Вирок № 86369598, 17.12.2019, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/273/19

Провадження № 1-кп/0158/45/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Корецької В.В.

за участю секретаря - Процик Л.В.

прокурора - Сіжука В.П.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника Піддубного В.В. - Зеленого О.П.

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12019030100000331 від 18.06.2019 року об`єднане із кримінальним провадженням № 12018030100000905 від 17.12.2018 року про обвинувачення:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, згідно ст 89 КПК України не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 4 ст 296, ч 1 ст 343, ч 2 ст 345 КК України,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого вироком Маневицького районного суду Волинської області від 21.09.2018 року за ч 1 ст 246 КК України до міри покарання у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16.12.2018 року близько 18 год 00 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи в 38 кварталі 13 виділі Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ», керуючись прямим умислом спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс майстру лісу вищевказаного лісництва ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 року та Положення «Про державну лісову охорону» №976 від 16.09.2009 року працівнику правоохоронного органу, у зв`язку із виконанням потерпілим своїх службових обов`язків, по контролю за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу, працівнику правоохоронного органу, удар лівою рукою в область обличчя, після чого ОСОБА_4 впав на землю, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки з післятравматичною міжреберною невралгією зліва, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, закритий перелом кісток носа, синець в ділянці повіки даного ока. Згідно висновку СМЕ №54 від 23.01.2019 року за ступенем тяжкості забій грудної клітки з післятравматичною міжреберною невралгією зліва відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його лікування знадобився час більше 21-ї доби, струс головного мозку відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки він є найлегшою черепно-мозковою травмою і для його лікування необхідний час більше 6, але менше 21-ї доби, решта тілесних ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 16.12.2018 року близько 18 год 15 хв начальник відділу охорони лісу ДП «Цуманське ЛГ» ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 року та Положення «Про державну лісову охорону» №976 від 16.09.2009 року, перебуваючи в смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, виконуючи свої службові обов`язки, керуючи службовим транспортним засобом, з відповідними розпізнавальними смугами та емблемами, «Renault Duster», р.н.з. « НОМЕР_1 », рухаючись по вул. Васильєва, здійснював переслідування осіб, які могли бути причетними до вчинення незаконної порубки дерев та, з метою уникнення відповідальності за вчинене ними правопорушення, намагалися втекти від працівника правоохоронного органу за допомогою транспортних засобів.

Під час цього ОСОБА_3 , рухаючись по вказаній вулиці, керуючи транспортним засобом марки «Jeep», р.н. « НОМЕР_2 », з метою втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, умисно перегородив дорогу службовому автомобілю працівників лісової охорони під керуванням ОСОБА_5 своїм транспортним засобом, що унеможливило подальше переслідування правопорушників.

Разом з тим, 17.06.2019 року, близько 22 год 40 хв ОСОБА_2 , перебуваючи у групі із іншою невстановленою, на даний час, досудовим слідством, особою, знаходячись на місткові над р. Путилівка, по вул . Васильєва , при виїзді з смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області , умисно порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, застосовуючи фізичне насильство до потерпілого ОСОБА_1 , прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві та самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, яке виразилося в тому, що він використовуючи конфлікт, що виник між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , неподалік супермаркету «Наш-Край», що на вул. Шевченка, 1 у смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, через засліплення світлом фар останнім, автомобіля в якому знаходився ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , як нікчемний привід для вчинення хуліганських дій, наніс кулаками рук близько 3-4 ударів в ділянку голови потерпілому ОСОБА_1 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лобної ділянки зліва, рани слизової оболонки нижньої губи, множинних синців голови, які згідно висновку СМЕ №417 від 03.07.2019 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Під час вказаних протиправних дій ОСОБА_2 невстановлена особа чоловічої статті, відразу підійшла до потерпілого та в ході зазначеного конфлікту безпричинно нанесла йому декілька ударів кулаками рук в потиличну ділянку голови та штовхнула останнього, в результаті чого ОСОБА_1 впав на землю.

В подальшому, 17.06.2019 року, близько 22 год 50 хв, ОСОБА_3 , знаходячись на місткові над р. Путилівка, по вул. Васильєва , при виїзді з смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, умисно порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виразилась у тому, що він, маючи при собі заздалегідь підготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: металеву дубинку чорного кольору, який зберігав у своєму транспортному засобі - автомобілі марки «BMW X5», н.з. « НОМЕР_3 », користувачем якого він являється, застосовуючи фізичне насильство, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві та самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, яке виразилося в тому, що він, використовуючи конфлікт між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 , як нікчемний привід для вчинення злочину, безпричинно наніс вказаною дубинкою близько 15 ударів в ділянку голови та тіла потерпілому ОСОБА_1 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран тім`яної ділянки, синця на передній поверхні лівого передпліччя, садна лівого ліктьового суглобу, забійних ран тулуба, плечових поясів та обох пліч, в кількості 15 штук, які згідно висновку СМЕ №417 від 03.07.2019 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Разом з тим, в порядку ст. 128 КПК України, до суду подано цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання цивільним позивачем та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав показання, що 17.06.2019 року, близько 22 год 40 хв, знаходячись на місткові над р. Путилівка , по вул. Васильєва, при виїзді з смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області , використовуючи конфлікт, що виник між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , неподалік супермаркету «Наш-Край», що на вул. Шевченка, 1 у смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, через засліплення світлом фар останнім, автомобіля в якому знаходився ОСОБА_6 , наніс кулаками рук близько 3-4 ударів в ділянку голови потерпілому ОСОБА_1 , спричинивши останньому тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та дав показання, що 16.12.2018 року близько 18 год 00 хв, перебуваючи в 38 кварталі 13 виділі Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ», наніс майстру лісу вищевказаного лісництва ОСОБА_4 , удар лівою рукою в область обличчя, після чого ОСОБА_4 впав на землю. Крім того, 16.12.2018 року близько 18 год 15 хв рухаючись по вул. Васильєва, що у смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, керуючи транспортним засобом марки «Jeep», р.н. « НОМЕР_2 », умисно перегородив дорогу службовому автомобілю працівників лісової охорони під кермуванням ОСОБА_5 своїм транспортним засобом, що унеможливило подальше переслідування правопорушників. Крім того також вказав, що 17.06.2019 року, близько 22 год 50 хв, знаходячись на місткові над р. Путилівка, по вул . Васильєва , при виїзді з смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області , використовуючи конфлікт між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 , наніс металевою дубинкою, яка знаходилась у його автомобілі марки «BMW X5», н.з. « НОМЕР_3 », близько 15 ударів в ділянку голови та тіла потерпілому ОСОБА_1 , спричинивши останньому тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні 24.10.2019 року зазначили, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не мають, щодо міри покарання просили суворо не карати, не позбавляти волі. Окрім того, подали до суду заяви, згідно яких просять в подальшому розгляд справи проводити без їх участі.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не має, цивільний позов до обвинувачених про стягнення матеріальної та моральної шкоди просив залишити без розгляду, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Незважаючи на визнання обвинуваченими вини ОСОБА_3 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу, середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, в умисному впливі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків, та у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, а також ОСОБА_2 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, їх вина у вчиненні зазначених протиправних діянь підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 16.12.2018 року, близько 18 год. до нього надійшло повідомлення про можливу незаконну вирубку лісу, внаслідок чого він поїхав в 38 квартал 13 виділу Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» та помітив як декілька автомобілів виїжджають із вказано лісу та рухаються в сторону траси. Крім того, на один із автомобілів проїжджаючих повз нього, він посвітив ліхтариком, після чого з даного автомобіля вийшов ОСОБА_3 , запитавши чого світиш, наніс йому удар лівою рукою в обличчя, в результаті чого він впав на землю, а ОСОБА_3 сів у автомобіль та поїхав. Через деякий проміжок часу приїхали працівники поліції та його син ОСОБА_8 , з яким вони поїхали до лікарні.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засідав показав суду, що 16.12.2018 року близько 18 год 15 хв, він як начальник відділу охорони лісу ДП «Цуманське ЛГ», переслідував бус (мінівен) білого кольору, на службовому транспортному засобі «Renault Duster», д.н.з. « НОМЕР_1 », у підозрі здійснення незаконної порубки лісу, однак, йому двічі перекривав рух позашляховик, внаслідок чого переслідування зупинилось. Із вищевказаного транспортного засобу вийшов ОСОБА_3 та привітався з ним. На запитання ОСОБА_3 , що він тут робить, останній повідомив, що відпочиває. Після чого вони роз`їхалися.

Разом з тим, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який є сином потерпілого ОСОБА_4 повідомив суду, що очевидцем побиття ОСОБА_3 ОСОБА_4 не був, підійшовши до батька у 38 квартал 13 виділу Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» де дізнався, що йому нанесли удар в обличчя, на місце події також прибули працівники поліції, яким ОСОБА_4 давав пояснення. Пізніше разом із батьком, потерпілим ОСОБА_4 , поїхали у лікарню.

Свідок ОСОБА_9 , у судовому засіданні показав суду, що 16.12.2018 року вони з друзями відпочивали у лісі неподалік смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, серед яких був ОСОБА_3 . Коли почало темніти вирішили їхати додому автомобілем марки «Jeep» на іноземній реєстрації, яким керував ОСОБА_3 , де по дорозі їм у вікно почав світити невідомий ліхтариком, внаслідок чого, ОСОБА_3 вийшовши з автомобіля запитав в останнього чого світиш та відштовхнув останнього. Пізніше рухаючись по лісі в сторону траси, ОСОБА_3 помітив автомобіль свого знайомого ОСОБА_5 , який працює у лісовій охороні та вирішив з ним привітатися. Зупинившись на дорозі у лісі, ОСОБА_3 вийшов із автомобіля та підійшов до ОСОБА_5 та почали розмовляти між собою, про що саме розмовляли йому невідомо, оскільки він залишився сидіти у вказаному автомобілі, та через короткий проміжок часу поїхали додому.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що 17.06.2019 року близько 22 год. до нього зателефонував товариш ОСОБА_7 та вони вирішили зустрітися в центрі смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області. Під час розмови між собою вирішили поїхати до нього додому на автомобілі марки «Нива». Під час руху, на одному із перехресті їм перегородив рух автомобіль темного кольору, який не давав їм проїхати, внаслідок чого шляхом зсуву даного транспортного засобу, вони поїхали далі. Пізніше, вищевказаний транспортний засіб почав їх переслідувати та підрізав близько мосту р. Путилівка, у смт. Цумань, по вул. Васильєва, Ківерцівського району Волинської області. Вийшовши з автомобіля, до них підійшли хлопці молодого віку, один із яких ОСОБА_2 та наніс йому близько 3-4 ударів руками в ділянку голови, а інша невідома особа нанесла також декілька ударів у потилицю, внаслідок чого він впав на землю. Пізніше, до нього підійшов ОСОБА_3 з предметом у руках, ззовні схожий на металеву палицю та наніс близько 15 ударів по ньому.

Окрім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дав наступні показання, що 17.06.2019 року близько 22 год він зателефонував до товариша ОСОБА_1 , з яким домовився зустрітися у смт. Цумань Ківерцівського району. Зустрівшись, вирішили поїхати на автомобілі «Нива» до ОСОБА_1 додому. По дорозі невідомий їм транспортний засіб перекрив рух та не давав проїхати, внаслідок чого шляхом зсуву зазначеного автомобіля в бік, продовжили свій рух. Пізніше побачили, що вказаний автомобіль рухається за ними та близько мосту р. Путилівка, у смт. Цумань, по вул. Васильєва, Ківерцівського району Волинської області підрізав їх, внаслідок чого вони зупинися. Вийшовши з автомобіля до нього підбігли хлопці молодого віку, з якими у них спочатку почалася шарпанина, однак пізніше останні зазначили, що вони його знають та шарпанина між ними зупинилась. Пізніше вирішив підійти до автомобіля «Нива» та закрити його, однак не міг знайти ключі від нього. Через деякий час знайшов ключі під сидінням водія, закрив автомобіль та побачив, що ОСОБА_1 знаходиться на землі, а ОСОБА_3 наносить йому удари невідомим предметом ззовні схожим на металеву палицю. Відразу зателефонував до знайомого ОСОБА_10 , щоб останній під`їхав та допоміг розібратися.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що 17.06.2019 року о темній порі доби до нього зателефонував знайомий ОСОБА_7 та повідомив, що у них виник конфлікти на мості р. Путилівка, що у смт. Цумань. Підїхавши на зазначене місце він побачив два автомобілі марки «Нива», «Jeep» та шарпанину між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у якого в руках була палиця. Розібравшись між собою він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 поїхали додому, де саме він і побачив тілесні ушкодження у ОСОБА_1 , якому пізніше стало погано, та завезли останнього в лікарню. Разом з тим зазначив, що не був очевидцем того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наносили тілесні ушкодження ОСОБА_1 .

Крім показань потерпілих та свідків вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 4 ст 296, ч 1 ст 343, ч 2 ст 345 КК України, підтверджується також безпосередньо дослідженими судом наступними доказами.

Так, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.12.2018 року вбачається, шо 16.12.2018 року близько 18 год, невстановлені особи, перебуваючи у 38 кварталі 13 виділі Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ», поблизу смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, нанесли тілесні ушкодження майстру лісу ОСОБА_4 /том. 1, а.с.202/.

Згідно протоколу огляду місця події від 16.12.2018 року та ілюстрованої таблиці до нього виявлено сліди речовини бурого кольору, здійснено фото потерпілого та фото детального вигляду куртки останнього /том 1, а.с.206/.

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №54 від 22.01.2019 року у ОСОБА_4 виявлено забій грудної клітки з післятравматичною міжреберною невралгією зліва, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, закритий перелом кісток носа, синець в ділянці повіки даного ока. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету), цілком можливо в час вказаний в ухвалі суду та медичній документації, за ступенем тяжкості забій грудної клітки з післятравматичною міжреберною невралгією зліва відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його лікування знадобився час більше 21-ї доби, струс головного мозку відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки він є найлегшою черепно-мозковою травмою і для його лікування необхідний час більше 6, але менше 21-ї доби, решта тілесних ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень /том 1, а.с.211-212/.

Разом з тим, згідно наказу ДП «Цуманське ЛГ» №72-к від 31.05.2018 року, ОСОБА_5 прийнято на роботу на посаду начальника відділу охорони і захисту лісу 31.05.2018 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису /том 1, а.с.215-217/.

З протоколу огляду від 25.01.2019 року вбачається, що предметом огляду у даному випадку є автомобіль марки «Renault Duster», р.н. « НОМЕР_1 », темно синього кольору, на якому є наявна наліпка лісової охорони та відповідні смуги по боках зелено-жовтого кольору /том 1, а.с.218/

Відповідно до протоколу огляду від 25.01.2019 року, предметом якого являється мобільний пристрій моделі «Samsung SM-G361H», на якому серед файлів наявний відеофайл «VID_20181216_175559», який в подальшому записаний на диск. При перегляді вказаного відеофайлу вбачається транспортний засіб типу позашляховик, який зі слів ОСОБА_5 переслідував його перешкоджаючи переслідування правопорушника. В подальшому помітно, як вказаний позашляховик обганяє транспортний засіб з якого ведеться відеозйомка та перегороджує йому шлях. Далі з водійського автомобіля виходить особа, ОСОБА_3 та рухається до нього. Згідно постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25.01.2019 року, вищевказаний диск з відеозаписами визнано речовим доказом /том 1, а.с.219-221/.

Окрім того, як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту від 20.12.2018 року та ілюстрованої таблиці до нього, свідок ОСОБА_5 показав де він зупинився автомобілем та почув звук бензопили у лісі, напрямок його руху, куди він поїхав з метою обігнати автомобіль бус, який був завантажений та місце, де автомобіль ОСОБА_3 намагався перекрити йому дорогу, перешкоджаючи рух його автомобіля /том 1, а.с.233-238/.

Також, згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.06.2019 року, 17.06.2019 року, орієнтовно о 22 год 30 хв в смт Цумань, Ківерцівського району ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження від невідомої особи та ОСОБА_3 , який для цього використовував металеву дубинку /том 1, а.с.239-240/.

Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи №417 від 03.07.2019 року ОСОБА_1 отримав наступні тілесні ушкодження: забійні рани тім`яної ділянки, синець на передній поверхні лівого передпліччя, садна лівого ліктьового суглобу, забійних ран тулуба, плечових поясів та обох пліч, в кількості 15 штук. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів, цілком можливо в час та при обставинах вказаних обстежуваних та в ухвалі суду, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень /том 1, а.с.241-242/.

Крім того, як вбачається з протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.06.2019 року, від 02.07.2019 року, ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вказали на ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , як на осіб, які нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_1 /том 1, а.с. 243 - том 2, а.с.9/.

Відповідно до протоколу огляду місяця події від 17.07.2019 року у домоволодінні ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_4 виявлено та вилучено вогнепальну зброю - гвинтівку марки «Robler TA-364», яка зареєстрована у встановленому законом порядку /том 2, а.с.11-12/.

З протоколів проведення слідчих експериментів від 12.08.2019 року та ілюстрованих таблиць до нього вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 показали та повністю відтворили події, які відбувалися 17.06.2019 року близько 22 год 30 хв на мості над р. Путилівка смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, а саме їх розташування, місце знаходження автомобіля «Jeep Grand Cherokee», в якому знаходився ОСОБА_6 , спілько з ОСОБА_2 , механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 /том 2, а.с.31-56/.

Дані докази (показання, речові докази, документи) за свою суттю є належними та допустимим у розумінні норм КПК України.

Порушень вимог ст.ст. 87, 103-104, 233, 234, 237 того ж Кодексу не установлено.

Як наслідок, указані матеріали у повній мірі підтверджують собою факт доведеності у провадженні обставин регламентованих ст. 91 КПК України.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, а також, аналізуючи всі наведені докази, які в своїй сукупності повно відтворюють картину подій, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб і кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 296 КК України, а також винуватість ОСОБА_3 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу, середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, в умисному впливі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків, та у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень та кваліфікує його дії за ч 4 ст 296, ч 1 ст 343, ч 2 ст 345 КК України.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту першого частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 року (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Так, до обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, є особою молодого віку, посередньо характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду, безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях, одружений, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відсутність скарг з боку сусідів, тощо ,його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання за санкціями статтей у виді позбавлення волі, із застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_3 . ч 1 ст 70 КК України та на підставі ст ст 75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Також, до обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд відносить щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше судимий за умисний злочин, посередньо характеризується за місцем проживання, не працює, а також те, що він є особою молодого віку, його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 , а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання за санкцією статті у виді обмеження волі, із застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_2 звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.

Дані покарання на переконання суду, відповідатимуть їх меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання, що у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Разом з тим, оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 призначається покарання, не пов`язане з реальним позбавленням волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно нього слід змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його з - під варти у залі суду негайно.

Як вбачається із матеріалів справи, в порядку ст. 128 КПК України ОСОБА_1 подано цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився від цивільного позову, у зв`язку із відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до норми ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Відмова позивача від позову унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, суд дійшов висновку про закриття провадження за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, у зв`язку з відмовою позивача від позову, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю сплатив суму матеріальної та моральної шкоди, про що надано відповідну квитанцію.

Судові витрати по справі за проведення судово-балістичної експертизи у розмірі 1256,08 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.07.2019 року.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 4 ст 296, ч 1 ст 343, ч 2 ст 345 КК України, призначивши покарання:

- за ч 4 ст 296 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч 1 ст 343 КК України - у виді 1 (одного) місяця арешту;

- за ч 2 ст 345 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Згідно ч 1 ст 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст ст 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його з - під варти у залі суду негайно.

Застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Покласти на ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили такі обов`язки: 1) прибувати за першою вимогою до прокурора, суду; 2) не відлучатися із місця проживання без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Попередити ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме 09.08.2019 року і до дня зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання - до 17.12.2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст 296 КК України, призначивши покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст ст 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в сумі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп., пов`язані із залученням експертів для проведення судової балістичної експертизи.

Арешт накладений слідчим суддею Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.07.2019 року на предмет ззовні схожий на вогнепальну зброю, а також предмет ззовні схожий на балон із сльозогінним газом - скасувати.

Речові докази по справі:

- предмет ззовні схожий на вогнепальну зброю, а також предмет ззовні схожий на балон із сльозогінним газом - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- диск з відеозаписом - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька