Рішення № 86364425, 07.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/3983/18

пр. № 2/759/1044/19

07 жовтня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді: Сенько М.Ф.

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, набутого під час шлюбу та встановлення порядку користування,

встановив :

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у березні 2018 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірної квартири та встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши позивачу та доньці сторін від спільного шлюбу ОСОБА_4 у користування кімнату житловою площею 17,00 кв.м., відповідачу виділити у користування кімнату житловою площею 11,8 кв.м., інші приміщення залишити в загальному користуванні сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у період з 01.06.2007 р. по 31.10.2016 р. вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, у цей період ними було набуто майно, яке на думку позивача є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка була приватизована відповідачем у 2013 р. Зазначає, що у період шлюбу вона народила доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з позивачем проживають в орендованій квартирі, проте зареєстровані в спірній квартирі.

Ухвалою суду від 20.04.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_2 та встановлення порядку користування квартирою підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Судом встановлено таке.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.10.2007 року. Рішенням Святошинського районного суду від 31 жовтня 2016 року, ун № 759/10878/16-ц, шлюб між сторонами розірвано.

З огляду на надані правовстановлюючі документи вбачається, що в період перебування сторін у шлюбі на відповідача було оформлено право власності на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Від шлюбу позивач та відповідач мають доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 2 ст. 60 СК України встановлено презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу.

Тому, суд вважає, що реєстрація права на майно, придбане під час шлюбу, лише на ім`я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За наведених обставин, суд знаходить позов в частині поділу майна подружжя обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 69-72 СК України, та ст. 372 ЦК України.

Вимоги позову про визначення порядку користування квартирою, з огляду на технічні дані квартири та позицію сторін щодо спору, підлягають задоволенню на підставі ст. 358 ЦК України.

Отже, позов підлягає задоволенню відповідно до наведених вище висновків суду.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 81, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 (загальна площа - 53.90 кв.м., житлова площа - 28,80 кв.м.), в порядку поділу спільного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІН НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 (загальна площа - 53.90 кв.м., житлова площа - 28,80 кв.м.), в порядку поділу спільного майна подружжя.

Право спільної сумісної власності сторін на вказане майно припинити.

Визначити порядок користування квартири АДРЕСА_1 , виділивши в користування співласників:

- ОСОБА_1 - житлову кімнату, площею 17,00 кв.м.;

- ОСОБА_2 - житлову кімнату, площею 11,80 кв.м.

Інші приміщення квартири - залишити у спільному користуванні сторін.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий Сенько М.Ф.