Рішення № 86354159, 04.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 грудня 2019 року справа №826/248/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні за власною ініціативою питання ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доДержавної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом`янському районі)про1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2015 року №0002921701; 2) визнання протиправним та скасування рішення про донарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій від 23 грудня 2015 року №0002931701; 3) визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки від 23 грудня 2015 року №Ф-75 У; 4) визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 червня 2016 року №Ф-7326-17; 5) визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2017 року №Ф-7326-17В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2019 року у справі №826/248/17 вирішено:

"1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 23 грудня 2015 року №0002921701.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23 грудня 2015 року №0002931701.

4. Визнати протиправними та скасувати вимоги Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 23 грудня 2015 року №Ф-75 У, від 13 червня 2016 року №Ф-7326-17 та від 10 травня 2017 року №Ф-7326-17.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору розмірі 3 111,20 грн. (три тисячі сто одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

6. Стягнути на користь Державного бюджету України (отримувач УК у Печерському р-ні/Печерський р-н, код 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, рахунок 34310206084021, класифікація доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 6 126,91 грн. (шість тисяч сто двадцять шість гривень дев`яносто одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2019 року залишено без змін.

Позивач подав до суду заяву про виправлення помилки у судовому рішенні, де просив виправити помилки у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2019 року та вказав, що поніс додаткові витрати щодо залучення спеціалістів, експертів - аудиторську компанію ТОВ "Крестон Геренті Профі Груп" для проведення аудиту та виготовлення експертного висновку.

Розгляд питання про виправлення помилки у судовому рішенні призначено на 25 листопада 2019 року; суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив продовжити розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивач просив серед іншого стягнути із ДПІ у Солом`янському районі понесені ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань.

Разом із тим, питання стягнення судових витрат в частині залучення спеціалістів, експертів для проведення аудиту та виготовлення експертного висновку у розмірі 6 000,00 грн., що є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Суд встановив, що у справі міститься звіт за результатами перевірки документального підтвердження витрат за 2012-2014 роки реєстраційний №12 від 23 листопада 2018 року, складений ТОВ "Крестон Геренті Профі Груп", згідно з яким здійснено перевірку документального підтвердження витрат приватного нотаріуса ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" і Стандартів аудиту, надання впевненості та Етики Міжнародної федерації бухгалтерів, прийнятих як Національні стандарти аудиту та інших законодавчих актів та нормативних документів.

Відповідно до світлокопій рахунку на оплату від 20 листопада 2018 року №ПГ000000021-А/Р та платіжного доручення від 22 листопада 2018 року №30 приватний нотаріус ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТОВ "Крестон Геренті Профі Груп" грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. як оплату за аудиторські послуги.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пункт 3 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У свою чергу правила проведення експертизи на замовлення учасників справи регулюються статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частина шоста статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Із наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що відшкодуванню підлягають судові витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони виключно у випадку, якщо у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Однак, суд звертає увагу на те, що звіт за результатами перевірки документального підтвердження витрат за 2012-2014 роки реєстраційний №12 від 23 листопада 2018 року не містить відомостей про те, що він підготовлений для подання до Окружного адміністративного суду міста Києва у межах даної справи та про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Проте, надані позивачем світлокопій рахунку на оплату від 20 листопада 2018 року №ПГ000000021-А/Р та платіжного доручення від 22 листопада 2018 року №30 не вважаються належними та допустимими доказами, оскільки не засвідчені належним чином, а тому не підтверджують понесені витрати.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування судових витрат в частині залучення спеціалістів, експертів для проведення аудиту та виготовлення експертного висновку у розмірі 6 000,00 грн., а тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 246, 252, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Прийняти додаткове рішення, яким відмовити у стягненні на користь ОСОБА_1 витрат в частині залучення спеціалістів, експертів для проведення аудиту та виготовлення експертного висновку у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення може бути оскаржене.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6, ідентифікаційний код 39471390).

Суддя В.А. Кузьменко