За участі:

Позивача за первісним позовом, він же відповідач за зустрічним позовом – ОСОБА_1 ,

Представника позивача за первісним позовом, він же представник відповідача за зустрічним позовом – адвоката Бур`янського А.В.,

Представника відповідача № 1 за первісним позовом, він же представник позивача за зустрічним позовом – Гребенюк О.Ю.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області клопотання представника позивача за зустрічним позовом, він же представник відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом, ОСОБА_3 про прийняття коригованого варіанту зустрічної позовної заяви,

встановив:

16.12.2019 року під час підготовчого судового засідання з боку ОСОБА_3 наголошено що сторона позивача за зустрічним позовом надає позовні вимоги ОСОБА_2 у коригованому вигляді, копія яких долучена до справи та вручена ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання 16.12.2019 року.

Згідно до заявлених коригованих позовних вимог за зустрічним позовом, заявленим до відповідача ОСОБА_1 , позивач просить: визнати недійним договір довічного утримання укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 08.12.1995 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримав клопотання про долучення до справи позовної заяви у коригованому вигляді, які підтримуються стороною позивача за зустрічним позовом.

Також представник ОСОБА_3 пояснив, що зазначені позовні вимоги заявлені ОСОБА_2 , на майбутнє у разі якщо буде задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 то будуть порушені права ОСОБА_2 , але на час пред`явлення зустрічного позову, та зустрічного позову у коригованому вигляді, ніякі права ОСОБА_2 не зазначені як порушені.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Бур`янський А.В. зазначив, що зазначений позов не підлягає прийняттю як такий, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 193 ЦПК України, а саме не є взаємопов`язаним з первісним позовом, предметом якого є визнання договору купівлі продажу спірної квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , крім того ні позивач ОСОБА_7 ні відповідач ОСОБА_8 не є стороною за договором довічного утримання. Також не зазначено які саме інтереси ОСОБА_7 є порушеними та пов`язаними з предметом спору за позовом ОСОБА_8 . Також вважав необхідним звернути увагу представника ОСОБА_3 що ОСОБА_2 не обмежена у праві на звернення із позовом для захисту своїх порушених, оспорюваних або невизнаних прав, в порядку позовного провадження.

ОСОБА_1 підтримав позицію наголошену адвокатом Бур`янським А.В..

Заслухав сторони, дослідив матеріали за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , матеріали цивільної справи № 208/1256/16-ц, суд приходить до наступного:

29.02.2016 року подано позов ОСОБА_4 , в особі представника позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , 3- особи приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу Дніпропетровської обл. Огнева Н.О. про визнання угоди недійсною та витребування нерухомого майна від добросовісного набувача», згідно до якого позивачем заявлено вимоги:

1. визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину, видане Першою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою від 08.10.1995 року за реєстром № 4-5216 на ім`я ОСОБА_6 ;

2. визнати недійним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 17.04.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської обл. Огневою Н.О., за реєстровим № 232, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ;

3. витребувати від ОСОБА_2 , як добросовісного набувача квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ;

4. скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.03.2016 року (а.с. 30), відкрито провадження за позовом ОСОБА_4 ..

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.03.2016 року (а.с. 31), за клопотанням позивача накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.03.2016 року (а.с. 32), за клопотанням позивача, витребувано:

- від Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, в якій видано свідоцтво про раво на спадщину від 08.10.1995 року за реєстром № 4-5216 на ім`я ОСОБА_6 ;

- від приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Огневої Н.О. справу щодо укладення договору купівлі-продажу спірної квартири за адресо АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та зареєстрованим за реєстровим № 232;

- від Державної реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, посвідчену належним чином копію свідоцтва про право на спадщину від 08.10.1995 року за реєстром № 4-5216 на ім`я ОСОБА_6 та копію договору купівлі-продажу спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та зареєстрованим за реєстровим № 232.

07.04.2016 року Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинського міського управління юстиції (а.с. 36-39), на ухвалу суду від 22.03.2016 року надано інформацію з Державного реєстру прав щодо спірної квартири.

