Ухвала суду № 86367720, 17.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5499/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/283/19

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судових засідань Буряченка Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувальних актів за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.186, ч. 3 ст. 296 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

за участю:

прокурора Горячева Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Менчалова В.Ф.,

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, який спливає 20.12.2019, так як ризики, які були підставою для обрання і продовження запобіжного заходу - вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду не зменшилися і не змінилися.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, є раніше неодноразово судимим, не працює та немає постійного джерела доходів.

Сторона захисту проти задоволення клопотання прокурора заперечувала через недоведеність вказаних прокурором ризиків і можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на тривалість судового розгляду, відсутність у обвинуваченого наміру переховуватися від суду та наявністю постійного місця проживання, просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.

Відповідно до положень ч. 3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишаються ризики вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, знову обвинувачується у злочині проти власності, а також злочину, вчиненому з хуліганських мотивів, не працює та не має постійного джерела доходів, що доводить наявність вказаних ризиків.

За таких обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, особу обвинуваченого, суд вважає доведеним наявність вказаних у клопотанні ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

З огляду на наведене, клопотання захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 14 лютого 2020 року (включно).

У задоволенні клопотання захисту про застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 7-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя І.В. Коваленко