Рішення № 86364712, 16.12.2019, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/843/19

Провадження № 2/616/264/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» грудня 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі: головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання ЛОГВІНОВОЇ М.В.

позивача не з`явилась

відповідача не з`явився

справа № 616/843/19,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 26 червня 2007 року, актовий запис № 245.

На обґрунтування позову ОСОБА_3 пояснила, що від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На протязі останніх років проживання між сторонами відносини погіршувались та зводились нанівець. В результаті чого сторони не могли як сім`я проживати разом, спільно виконувати сімейні обов`язки та спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, постійно сперечались. З жовтня 2018 року сторони припинили шлюбні відносини, перестали вести спільне господарство. У зв`язку з чим позивач звернулася до суду та просить розірвати шлюб між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Таким чином, справа має бути розглянута в порядку загального позовного провадження, з обов`язковим проведенням підготовчого провадження, відповідно до ст.ст.189,196 ЦПК України, тому суд проводить підготовче засідання.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_3 про час та місце розгляду даної справи була повідомлена належним чином, судову повістку отримала особисто 19.11.2019 р. (а.с.46), на адресу суду надала заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У разі неявки відповідача у судове засідання просила прийняти заочне рішення(а.с.15).

Відповідач ОСОБА_4 три рази в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, у встановлений судом строк належним чином був повідомлений про розгляд справи, на його адресу були направлені судові повістки (а.с.32,41,47) та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.36-37, 43-44). В порушення вимог ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань, а також заперечень від ОСОБА_4 станом на 16 грудня 2019 року на адресу суду не надходило.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 грудня 2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 26 червня 2007 року уклали шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 245 (а.с.09).

Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10-12).

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, а згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб існує лише формально. Позивач в своїй письмовій заяві підтримала позовні вимоги та просила розірвати шлюб, при цьому зазначила, що не заперечує проти прийняття заочного рішення у справі у разі неявки відповідача. Відповідач про розгляд справи був повідомлений належними чином, але жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило, що вказує на байдужість відповідача щодо збереження шлюбу з позивачем. В зв`язку з цим суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім`ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін і впливати на їх психоемоційний стан, а тому шлюб слід розірвати.

Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Оскільки позивач в письмовій заяві наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

За ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, будь - яких заяв чи заперечень щодо вимог позивача до суду від ОСОБА_4 не надходило.

За таких обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, а тому, згідно із ч.1 ст.110, ст.112 СК України, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає розірванню.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

За змістом ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач виявила бажання після розірвання шлюбу залишити прізвище чоловіка - « ОСОБА_3 » (а.с.6).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ухвали суду від 22.10.2019 позивача ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору у розмірі 768 грн 40 к. (а.с.19-20).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов задоволений повністю, позивач при подачі позовної заяви на підставі ухвали суду була звільнена від сплати судового збору, тому суд приходить до висновку щодо стягнення судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 768 грн 40 к., у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави. При цьому судом враховується, що вказана справа була розглянута по суті, тому не можуть бути застосовані приписи ч.1 ст.142 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 24, 104, 105, 110, СК України, ст.ст. 12, 13, 259, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 26 червня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 245 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачеві залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 к. судового збору до Державного бюджету України, які перерахувати на рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Вовчиці, Заречненського району, Рівненської області, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець смт. Свема, Ямпільського району, Сумської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 грудня 2019 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