Постанова № 86355821, 12.12.2019, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2072/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 року смт.Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

працюючого на Золотоніському маслоробному комбінаті, ідентифікаційний номер в матеріалах відсутній,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 02 листопада 2019 року о 12:00 в с. Іркліїв по вул. Р. Трибінських керував мопедом "YAMAHA" з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до законодавства в медичному закладі та приладом "Драгер" відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив. Також викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак до суду не прибув.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст.ст. 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, ч. 3 ст. 178, ст.ст. 185, 185-1, ст.ст. 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обовязковою.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Розглянувши адміністративні матеріали суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Як вбачається із адміністративних матеріалів ОСОБА_1 31 січня 2019 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення вчинено

04 листопада 2018 року), та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с. 5).

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні поза розумним сумнівом доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять протокол про адміністративне правопорушення від 02 листопада 2019 року серії ОБ № 066620, письмові пояснення ОСОБА_1 , де останній визнав порушення, письмові пояснення свідків

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Таким чином судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400,00 (двадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст.40-1КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 384,20 (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 221, 245, 280, 283-284, суд -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400,00 (двадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить

384,20 (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача

UA 798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В.Левченко