Рішення № 86355108, 16.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2019 року № 640/432/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадаструДо Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипровизнання протиправною та скасування постанови В С Т А Н О В И В:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі-позивач/ Держгеокадастр) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі-відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу на боржника у розмірі 1 360,00 грн., від 03.12.2018 р. винесену в межах виконавчого провадження № 44812765.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, встановив, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків державного виконавця про наявність підстав для застосування до Держгеокадастру штрафних санкцій, оскільки відповідачем не було при цьому враховано наявність поважних причин, про існування яких позивач неодноразово звертав увагу у своїх листах. Наведені обставини, за твердженням позивача, виключають можливість застосування до боржника штрафних санкцій спірною постановою.

Відповідач письмового відзиву до суду не направив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 р. по справі № 815/2452/13 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вказаним судовим рішенням визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України №32-к від 14.02.2013 про звільнення ОСОБА_1 , зобов`язано Державне агентство земельних ресурсів України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління ринку та оцінки земель Державного агентства земельних ресурсів України, а також зобов`язано Державне агентство земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2013 по день поновлення на посаді (виходячи з середньоденної зарплати 344,74 грн) з утриманням обов`язкових платежів та зборів за виключенням суми заробітної плати нарахованої ОСОБА_1 за місцем роботи в Одеській державній академії будівництва та архітектури з 30.08.2013 по день поновлення на посаді.

19.09.2014 р. державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 44812765 на підставі виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду, виданого 15.08.2014 щодо зобов`язання Державного агентства земельних ресурсів України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління ринку та оцінки земель Державного агентства земельних ресурсів України.

У зв`язку з невиконанням рішення суду боржником, старшим державним виконавцем ВПВР ДВС 21.01.2015 р. винесена постанови про накладення штрафу на боржника у сумі 680 грн, якими зобов`язано Державне агентство земельних ресурсів України виконати рішення суду та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за його невиконання.

03.12.2018 р. головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС в межах виконавчого провадження № 44812765 винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі - 1 360,00 грн, якими повторно зобов`язано Держгеокадастр виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за його невиконання.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В той же час, за приписами частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Проаналізувавши наведені норми, суд вказує на те, що обов`язковою умовою накладення на боржника штрафу є закінчення строку виконання, встановленого державним виконавцем.

Як вже зазначалось, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 р. по справі № 815/2452/13 скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України №32-к від 14.02.2013 про звільнення ОСОБА_1 та зобов`язано Державне агентство земельних ресурсів України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління ринку та оцінки земель Державного агентства земельних ресурсів України.

При цьому, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2015 р. по справі № 815/2452/13, визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 14.07.2014 р. № 121-ок в частині визначення кінцевого строку періоду поновлення ОСОБА_1 на роботі 29.08.2013 р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2016 р. замінено боржника у виконавчому провадженні ВП № 44812765 по виконавчому листу Одеського окружного адміністративного суду №815/2452/13 виданого 15.08.2014 р. Державне агентство земельних ресурсів України на його правонаступника Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

В обґрунтування своєї позиції щодо наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню рішення суду у визначений ним спосіб позивач вказує на неможливість такого виконання у зв`язку з обставинами, що можуть бути усунуті лише за участі стягувача - ОСОБА_1 , його «співпраці». Зокрема, позивач вказує на те, що з метою виконання рішення суду в повному обсязі Держгеокадастром було підготовлено проект мирової угоди у виконавчому провадженні, про що листами від 19.12.2017 р. № 5-28-0.17-19699/2-17 та від 06.02.2018 р. №5-280.17-1508/2-18 було повідомлено ВПВР Департаменту ДВС. Станом на 26.12.2018 зауважень чи пропозицій від ОСОБА_1 щодо змісту надісланої йому мирової угоди на адресу Держгеокасадастру не надходило.

Разом з цим, суд звертає увагу, що виконавче провадження за виконавчим листом суду відкрито ще 19.09.2014 р., і до винесення виконавцем оскаржуваної постанови від 03.12.2018 р., боржнику неодноразово направлялись вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду, проте вимоги боржником (в тому числі враховуючи правонаступництво) виконані не були.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, про наявність правових підстав для накладення на відповідача штрафу у розмірі 1 360,00 грн., згідно постанови про накладення штрафу на боржника від 03.12.2018 р. у виконавчому провадженні № 44812765.

Доходячи такого висновку, судом взято до уваги, що належне виконання рішення суду в частині поновлення стягувача на посаді на підставі рішення суду є відновленням порушеного права особи на працю та гарантії від незаконного звільнення, що передбачено статтею 43 Конституції України. Статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення в суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 243-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення 3, код ЄДРПОУ 39411771) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко