Рішення № 86353686, 16.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1044/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Штефанчук Світлана Василівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся адвокат Штефанчук Світлана Василівна (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів його роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 16 січня 1984 року по 18 квітня 1988 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 16 січня 1984 року по 18 квітня 1988 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців та призначити йому пенсію за віком з дня виникнення такого права, а саме - з 15 січня 2019року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивач зазначив, що 12.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Новодністровського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для проведення розрахунку страхового стажу та визначення права на пенсію відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Після досягнення 60-річного віку ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком. До заяви було додано: трудову книжку, військовий квиток НОМЕР_1 , архівні довідки ПАТ "Богучанська ГЕС" Красноярського краю Російської Федерації № 9-107 від 26.03.2019 року та №9-108 від 26.03.2019 року, довідку про перейменування та реорганізацію ПАТ "Богучанська ГЕС", довідки про заробітну плату, копії наказів про прийняття, звільнення з роботи, особову картку форми 1984-1988 роках.

За результатами розгляду заяви Управлінням Пенсійного фонду прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу 26 років та роз`яснено його право на пенсію за віком при досягненні 63 річного віку. Позивачу було також роз`яснено право звернутися до органів соціального захисту населення для встановлення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, про що його повідомлено листом від 31.07.2019 року № 1267/02-14.

Цим же листом позивача повідомлено про те, що його страховий стаж становить 23 роки 11 місяців 27 днів, а для зарахування періоду роботи з 16 січня 1984 року по 18 квітня 1988 року в районах Крайньої Півночі або в прирівняних районах до стажу в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) немає підстав, оскільки на підтвердження такої обставини не представлено необхідних документів, зокрема, відсутній трудовий договір.

Представник позивача вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них в пільговому обчисленні та, як наслідок, відмовлено у призначенні пенсії за віком.

На думку представника позивача, надані ОСОБА_1 письмові докази та норми матеріального права доводять його право на пільгове обчислення стажу в півтора разовому розмірі за період роботи з 16.01.1984 року по 18.04.1988 року, оскільки з них вбачається, що він працював слюсарем-монтажником на будівництві Богучанської ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Представник позивача вважає, що помилковим висновок відповідача про те, що обов`язковою умовою пільгового обчислення стажу роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості. Наявність письмового трудового договору та довідки про користування пільгами за умови наявності трудової книжки не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу, оскільки чинне законодавство надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначив, що необхідною умовою для застосування кратності при розрахунку стажу є укладання трудового договору на строк не менш ніж на 3 роки. У випадку неможливості надання трудового договору, документами, які можуть служити підставою для застосування кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі можуть бути:

- трудова книжка, в якій є штамп підприємства про поширення пільг щодо кратного обчислення стажу роботи;

- довідка підприємства, установи, організації, де працювала особа, в якій зазначено інформацію про факт роботи за строковим трудовим договором, період на який його було укладено і розповсюдження на працівника пільг, передбачених для працюючих на Крайній півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі;

- копії строкових трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, Головним управлінням встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 11 місяців 27 днів.

Також відповідач зазначав, що період роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі з 16.01.1984 року по 18 квітня 1988 року, який визначає право ОСОБА_1 на пенсію за віком зараховано в одинарному обчисленні, оскільки відсутня інформація про укладення строкового договору та користування пільгами.

Отже, на думку відповідача, підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 16.01.1984 року по 18.04.1988 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців та призначення пенсії за віком немає, оскільки не виконані основні умови для застосування кратності при розрахунку стажу та відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком.

Стосовно позовної вимоги про призначення пенсії за віком з дня виникнення такого права, а саме з 15.01.2019 року, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління за призначенням пенсії за віком із відповідною заявою тільки 09.04.2019 року, відповідно, позивач втратив право на призначення пенсії за віком з 15.01.2019 року.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що підстав для призначення пенсії позивачу з 15.01.2019 року немає, тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Разом з тим, під час розгляду справи представник відповідача зазначив на помилковість його висновків про те, що саме з 15.01.2019 року позивач не має права на пенсію, посилаючись на те, що з відповідною заявою про призначення пенсії позивач звернувся тільки 09.04.2019 року, оскільки звернення позивача надійшло до Головного управління протягом трьох місяців з дня виникнення такого права.

Представник позивача, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період ЇЇ роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та Постановою № 148.

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.

Також представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2, та звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 09.04.2019 року, отже має право на призначення пенсії за віком з дня виникнення такого права, а саме 15.01.2019 року.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін на 21.11.2019 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

21.11.2019 року, за клопотанням сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий 08.09.1998 року Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 9-10).

12.11.2018 року позивач звернувся до Новодністровського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про проведення розрахунку страхового стажу та визначення права на пенсію відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Розглянувши звернення позивача з питання призначення пенсії від 12.11.2018 року, Новодністровський відділ обслуговування громадян, листом від 29.11.2018 року №30312/09-12 повідомив позивача про те, що враховуючи набутий страховий стаж, згідно норм чинного на даний час законодавства, позивач зможе реалізувати право на пенсію за віком після виповнення 63 років (а.с. 19).

Розглянувши усне звернення щодо пільгового обчислення стажу за період роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, Новодністровський відділ обслуговування громадян листом від 07.02.2019 року №52/Т-30/12 повідомив позивача про те, що Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене пільгове обчислення стажу виключно за періоди роботи відпрацьовані за строковими трудовими договорами в районах Крайньої Півночі у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, в період до 01 січня 1991 року (а.с. 39).

09.04.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання особи, заява про призначення пенсії, паспорт, трудова книжка, військовий квиток, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, фотокартка (а.с. 35-36).

Розглянувши заяву позивача від 09.04.2019 року №187 та наявні документи (трудову книжку, військовий квиток НОМЕР_1 , архівну довідку ПАТ "бучанської ГЕС" від 26.03.2019 року №9-107, довідки про заробітну плату від 12.11.2018 року №40-42, від 14.02.2019 року №7, копії наказів про прийняття, звільнення з роботи та особову картку форми Т-2 за період роботи у 1984-1988 рр.) щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 31.07.2019 року №1267/02-14 повідомило позивача, що згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить 23 роки 11 місяців 27 днів. Рішення за результатами розгляду заяви позивача може бути оскаржене до вищестоящого органу або в судовому порядку. Разом з тим, враховуючи нині діючі норми законодавства та беручи до уваги наявний страховий стаж, який дає право на пенсію за віком, позивач можете звернутися при досягненні 63-річного віку до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. В разі набуття/підтвердження 26-річного стажу, позивач має право звернутись за призначенням пенсії раніше вказаного віку (а.с. 20).

Відповідно до відомостей із Трудової книжки від 29.10.1976 року (а.с. 11-13), позивач працював на таких посадах:

- 02.01.1984 року переведений на будівництво Богучанської ГЕС;

- 16.01.1984 року прийнятий в БМУ-1 слюсарем-монтажником по 5 розряду;

- 18.04.1988 року звільнений згідно ст. 31 КЗпП (власне бажання) днем закінчення чергової відпустки.

Відповідно до Архівної довідки Публічного акціонерного товариства "Богучанська ГЕС" від 26.03.2019 року №9-107 ОСОБА_1 працював з 16.01.1984 року в Будівельно-монтажному управлінні №1 Управління будівництва Богучанської ГЕС "Братскгесстрой" слюсарем-монтажником по 5 розряду. 18.04.1988 року звільнений днем закінчення чергової відпустки згідно ст. 31 КЗпП.

БМУ-1 УС Богучанської ГЕС "Братскгесстрой" було розташоване в м. Кодинське Кежемського району Красноярського краю, в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі на підстав Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної ради СРСР від 10.02.1960 року та від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до Районів Крайньої Півночі, затвердженому Постановою РМ СРСР №1029 від 10.11.1967 року".

На об`єктах будівництва Богучанської ГЕС до заробітної плати застосовується районний коефіцієнт 1,6 з січня 1977 року по теперішній час на підставі Постанови Ради Міністрів Енергетики і Електрифікації СРСР №29/3 від 25 січня 1977 року "Про коефіцієнт до заробітної плати працівників, зайнятих на будівництві Богучанської ГЕС".

Довідка видана на підставі особистої картки працівника форми №Т-2, наказів по особовому складу про прийом на роботу, про звільнення (а.с. 14).

Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів його роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 16.01.1984 року по 18.04.1988 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (Закон №1058-IV).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29.09.1967 року скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до І березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до п. 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02,1960 "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Системний аналіз вказаних положень свідчить про те, що робота особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту, може бути підтверджена на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Таким чином, необхідної умовою таких письмових доказів є зазначення в них користування робітником пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, документами, які підтверджують право позивач на застосування до нього кратного обчислення стажу роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, є наступні письмові докази:

- трудова книжка (записи 13, 14, 15);

- накази про прийняття та звільнення ОСОБА_1 ;

- довідка від 14.02.2019 року №7 про розмір заробітної плати за період з січня 1984 року по квітень 1989 року, згідно якої до заробітної плати нараховувався пільговий районний коефіцієнт в розмірі 60 відсотків;

- особова картка форма Т-2, яка містить записи про використання права на пільговий проїзд;

- архівна довідка від 26.03.2019 року №9-107, яка згідно штампу та резолюції на ній була отримана відповідачем 15.04.2019 року та згідно якої Будівельно-монтажне управління № 1 управління будівництва Богучанської ГЕС розташовано в місті Кодинську Кежемського району Красноярського краю в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року про пільги для осіб, що працюють в цих районах та місцевостях, затвердженому постановою Ради Міністрів Союзу РСР № 1029 від 10.11.1967 (в редакції постанови від 03.01.1983 № 12), яким визначено, що Кежемський район Красноярського краю відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі. Цією ж архівною довідкою підтверджується, що на об`єктах будівництва Богучанської ГЕС до заробітної плати застосовується коефіцієнт 1,6 на підставі постанови Ради Міністрів Енергетики та Електрифікації Союзу РСР № 29/5 від 25.05.1977 "Про коефіцієнт до заробітної плати працівників, зайнятих на будівництві Богучанської ГЕС".

Крім того, відповідно до п. 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28 пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 554/1723/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 750/1717/16-а.

Оскільки робота позивача в районах Крайньої півночі в період 16.01.1984 року по 18.04.1988 року підтверджується записами в його трудовій книжці та архівними довідками ПАТ "Богучанська ГЕС" у відповідача не було законних підстав для відмови позивачу в зарахуванні цього стажу роботи до пільгового стажу з розрахунку один рік фактичної роботи до одного року і шести місяців страхового стажу.

Таким чином, наявні достатні та необхідні правові підстави для зарахування періоду роботи з 16.01.1984 року по 18.04.1988 року до трудового стажу позивача із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців.

Щодо тверджень відповідача про відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 з дня виникнення такого права, а саме з 15.01.2019 року, суд зазначає, що нормами пункту 1 частини 1 ст. 45 Закону №1058 встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

ОСОБА_1 досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2, та звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 09.04.2019 року, що підтверджується копією заяви та не заперечується відповідачем. Отже останній має право на призначення пенсії за віком з дня виникнення такого права - 15.01.2019 року, оскільки звернувся із заявою про призначення пенсії за віком в трьохмісячний строк.

За таких обставин відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку страхового стажу та призначенні пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови в призначенні позивачу пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів його роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 16.01.1984 року по 18.04.1988 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся адвокат Штефанчук Світлана Василівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів його роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 16.01.1984 року по 18.04.1988 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи слюсарем-монтажником на Богучанській ГЕС в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 16.01.1984 року по 18.04.1988 року на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік 6 місяців та призначити йому пенсію за віком з дня виникнення такого права, а саме - з 15.01.2019 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Представник позивача - адвокат Штефанчук Світлана Василівна (Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ№000050 від 18.09.2015 року, вул. Кобилянської, 33, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002);

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022).

Суддя В.О. Григораш