Ухвала суду № 86361775, 10.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19784/19

Провадження №: 1-кс/755/9363/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2019 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Балагура Т.В., за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сибірякова О.О.,

захисника Дьоміна Д.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС третього відділу СУ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області Мосійчука С.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019000000000293 від 24 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України,

в с т а н о в и л а :

старший слідчий в ОВС третього відділу СУ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області Мосійчук С.М. за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва Сибіряковим О.О. звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 16 листопада 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора департаменту інвестицій, виробництва та розвитку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».

Пунктом 1.6. посадової інструкції директора департаменту інвестицій, виробництва та розвитку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», затвердженої Т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_2 від 15 листопада 2016 року передбачено, що директор зазначеного департаменту у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Статутом ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», наказами та дорученнями керівника ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», Положенням про Департамент, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, іншими локальними нормативно-правовими актами ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», вказаною інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 2.3. вказаної інструкції, директор департаменту інвестицій, виробництва та розвитку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» організовує роботу відділу маркетингу, відділу виробництва та інновацій, відділу інвестиційного аналізу та залучення інвестицій, відділу координації представництв та розвитку ринків та координує обов`язки між працівниками департаменту, очолює та контролює їх роботу.

Розділом 5 тієї ж інструкції передбачено, що директор департаменту повинен знати законодавство України; методичні матеріали з організації та здійснення інвестиційної, виробничої та стратегічної роботи; законодавство про працю; спеціалізацію і перспективи розвитку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».

У квітні 2017 року генеральним директором Державного підприємства «Державна госпрозрахункова та інвестиційна фірма «Укрінмаш» ОСОБА_3 прийнято рішення про участь очолюваного ним підприємства у тендері Військово-морського флоту Республіки Бразилія на будівництво чотирьох кораблів класу «Корвет».

У подальшому, між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в особі ОСОБА_3 та Державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування» в особі ОСОБА_4 , укладено договір № 138 від 20 червня 2018 року на суму 1 000 000 (в тому числі ПДВ 166 666 грн 67 к.) по виконанню останнім робіт з розроблення технічної документації, яку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» може використати для участі у тендері на будівництво військових кораблів класу «Корвет» для ВМС Бразилії.

На виконання зазначеного договору, ДП «ДПЦК» виготовило та 14 червня 2019 року передало начальнику відділу координації діяльності іноземних представництв та розвитку ринків ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_5 технічну документацію на будівництво військових кораблів класу «Корвет» (проект № 58300) на паперових носіях та в електронному вигляді.

Після цього, ОСОБА_1 , за участі заступника начальника відділу експортного контролю ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_6 та головного спеціаліста відділу експортного контролю ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7 проведено службову нараду з вирішення питання необхідності отримання дозволу Державної служби експортного контролю України на передачу технічної документації на будівництво військових кораблів класу «Корвет» до Республіки Бразилія.

Під час наради ОСОБА_6 ознайомлено присутніх з «Порядком здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20 листопада 2003 року, зокрема з пунктом ML22 «Технологія» та поінформовано про необхідність отримання дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України на передачу технічної документації на будівництво військових кораблів класу «Корвет» до Республіки Бразилія.

Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про встановлений порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Надалі, у червні 2018 року, проведення заходів щодо участі у тендері доручено директору департаменту інвестицій, виробництва та розвитку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_1 , котрий, проігнорувавши вимоги законодавства щодо отримання дозволу на міжнародну передачу товарів, хибно розуміючи інтереси служби та доручення генерального директора ОСОБА_3 № 67-Д від 12 березня 2018 року «Щодо розширення ринків збуту у країнах Латинської Америки, Федеративна Республіка Бразилія», вирішив порушити встановлений порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

На виконання цієї мети, ОСОБА_1 доручив своєму підлеглому - начальнику відділу координації іноземних представництв та розвитку ринків ОСОБА_5 , підготувати технічне завдання на закордонне відрядження до м. Ріо-де-Жанейро (Республіка Бразилія), в період з 15 по 21 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , з метою участі у переговорах з представниками Командування ВМС Республіки Бразилії та представлення тендерної пропозиції в рамках підготовки до тендеру на будівництво корветів в інтересах Командування ВМС Республіки Бразилії, що останній і зробив.

Зазначене технічне завдання 13 червня 2018 року затвердив Т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8 , не будучи обізнаними про злочинний намір ОСОБА_1 , спрямований на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів.

У той же день, тобто 13 червня 2018 року т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8 підписав накази №182В та № 184В, якими ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було відряджено до м. Ріо-де-Жанейро, Республіка Бразилія, на період з 10 по 21 червня 2018 року, з метою участі у переговорах з представниками Командування ВМС Федеративної Республіки Бразилії та представлення тендерної пропозиції в рамках підготовки до тендеру на будівництво корветів в інтересах Командування ВМС ФР Бразилії.

Перебуваючи у м. Ріо-де-Жанейро, 18 червня 2018 року ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, отримав від ОСОБА_5 виготовлену ДП «ДПЦК» технічну документацію на будівництво військових кораблів класу «Корвет» в паперовому вигляді, і того ж дня, достовірно знаючи, що для міжнародної передачі товару - технічної документації на будівництво військових кораблів класу «Корвет», потрібен дозвіл Державної служби експортного контролю України (ДСЕК України), умисно, передав представникам Військово-морського флоту Республіки Бразилія вказаний комплект технічної документації на будівництво військового корабля класу «Корвет» (проект № 58300).

Крім того, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, ОСОБА_1 підготував та подав на ім`я т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8 службову записку № 21.1-68-С від 03 вересня 2018 року, про необхідність надання розпорядження Управлінню митного оформлення та транспортування контрактних вантажів здійснити митне оформлення посилки (лист з додатками та два флеш-носії, на яких міститься інформація щодо реєстрації «Укрінмаш» в банку BNDS) до Бразилії з метою забезпечення участі ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» у тендері на будівництво військових кораблів класу «Корвет» для ВМФ Республіки Бразилія та розпорядження Управлінню роботи з персоналом та документообігу здійснити відправку експрес поштою «DHL Україна» відповідної посилки з міста Київ на адресу у м. Ріо-де-Жанейро (Республіка Бразилія), тим самим ввівши ОСОБА_8 в оману.

03 вересня 2019 року, т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8 та т.в.о. головного бухгалтера ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_9 , не будучи обізнаними про злочинний намір ОСОБА_1 , спрямований на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, підписали проформу-інвойс № 3 про відправлення з ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» до Республіки Бразилія адресату «ІНФОРМАЦІЯ_2», контактна особа: «ІНФОРМАЦІЯ_3», міжнародної посилки з комплектом тендерної документації у друкованому вигляді та двох флеш-накопичувачів (з логотипом ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»), на яких міститься комплект тендерної документації (номер накладної: 4479507944).

Згідно листа Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України № 403/3/2 від 12 серпня 2019 року, документація на експортну версію корабля класу корвет (проект 58300) відповідає опису товарів а позицією ML22 Додатку до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20 листопада 2003 року.

Згідно проведеної Державною службою експортного контролю України ідентифікації, лист № 3666/30-19 від 02 вересня 2019 року, документація на експортну версію корабля класу «Корвет» (проект 58300), відповідає опису позиції ML22.а «технологія» Додатку до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення». Експорт зазначеного товару повинен здійснюватись зареєстрованим суб`єктом міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України.

Згідно листа Державної служби експортного контролю України № 3875/30-19 від 11 вересня 2019 року, ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» не отримувало у ДСЕК України дозвільні документи на міжнародну передачу документації на експортну версію корабля класу «Корвет» (проект 58300).

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, оскільки за вчинення його передбачена відповідальність до 3 років позбавлення волі, тому наявні всі підстави вважати, що не застосування до підозрюваного запобіжного заходу може потягнути за собою спроби останнього знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, що зберігається у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і до яких він має доступ; може незаконно впливати на вже допитаних в ході досудового розслідування свідків, а також може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник Дьомін Д.С. в судовому засіданні заперечував проти клопотання та зазначив, що наявних у сторони захисту матеріалів не вбачається обґрунтованою підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Крім того, стороною обвинувачення при зверненні з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_1 не дотримано правил підсудності, оскільки органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є Головне слідче управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, яке знаходиться за адресою: м. Київ. пров. Аскольдів, 3а, що територіально належить до Печерського району м. Києва. Зазначені у клопотанні ризики є необґрунтованими, а також не доведеним є те, що більш м`який запобіжній захід не зможе запобігти зазначеним ризикам. Крім того, просив передати підозрюваного ОСОБА_1 на особисту поруку ОСОБА_10 , який є доктором історичних наук, заслуженим працівником промисловості, тому заслуговує на довіру та надав відповідне письмове клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.

24 вересня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер 22019000000000293, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

В судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, наявними у справі доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 12 вересня 2019 року; договором №138 від 20 червня 2018 року укладеного між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» та Державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування»; переліком технічної документації, що має бути розроблена та надана до ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» (додаток до договору №138 від 20 червня 2018 року); описом документів та файлів. що знаходяться на СD (додаток №7 до листа №54/575 від 09 липня 2019 року); протоколами допиту свідків від 04, 07, 15 жовтня, 02, 05 грудня 2019 року, посадовою інструкцією Директора Департаменту інвестицій, виробництва та розвитку, затверджену т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» 15 листопада 2016 року; технічним завданням на закордонне відрядження, затверджене т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» 13 червня 2018 року; наказом затверджену т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 13 червня 2018 року про внесення змін до наказу ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 05 червня 05 червня 2018 року №170В; наказом затверджену т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 13 червня 2018 року №182В про відрядження ОСОБА_5 ; службовою запискою Директора Департаменту інвестицій, виробництва та розвитку ОСОБА_1 на ім`я затверджену т.в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» №21.1-68-С від 03 вересня 2018 року; проформою-інвойс №3 від 03 вересня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, то слід зазначити таке.

Слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків те, що він раніше не судимий, позитивні характеристики та грамоти.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідча суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Стороною обвинувачення при зазначені ризику іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, лише формально зазначено даний ризик без уточнення в яких діях чи бездіяльності зазначений ризик може бути реалізований, тому слідча суддя вважає зазначений ризик необґрунтованим.

Крім того, прокурором не наведено жодних переконливих та таких, що заслуговують на увагу доводів в частині аргументації неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки в клопотанні жодним чином не обґрунтовано те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання ризикам.

Також при розгляді даного клопотання слідча суддя враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Ч. 2 ст. 194 КПК України передбачає обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість знищення, сховати або спотворити будь-який із речей і документів та можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідча суддя вважає, що вагомих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з матеріалів клопотання не вбачається, у зв`язку з чим необхідно застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання нею покладених процесуальних обов`язків.

Щодо клопотань захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Дьоміна Д.С. щодо взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_10 , то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідча суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Згідно ч. 2 ст. 180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.

Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість слідчої судді в тому, що поручителі дійсно можуть впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні під час судового розгляду матеріали, а саме: клопотання, документи долучені до клопотання надані ОСОБА_10 , який виявив бажання бути поручителем підозрюваного, слідча суддя приходить до висновку, що вказана особа дійсно заслуговує на особливу довіру, оскільки позитивно характеризується та користується авторитетом, однак не встановлено, чи може поручитель здійснювати вплив на підозрюваного та в який спосіб.

Щодо тверджень сторони захисту про непідсудність клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчій судді Дніпровського районного суду м. Києва, то слід зазначити таке.

Згідно постанови заступника Генерального прокурора від 28 жовтня 2019 року визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, у кримінальному провадженні №22019000000000293 від 24 вересня 2019 року за слідчими відділами ГКУ СБУ у місті Києві та Київській області.

Відповідно до постанови про призначення в провадження декількох слідчих від 29 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22019000000000293 від 24 вересня 2019 року, внесеного до ЄРДР, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, доручено кільком слідчим, місцем проведення досудового розслідування визначено місце розташування 5 відділення СУ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поправки, 14а.

Згідно ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Зважаючи на те, що місцем проведення досудового розслідування визначено місце розташування 5 відділення СУ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області, тому твердження сторони захисту про непідсудність даного клопотання слідчій судді Дніпровського районного суду м. Києва є необґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-179, 180, 181, 193-196, 309, 310 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а :

в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС третього відділу СУ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області Мосійчука С.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням його прибувати за кожною вимогою до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 01 лютого 2020 року включно, такі обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

утриматись від спілкування з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ;

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

У задоволенні заяви ОСОБА_10 про передачу на поруки ОСОБА_1 - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О.О.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 10 год 00 хв 13 грудня 2019 року.

Слідча суддя: В.Б. Левко