Ухвала суду № 86355141, 16.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 грудня 2019 року м. Київ № 640/17351/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває спрпва за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 липня 2019 року №151.

Позивачем до суду подано четверту заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 липня 2019 року №151, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до моменту набрання чинності судовим рішенням по суті позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначено про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, а саме:

незаконність та аномальність факту переслідування позивача за обвинуваченням у порушенні правил недопущення конфлікту інтересів між адвокатом Петруненком Віктором Григоровичем та учасниками Організації орендарів орендної фірми «Екста»;

очевидну незаконність висновку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, викладеного в оскаржуваному рішенні про наявність у позивача конфлікту інтересів, пов`язаного з його майном та майном Організації орендарів орендної фірми «Екста»;

неможливість застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю), оскільки за вчинення такого виду проступку передбачено застосування стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Суд, розглянувши подану, заяву виходить з наступного.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачені вичерпні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову.

Так, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може мати певні наслідки, а саме істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду або 2) ефективний захист або 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1 частини другої статті150 КАС України).

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Також забезпечення позову допускається якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2 частини другої статті 150 КАС України).

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Разом з тим, позивачем ні в даній заяві, ні в попередніх заявах про забезпечення позову не наведено мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, то суд зазначає, що в наведених позивачем доводах не вбачає наявності підстав для зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 липня 2019 року №151. Водночас оцінка твердженням заявника про відсутність в його діях дисциплінарного проступку та необґрунтованість застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення буде надана судом на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також перевірки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності при вирішенні справи по суті.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак