Рішення № 86353177, 16.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 грудня 2019 р. № 520/10608/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за період: з 14.07.2017 р. по 30.07.2019 р.;

- стягнути з ГУНП в Полтавській області середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні працівника з вини власника за період з 14.07.2017 р. по 30.07.2019 р.;

- стягнути з ГУНП в Полтавській області середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 14.07.2017 р. по час вирішення вказаного спору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що заробітна плата і остаточний розрахунок з ОСОБА_1 ГУНП в Полтавській області проведено в порушення вимог Кодексу законів про працю України та використовуючи, як останній шлях досудового врегулювання даного спору, позивачем був направлений на адресу ГУНП в Полтавській області лист - претензію від 16.08.2019 р. щодо забезпечення належної підготовки та видання наказу про нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, на суму, які не оспорюються, а саме: з 14.07.2017 р. по 30.07.2019 р.

Листом від 16.09.2019 р. № П-468115/12/02-2019 за підписом заступника начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Полтавській області позивачу було відмовлено. Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 р., було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 16.10.2019 р. була надіслана позивачу та отримана ним 21.10.2019 р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 16.10.2019 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 21.10.2019 р.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України, в якому зазначив, що ГУНП в Полтавській області не звільняло позивача зі служби в поліції, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з ГУНП в Полтавській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Також відповідач зазначив, що оскільки розмір невиплати ГУНП в Полтавській області належної при переведення суми менше ніж розмір середньомісячної заробітної плати позивача за останні два місяці перед звільненням, а саме: розмір середньомісячної заробітної плати позивача перед звільненням становив 11122,80 грн., а недоплачена сума складала лише 353,43 грн. відповідач вважає за справедливе застосування принципу співрозмірності та зменшення за таких обставин розміру відшкодування заробітку за час затримки розрахунку. За таких обставин відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Також відповідачем було додатково подано клопотання, в якому посилаючись на рішення Конституційного Суду України та постанови Верховного Суду, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст.171, 257, 258 КАС України, зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що наказом від 11.11.2015 № 170 о/с ОСОБА_1 був призначений на посаду старшого оперуповноваженого УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України із 07.11.2015.

Згідно наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.02.2016 р. № 29 о/с ОСОБА_1 був звільнений з посади старшого оперуповноваженого УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та направлений для подальшого проходження служби до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Починаючи з 11.02.2016 р. позивач проходив службу в Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України (далі - ДПН НПУ) на посаді старшого оперуповноваженого відділу організаційно - аналітичної роботи управління з обслуговування Сумської, Харківської та Полтавської областей.

Наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 01.03.2017 р. № 34 о/с позивача було звільнено з посади старшого оперуповноваженого відділу організаційно - аналітичної роботи управління з обслуговування Сумської, Харківської та Полтавської областей та переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Полтавській області. (а.с. 23).

Починаючи з 01.03.2017 р. ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Полтавській області.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 14.07.2017 № 289 о/с позивача було звільнено з посади старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків УПН ГУНП в Полтавській області та переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Харківській області (а.с. 24).

Наказом ГУНП в Харківській області від 18.07.2017 № 446 о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 14.07.2017 р. (а.с. 25).

З 30.08.2017 по 30.12.2017 позивач був відряджений до ГУНП в Луганській області згідно наказу від 1194 № 28.08.2017.

Однак, 23.11.2017 р. при виконанні службових обов`язків з позивачем стався нещасний випадок, в наслідок чого він отримав черепно-мозкову травму. Наказом ГУНП в Харківській області від 19.03.2019 № 77 о/с ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) Закону України «Про Національну поліції України» (а.с. 29).

Позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.40). З метою оформлення пенсії за інвалідністю, позивач надіслав заяви до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, ГУНП в Полтавській області, ГУНП в Харківській області щодо надання довідок про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС від 17.09.2018 № 760 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.2018 за № 1152/32604.

Позивачем 13.06.2019 р. було направлено заяву до Голови ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Листом від 25.06.2019 за № 50 и/03/40-2019 позивача повідомлено про те, що грошове забезпечення йому нараховувалося до дати переведення, тобто до 28.02.2017 включно (а.с. 21-22).

Позивачем направлено заяву до ГУНП в Полтавській області в якій зазначено, що згідно отриманих відповідей з ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України грошове забезпечення з 01.03.2017 нараховується ГУНП в Полтавській області, оскільки ОСОБА_1 був переведений для подальшого проходження служби до ГУНП в Полтавській області з 01.03.2017 згідно наказу № 34 о/с Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Листом від 25.07.2019 № П398115/12/02-2019 за підписом заступника начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в Полтавській області позивача повідомлено, що за результатами розгляду звернення, наказом ГУНП в Полтавській області від 24.07.2019 № 379 о/с внесено зміни до наказу ГУНП в Полтавській області від 07.04.2017 № 128 о/с в частині дати призначення ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого УПН ГУНП в Полтавській області.

Відповідно до змін до наказу, УФЗБО ГУНП в Полтавській області 30.07.2019 здійснило донарахування грошового забезпечення за один робочий день - 01.03.2017 у розмірі 353,43 грн., на рахунок позивача.

Позивач зазначає, що ГУНП в Полтавській області здійснило нарахування та виплату грошового забезпечення за 01.03.2017 не в день звільнення 14.07.2017, а 30.07.2019.

Листом від 16.09.2019 № П - 468115/12/02-2019 за підписом заступника начальника управління кадрового забезпечення було відмовлено у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого діяння владного суб`єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно ст. 43 Конституції України, гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю.

Водночас питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов`язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Приписами ст.77 вказаного Закону врегульовано питання звільнення зі служби в поліції.

Грошове забезпечення поліцейських Національної поліції врегульовано ст. 94 Закону № 580-VIII та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Проте, зазначеними нормативними актами не визначено порядку проведення розрахунку при звільненні зі служби в поліції. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України зазначається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Згідно з п.2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Слід зауважити, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на поліцейських стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських зі служби в поліції (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд дійшов висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпПУ, як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби в поліції.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справах № 806/535/16 (№ К/9901/1799/18) та від 01.03.2018 року №806/1899/17 (№ К/9901/2433/17),

Судом встановлено позивача наказом № 77 о/с від 19.03.2019 р. було звільнено згідно Законом України від 02.07.2015 р. № 580-VII «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77/ через хворобу. Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 16 років, 07 міс. 18 дн., у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби складає - 16 років, 07 міс. 18 дн., час служби в пільговому обчисленні - 02 р.06 міс. 00 дн., час навчання - немає.

Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за період: з 14.07.2017 р. по 30.07.2019 р.

Однак, суд наголошує, що звільнений позивач був лише 19.03.2019 р., до цього часу позивача переводили з посади на посаду, що підтверджується матеріалами справи

З матеріалів справи вбачається, що позивача було звільнено зі служби з 19.03.2019 року, а донарахування грошового забезпечення за один робочий день були здійсненні не в день звільнення - 19.03.2019 р., а 30.07.2019 р. у сумі 353,43 грн. (а.с. 35).

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом ТОВ "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Таким чином, суд зазначає що відповідачем були порушені приписи чинного законодавства. Для відновлення порушених прав Головне управління Національної поліції в Полтавській області повинно перерахувати та сплатити суму середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в період з 19.03.2019 р. по 30.07.2019 р.

Оскільки вимоги щодо стягнення з ГУНП в Полтавській області середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні працівника з вини власника за період з 14.07.2017 р. по 30.07.2019 р. та щодо стягнення з ГУНП в Полтавській області середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 14.07.2017 р. по час вирішення вказаного спору є фактично тотожними, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За таких обставин, суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та, керуючись приписами ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 263 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за період: з 19.03.2017 р. по 30.07.2019 р.

Зобов`язати перерахувати та сплатити суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в період з 19.03.2019 р. по 30.07.2019 р.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2019 року.

Суддя Н.А. Полях