Ухвала суду № 86364461, 16.12.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-зз/759/84/19

ун. № 759/13150/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Бандури Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019 по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування з чужого незаконного володінн,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2019 р. представник заявника звернулася до суду із зазначеною заявою, просить суд скасувати заходи забезпечення позову вжитті на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019, а саме скасувати арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

Заяву обгрунтовує тим, що на сьогоднішній день жодних дій стосовно скасування арешту не зазначено у рішенні Святошинського районного суду м. Києва та постанови Київського апеляційного суду арешт не скасований, не зважаючи на ті обставини, що відсутні правові підстави щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту, які були вжитті постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2019.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та день розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

За таких підстав суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази та наведені заявником підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 17, 18 витяг).

Постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2019 ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2019 скасовано, накладено арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 64-67 витяг).

У подальшому рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.09.2019 у позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння відмолено (а.с. 186-188 том 1).

Постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.09.2019 залишено без змін (а.с. 1-9, том 2).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду україни № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Враховуючи вищезазначені обставини та беручи до уваги те, що арешт був накладений на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019, заявнику слід звертануся до суду, яким було вжито заходи забезпеченян позову шляхом накладення арешту в рамках вищезазначеної цивільної справи, внаслідок чого суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду україни № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»; ст. 158 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019 по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування з чужого незаконного володіння відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська