Рішення № 86355039, 16.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2019 року № 640/17717/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., за участю секретаря судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області

до Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2019.

за участі представників сторін:

від позивача: Колганов І.В.

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області із позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 06.09.2019 ВП №57800946.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2019 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №810/337/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ГУ МВС у Київській області від 10.05.2017 №К-7136 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На виконання вказаного судового рішення, позивачем, як боржником було проведено перерахунок та виплату пенсії, в результаті чого, здійснено доплату стягувачу у сумі 17 114, 65 грн. За результатами перерахунку, позивачем направлено до Пенсійного фонду України вимогу щодо проведення перевірки відповідності перерахунку. Станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, Комісія з питань погашення заборгованості не була утворена, у зв`язку з чим, позивач був позбавлений у повній мірі виконати вимогу державного виконавця. Крім того, доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 29.07.2018 у сумі 15 127, 14 грн. підлягає виплаті у порядку черговості, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами справи, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства Україна.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 по справі №810/337/18 позовні вимоги задоволено, скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 19.12.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити пенсію відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" N 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України N 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та з урахуванням довідки ГУ МВС України у Київській області від 10.05.2017 N К-7136, починаючи з 01.01.2016 року з подальшою виплатою пенсії з урахуванням перерахунку.

На виконання рішення, Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 12.11.2018, який в подальшому був пред`явлений стягувачем до виконання.

28.11.2018 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57800946 та надано боржнику 10 днів на виконання рішення суду.

11.12.2018 листом №11551/07 позивач повідомив відповідача про виконання судового рішення та зазначив, що за період з 30.07.2018 (з дати набрання рішенням законної сили) по 30.11.2018 грошові кошти у сумі 19 87,51 грн. будуть виплачені разом із пенсією в грудні 2018 року; за період з 01.01.2016 по 29.11.2018 грошові кошти у сумі 15 127,14 грн. будуть виплачені після взяття на облік судового рішення у окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення комісією Пенсійного фонду України.

15.05.2019 відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №810/337/18.

31.07.2019 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про результати перевірки виконавчого провадження та вимогу виконавця, якою зобов`язано позивача, як стягувача надати документи, які підтверджують, що рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №810/337/18 обліковується у реєстрі боржника; документи, які підтверджують подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області до Пенсійного фонду України документи у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Постанова №649); та зобов`язано повідомити та надати підтверджуючі документи щодо прийняття Комісією Пенсійного фонду України одне з відповідних до Порядку № 649 рішень.

14.08.2019 позивач листом №2160/108-02 повідомив відповідача, що Пенсійний фонд України листом №19856/02-11 від 01.07.2019 зобов`язав Головне управління сформувати списки осіб, відповідно до пункту 5 Порядку №649, на виконання вказаного, позивачем сформовано та направлено рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №810/337/18 до Пенсійного фонду України для взяття на облік в єдиному реєстрі рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

06.09.2019 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві за невиконання судового рішення без поважних причин у встановлений строк накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у сумі 5100, 00 грн.

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення без поважних причин.

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 (далі - Порядок № 649), визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.

Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України України, якою затверджено вказаний Порядок № 649, приписано, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Тобто, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку № 649.

Отже, з вищевказаного вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, однак не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Крім того, враховуючи те, що питання виділення коштів на виконання рішення суду здійснюється саме Пенсійним фондом України, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, а отже, позивач здійснив всі залежні від нього дії щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 по справі №810/337/18, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу прийнята без урахування всіх обставин невиконання судового рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн. від 06.09.2019 ВП №57800946.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя А.С. Мазур