Рішення № 86367207, 11.12.2019, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1342/19

провадження № 2/136/418/19

РІШЕННЯ

іменем України

"11" грудня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі – АТ КБ "ПриватБанк", позивач, банк) звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.11.2007 в розмірі 41606,46 грн., обґрунтовуючи підставність позову тим, що 19.11.2007 між позивачем і відповідачем було укладено вищевказаний кредитний договір, за яким позичальник отримала кредит у розмірі 1210,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, утім в порушення узятих на себе зобов`язань станом на 22.05.2019 допустила заборгованість за договором, в розмірі 41606,46 грн., з яких: 0.00 грн. - тіло кредиту; 552,08 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 35078,02 грн. - нараховано пені за прострочене зобов`язання; 3757,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1969,36 грн. - штраф (процентна складова), які у добровільному порядку не погашає, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить суд присудити їх із відповідача в примусовому порядку та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою суду від 01.08.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.

У визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що 19.11.2007 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 , шляхом підписання заяви про відкриття рахунку та надання послуг, укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого остання виявила намір на отримання кредиту, сума кредитного ліміту: 500,00 гривень, базова процентна ставка: 36% на місяць із розрахунку 360 днів у році, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки 11/11 (на звороті а. с. 12).

На підставі вказаної заяви позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 2 ст.1046 ЦК установлює, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Це відповідає правовій природі реального договору, що прямо передбачено у ч.2 ст.640 ЦК України.

Так, відповідно до цих правових норм для укладення договору необхідні передання майна або вчинення іншої дії, яка свідчить про перехід права власності на річ. При цьому договір є укладеним із часу передання майна або вчинення певної дії. Отже, кредитний договір є реальним з усіма притаманними таким договорам речовими ознаками, тому права і обов`язки сторін за договором позики не можуть виникнути до моменту реального його виконання, тобто до часу передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Письмова форма договору з огляду на його реальний характер є доказом виключно факту укладення договору, а не передання грошей позичальнику.

Кредитна платіжна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки за рахунок коштів, які поміщаються зазначеним банком на картковий рахунок, тобто кошти надані банком клієнту в кредит (у межах кредитної лінії).

Ураховуючи вищевказані норми слід дійти висновку, що зобов`язання за договором виникають з моменту зарахування коштів на рахунок позичальника зазначених ним у заяві чи надання йому кредитної картки з ОСОБА_3 кодом для верифікації в платіжній системі, а не моменту підписання договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках(стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Обов`язок подання доказів визначено ст.83 ЦПК України, відповідно до частини першої вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви до суду.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів зміни відповідачем прізвища із ОСОБА_2 , яка виявила намір на отримання кредиту, на ОСОБА_1 , до якої пред`явлено даний позов.

Крім цього, документи, які додано до матеріалів цивільної справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували надання можливості позичальнику мати доступ до кредитних коштів, зокрема доказів отримання нею кредитної картки з ОСОБА_3 кодом для верифікації в платіжній системі, оскільки підписання Анкети – заяви є доказом виключно факту укладення договору, а не передання грошей позичальнику.

Отож підстав вважати, що у позивача виникли будь - які зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з подачею Анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват-Банку, у тому числі щодо сплати процентів, штрафу та пені, відсутні.

Відсутність будь - яких заперечень проти позову зі сторони відповідача не має будь-якого значення при вирішенні справи, оскільки надання заперечень (відзиву) проти позову - це право особи, яким вона користуються на власний розсуд.

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за його недоведеності та необґрунтованості.

Розподіл витрат суд здійснює згідно Глави 8 ЦПК України, а так як в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені на його рахунок.

Керуючись ст.1046, 1054 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 83, 259, 263, 265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місце знаходження: вул. Набережна Перемоги 50, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094, ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко