Ухвала суду № 86362530, 25.11.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6282/16-а

Категорія 142

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,

за участю: представника заявника - адвоката Коноваленка Є.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2019 р. заявник ОСОБА_1 звернувся до районного суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2018 р. по справі № 758/6282/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ЦОУ ПФУ в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити ді. Спосіб і порядок виконання судового рішення просить змінити в частині зобов`язання ГУ ПФУ в місті Києві здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 жовтня 2015 року, у розмірі 37 751,19 грн., що належала пенсіонерові ОСОБА_2 , шляхом стягнення з ГУ ПФУ в місті Києві на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 жовтня 2015 року, у розмірі 37 751,19 грн., що належала пенсіонерові ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 23.02.2018 р. був задоволений вищевказаний позов позивача та зобов`язано відповідача здійснити виплату даної суми. Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУ ТУЮ у м.Києві постановою від 09.04.2019 р. відкрито виконавче провадження № ВП 58837706 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі зазначеного рішення. Ухвалою суду від 12.09.2019 р. було задоволено заяву позивача та замінено боржника у виконавчому провадженні - з ЦОУ ПФУ в м.Києві на ГУ ПФУ в м.Києві. Незважаючи на двічі накладений державним виконавцем штраф та подання про притягнення до кримінальної відповідальності, станом на сьогоднішній рішення суду залишається невиконаним, а виконавче провадження закінченим через вжиття державним виконавцем всіх заходів, направлених на його виконання. При цьому при виконанні виконавчого листа державний виконавець був позбавлений можливості проведення будь-якого списання коштів за виконавчим документом, за яким боржник є державний орган, а казначейська служба України може здійснювати виконання рішення суду лише у разі стягнення коштів, тому вважає , що такі обставини унеможливлюють виконання рішення суду державним виконавцем та є виключними, а тому є потреба у заміні способу та порядку виконання рішення суду для ефективного захисту порушених прав позивача.

Відзив (пояснення) представником заінтересованої особи суду не подано.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити з підстав, наведених в неї, надав пояснення, аналогічні викладеним в заяві обставинам.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подано.

Відповідно до ст.378 ч.2 КАС України неявка представника заінтересованої особи не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали заяви та адміністративної справи, дійшов таких висновків.

Встановлено, що в провадженні Подільського суду м.Києва перебувала адміністративна справа № 758/6282/16-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії щодо виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини.

Рішенням районного суду від 23 лютого 2018 р. вищевказаний позов задоволено в повному обсязі, а саме: 1) визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження за адресою: 04070, м.Київ, вул. Борисоглібська, будинок 14, код ЄДРПОУ 40376133) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини; 2) зобов`язано Центральне об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження за адресою: 04070, м.Київ, вул. Борисоглібська, будинок 14, код ЄДРПОУ 40376133) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 жовтня 2015 року, у розмірі 37 751,19 (тридцять сім тисяч сімсот п`ятдесят одна грн. 19 коп., що належала пенсіонерові ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ).

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 12 вересня 2018 р. задоволена заява позивача про заміну сторони у справі а боржника у виконавчому провадженні з ЦОУ ПФУ в м.Києві на процесуального правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в місті Києві на рішення районного суду від 23.02.2018 р.

11.03.2019 р. представником ОСОБА_1 , як стягувача, - адвокатом Коноваленком Є.Л. отримано виконавчий лист, виданий Подільським районним судом м.Києва на підставі рішення від 23.02.2018 р. на зобов`язання до вчинення дій.

Як вбачається з наданих заявником документів, 09.04.2019 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУ ТУЮ у м.Києві Маховою Д.А. відкрито виконавче провадження № ВП 58837706 з примусового вказаного виконання виконавчого листа.

В межах даного виконавчого провадження 22.05.2019 р. та 28.08.2019 р. державним виконавцем був накладений штраф на боржника на підставі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду.

28.08.2019 р. до Шевченківського УП ГУ НП в місті Києві направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду (ст.382 КК України).

Листом від 09.07.2019 р. ГУ ПФУ в м.Києві повідомило державного виконавця про те, що за рішенням суду кошти в сумі 37 751,19 грн. ОСОБА_1 нараховані на його особовий рахунок та підлягають виплаті в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМ України № 649 від 22.08.2018 р.

28.08.2019 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження на підставі ст.39 ч.1 п.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно листа Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у м.Києві від 28.08.2019 р. за вих.№ 58837706/4 державним виконавцем виконані всі передбачені законом дії для виконання рішення суду, але воно є невиконаним.

Зі ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" вбачається, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Згідно ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, а також рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

Відповідно до ст. 3 ч. 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ.

В судовому засіданні встановлено, що боржником, щодо якого заявник просить змінити спосіб та порядок виконання, було виконано рішення в частині здійснення нарахування, проте в частині виплати суми боргу не було виконано. Виконавче провадження на час розгляду заяви є закінченим.

Так частина третя статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею ст.378 ч.1 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за стягувача суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Відповідно до ст.378 ч.3 КАС України підставою для встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Враховуючи мінімальне правове регулювання порядку зміни способу та порядку виконання рішення суду, закономірно, що значну роль у формуванні підходів до застосування відповідних нормативних приписів відіграє практика Верховного Суду.

На рівні судів касаційної інстанції неодноразово застосовувалася наступна позиція: «поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений» (постанова Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 523/16632/15-ц, постанова Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі №522/21465/15).

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

З інформаційного листа Вищого адміністративного суду України N 846/12/13-13 від 13.06.2013 р. вбачається, що норма ст.263 КАС України не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов`язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Вирішуючи це питання, суди повинні звертати увагу на таке. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов`язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , заміна способу виконання рішення, який пропонує останній, що є стягуваечем не зачіпає суті рішення, адже судом досліджувались підстави та докази звернення останнього до суду, а саме: свідоцтво про право на спадщину та зазначена в ньому сума до виплати, яка повністю відображена в резолютивній частині рішення суду.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У пункуті 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. United Kingdom, (22414/93 (1996) ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. «Ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення паорушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній в міжнародній нормі.

Тим самим, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

У свою чергу, в рішенні від 05.04.2005 р. у справі «Афанасьєв проти України» ЄСПЛ вказав, що засіб захисту, який вимагається ст.13 Конвенції, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім цього, у справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ у своєму рішенні від 19.03.1997 р. зазначив, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як «складова частина судового розгляду».

Таким чином, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними. Інколи ця гнучкість може проявлятись у зміні способу захисту, який раніше застосовано судом при винесенні рішення та який не дозволив реально захистити порушене право. Таке «коригування» способу відновлення права позивача в ході виконання рішення слід розцінювати як невід`ємну та органічну складову частину судового розгляду справи, яке спрямоване на гарантування обов`язковості виконання судового рішення.

Отже, враховуючи, що державний виконавець при виконанні виконавчого листа, виданого на підставі рішення Подільського районного суду м.Києва від 23.02.2018 р., щодо дій органу ПФУ був позбавлений можливості проведення будь-якого списання коштів за виконавчим документом, за яким боржником є державний орган, а казначейська служба України може здійснювати виконання рішення суду лише у разі стягнення коштів, суд вважає, що такі обставини унеможливлюють виконання рішення суду державним виконавцем та є виключними.

Тому суд вважає за можливе змінити спосіб виконання рішення районного суду в частині зобов`язання ГУ ПФУ в м.Києві щодо належної позивачеві суми саме шляхом стягнення з відповідача нарахованої вже суми, оскільки саме у такий спосіб можливий повний захист прав позивача.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки є обгрунтованою, заснованою на законі, доводи заявника знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного, ст.ст.2, 3, 4, 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", ст.3 ч. 2 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.378 КАС України, п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити в повному обсязі.

Змінити спосіб виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року по справі № 758/6282/16-а, з урахуванням ухвали Подільського районного суду м.Києва від 12 вересня 2018 року про заміну боржника у виконавчому провадження, а саме: в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 жовтня 2015 року, у розмірі 37 751,19 (тридцять сім тисяч сімсот п`ятдесят одна грн. 19 коп., що належала пенсіонерові ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) замінити на шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 жовтня 2015 року, у розмірі 37 751,19 грн. (тридцять сім тисяч сімсот п`ятдесят одна грн. 19 коп.), що належала пенсіонерові ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ).

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали в повному тексті.

Учасник справи, якому копія повного тексту ухвали е була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова