Рішення № 86361422, 29.10.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/12293/18

Провадження № 2/752/1928/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.10.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління юстиції у м.Києві, Друга Київська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у м.Києві, Регіональний сервісний центр МВС в м.Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до Київської міської ради про визнання за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/8 частину земельної ділянки, площею 0,045 га, кадастровий номер 8000000000:79:005:0035, цільове призначення - для індивідуального житлового гаражного і дачного будівництва, що розташована у АДРЕСА_1 , 1/ 8 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 , житловою площею 49,5 кв.м., загальною площею 94,7 кв.м., 1/8 частину легкового автомобіля марки «Опель» д.н. НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_5 .

06.04.2016 р. ним був складений заповіт, посвідчений Другою Київською державною нотаріальною конторою, відповідно до якого все його майно він заповідав позивачці.

Позивач звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори та отримала Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все майно, що належало померлому, а саме на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , 1/ 2 частину житлового будинку за зазначеною адресою та Ѕ частину легкового автомобіля «Опель» д.н. НОМЕР_1 .

Оскільки все майно було набуто ОСОБА_5 у шлюбі з його першою дружиною ОСОБА_6 , то після її смерті спадкове майно в рівних частинах по 1/8 частині успадкували її спадкоємці - ОСОБА_5 , донька ОСОБА_4 , донька ОСОБА_3 , син ОСОБА_3

03.01.2018 р. позивач звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/8 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку за даною адресою та легкового автомобіля, однак державний нотаріус Другої Київської державної нотаріально контори Литвиненко Л.В. відмовила у видачі Свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності ОСОБА_5 на дану частину майна.

Оскільки ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 , фактично вступивши в управління майном та звернувся з заявою про прийняття спадщини, однак не оформив зазначене право у визначений законом спосіб, позивач просить в судовому порядку визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/8 частину земельної ділянки, житлового будинку та легкового автомобіля.

Позивач та її представник в ході розгляду справи підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просили його задовольнити, посилаючись на те, що у іншій спосіб позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права після смерті чоловіка ОСОБА_5 , оскільки на частину майна у визначений законом спосіб він не зареєстрував своє право.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у м.Києві залишив вирішення спору на розсуд суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління юстиції у м.Києві, Друга Київська державна нотаріальна контора, Регіональний сервісний центр МВС в м.Києві в судове засідання не з`явились, про місце і час його проведення повідомлялись у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України.

Від Другої Київської державної нотаріальної контори та Регіонального сервісного центру МВС в м.Києві надійшли клопотання про розгляд справи у відсутність їх представників.

Вислухавши позивача, її представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ,виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м.Києві.

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 06.04.2016 р. державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Зайомою Т.Р., відповідно до якого він заповідав все належне йому на праві власності майно своїй дружині - ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст..1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постіно із спадкодавцм, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В силу положень ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва.

Судом встановлено, що позивач звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та 06.12.2017 р. їй видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частину автомобіля «ОПЕЛЬ» д.н. НОМЕР_1 .

Крім того, судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль «ОПЕЛЬ» д.н. НОМЕР_1 були набуті ОСОБА_5 у шлюбі з ОСОБА_6

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті спадкоємцями першої черги були: чоловік - ОСОБА_5 , донька ОСОБА_4 , донька ОСОБА_3 та син - ОСОБА_3 , які звернулись у визначений строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.

Зазначені обставини були встановлені рішенням Апеляційного суду м.Києва від 17.12.2015 р. відповідно до якого суд визнав за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля «ОПЕЛЬ» д.н. НОМЕР_1 за кожним.

Тобто, факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 встановлений судовим рішенням і не підлягає доказуванню.

В свою чергу ОСОБА_5 не оформив своє право власності на спадкове майно у визначений законом спосіб, в зв`язку з чим державним нотаріусом Другої Київської нотаріальної контори Литвиненко Л.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/8 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , 1/ 8 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та 1/8 частину автомобіля «ОПЕЛЬ» д.н. НОМЕР_1 .

Відмова у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом порушує права позивача на оформлення своїх спадкових прав і здійснення відповідної реєстрації цього права у визначений чинним законодавством спосіб.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, в даному випадку, належним відповідачем у даному спорі буде особа, яка не визнає право позивача на отримання в порядку спадкування права власності на 1/8 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , 1/ 8 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та 1/8 частину автомобіля «ОПЕЛЬ» д.н. НОМЕР_1 , тобто інші спадкоємці, які б могли предентувати на дану частину майна після смерті ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивач, звертаючись до суду, пред`явила позов до Київської міської ради, однак, в силу положень ст.1277 ЦК України територіальна громада в особі Київської міської ради зобов`язана була б звернутись до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, тобто заявити про право, у разі у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Отже, Київська міська рада у даному спорі є неналежним відповідачем.

В ході підготовчого провадження стороною позивача не заявлялось клопотання про заміну відповідача на належного, а суд з власної ініціативи позбавлений можливості здійснити таку заміну.

Позивач та її представник в ході судового розгляду підтримали свої вимоги, заявлені до Київської міської ради.

Оскільки позов заявлено не до належного відповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління юстиції у м.Києві, Друга Київська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у м.Києві, Регіональний сервісний центр МВС в м.Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя