Ухвала суду № 86354750, 16.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про задоволення заяви про самовідвід судді

16 грудня 2019 року м. Київ № 640/10593/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Іващенка В.І. (ордер від 04.06.2019 року серії ЧК №68175), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді від розгляду адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 17.04.2019 року про закриття виконавчого провадження № 58727119 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.07.2019 року.

З огляду на те, що оскаржувану постанову винесено державним виконавцем 17.04.2019 року, в той час, як позовну заяву подано представником позивача до суду 10.06.2019 року, пунктом 5 резолютивної частини ухвали постановлено питання щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду - вирішити в судовому засіданні. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 року у позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалюючи судове рішення про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, судом встановлено з матеріалів справи, що оскаржувану позивачем постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною про закінчення виконавчого провадження №58727119 винесено 17.04.2019 року.

Отже, суд дійшов висновку, що останнім днем строку звернення до суду є 29.04.2019 року.

Водночас, з позовною заявою до суду позивач звернувся лише 10.06.2019 року, тобто, з порушенням десятиденного строку звернення до суду, визначеного процесуальним законом для цієї категорії справ.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи №640/10593/19, позовну заяву направлено до суду поштовим зв`язком 10.06.2018 року, що підтверджується відбитком штемпелю ПАТ «Укрпошта» на конверті та зареєстровано канцелярією суду 12.06.2019 року за вх. №640/10593/19.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як встановлено із змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 17.04.2019 року про закриття виконавчого провадження № 58727119.

Водночас, звертаючись до суду з позовною заявою 10.06.2019 року, представник позивача вважає, що строк звернення до суду не потребує поновлення судом, оскільки ним дотриманий.

Із змісту позовної заяви та з пояснень представника позивача та позивача від 06.08.2019 року судом встановлено, що позивач та його представник дізналися про порушене право позивача оскаржуваною постановою після ознайомлення представника позивача із матеріалами виконавчого провадження 04.06.2019 року.

Водночас, представником позивача не надано суду пояснень, чому правом на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №58727119 останній скористався лише 04.06.2019 року, в той час, як довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 , зокрема, в органах виконавчої служби та приватних виконавців з усіма без виключення правами сторони або будь-якого учасника виконавчого провадження, укладена між позивачем та ОСОБА_2 04.08.2018 року.

Судом також встановлено, що представнику позивача було відомо про подання за підписом Мартиненка І.М. заяви від 14.02.2019 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 07.08.2018 року №2а-9821/11/2670, що надавало можливість Іващенку В.І., як представнику за довіреністю та адвокату позивача, слідкувати як за процесуальними діями виконавця в частині відкриття виконавчого провадження за заявою позивача, так і за перебігом виконавчого провадження №58727119.

Проте, посилання представника позивача щодо тривалого (протягом двох місяців) вчинення бездіяльності відповідачем в частині не відкриття виконавчого провадження, неодноразового звернення представника позивача до відповідача, судом не бралися до уваги, оскільки представник позивача та позивач такі дії не оскаржували та не вважають, що ця обставина впливає на розгляд адміністративної справи №640/15093/19.

З огляду на те, що представником позивача стверджується, що оскаржуваної постанови ні останнім, ні позивачем не отримано поштовим зв`язком від державного виконавця, суд дійшов висновку, що в даному випадку, строк має бути обраховано з моменту вчинення відповідачем оскаржуваної дії, про яку останній мав би повідомити сторін виконавчого провадження, а не з моменту ознайомлення представника позивача із матеріалами виконавчого провадження 04.06.2019 року.

Судом першої інстанції, зокрема, взято до уваги, що частиною першою статті 28 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» не покладено обов`язку на державного виконавця надсилати адресатам (сторонам виконавчого провадження) постанову про закінчення виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.

З огляду на викладене, у матеріалах виконавчого провадження, окрім супровідного листа, інших підтверджень направлення оскаржуваної постанови не містилося.

Під час судового засідання суд дійшов висновку про те, що супровідний лист, у даному випадку, є належним доказом направлення оскаржуваної постанови та спосіб, у який відправлено оскаржувану постанову, відповідає положенням законодавства.

Отже, суд дійшов висновку, що останнім днем десятиденного строку для подання позовної заяви до суду є 29.04.2019 року.

Тобто, фактично десятиденний строк звернення до суду позивачем пропущено, проте, такий строк міг бути поновленим судом у разі подання позивачем (його представником) заяви, визначеної частиною третьою статті 123 КАС України.

Суд зауважує, що на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зазначення причин поважності його пропуску вказувалося представнику позивача під час судових засідань.

Також, як позивачу, так і його представнику був відомий намір суду вирішити питання дотримання ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що ні позивачем, ні представником позивача не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не обґрунтовано поважності причин пропуску строку для звернення до суду, та не вказано на обставини, які унеможливлювали дізнатися про порушене право до 04.06.2019 року, натомість, вказано про звернення до суду в межах десятиденного строку, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що: «Суд першої інстанції залишив без розгляду позов, оскільки строк має бути обраховано з моменту вчинення відповідачем оскаржуваної дії, про яку останній мав би повідомити сторін виконавчого провадження, а не з моменту ознайомлення представника позивача із матеріалами виконавчого провадження 04.06.2019 року. Крім того, ні позивачем, ні представником позивача не вказано на обставини, які унеможливлювали дізнатися про порушене право до 04.06.2019 року, оскільки довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 , зокрема, в органах виконавчої служби та приватних виконавців з усіма без виключення правами сторони або будь-якого учасника виконавчого провадження, укладена між позивачем та ОСОБА_2 04.08.2018 року.

Проте, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (надалі за текстом - «Закон № 1404-VIII») копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

В матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення оскаржуваної постанови, проте будь які докази фактичного відправлення позивачу оскаржуваної постанови (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, поштовий реєстр) в матеріалах справи відсутні.

Отже, про постанову про закриття виконавчого провадження від 17.04.2019 року позивач дізнався після ознайомлення його представником з матеріалами виконавчого провадження 04.06.2019 року, про що є відмітка в матеріалах справи.

За таких обставин, у суду були відсутні підстави для залишення позову без розгляду.»

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 року прийнято справу №640/11698/19 до провадження судді Маруліної Л.О. та призначено судове засідання на 16.12.2019 року.

09.12.2019 року суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліною Л.О. подано заяву про самовідвід від розгляду адміністративної справи №640/10593/19, яку обґрунтовано тим, що суддею Маруліною Л.О. висловлено правову позицію щодо не дотримання строків звернення до суду ОСОБА_3 із позовною заявою у справі №640/10593/19.

З метою недопущення сумнівів у сторін в неупередженості судді Маруліної Л.О. під час подальшого розгляду адміністративної справи №640/10593/19, суддя Маруліна Л.О. заявляє самовідвід від розгляду справи №640/10593/19.

У судове засідання 16.12.2019 року прибув представник позивач. Відповідач, належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечено.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 16.12.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Вирішуючи заяву про самовідвід, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зауважує, що можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею.

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23 "об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття".

Враховуючи обґрунтування заяви про самовідвід, суд дійшов висновку про її задоволення.

Керуючись статтями 36, 39, 41, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву судді Маруліної Любові Олександрівни від 09.12.2019 року про самовідвід від розгляду адміністративної справи №640/10593/19 задовольнити.

2. Відвести суддю Маруліну Любов Олександрівну від розгляду адміністративної справи №640/10593/19.

3. Передати адміністративну справу №640/10593/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, для розгляду іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України вказана ухвала, постановлена під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає окремому оскарженню.

Повну ухвалу складено 16.12.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна