Рішення № 86353716, 06.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1274/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кривохижі Н.В.,

представника позивача - Павчука І.С.,

представників відповідача - Гроссу Д.М., Бадалій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

I. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУНП ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №637 від 17.10.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №180-о/с від 14.11.2019 року "По особовому складу" щодо зарахування у розпорядження начальника ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області;

- поновити його на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

1.2. Ухвалою суду від 30.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

1.3. Ухвалою суду від 21.11.2019 року, занесеною до журналу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 17.10.2019 року ГУНП в Чернівецькій області видано наказ №637 "Про застосування дисциплінарного стягнення", згідно пункту 3 якого, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Окрім цього, 14.11.2019 року ГУНП в Чернівецькій області видано наказ №180-о/с від 14.11.2019 року "По особовому складу" щодо зарахування у розпорядження начальника ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області.

2.2. З цими наказами відповідача позивач не згідний, вважає їх протиправними, оскільки дисциплінарного порушення він не вчиняв, а тому просить їх скасувати та поновити на посаді, з якої його звільнено.

ІІІ АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

3.1. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив наступне.

Так, позивача звільнено з посади заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області, за неналежну організацію роботи підпорядкованого особового складу слідчих підрозділів ГУНП та за не забезпечення контролю за службовою діяльністю підлеглих, внаслідок чого були втрачені (викрадені) речові докази (тютюнові вироби), в кримінальному провадженні. Окрім цього, достеменно знаючи нормативну базу з питань кримінального процесуального законодавства та вимоги щодо поводження з речовими доказами, позивач тривалий час ігнорував передбачений законодавством порядок зберігання речових доказів.

3.2. Однак, будь-яких порушень, за які позивача б можливо було звільнити з посади, він не вчиняв. Окрім цього, він не є керівником органу досудового розслідування в розумінні статті 39 Кримінального процесуального кодексу України; не проводить досудове розслідування, оскільки такими повноваженнями не наділений; не приймає процесуальних рішень в силу не визначення його, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, слідчим; законів та інших нормативно-правових актів дотримувався (принаймні, у службовому розслідування іншого не зазначено); професійно виконував свої службові обов`язки та виконував вказівки керівництва (зокрема, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУ НП по перевезенню речових доказів); постійно контролював службову дисципліну підлеглих працівників та проводив профілактичну роботу.

3.3. Також, представник позивача суду пояснив, що службова дисципліна, з огляду на наявність спеціальних випадків проведення службового розслідування, передбачених Розділом II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України не охоплює обставини зникнення речових доказів.

3.4. Крім цього, представник позивача вважає, що призначення та проведення службового розслідування відбулось із значним порушенням вимог закону, прав та свобод осіб, що притягувались до відповідальності, наслідком яких виявилось прийняття незаконного висновку, який став підставою для винесення оскаржуваних наказів.

3.5. Зокрема, відповідно до пункту 10 Розділу І «Загальні положення» Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.

У порушення зазначених вимог закону, до складу комісії призначена особа, яка особисто виявила факти, які стали підставою для початку проведення розслідування, а саме ОСОБА_2 . Зацікавленість вказаної особи у результатах розслідування очевидна, адже за його повідомленням порушене кримінальне провадження, розпочате службове розслідування, вчинялись всі інші дії під час його проведення.

3.6. Також, склад комісії, яка проводила службове розслідування по факту порядку вилучення та зберігання речових доказів в межах кримінального провадження повинен складатися виключно з працівників органу досудового розслідування (передбачається наявність як відповідної освіти так і досвіду у розслідування справ), що зроблено не було. Незаконний склад комісії має наслідком незаконність прийнятих нею рішень. Формулювання в оскаржуваному наказі допущених позивачем порушень (зокрема, статті 100 Кримінального процесуального кодексу України) вказує на наявність оцінки його дій в рамках кримінально-процесуального законодавства, що явно потребує застосування пункту 2 Розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.

3.7. Статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено право поліцейського на захист під час проведення службового розслідування. У рішенні від 10.02.1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Однак, проведення службового розслідування було не індивідуалізоване, а стосувалось багатьох працівників поліції (понад 10 осіб), що унеможливлювало позивачем реалізувати своє право на захист.

3.8. Також, представник позивача суду пояснив, що в ході службового розслідування дисциплінарною комісією до пом`якшуючих обставин віднесено, тільки позитивну характеристику позивача, комісія, не врахувала серед пом`якшуючих обставин послужний список, а саме те, що за всю службу з 2002 року в органах поліції (міліції) позивач жодного разу не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, 28 разів заохочувався, відсутні скарги або факти притягнення його до адміністративної відповідальності, тощо.

3.9. Окрім цього, представник позивача суду пояснив, що до обставин, які обтяжують відповідальність позивача, дисциплінарною комісією віднесено втрату (викрадення) речових доказів у кримінальному провадженні, вартість яких становить значну шкоду. Як вбачається із матеріалів розслідування, не встановлена особа, яка є власником тютюнових виробів. Самі вироби не відповідають ДСТУ, а їх вартість не визначена. Більше того, вказані вироби не можуть бути реалізовані в торгівельній мережі, а тому грошового виразу шкоди розслідуванням не встановлено. Таким чином, не розкрита обов`язкова ознака виду та розміру шкоди, тягне за собою відсутність підстав для притягнення до відповідальності.

3.10. Також, представник позивача суду пояснив, що керівництво ГУНП створило умови для зберігання речових доказів по кримінальних провадженнях в даних конкретних умовах, з огляду на об`ємність, та явну загрозу з боку криміналітету на заволодіння таким майном. Приватні склади не мають, та і не передбачено ліцензійними умовами, озброєної охорони. Натомість, розуміючи, доповідь начальника Путильського ВП про те, що криміналітет буде вчиняти дії по викраденню тютюнових виробів (що в кінці кінців і відбулось), іншого місця, як поміщення на територіях Національної поліції, яка передбачає озброєну охорону, є крайньою необхідністю в правовому розумінні. Таким чином, зберігання речових доказів, з огляду на оперативну обстановку пов`язану із готуванням злочину, в місцях (режимному об`єкті) під охороною озброєних працівників поліції є виправданням крайньої необхідності, що виключає настання дисциплінарної відповідальності.

Аргументи відповідача

3.11. У судовому засіданні представники відповідача щодо задоволення позову заперечили, суду пояснили, що оскаржуваними наказами, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади та зараховано у розпорядження начальника ГУНП.

3.12. Підставою для прийняття таких наказів стали матеріали службового розслідування, згідно яких позивачем неналежно організовано роботу підпорядкованого особового складу слідчих підрозділів ГУНП та не забезпечено контролю за службовою діяльністю підлеглих, внаслідок чого були втрачені (викрадені) речові докази (тютюнові вироби), в кримінальному провадженні. Окрім цього, ОСОБА_1 достеменно знаючи нормативну базу з питань кримінального процесуального законодавства та вимоги щодо поводження з речовими доказами, тривалий час ігнорував передбачений законодавством порядок зберігання речових доказів.

3.13. Службове розслідування проведено відповідно до вимог чинного законодавства України, а встановлені ним факти відповідають дійсності. Під час службового розслідування не надавалась оцінка діяльності позивача через призму кримінально-процесуального законодавства, а тому до складу дисциплінарної комісії могли входити особи, які не є працівниками органу досудового розслідування. Щодо зацікавленості ОСОБА_2 у результатах службового розслідування, то позивач мав право заявити про конфлікт інтересів, однак таким правом не скористався.

3.14. У ході службового розслідування було враховано, як обставину, що пом`якшує відповідальність позивача його характеристику, а як обставину, що обтяжує його відповідальність - втрата (викрадення) речових доказів у кримінальному провадженні, вартість яких становить значну шкоду. Також, факт втрати (викрадення) речових доказів знайшов широкий резонанс у засобах масової інформації, що підриває рівень довіри населення до діяльності поліції, який є основним критерієм ефективності її діяльності.

3.15. На уточнююче запитання суду, чи є у ГУНП приміщення для зберігання великого обсягу речових доказів, представники відповідача відповіли, що ні. Однак пояснили, що в місті Чернівцях є ліцензовані склади, де такі докази можна зберігати і слідчі, знаючи про це, звертались тричі лише до товариства з обмеженою відповідальністю «Рома», яке відмовило їм у зберіганні.

На уточнююче запитання суду, чи укладений між ГУНП та суб`єктом у власності якого перебуває ліцензований склад, договір про зберігання речових доказів, представники відповідача відповіли, що ні.

На запитання суду чи передбачені в кошторисі ГУНП витрати на оплату послуг зі зберігання речових доказів, представники відповідача відповіли, що їм це не відомо.

На запитання суду чи є по ГУНП наказ щодо відповідальної особи за збереження речових доказів, представники відповідача суду пояснили, що їм не відомо про такий наказ.

Також, представник відповідача суду пояснив, що відповідальною особою в ГУНП щодо створення умов для збереження речових доказів є заступник начальника ГУНП ОСОБА_16, який також був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Судом задоволено заяву представника позивача щодо виклику для допиту як свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також задоволено заяву представника відповідача щодо виклику для допиту як свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

4.2. Окрім цього, судом витребувано з ГУНП інформацію щодо освіти та досвіду роботи в органах досудового розслідування членів дисциплінарної комісії ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8

V. ПОКАЗАННЯ СВІДКІВ

5.1. Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , суду пояснив, що працює на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції та був членом дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування по факту викрадення невстановленою особою (особами) речових доказів - тютюнових виробів та відкриття прокуратурою Чернівецької області кримінального провадження №42019260000000124 за частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України з приводу неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП в Чернівецькій області.

До його повноважень віднесено документування злочинів та інших порушень з боку працівників поліції, а також захист працівників поліції.

За наслідками розслідування було рекомендовано за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Ним в ході розслідування досліджувались виключно матеріали, які зазначені в висновку службового розслідування.

Також, свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що ним особисто виявлено факт крадіжки речових доказів з боксу АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим через спецлінію 102 викликано наряд поліції. Виявлення було здійснено шляхом візуального обстеження навісного замка, який був пошкоджений.

Територія де знаходиться бокс АДРЕСА_1 є огородженою та забезпечена цілодобовою охороною. Хоча на неї можна проникнути через дірку в паркані.

Досвіду роботи у нього в органах досудового розслідування немає і до показників його роботи відноситься кількість пред`явлених підозр відносно працівників поліції, у справах в яких він здійснював оперативне супроводження.

Чи здійснює він оперативне супроводження у кримінальному провадженні №42019260000000124 за частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України по факту викрадення невстановленою особою (особами) речових доказів - тютюнових виробів, свідок сказати точно не може, оскільки у нього в роботі є багато доручень слідчих.

5.2. Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , суду пояснив, що працює на посаді заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області. Позивач по справі був його безпосереднім керівником.

Ним було організовано перевезення вилучених речових доказів з Путильського ВП до гаражного приміщення РПОП ГУНП, що в м. Чернівцях, вул. Гагаріна, 83. В подальшому ним перевірялась наявність речових доказів в гаражі, після чого він особисто зачинив на замок ворота боксу, обмотав паперовою стрічкою з відтиском печатки СУ ГУНП в Чернівецькій області та клейкою стрічкою.

У період з 09.06.2019 року по 04.07.2019 року ОСОБА_4 перебував в черговій відпустці і в цей час йому на телефон зателефонував ОСОБА_6 та сказав, що на виконання доручення ОСОБА_1 , йому необхідно перевезти речові докази для їх зберігання в іншому місці, а тому просив передати у ключі від гаражного приміщення, які знаходились в його робочому кабінеті. ОСОБА_4 надав дозвіл ОСОБА_6 зайти в його кабінет та взяти ключі. З приводу процесу перевезення речових доказів ОСОБА_4 нічого не відомо.

На уточнююче запитання суду, де зазвичай слідчі зберігають габаритні речові докази, ОСОБА_4 суду пояснив, що такі докази зберігаються в підвалах, боксах в тому числі на АДРЕСА_1 , оскільки спеціально облаштованого приміщення в ГУНП для них немає. Щодо подальшої долі викрадених речових доказів, до свідок суду пояснив, що вони мали бути знищенні, оскільки не відповідають вимогам ДСТУ.

5.3. Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання для допиту не з`явились, сторони не наполягали на їх допиті та вважали, що вирішити спір по суті заможливе без їх допиту. У зв`язку з цим, суд вирішив повторно не викликати для допиту зазначених свідків.

VІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

6.1. Так, позивач починаючи з 21.03.2002 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року по теперішний час проходить службу в органах Національної поліції України (Т.1, а.с.19).

6.2. З 10.2018 року позивач перебуває на посаді заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області (Т.1, а.с.19) та відповідно до його функціональних обов`язків нарівні з начальником управління несе персональну відповідальність за стан слідчої роботи в слідчих підрозділах області та за виконання покладених на нього завдань; здійснює керівництво підпорядкованими органами досудового слідства, а саме: апаратом слідчого управління ГУНП області, несе персональну відповідальність за організацію і забезпечення виконання покладених на них завдань, дотримання ними чинного законодавства України, виконання наказів, вказівок, розпоряджень МВС України, НПУ, ГУНП, прокуратури, суду з питань слідчої роботи, тощо (Т.1, а.с.17, 18).

6.3. За період проходження служби в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України ОСОБА_1 29 разів заохочувався, дисциплінарні стягнення відсутні (Т.1, а.с.16).

6.4. 24.07.2019 року на адресу т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_5 надійшла доповідна записка заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 по факту виявлення відсутності речових доказів, що зберігалися на території ВЗА ЦОП ГУНП, в якій останній просив призначити за вказаним фактом службове розслідування (Т.1, а.с.90).

6.5. Наказом т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_5 №899 від 24.07.2019 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування, яке доручено провести дисциплінарній комісії в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ( Т .1, а.с.84).

6.6. Наказом начальника ГУНП від 08.08.2019 року, №993 «Про тимчасове відсторонення від виконання службових обов`язків» відсторонено позивача та інших осіб з 08.08.2019 року і до завершення службового розслідування від виконання службових обов`язків за займаною посадою (Т.1, а.с.86).

6.7. Відповідно до резолюції начальника ГУНП на рапорті заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 від 20.08.2019 року дозволено продовження строку проведення службового розслідування до 21.09.2019 року (Т.1, а.с.85).

6.8. Наказом начальника ГУНП від 05.09.2019 року, №112 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 24.07.2019 №899» виключено зі складу дисциплінарної комісії ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та включено до її складу ОСОБА_15 , ОСОБА_3 .

6.9. Окрім цього, 24.07.2019 року слідчим відділенням Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП за фактом викрадення речових доказів невідомою особою, внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування та розпочато кримінальне провадження №12019260040001634 за ознаками злочину передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (Т.1, а.с.100-101).

У рамках даного кримінального провадження підозра нікому не пред`явлена.

6.10. Крім цього, прокуратурою Чернівецької області 31.07.2019 року зареєстроване кримінальне провадження №42019260000000124 по факту неналежного виконання службовими особами ГУНП службових обов`язків, які виражаються у не вжитті належних заходів до збереження речових доказів у кримінальному провадженні, що призвело до їх втрати (Т.1, а.с.104).

У рамках цього кримінального провадження підозра нікому не пред`явлена.

6.11. 20.09.2019 року дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування по факту викрадення невстановленою особою (особами) речових доказів - тютюнових виробів та відкриття прокуратурою Чернівецької області кримінального провадження №42019260000000124 за ч.1 ст.367 КК України з приводу неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП в Чернівецькій області, який того ж дня затверджений начальником ГУ НП (Т.1, а.с.22-71).

Відповідно до змісту висновку службового розслідування рекомендовано за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (Т.1, а.с.68).

6.12. Згідно висновку службового розслідування до обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 віднесено позитивну характеристику, а до обставин, що обтяжують його відповідальність віднесено неналежний контроль за службовою діяльністю підлеглих, що призвів до втрати (викрадення) речових доказів у кримінальному провадженні, вартість яких становить значну суму.

6.13. Окрім цього, під час відібрання в ході службового розслідування пояснень у ОСОБА_1 та заступника начальника центру - начальника автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП ОСОБА_17 встановлено, що вказівки щодо переміщення речових доказів з гаражного приміщення РПОП ГУНП, що в м. Чернівцях, вул. Гагаріна, 83 до боксів на АДРЕСА_1 надавав заступник начальника ГУНП ОСОБА_5 (Т.1, а.с.134-136, Т.2, а.с.74), якого в ході службового розслідування не опитано.

6.14. 17.10.2019 року начальником ГУНП видано наказ №637 «Про застосування дисциплінарного стягнення», згідно пункту 3 якого, за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

6.15. Наказом начальника ГУНП від 14.11.2019 року, №180 о/с «По особовому складу» зараховано у розпорядження начальника ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області, з 15.11.2019 року.

6.16. Окрім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що слідчі слідчого управління ГУНП звертались до товариства з обмеженою відповідальністю «Рома» з запитами щодо можливості розміщення речових доказів (тютюнових виробів) на складах підприємства, на що отримали відповіді про відсутність у ТОВ «Рома» відокремлених незадіяних у виробничому процесі складських приміщень (акцизні склади та належно зареєстровані місця зберігання підакцизних товарів), які б забезпечили надійне збереження вилучених в якості речових доказів тютюнових виробів та недопущення випадків їх розкрадання з боку робітничому персоналу (Т.1, а.с.137-142).

6.17. Також, у матеріалах справи наявні протоколи дослідження проб харчових продуктів №223 від 23.08.2019 року та №224 від 27.08.2019 року згідно висновків яких, маркування на споживчих упаковках та зовнішній вигляд сигарет, доставлених на дослідження зразків тютюнових виробів (сигарети з фільтром), не відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови» (Т.1, а.с.150-151).

6.18. Крім цього, наказом ГУНП №637 від 17.10.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_16 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності стало те, що він будучи відповідальним за організацію діяльності ГУНП, пов`язаної зі здійсненням повноважень поліції щодо матеріально-технічного та ресурсного забезпечення ГУНП, зобов`язаний був вживати заходів щодо зміцнення дисципліни та законності у структурних підрозділах ГУНП, діяльність яких координує, зокрема автотранспортного відділення ЦЗ ГУНП, де мало місце порушення правил зберігання речових доказів, що призвело до надзвичайної події. Ним не було вжито заходів щодо припинення систематичних порушень правил зберігання речових доказів, а натомість він самоусунувся від даного напрямку роботи, безпідставно вважаючи, що дані питання стосуються виключно керівництва слідчих підрозділів (Т.1, а.с.15).

6.19. Відповідно до наказу ГУНП від 05.10.2018 року, №984 «Про затвердження розподілу обов`язків між заступниками ГУНП в Чернівецькій області» ОСОБА_16 організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів поліції, підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління поліції, зокрема приміщеннями, телефонами, засобами зв`язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, паливно-мастильними матеріалами, одностроєм, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань (Т.1, а.с.128-129).

VІІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

7.1. Предметом цього позову є накази начальника ГУНП №637 від 17.10.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" та №180-о/с від 14.11.2019 року "По особовому складу", які прийняті за наслідками службового розслідування по факту викрадення невстановленою особою (особами) речових доказів - тютюнових виробів та відкриття прокуратурою Чернівецької області кримінального провадження №42019260000000124 за ч.1 ст.367 КК України з приводу неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП в Чернівецькій області.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваним наказам, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

7.2. При цьому слід зазначити, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежну організацію роботи підпорядкованого особового складу слідчих підрозділів ГУНП, не забезпечення контролю за службовою діяльністю підлеглих, внаслідок чого були викрадені речові докази (тютюнові вироби) в кримінальному провадженні, а також за ігнорування передбаченого законодавством порядку зберігання речових доказів.

За таких обставин, суд має встановити, чи зобов`язаний та чи мав можливість, відповідно до своїх повноважень, позивач організувати зберігання речових доказів в кримінальному провадженні, чи дотримана процедура службового розслідування та чи було воно об`єктивним.

7.3. Окрім цього, суд встановить, чи співрозмірний є вид дисциплінарного стягнення застосований до позивача, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, чи заподіяна шкода, яка була попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

Щодо організації зберігання речових доказів в кримінальному провадженні

7.4. Так, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, №580-VIII (далі - Закон №580) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

7.5. Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

7.6. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року, №2337-VIII (далі- Дисциплінарний статут) визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

7.7. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, а згідно частин 1,2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

7.8. Отже, підсумовуючи зазначене, слід прийти до висновку, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність саме його вини і така відповідальність носить індивідуальний характер.

7.9. Дійсно відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

7.10. Разом з цим такий контроль має бути можливим та розумним, а також не протиставлятись іншим обов`язкам керівника.

7.11. Відповідно до частини 2 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.12. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року, №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок №1104).

7.13. Відповідно до пункту 18 Порядку №1104 зберігання речових доказів у вигляді спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у місцях зберігання, відомості про місцезнаходження яких внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання та з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340.

7.14. Для вирішення питання щодо розміщення речових доказів (тютюнових виробів) відповідно до Порядку №1104 та Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340, необхідно:

- наявність вільного складу, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- погодження власника такого складу та укладання відповідного оплатного договору на зберігання речових доказів.

Окрім цього, враховуючи, обставини необхідності доставки речових доказів з смт. Путила до м. Чернівці (ймовірність їх викрадення злочинною групою), такі докази мали зберігатись під надійною охороною.

7.15. Відповідно до своїх функціональних обов`язків позивач є відповідальною особою за організацію слідчих підрозділів області в частині їх процесуальної діяльності, питання матеріально-технічного та ресурсного забезпечення діяльності слідчих до його повноважень не відноситься. Він не є підписантом будь-яких договорів від імені ГУНП, без отримання на те відповідного дозволу.

7.16. Як встановлено судом вище (дивись пункт 6.19 цього рішення) питання організації і здійснення в установленому порядку матеріально-технічного та ресурсного забезпечення діяльності органів поліції, підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління поліції, зокрема приміщеннями, телефонами, засобами зв`язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, паливно-мастильними матеріалами, одностроєм, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань, віднесено до повноважень заступника начальника ГУНП ОСОБА_16

7.17. Отже, забезпечувати слідчі підрозділи приміщенням для зберігання речових доказів має заступник начальника ГУНП ОСОБА_16, який в силу своїх посадових обов`язків має укладати договори про зберігання речових доказів.

7.18. Як зазначалось судом раніше, ОСОБА_16 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки ним не було вжито заходів щодо припинення систематичних порушень правил зберігання речових доказів, а натомість він самоусунувся від даного напрямку роботи, безпідставно вважаючи, що дані питання стосуються виключно керівництва слідчих підрозділів.

7.19. Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Отже, створення необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського є обов`язковою умовою для дотримання службової дисципліни, оскільки без створення умов для реалізації своїх повноважень, не можна вимагати їх належного виконання.

7.20. У судовому засіданні встановлено, зокрема з показів свідка ОСОБА_4 , що зберігання об`ємних речових доказів, в тому числі тютюнових виробів, зазвичай здійснюється в приміщеннях не пристосованих для їх зберігання, а саме в боксах (в тому числі на АДРЕСА_1 ), підвальних приміщеннях.

Тобто, це є усталеною практикою для ГУНП, про що відомо його керівництву.

7.21. Окрім цього встановлено, що слідчі звертались до товариства з обмеженою відповідальністю «Рома», склади якого занесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання щодо розміщення речових доказів, однак у цьому їм було відмовлено.

7.22. Як зазначалось судом вище, дисциплінарне стягнення не застосовується до поліцейського який діяв у стані крайньої необхідності.

Під крайньою необхідністю в праві розуміють усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

7.23. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач, виконуючи доручення заступника начальника ГУНП ОСОБА_5, надав доручення слідчим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо перевезення речових доказів (тютюнових виробів) з гаражного приміщення РПОП ГУНП, що в м. Чернівцях, вул. Гагаріна, 83 до боксів на АДРЕСА_1.

7.24. Обидва зазначених приміщення не є придатними для зберігання речових доказів, однак останні необхідно зберігати, а тому враховуючи відсутність спеціально обладнаного приміщення, позивач усував небезпеку, яка загрожувала установленого порядку управління в частині порядку зберігання речових доказів, шляхом розміщення таких речових доказів у боксі АДРЕСА_1, якій розташований на території ГУНП, що є огородженою та перебуває під цілодобовою охороною.

Дії позивач у цьому випадку були спрямовані на забезпечення схоронності речових доказів у кримінальному провадженні.

Щодо процедури службового розслідування та його об`єктивності

7.25. Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

7.26. Пунктом 1 Розділу V вказаного Порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Отже, службове розслідування має об`єктивно з`ясувати всі обставин вчинення дисциплінарного проступку.

7.27. При цьому під «об`єктивністю» розуміють: позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення; безсторонній, неупереджений (Словник української мови: в 11 томах. - Том 5, 1974. - Стор. 496)

7.28. Як встановлено судом раніше (див. пункт 6.13 цього рішення) у своїх поясненнях ОСОБА_1 , пояснив дисциплінарній комісії, що вказівку про перевезення речових доказів по кримінальному провадженню з смт. Путила до гаражного приміщення РПОП ГУНП, що в м. Чернівцях, вул. Гагаріна, 83, а в подальшому до боксів на АДРЕСА_1 він отримав від заступника начальника ГУНП ОСОБА_5 Окрім цього, заступник начальника центру - начальник автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП ОСОБА_17, під час його опитування дисциплінарною комісією також пояснив, що вказівку про розміщення речових доказів він отримав від ОСОБА_5 .

Однак, в ході службового розслідування заступник начальника ГУНП не був опитаний з цього приводу, питання щодо його притягнення до дисциплінарної відповідальності не ставилось.

7.29. Окрім цього, відповідно до частини 4 статті 15 Дисциплінарного статуту забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Аналогічна норма міститься в пункті 10 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.

7.30. Отже, аналізуючи зазначене варто відмітити, що складу дисциплінарної комісії не може бути включено особу, яка зацікавлена у результатах розслідування.

7.31. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що до дисциплінарної комісії включено старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції ОСОБА_2, до повноважень якого віднесено документування злочинів та інших порушень з боку працівників поліції, а також захист працівників поліції.

Підставою для такого включення став лист начальника Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, який підготовлений ОСОБА_2 (Т.1, а.с.106-107).

7.32. Окрім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що саме ОСОБА_2 виявив крадіжку речових доказів з боксу АДРЕСА_1.

При цьому варто зазначити, що показники його роботи оцінюються, через призму пред`явлення підозр працівникам поліції, за виявленими ним фактами. Крім цього, ОСОБА_2 суду пояснив, що ним скоріш за все здійснюється оперативне супроводження кримінального провадження №42019260000000124 за ч.1 ст.367 КК України з приводу неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП в Чернівецькій області, однак точно не пам`ятає.

7.33. Підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що ОСОБА_2 є зацікавлена особа у результатах розслідування, оскільки ним виявлений даний факт та пред`явлення підозри в рамках кримінального провадження №42019260000000124 за ч.1 ст.367 КК України, позитивно вплине на показники його роботи.

7.34. За таких обставин, слід прийти до висновку, що дисциплінарна комісія, яка проводила службове розслідування по факту викрадення невстановленою особою (особами) речових доказів - тютюнових виробів та відкриття прокуратурою Чернівецької області кримінального провадження №42019260000000124 за ч.1 ст.367 КК України з приводу неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП в Чернівецькій області, була сформована з порушенням частини 4 статті 15 Дисциплінарного статуту.

7.35. При цьому, відповідно до пункту 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії.

Враховуючи те, що дисциплінарна комісія, яка готувала висновок службового розслідування, складалась з трьох осіб, одна з яких є зацікавлена особа у результатах розслідування, слідує, що її склад, а відповідно і висновок містять елементи легітимної дефектності, що унеможливлює притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

7.36. Не оскарження наказів начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області №899 від 24.07.2019 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та від 05.09.2019 року, №112 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 24.07.2019 №899», не свідчить про те, що висновки дисциплінарної комісії є легітимними.

7.37. Окрім цього, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, персональний склад дисциплінарних комісій із проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні формується із числа працівників органів досудового розслідування Національної поліції України.

7.38. Позивач, як і інші слідчі, був в тому числі притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення статті 100 Кримінального процесуального кодексу України. Отже, службове розслідування здійснювалось в тому числі за відомостями про порушення поліцейським норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування.

Однак, до кінцевого складу дисциплінарної комісії, який формував висновок службового розслідування, не входило жодного працівника органу досудового розслідування, що ставить під сумнів легітимність складу такої комісії.

7.39. Відповідно до пункту 4 Розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

7.40. Згідно висновку службового розслідування до обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 віднесено позитивну характеристику, а до обставин, що обтяжують його відповідальність віднесено неналежний контроль за службовою діяльністю підлеглих, що призвів до втрати (викрадення) речових доказів у кримінальному провадженні, вартість яких становить значну суму.

7.41. Відповідно до частини 4 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

7.42. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 за період проходження службу 29 разів заохочувався, дисциплінарний стягнень немає, вживав в межах своєї компетенції заходи щодо усунення ймовірних негативних наслідків (превентивні заходи щодо викрадення тютюнових виробів). При цьому ініціатором перевезення речових доказів був не він, а заступник начальника ГУНП.

Однак зазначене, всупереч положень частини 4 статті 19 Дисциплінарного статуту, не було враховано при визначенні обставинами, що пом`якшують відповідальність позивача.

7.43. Щодо обтяжуючих обставин, то відповідно до них згідно частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту віднесено: вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

7.44. Зазначених обставин, в ході службового розслідування виявлено не було.

7.45. Щодо віднесення до обставин, що обтяжують відповідальність позивача неналежний контроль за службовою діяльністю підлеглих, що призвів до втрати (викрадення) речових доказів у кримінальному провадженні, вартість яких становить значну суму, суд зазначає, що визначення «значна сума» має носити конкретний характер, а не абстрактний.

Речові докази, якими були тютюнові вироби, згідно протоколів дослідження проб харчових продуктів №223 від 23.08.2019 року та №224 від 27.08.2019 року не відповідали вимогам ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови», а тому відповідно до пункту 16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, підлягали знищенню, а отже не становили ринкової цінності.

7.46. Окрім цього, дослідженням змісту висновку службового розслідування встановлено, що ним не виявлені об`єктивні причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На переконання суду, такими причинами стали відсутність договірних відносин між ГУНП і суб`єктами господарювання, які мають ліцензовані склади, що занесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

7.47. У пунктах 16.2, 17 висновку службового розслідування, 14.2, 15 оскаржуваного наказу зазначено наступне: «Організувати проведення перевірки спеціально визначених для зберігання речових доказів приміщень у підрозділах та територіальних відділах (відділеннях), підпорядкованих ГУНП, на предмет їхньої відповідності вимогам нормативних актів.

Заступнику начальника ГУНП в Чернівецькій області полковнику поліції ОСОБА_16 надати пропозиції щодо визначення у підрозділах та територіальних відділах (відділеннях), підпорядкованих ГУНП, приміщень, які можуть використовуватись для зберігання речових доказів, та їхнього обладнання відповідно до вимог нормативних актів».

Однак, зазначене жодним чином не вирішує питання зберігання речових доказів - тютюнових виробів, які мають зберігатись у місцях зберігання, відомості про місцезнаходження яких внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання та з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340, що створює чергові передумови для порушення законодавства України.

7.48. Отже, підсумовуючи зазначене, слід прийти до висновку, що службове розслідування по факту викрадення невстановленою особою (особами) речових доказів - тютюнових виробів та відкриття прокуратурою Чернівецької області кримінального провадження №42019260000000124 за ч.1 ст.367 КК України з приводу неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП в Чернівецькій області, проведено не об`єктивно, склад дисциплінарної комісії сформований з порушенням вимог Дисциплінарного статуту та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, а тому його реалізація не може створювати правомірні наслідки, в тому числі щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо тяжкості дисциплінарного стягнення

7.49. У цій справі, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, яким є звільнення з посади, застосовано один з найтяжчих заходів, при цьому не обґрунтовано чому не можливо застосувати інші більш м`які заходи стягнення.

7.50. Дійсно, при застосуванні до позивача дисциплінарного заходу відповідач наділений дискреційними повноваженнями.

7.51. Однак такі повноваження не перебувають поза межами судового контролю, оскільки це обумовлено сутністю верховенства права, обов`язковими елементами якого є заборонна свавілля та доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю (див. пункт 41 Доповідь Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) «Верховенство права» від 04.04.2011 року, №512/2009, яка схвалена Венеціанською Комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року).//Право України, 2011, №10, ст.168-184).

7.52. При цьому відповідно до пункту 52 зазначеної Доповіді дискреційні повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

7.53. Отже, дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень мають перебувати під судовим контролем, інакше така діяльність суб`єкта призведе до свавільності, що суперечить верховенству права.

Втручання в право позивача на працю, поміж іншого має бути необхідним в демократичному суспільстві та відповідати балансу між приватним інтересом позивача та публічним інтересом.

7.54. Вище судом встановлено, що позивач є кваліфікованим працівником, який тривалий час сумлінно виконує свої обов`язки, в тому числі щодо організації діяльності слідчого управління, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади є надмірним та не справедливим.

7.55. Щодо кримінальних проваджень, то в їх рамках підозри нікому не пред`явлено, а тому їх наявність не може бути покладена в обґрунтування вини позивача.

7.56. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що оскаржувані накази явно не відповідають елементу пропорційності, відповідно до якого рішення суб`єкта владних повноважень мають прийматись з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (пункт 8 частини 2 статті 2 КАС України) та суперечать засадам верховенства права, а тому підлягають скасуванню.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

8.1 Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

8.2. У цій справі встановлено, що оскаржувані ОСОБА_1 пункт 3 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №637 від 17.10.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади та наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №180-о/с від 14.11.2019 року "По особовому складу" щодо зарахування у розпорядження начальника ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

IX. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

9.1. Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

9.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. що підтверджується квитанцією №34 від 29.10.2019 року.

9.3. Оскільки цей позов судом задоволено у повному обсязі, слідує, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №637 від 17.10.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №180-о/с від 14.11.2019 року "По особовому складу" щодо зарахування у розпорядження начальника ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 24, ЄДРПОУ 40109079) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого квитанцією №34 від 29.10.2019 року судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

6. У частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області звернути рішення до негайного виконання.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 грудня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (вул. Головна, 24,м. Чернівці,58002 40109079)

Суддя О.В. Анісімов