Рішення № 86364618, 10.12.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6447/19

Провадження № 2/201/2559/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова група «Південь» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

В С Т А Н О В И В:

04.06.2019р. ТОВ «Аграрно-промислова група «Південь» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави (а.с. № 3- 9).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 07.03.2016р. вбачається, що в м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу « Краз 65055», номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «FOTON BJ3243 DLPJJ» , номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_4 Оформлене у відповідності до інструкції повідомлення стало підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування. Відповідно до повідомлення про ДТП від 07.03.2016р. та повідомлень про подію, вбачається що ДТП сталося з вини ОСОБА_3 Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Краз 65055», номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім», відповідно до полісу № АЕ 7412558, укладеного з ОСОБА_3 , строком дії з 06.01.2016р. до 05.01.2017р. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «FOTON BJ3243 DLPJJ», номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у позивача - ПрАТ «Київський страховий дім» (в подальшому 01.08.2018р. між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «Аграрно-промислова група «Південь» було укладено договір про відступлення права вимог), відповідно до полісу № АI 5619750, укладеного з ОСОБА_5 , строком дії з 12.06.2015р. до 11.06.2016р. 09.03.2016р. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повідомили страховика про подію, а 11.03.2016р. було проведено огляд транспортного засобу та складено протокол огляду. 14.03.2016р. відповідачка звернулась до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, згідно розрахунків страховика та 31.05.2016р. на підставі страхового акту та наказу про виплату від 27.05.2016р. ПрАТ «Київський страховий дім» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 24 000 грн. відповідачці. В подальшому, страховик звернувся за проведенням експертного транспортно-трасологічного дослідження, відповідно до висновку якого, було встановлено, що увесь об`єм отриманих пошкоджень автомобіля «FOTON BJ3243 DLPJJ», номерний знак НОМЕР_2 було отримано в іншому місці та при інших обставинах, тобто за інших підстав, ніж встановлених в повідомленні. Таким чином, підстави для виплати страхового відшкодування в порядку, передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів», були відсутні. Учасники ДТП ввели страховика в оману щодо обставин ДТП та відповідачка не мала правових підстав на отримання страхового відшкодування, у зв`язку з чим позивач, на підставі ст. 1212 ЦК України просив стягнути 24 000грн., набутих без достатньої правової підстави. Крім того, у зв`язку користуванням чужими коштами, позивач на підставі ст. 536 ЦК України просив стягнути відсотки за користування чужими грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 11 031грн.45коп. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 9 266грн.40коп. та 3% річних у розмірі 2 127 грн.28коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921грн.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 18.07.2019р. відповідно до ч.1 ст. 274 та ч.5 ст.279 ЦПК України справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 97) .

Позивач в судове засідання 10.12.2019р. не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с. № 107). В матеріалах справи наявна заява генерального директора ТОВ «АПГ «Південь» - Подолянко Я.М. , в якій останній просив справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити (а.с. № 102).

Відповідачка в судові засідання, які були призначені на 24.10.2019р. і 10.12.2019р., двічі поспіль не з`явилася, про дату, місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, наданою ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с. № 96), шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленням, проте конверти були повернуті до суду з позначками «за закінченням терміну зберігання» (а.с. № 100-101, 108-109).

Окрім того, судом на офіційному сайті «Судова влада України» було розміщене оголошення про виклик відповідачки в судове засідання на 10.12.2019р., на яке відповідачка також не відреагувала (а.с. № 110).

З урахуванням положень п. 4 ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена про дату та час слухання справи.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутня згода представника позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення на загальних підставах, оскільки відсутня сукупність умов для винесення заочного рішення, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у справі на підставі вимог ст. 89 ЦПК України, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Варто зазначити, що 01.08.2018р. між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «Аграрно-промислова група «Південь» було укладено договір про відступлення права вимог, в тому числі право вимоги за договором полісом № АЕ/7412558 (а.с. № 87-88).

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Оформлене у відповідності до інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду учасниками ДТП повідомлення в силу положень ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про обов,язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 36.1. ЗУ «Про обов,язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до ст. 36.2. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом встановлено наступні обставини справи і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 07.03.2016р. в м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Краз 65055», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «FOTON BJ3243 DLPJJ» , номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 (а.с. № 10).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Краз 65055», номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім», відповідно до полісу № АЕ 7412558, укладеного з ОСОБА_3 , строком дії з 06.01.2016р. до 05.01.2017р. (а.с. № 11)

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «FOTON BJ3243 DLPJJ» , номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ « СК «Країна», відповідно до полісу № АI НОМЕР_3 , укладеного з ОСОБА_5 , строком дії з 12.06.2015р. до 11.06.2016р. (а.с. № 13).

Відповідно до повідомлення про подію від 09.03.2016р. власником транспортного засобу «FOTON BJ3243 DLPJJ» , номерний знак НОМЕР_2 є відповідачка (а.с.№ 12).

14.03.2016р. відповідачка звернулась до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. № 51) та відповідно до наказу № 712-5252/1/1 від 27.05.2016р. було здійснено виплату страхового відшкодування на ім`я ОСОБА_1 у розмірі 24 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12674 від 31.05.2016р. (а.с. № 66).

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, ПрАТ «Київський страховий дім» погодилося, що винним у скоєнні ДТП на підставі повідомлення був ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого, як власника ТЗ, була застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім». Таким чином відбулась страхова подія та настав обов`язок страховика з виплати страхового відшкодування.

Крім того, здійснивши страхове відшкодування, ПрАТ «Київський страховий дім» визнало вимоги заявника, в даному випадку ОСОБА_1 , обґрунтованими.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати):страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування; протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про настання події ПрАТ «Київський страховий дім» отримало 09.03.2016р., а 27.05.2016р. було затверджено страховий акт, тобто у ПрАТ «Київський страховий дім» було більше 2-х місяців на розслідування, здійснення запитів, проведення експертизи.

Відповідно до ст. 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Таким чином, склавши страховий акт № 712-5252/1, без проведення експертизи, у ПрАТ «Київський страховий дім» були відсутні сумніви, щодо обставин ДТП, після чого товариство здійснило виплату відповідачці, як належній стороні, на підставі відповідної заяви. Безпосередньою підставою для такої виплати був страховий акт та розрахунок до нього, які складені саме ПрАТ «Київський страховий дім» і згідно яких ДТП визнано страховим випадком. Тобто правовідносини між ПрАТ «Київський страховий дім» та відповідачкою були врегульовані Полісом та мали договірний характер.

Сумніви щодо обставин ДТП, як зазначає позивач, у ПрАТ «Київський страховий дім» виникли після виплати страхового відшкодування, а саме після спливу чотирьох місяців після виплати страхового відшкодування.

26.09.2016р. позивач звернувся для проведення експертного транспортно-трасологічного дослідження, на вирішення кого було поставлено питання : «Чи наявні показання заявника про те, що автомобіль отримав заявлені пошкодження у вказаному ним місці та при викладених обставинах та відповідно до висновку № 1330-16-ТТ від 06.10.2016р. було встановлено, що увесь об`єм отриманих пошкоджень автомобіля «FOTON BJ3243 DLPJJ», номерний знак НОМЕР_2 були отримані в іншому місці та при інших обставинах (а.с. № 67-80).

Обґрунтованих пояснень, у зв`язку з чим була проведена транспортно-трасологічне дослідження, після спливу чотирьох місяців, після виплати страхового відшкодування позивачем не надано, так само, як і доказів того, що страховий акт та розрахунок до нього визнані недійсними чи скасовані. Отже твердження позивача про те, що виплата страхового відшкодування з боку ПрАТ «Київський страховий дім» була передчасною та без достатньої правової підстави, є необґрунтованими.

Розглядаючи цей спір, суд доходить висновку, що сплачені ПрАТ «Київський страховий дім» кошти в сумі 24 000 грн. не можна вважати майном, набутим відповідачкою без достатньої правової підстави, оскільки спірні правовідношення врегульовані Полісом обов`язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та мають договірний характер, що виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз ст. 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.06.2018р. по справі № 212/3593/16-ц (провадження № 61- 60св17), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що позивач був обізнаний про виплату ним коштів саме на ім`я відповідачки, безпосередньою підставою для такої виплати був страховий акт та розрахунок до нього, які складені саме позивачем і згідно яких ДТП визнано страховим випадком, тобто правовідносини між позивачем та відповідачкою були врегульовані Полісом та мали договірний характер, ним не доведений факт безпідставного набуття відповідачкою коштів, тому відсутні підстави для застосування ст. 1212 ЦК України до даних правовідносин.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду у розмірі 1 921грн. (а.с. № 2) відносяться на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 387, 1212, 1213 ЦК України, ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постановою Верховного Суду від 07.06.2018р. по справі № 212/3593/16-ц (провадження № 61- 60св17), ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.1 ст. 274, ч.5 ст.279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова група «Південь» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.