21.04.2016 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огнєвою Н.О. надано на ухвалу суду від 22.03.2016 року копії договору купівлі-продажу та наданих до нього документів, посвідченого від 17.04.2015 року за р. 232 (а.с. 47-72).

26.04.2016 року відповідачем ОСОБА_2 , подано заперечення на позов (а.с. 73-83).

20.05.2016 року ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору (а.с. 86-88), до якої долучено лише копію позову та квитанцію про сплату судового збору, та згідно до якого заявлено вимоги:

- визнати недійним договір довічного утримання укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 08.12.1995 року.

06.05.2016 року отримано відповідь Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори (а.с. 92), на ухвалу суду від 22.03.2016 року, про те що архівні справи нотаріальної контори за 1995 рік, передані до Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області.

25.05.2016 року від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 подано клопотання про витребування доказів:

- (а.с. 94), для огляду справу за № 208/5012/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про зняття з реєстраційного обліку;

- (а.с. 98) з 9-ої міської лікарні м. Дніпродзержинська, якій знаходилася у свої останні дня та померла ОСОБА_5 , особову медичну картку;

- (а.с. 102) з Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (відділу по обліку та розподілу житлової площі) – дані стосовно того, на яких підставах було виділено квартиру ОСОБА_5 згідно з Розпорядженням № 31 від 05.07.1995 року;

- (а.с. 104) з Заводського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області дані стосовно того, хто надавав довіку про смерть та отримував свідоцтво про смерть ОСОБА_5 ;

- (а.с. 106) з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Оріон№ дані стосовно того, яка сума заборгованості по комунальним послугам була станом на 01.01.2015 року, та станом на 01.05.2016 року за квартирою, що розташована за адресою АДРЕСА_5 ;

- (а.с. 100) заяву про допит в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

30.06.2016 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області(а.с. 115), клопотання ОСОБА_4 було задоволено витребувано від Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області копію спадкової справи, в якій видано свідоцтво про право на спадщину від 08.10.1995 року за реєстром № 4-5216 на ім`я ОСОБА_6 ..

Згідно до відповіді Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області від 25.07.2016 року (а.с. 117), згідно наряду спадкових справ за 08.10.1995 рік за р. № 4-5216 спадкової справи не має, згідно даних з реєстру вчинення нотаріальних дій нотаріуса за № 4-08.10.1995 року нотаріус нотаріальні дії не вчиняв.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.08.2016 року (а.с. 120), судом за наслідком розгляду клопотання сторони позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 витребувано докази, а саме:

-з 9-ої міської лікарні м. Дніпродзержинська відомості про те чи перебувала на лікування та померла в 9-і міській лікарні м. Дніпродзержинська Гура ОСОБА_13 , а також надати медичну особову картку ОСОБА_5 , яка перебувала на лікування та померла в медичному закладі в період липня 1996 року;

-КЖОП «Оріон» відомості стосовно того, яка сума заборгованості по комунальним послугам була станом на 01.01.2015 року, яка сума заборгованості по комунальним послугам була станом на 01.05.2016 року за квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , а також надати відомості, а у разі наявності – копії чи були звернення або скарги сусідів вищевказаної квартири стосовно необхідності здійснення ремонту системи теплопостачання квартири по АДРЕСА_1 ;

-Заводського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області відомості стосовно того, хто надавав довідку про смерть та отримував свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також надати копії довідки про смерть та заяви на видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_5 .

30.08.2016 року від Заводського районного у м. Дніпродзержинську відділу державної реєстрації актів цивільного стану за вих. від 18.08.2016 року № 3344/07-29 (а.с. 122-124), отримано копію актового запису про державну реєстрацію смерті ОСОБА_5 .

21.11.2016 року згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Івченко Т.П..

08.12.2016 року від ОСОБА_1 подано заяву про зупинення провадження по справі з підстав смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішення питань про прийняття спадщини (а.с. 130).

24.01.2017 року за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 , Заводським районним судом м. Дніпродзержинська ухвалою від 24.01.2017 року з підстав п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження у справі закрито (а.с. 133).

24.03.2017 року з боку представника позивача ОСОБА_14 подано апеляційна скарга.

21.04.2017 року ухвалю судді Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційна скарга адвоката Чубенка Л.І. залишена без руху.

13.05.2017 року відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1

23.01.2018 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 – закрито (а.с. 171-173).

02.02.2018 року апеляційна скарга на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.10.2017 року подано представником позивача ОСОБА_1 (а.с. 179-181).

07.02.2018 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху (а.с. 191).

12.03.2018 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (а.с. 196).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.05.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.01.2017 року скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

05.09.2018 року справа повернута до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.09.2018 року (а.с. 227-228), заява ОСОБА_1 від 08.12.2016 року задоволена, справа провадженням зупинена.

13.11.2018 року від позивача ОСОБА_1 подана заява про відновлення провадження з підстав прийняття ним спадщини після померлої ОСОБА_4 , та заміни позивача шляхом залучення правонаступника.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.11.2018 року (а.с. 237):

- відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу Дніпропетровської обл. Огнева Н.О. про визнання угоди недійсною та витребування нерухомого майна від добросовісного набувача» та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 «про визнання договору недійсним»;

-вирішено питання в порядку передбаченому п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, з переходом до розгляду у загальному позовному провадженню по справі,

-призначено підготовче судове засідання;

-витребувано з Першої Кам`янської державної нотаріальної контори (51931, м. Кам`янське, вул. Медична, 3 ) належним чином завірену копію спадкової справи 196/2017, відкритої 20.03.2017 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.12.2018 року отримано з Першої кам`янської державної нотаріальної контори копію витребуваної за ухвалою суду від 13.11.2018 року спадкової справи (а.с. 243-261).

13.05.2019 року з боку первісного позивача – ОСОБА_1 подано уточнений позов до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , 3-ої особи приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу Дніпропетровської обл. Огнева Н.О. про визнання угоди недійсною та витребування нерухомого майна від добросовісного набувача» (т. 2 а.с. 13-16), згідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 викладені у наступній редакції:

1. визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину, видане Першою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою від 08.10.1995 року за реєстром № 4 на ім`я ОСОБА_6 ;

2. визнати недійним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_6 26 від 17.04.2015 року, посвідчений нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської обл. Огневою Н.О., за реєстровим № 232, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ;

3. витребувати від ОСОБА_2 , як добросовісного набувача квартиру, яка розташовану за адресою АДРЕСА_1 ;

4. поновити право власності за ОСОБА_1 , на квартиру що розташована за адресою АДРЕСА_1 , як отриманого за заповітом 05.09.2016 року, складеного приватним нотаріусом Чорною О.В. Криничанського району нотаріального округу Дніпропетровської області № НВТ 617050;

5. скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

15.05.2019 року під час підготовчого судового засідання, з боку представника ОСОБА_3 було наголошено на проведені уточнень зустрічної позовної вимоги.

23.05.2019 року з боку ОСОБА_2 подано заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 46-48).

02.10.2019 року від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 подана заява про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду справи по суті (т. 2 а.с. 63).

07.11.2019 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , адвоката Бур`янського А.В. (т. 2 а.с. 64-65), подано заяву про залучення додаткових доказів на підтвердження позиції ОСОБА_1 , серед яких долучено отримано за адвокатським запитом копію належно завіреного свідоцтва про право власності на житло видане 05.07.1995 року на ім`я ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 69); договір довічного утримання від 08.12.1995 року (т. 2 а.с. 70), відповідь ОКП ДБТІ щодо реєстрації права власності на спірну квартиру ІНФОРМАЦІЯ_3 року за ОСОБА_5 та 12.12.1995 року за ОСОБА_4 , копію свідоцтва про право на спадкування ОСОБА_6 від 4.04.1995 року (т. 2 а.с. 73).

25.11.2019 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Бур`янського А.В. подано клопотання про прийняття рішення в порядку ч. 7 ст. 178 ЦПК України з питань встановлення строку на подачу відзиву на зустрічну позовну заяву (т. 2 а.с. 89), та заява про виклик свідків: ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (т. 2 а.с. 90).

Під час підготовчого судового засідання 25.11.2019 року клопотання представника – адвоката Бур`янського А.В. задоволено, визначено час на надання відзиву, з часу подання ОСОБА_2 уточненої позовної заяви, про що наголошено представником ОСОБА_3 про необхідність додаткового часу на уточнення зустрічного позову (т. 2 а.с. 94 – зворотна сторона).

Також 25.11.2019 року розглянуто клопотання відповідача ОСОБА_2 про стягнення в дохід з позивача ОСОБА_1 штрафу з підстав ч. 2 ст. 148 ЦПК України, яке було залишено без задоволення.

Враховуючи клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового часу на уточнення зустрічного позову, в підготовчому судовому засіданні 25.11.2019 року оголошено перерву на 16.12.2019 року.

16.12.2019 року під час підготовчого судового засідання з боку ОСОБА_3 наголошено що сторона позивача за зустрічним позовом надає позовні вимоги ОСОБА_2 у коригованому вигляді, копія яких долучена до справи та вручена ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання 16.12.2019 року.

Судом встановлено, що попередній склад суду прийняв зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання договору недійсним» (а.с. 86), що відображено журналі судового засідання від 25.05.2016 року (а.с. 93), в ухвалі від 05.08.2016 року (а.с. 120).

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи згідно до Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.11.2018 року (а.с. 237), відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в порядку загального позовного провадження.

За клопотанням сторін було проведено уточнення позовних вимог як за первісним позовом так і за зустрічним позовом.

Предметом спору за первісним позовом є оспорювання права власності на квартиру АДРЕСА_2 :

- ОСОБА_2 , в порядку набуття з підстав укладеного договору купівлі-продажу спірної квартири від 17.04.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської обл. Огневою Н.О., за реєстровим № 232,

- та ОСОБА_6 , в порядку набуття з підстав оформлення свідоцтва про право власності в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 .

Пред`являючи зустрічний позов, ОСОБА_2 заявляє вимоги (а.с. 86) до ОСОБА_4 і просить визнати недійним договір довічного утримання укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 08.12.1995 року, правовідносини за яким підлягають врегулюванню згідно до приписів ЦК УРСР, які діяли на час його укладання до його припинення, а саме до 23.07.1996 року – дату смерті відчужувача квартири ОСОБА_5 ..

Так, згідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України, діючої на час розгляду, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Враховуючи, що попередній склад суду прийняв зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання договору недійсним» (а.с. 86), що відображено журналі судового засідання від 25.05.2016 року (а.с. 93), в ухвалі від 05.08.2016 року (а.с. 120), то вирішення питань про прийняття «коригованих» позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 не підлягає вирішенню в порядку п. ч. 2 ст. 193 ЦПК України, а підлягає застосуванню саме п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Так, згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в редакції на 16.12.2019 року, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В редакції на 01.04.2016 року, яка діяла на час звернення ОСОБА_2 із зустрічним позовом поданим нею 20.05.2016 року, згідно до ст. 1 ЦПК України було також визнано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Можливість практичного здійснення права на звернення до суду за судовим захистом залежить від певних передумов, які у цивільній процесуальній літературі іменуються передумовами права на звернення до суду за судовим захистом. Ці передумови розподіляють на суб`єктивні, які належать до особистості суб`єктів спору, та на об`єктивні, пов`язані з характером предмета, який підлягає внесенню на розгляд суду; на позитивні та негативні — залежно від зв`язку права на звернення до суду з наявністю або відсутністю цих передумов.

До суб`єктивних передумов належить процесуальна правоздатність особи, яка звернулася до суду за судовим захистом, а також суб`єкта, який буде притягнутий судом як відповідач або заінтересована особа. Право на звернення до суду за судовим захистом виникає одночасно з виникненням цивільної процесуальної правоздатності. Так, відповідно до ст. 28 ЦПК здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) визнається за всіма фізичними і юридичними особами. Оскільки всі фізичні особи набувають процесуальної правоздатності з моменту народження і не можуть бути її позбавлені, а відповідно і здатності звернення до суду за судовим захистом, то в судовій практиці питання щодо процесуальної правоздатності може виникати тільки стосовно організацій. Процесуальна правоздатність організацій залежить від того, чи є організація юридичною особою.

Суб`єктивною передумовою права на звернення до суду є також процесуальна заінтересованість особи. За загальним правилом звертатися до суду можна лише за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Із цього положення ст. З ЦПК випливає наявність заінтересованості особи в судовому захисті. Щодо заінтересованості осіб, які звертаються до суду за захистом прав, свобод та інтересів іншої особи, або державних чи суспільних інтересів, то їх заінтересованість має службовий характер і обумовлена їх правовим становищем.

Згідно до ст. 15 ЦК України:

1.кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦК України, Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Тобто обов`язковою умовою для набуття будь-якою особою право на звернення до суду, є наявність у зазначеної сторони прав, інтересів та свобод, які існують та які порушені, невизнані або оспорювані.

Пред`являючи зустрічний позов, ОСОБА_2 заявляє вимоги про оспорення договору довічного утримання, стороною якого вона не була і щодо якого вона не набувала ні прав, ні свобод чи інтересів.

Тобто, суттєвим є значення того, що позивачка, згідно до приписів ст. 4 ЦК УРСР (1963 року) на час укладання договору довічного утримання, станом на 08.12.1995 року не мала жодних прав, свобод чи інтересів, що були б пов`язані зі спірної квартири АДРЕСА_2 , під час укладання оспорюваного договору, та внаслідок укладання якого були б невизнані, оспорювані або порушенні.

В той же час, права, свободи чи інтереси у ОСОБА_2 пов`язані з її правом власності на спірну квартиру, набуті нею лише на підставі укладеного нею договору купівлі-продажу спірної квартири від 17.04.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської обл. Огневою Н.О., за реєстровим № 232 (а.с. 48).

Тобто фактично до 17.04.2015 року, жодних прав, свобод чи інтересів, пов`язаних зі спірною квартирою, ОСОБА_2 не набувала, що підтверджено представником ОСОБА_3 , а тому порушити неіснуючі права, інтереси та свободи ОСОБА_2 , які не існували на час укладання оспорюваного договору довічного утримання від 08.12.1995 року, не є можливим.

Також, судом враховується що спорюваний позивачем ОСОБА_2 договір довічного утримання був укладений 08.12.1995 року, та посвідчений нотаріально, підставою для звернення із позовом при оспорюванні зазначеного договору є, як зазначено позивачкою є таким що укладений в наслідок обману, тяжкої обставини, а тому для визнання права позивачки на звернення із даним позовом, необхідним є звернення до законодавства на час укладання оспорюваного договору.

Так, станом на 08.12.1995 року діяв ЦК УРСР (1963 року).

Згідно до ч. 1 ст. 56 ЦК УРСР (1963 року), угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Згідно до ч. 1 ст. 57 ЦК УРСР (1963 року), угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору, позивачка не віднесено до жодного суб`єкту наділеного правом на оспорювання договору довічного утримання посвідченого 08.12.1995 року, згідно до приписів ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 57 ЦК УРСР (1963 року), шляхом визнання його недійсним.

Підстави виникнення цивільних прав і обов`язків станом на 08.12.1995 року визначалися згідно до ст. 4 ЦК УРСР, на жодні з яких при зверненні із позовом ОСОБА_2 не послалася.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 223 ЦК УРСР, зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для кредитора.

Як встановлено під час підготовчого судового засідання, сторони не оспорювали на надали відповідні докази того, що ОСОБА_5 , яка є відчужувачем спірної квартири, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про її смерть (а.с. 13), а тому виходячи з приписів ч. 2 ст. 223 ЦК УРСР, оспорюваний договір довічного утримання є припиненим станом на 23.07.1995 року.

Тобто фактично ОСОБА_2 звернулася із позовом про визнання припиненого договору недійсним.

Крім того, як встановлено в ході підготовчого судового засідання, з врахуванням клопотань сторони позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , уточнень позовних вимог та їх обґрунтувань станом на 16.12.2019 року, підставою для звернення із зустрічним позовом ОСОБА_2 є захист прав на майбутнє у разі задоволення первісного позову ОСОБА_1 , та відсутність будь-яких права, інтереси та свободи позивача як на час звернення з позовом так і на час вирішення цього питання, які були б ким небуть невизнані, оспорювані або порушенні, при укладанні оспорюваного договору довічного утримання, укладеного 08.12.1995 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , який було посвідчено нотаріально державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори 08.12.1995 року, та зареєстровано у реєстрі за № 4-6407 (а.с. 12).

Таким чином, судом враховується підтвердження під час підготовчого судового засідання саме представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 відсутність у позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 прав, свобод чи інтересів як фізичної особи, які б не визнавалися або порушувалися, оспорювалися, з підстав укладення договору довічного утримання від 08.12.1995 року.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (касаційне провадження № 61-13405св18).

Суд враховує, що передумовою пред`явлення позову, є обов`язково наявність між сторонами спору.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , відповідачем визначено ОСОБА_1 , але при цьому і відповідач ОСОБА_1 не був стороною в оспорюваному позивачем договорі довічного утримання, та на час його укладання також не мав жодних прав, інтересів та свобод щодо спірної квартири яка, в тому числі крім інших складових, була предметом договору довічного утримання.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

На підставі вище зазначеного, встановив, що:

- пред`являючи зустрічний позов ОСОБА_2 жодним чином не обґрунтувала та не довела наявність власних прав, інтересів та свобод, в розумінні ст. 4 ЦК УРСР, які в неї існували на час укладання оспорюваного договору по час його припинення, а саме в період з 08.12.1995 року по 23.07.1996 року;

- не зазначено які саме права, інтереси та свободи, оспорюються, не визнаються або порушуються, з підстав укладення договору довічного утримання від 08.12.1995 року, відповідачем ОСОБА_1 , або спадкодавцем ОСОБА_4 за її життя, а саме в період з часу укладання договору від 08.12.1995 року по час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 247),

- що згідно до приписів ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 57 ЦК УРСР (1963 року), на час звернення із позовом ОСОБА_2 не віднесена до жодного суб`єкту наділеного правом на оспорювання договору довічного утримання посвідченого 08.12.1995 року, шляхом визнання його недійсним;

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку про відсутність обгрунтованості доводів позивача ОСОБА_2 щодо наявності спору між нею та відповідачем ОСОБА_1 з підстав укладення 08.12.1995 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , договору довічного утримання, який був посвідчений державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори 08.12.1995 року, та зареєстрованим у реєстрі за № 4-6407 (а.с. 12).

Так, згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: закриття провадження у справі.

Суд враховує, що закриття провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 , з підстав п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, не позбавляє та не обмежує її право на здійснення дій направлених на захист своїх прав, свобод та інтересів щодо спірної квартири, які ОСОБА_2 набула 17.04.2015 року, під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , згідно до приписів ст.ст. 43, 49 ЦПК України.

Згідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 133, ст. 142 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

А тому сплачений судовий збір позивачем ОСОБА_2 при зверненні із позовом в сумі 551,60 гривень, підлягають поверненню позивачеві згідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі подання позивачем відповідного клопотання.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі вище зазначеного, в частині зустрічного позову ОСОБА_2 провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. п. 2 ч. 2 ст. 200, п. 2 ч. 1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України, -

постановив:

Провадження у цивільні справі № 208/1256/16-ц в частині зустрічного позову заявленого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про визнання недійсним договору, з підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, – закрити.

Роз`яснити ОСОБА_2 з державного бюджету, в порядку передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» її право на звернення із клопотанням про повернення судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду – подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Сторони:

Позивачка – ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 ;

Відповідач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 .

Суддя Івченко Т. П.