Вирок № 86361267, 16.12.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1277/19

Провадження № 1-кп/727/162/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Алієв А.Г.

за участю прокурора Владічан В.А.

за участю захисника Данко А.В.

за участю потерпілої ОСОБА_1

за участю представників потерпілих Вишневського П.В., Явіц В.Й.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше судимого: вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.12.2005 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75, ст.104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки; вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 19.06.2006 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у вигляді 3-х років 3-х місяців позбавлення волі; вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 26.03.2008 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у вигляді 3-х років 3-х місяців позбавлення волі; вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 04.12.2009 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у вигляді 3-х років 8-ми місяців позбавлення волі; вироком Червоноградського районного суду Львівської області від 30.10.2013 року за ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190, ст.70 КК України до покарання у вигляді 2-х років 2-х місяців позбавлення волі; вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 18.12.2013 року за ст.395, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до покарання у вигляді 1-го року 6-ти місяців позбавлення волі; вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2017 року за ч.2 ст.190 КК України до покарання у вигляді 1-го року обмеження волі; вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2017 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, звільнився 30.07.2018 року по відбуттю строку покарання, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Так, 05.01.2019 року ОСОБА_2 керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, в телефонній розмові з ОСОБА_3 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її племінника на ім`я « ОСОБА_4 » та повідомив про те, що йому потрібні кошти для ремонту автомобіля в сумі 600 грн., а також запропонував потерпілій добровільно передати гроші нібито його приятелю, оскільки сам перебуває поза межами м. Чернівці. ОСОБА_3 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи повідомлені ОСОБА_2 обставини як справжні та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого племінника, погодилася передати грошові кошти в сумі 600 грн. і вказала адресу місця свого проживання. Отримавши її згоду, ОСОБА_2 повідомив потерпілій про те, що до неї прибуде його приятель на ім`я « ОСОБА_5 », якому вона повинна передати грошові кошти.

Реалізуючи свій злочинний намір, 05 січня 2019 року близько 10:09 год. ОСОБА_2 особисто прибув за адресою, яку він отримав у ході телефонної розмови від потерпілої, а саме до будинку АДРЕСА_2 , де на сходовій клітині четвертого поверху отримав від потерпілої грошові кошти в сумі 600 грн. При цьому, для підтвердження того, що він дійсно є приятелем племінника власноруч сфотографував себе на камеру мобільного телефону потерпілої.

Після отримання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_2 зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму в розмірі 600 (шістсот) грн.

Окрім цього, 06 січня 2019 року ОСОБА_2 в телефонній розмові з ОСОБА_6 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її знайомого на ім`я « ОСОБА_7 » та повідомив про те, що йому потрібні кошти, однак для яких потреб не повідомляв. Скориставшись розгубленим станом потерпілої, ОСОБА_2 запропонував їй добровільно передати гроші його приятелю « ОСОБА_8 ». ОСОБА_6 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи повідомлені ОСОБА_2 обставини як справжні та будучи переконаною в тому, що діє в інтересах свого знайомого, погодилася передати грошові кошти та вказала йому адресу свого проживання. Отримавши її згоду ОСОБА_2 повідомив потерпілу про те, що до неї прибуде його приятель, якому вона повинна передати грошові кошти.

Після цього, 06 січня 2019 року близько 05:30 год. ОСОБА_2 особисто прибув за адресою, яку отримав у ході телефонної розмови від потерпілої, а саме до будинку АДРЕСА_3 , де перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 ОСОБА_6 отримав від неї грошові кошти в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) грн., при цьому на підтвердження своїх слів ОСОБА_2 власноруч написав боргову розписку потерпілій. Надалі, заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_2 зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Також, 04.01.2019 року ОСОБА_2 керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, в телефонній розмові з ОСОБА_1 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її родича на ім`я « ОСОБА_9 » та повідомив про те, що йому потрібні кошти в сумі 600 грн., однак для чого саме не повідомляв, а також запропонував потерпілій добровільно передати гроші нібито його приятелю, оскільки сам перебуває поза межами м. Чернівці. ОСОБА_1 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи повідомлені ОСОБА_2 обставини як справжні та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого родича, погодилася передати грошові кошти в сумі 2000 грн. і вказала адресу місця свого проживання. Отримавши її згоду ОСОБА_2 повідомив потерпілій про те, що до неї прибуде його приятель на ім`я « ОСОБА_10 », якому вона повинна передати грошові кошти.

Реалізуючи свій злочинний намір, 04 січня 2019 року близько 15:00 год. ОСОБА_2 особисто прибув за адресою, яку він отримав у ході телефонної розмови від потерпілої, а саме до будинку АДРЕСА_5 , де на вулиці біля будинку отримав від потерпілої грошові кошти в сумі 2000 грн.

Після отримання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_2 зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав частково. Вказав суду, що дійсно зустрічався з цими людьми та вони передавали йому кошти. Цивільні позови в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю, в частині відшкодування моральної шкоди – не визнає. Не заперечував того, що брав кошти у потерпілої ОСОБА_3 та сам себе навіть сфотографував. При цьому, не вважає, що здійснив кримінально каране діяння. 14.11.2019 року його попросив забрати кошти в потерпілої знайомий, однак відмовився назвати суду – який саме. Отримані кошти, передав вищевказаному знайомому. На слідстві його змусили давати інші покази, хоча зі скаргами з цього приводу не звертався. Визнав той факт, що племінника потерпілої – ОСОБА_11 він не знає. Також знайомий попросив його взяти кошти в потерпілої ОСОБА_6 . Йому потрібні були гроші, бо вони зі знайомим грали в гральні автомати. Саме знайомий телефонував нібито від імені брата та давав трубку обвинуваченому. Просив 13000 гривень та казав, що у нього проблеми. Сам обвинувачений мав представитись ОСОБА_10 та забрав конверт у потерпілої. До потерпілої ОСОБА_1 не телефонував, зателефонував тільки коли мав отримувати кошти. Просив його забрати кошти цей же чоловік, особу якого він відмовляється назвати. Потерпіла дала йому гроші в під`їзді, а саме в сумі 2000 грн. На слідчому експерименті він просто підписував те, що йому казали. В момент отримання коштів не розумів, що це шахрайство.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України – в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та доведена повністю; зокрема, показами потерпілих та свідків по справі, а також рядом письмових доказів по справі.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала суду, що 06.01.2019 року приблизно о 03:30 год. ранку до неї зателефонував ОСОБА_12 , який три роки орендує у неї гараж. Він просив терміново кошти в сумі 500 доларів США та обіцяв, що поверне їх. Також, ОСОБА_7 вказав, що за грошима приїде його брат. В подальшому до неї в квартиру прийшов обвинувачений, який взяв гроші, а саме 13000 гривень, які були в конверті та написав розписку. Потім до неї іще раз зателефонували та той самий голос сказав, що потрібно ще 5000 гривень. В цей момент потерпіла почала сумніватись та запитала як його звати, на що чоловік, який їй телефонував не зміг відповісти. В цей час вона все зрозуміла і зателефонувала в поліцію. Потім вона викликала швидку медичну допомогу. Після цих подій їй було дуже важко, вона перенесла інсульт, лікувалась у військовому госпіталі та витратила чималі кошти на лікування, тобто стан її здоров`я значно погіршився. Вказала суду, що після вказаних подій її донька продала ОСОБА_13 ОСОБА_14 . ОСОБА_15 ОСОБА_7 сказав потерпілій, що він її номер телефону нікому не давав та нічого з цього приводу не знає. Хоча коли давала свій телефон поліцейським, ті ніби-то встановили, що до потерпілої телефонували з номеру телефону ОСОБА_16 . В судовому засіданні впевнено впізнала обвинуваченого. Саме обвинувачений сказав їй покласти гроші в конверт та приїхав він приблизно через тридцять хвилин. До цих подій раніше вона обвинуваченого не бачила, просить суд його суворо покарати. Підтримала заявлений нею цивільний позов.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що 05.01.2019 року до неї почав телефонувати ОСОБА_2 , бажати всього найкращого, сказавши, що це її племінник Славік. Сказав, що він стоїть в Мамаївцях та у нього поламався автомобіль. Попросив його виручити та дати кошти в сумі 600 грн. Через годину приїхав обвинувачений та представившись другом Славіка, сказав, що той не може залишити автомобіль і через дві години їй повернуть кошти. Також, вона дала йому свій мобільний телефон, щоб той себе сфотографував, а після цього дала йому 600 грн. Пройшло 4 години, однак їй ніхто не телефонував та вона звернулась в поліцію. Вказала суду, що є інвалідом 1 групи. Коли обвинуваченого піймали поліцейські, то він сказав їй, що поверне кошти, однак до цього часу кошти не віддав. 1-й раз обвинувачений телефонував їй на стаціонарний телефон, 2-й раз на мобільний. Адресу вона йому сказала. Обвинувачений називався ОСОБА_17 . В подальшому вона через двоюрідного брата дізналась телефон та зателефонувала ОСОБА_11 , який повідомив, що нікого за грошима до неї не посилав.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала суду, що 04.01.2019 року приблизно о 15-й годині до неї на мобільний телефон зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_18 . Він привітав її з Днем народження. Вона подумала, що це ОСОБА_9 – зять сестри її чоловіка з Тернопільської області. Він сказав, що зараз приїде ОСОБА_10 за грошима. ОСОБА_19 обвинуваченого, який сказав, що дуже спішить на роботу, узяв в неї 2000 гривень та побіг по вулиці Ентузіастів. Сказав, що 06.01.2019 року поверне їй кошти. 17.01.2019 року вона побачила родича ОСОБА_9 , який сказав, що їй не телефонував. Вказала суду, що голос того хто телефонував, співпадав з голосом обвинуваченого, тому вона і повірила. В поліції обвинувачений визнавав, що це саме він телефонував. Підтримала заявлений нею цивільний позов.

Крім показів потерпілих, вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується дослідженими та проаналізованими судом в судовому засіданні рядом письмових доказів кримінального провадження. А саме:

Протоколом добровільної видачі та огляду від 06.01.2019 року та протоколом огляду предметів від 06.01.2019 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_3 добровільно видала свій мобільний телефон марки «Моторола», на якому зафіксовані фото обвинуваченого ОСОБА_2 , який о 10:09 год. знаходився перед дверима її квартири.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.01.2019 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_3 серед 4-х пред`явлених фотокарток впізнала на фото під №2 чоловіка, якому 05.01.2019 року передала грошові кошти в сумі 600 гривень. Як вбачається з вказаного протоколу, на фото №2 зображений обвинувачений ОСОБА_2 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.01.2019 року та фототаблицею до нього, в ході якого обвинувачений ОСОБА_2 детально показав та розповів про те, як 05.01.2019 року увійшовши в довіру до потерпілої ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів належними їй коштами в сумі 600 грн.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.01.2019 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 серед 4 пред`явлених фотокарток впізнала на фото під №1 чоловіка, якому 06.01.2019 року передала грошові кошти в сумі 13000 гривень. Як вбачається з вказаного протоколу, на фото №1 зображений обвинувачений ОСОБА_2 .

Протоколами проведення слідчих експериментів від 11.01.2019 року та фото таблицею до нього від 15.01.2019 року з відеозаписом, в ході яких обвинувачений ОСОБА_2 детально показав та розповів про те, як 06.01.2019 року увійшовши в довіру до потерпілої ОСОБА_6 , шахрайським шляхом заволодів належними їй коштами в сумі 13000 грн.

Розпискою про отримання коштів та протоколом огляду предметів від 12.01.2019 року, в ході якого оглянуто власноручно написану ОСОБА_2 розписку про отримання у потерпілої ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 13000 грн.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2019 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_1 серед 4-х пред`явлених фотокарток впізнала на фото під №2 чоловіка, якому 04.01.2019 року передала грошові кошти в сумі 2000 гривень. Як вбачається з вказаного протоколу, на фото №2 зображений обвинувачений ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України кваліфіковані вірно, оскільки останній своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинені повторно.

Що стосується показів обвинуваченого ОСОБА_2 , який свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та вказав, що його просив забрати ці кошти знайомий, прізвище якого він відмовляється назвати суду, то суд вважає, що таким показам обвинуваченого слід дати критичну оцінку, розцінивши їх обраний останнім спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони повністю спростовуються вищенаведеними показами потерпілих та рядом письмових доказів по справі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєні обвинуваченим злочини відповідно до ст.12 КК України належать до категорії злочинів середньої тяжкості.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він є особою раніше неодноразово судимою, в тому числі за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину стосовно особи похилого віку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, враховуючи те, що злочини вчинені обвинуваченим належать до категорії злочинів середньої тяжкості, ту обставину, що ОСОБА_2 вчинив ряд умисних корисливих злочинів, завдана шкода потерпілим не відшкодована, суд вважає, що підстав для застосування до ОСОБА_2 вимог ст.ст.69 та 75 КК України – немає.

Стосовно заявлених потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_1 цивільних позовів до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення з нього шкоди, спричиненої злочином, то заявлені цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди підлягають до задоволення повністю, а цивільні позови про стягнення моральної шкоди підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи наведене, доведеність вини обвинуваченого у вчиненні шахрайських дій щодо потерпілих, а також визнання обвинуваченим сум заподіяної матеріальної шкоди обвинуваченим, суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих спричиненої матеріальної шкоди, завданої злочином, а саме в розмірі 13000 гривень на користь потерпілої ОСОБА_6 та 2000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_1 .

Стосовно заявлених потерпілими цивільних позовів про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Так, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст.1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Верховним Судом України в п.9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 звернуто зокрема увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За наведених обставин суд вважає, що у зв`язку з протиправними діями обвинуваченого був порушений звичайний порядок і спосіб життя потерпілої ОСОБА_6 , вона отримала душевні страждання та значно погіршився стан її здоров`я, оскільки остання перебувала на стаціонарному лікуванні у Чернівецькому військовому шпиталі з 07.03.2019 року по 16.03.2019 року, що підтверджується відповідними письмовими доказами по справі.

Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру та обсягу спричинених потерпілій страждань у зв`язку з вчиненим обвинуваченим кримінального правопорушення стосовно потерпілої, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), враховуючи погіршення стану здоров`я потерпілої, що підтверджується відповідною випискою з медичної карти стаціонарного хворого (а.п.38) та квитанцією про придбання медикаментів (а.п.39), а також враховуючи похилий вік потерпілої, те, що був суттєво порушений звичайний спосіб і порядок життя потерпілої, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 14000 грн.

А також, за наведених обставин суд вважає, що у зв`язку з протиправними діями обвинуваченого був порушений звичайний порядок і спосіб життя потерпілої ОСОБА_1 , вона отримала душевні страждання та погіршився стан її здоров`я, що підтверджується відповідними медичними виписками (а.п.102-104).

Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру та обсягу спричинених потерпілій страждань у зв`язку з вчиненим обвинуваченим кримінального правопорушення стосовно потерпілої, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), враховуючи вік потерпілої та погіршення стану здоров`я потерпілої, а також враховуючи те, що був суттєво порушений звичайний спосіб і порядок життя потерпілої у зв`язку з протиправними діями обвинуваченого, суд вважає, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 4000 грн.

Також в порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання за даною статтею КК України у вигляді 2-х років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме з 29.07.2019 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 – задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 13000,00 (тринадцять тисяч) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 спричинену моральну шкоду у розмірі 14000,00 (чотирнадцять тисяч) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: розписку про отримання коштів в сумі 13000 гривень, яка згідно постанови слідчого від 12.01.2019 року визнана речовим доказом по кримінальному провадженню та зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Чернівці, а обвинуваченим, який утримується під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Чебан В.М.