Рішення № 86352843, 04.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 р. № 520/7132/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Наджафова Ф.О. огли,

представника відповідача - Крюкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд :

- визнати дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, якими 19.06.2019 року, проти волі позивача - ОСОБА_1 , безпідставно зобов`язали її пройти медичний огляд на предмет алкогольного сп`яніння, протиправними;

- скасувати наказ № 1036 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 25.06.2019 року про призначення та проведення службового розслідування відносно старшого слідчого в ОВС ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ № 894 від 05.09.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського СУ ГУНП України в Харківській області " (щодо звільнення зі служби в поліції старшого слідчого в особливо важливих справах організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП України в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.06.2019р. ОСОБА_1 не перебувала на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння та вважає протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, якими 19.06.2019 року, проти волі, безпідставно зобов`язали її пройти медичний огляд на предмет алкогольного сп`яніння. Також зазначила, що Накази Головного управління поліції в Харківській області від 25.06.2019 року № 1036 «Про призначення та проведення службового розслідування відносно старшого слідчого в ОВС ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 » та від 05.09.2019 № 05.09.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського СУ ГУНП України в Харківській області" (щодо звільнення зі служби в поліції старшого слідчого в особливо важливих справах організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП України в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 ) є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки відповідач діяв за межами наданих йому повноважень та у спосіб не передбачений законодавством.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав, зазначених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому до суду письмовому відзиві проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що у діях підполковника поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у перебуванні останньої на службі з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим вирішено призначити службове розслідування та прийнято наказ № 1036 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 25.06.2019 року "Про призначення та проведення службового розслідування відносно старшого слідчого в ОВС ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 ". За результатами проведеного службового розслідування підтверджено факт перебування ОСОБА_1 на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, прийнято наказ № 894 від 05.09.2019 року Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського СУ ГУНП України в Харківській області у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. З урахуванням викладеного, представник відповідача вказав, що ГУНП в Харківській області діяло на підставі у межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в органах внутрішніх справ з 15.11.1991 року, в органах поліції з 07.11.2015 року, з 30.12.2016 займає посаду старшого слідчого в ОВС ОМВ СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 25.06.2019 №1036 призначено службове розслідування відносно старшого слідчого ОВС ОМВ СУ ГНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1

Підставою для винесення вищезазначеного наказу стало доповідна записка т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. вих. № 4006/119-12-03-2019 від 20.06.2019 про те, що 19.06.2019 року поліцейськими ВПС УКЗ ГУНП в Харківській області спільно із заступником начальника СУ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_4 у приміщенні слідчого управління ГУНП в Харківській області виявлено старшого слідчого в ОВС ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей, розширені зіниці очей.

У зв`язку з цим, підполковнику ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора "ALCOTEST 6820" або в медичному закладі охорони здоров`я, але позивач відмовилась від проходження такого огляду, про що складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками ВПС УПЗ ГУНП в Харківській області від 19.06.2019 року.

За результатами службового розслідуванням, проведеного на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 25.06.2019 року № 1036, затверджений висновок від 04.09.19р., яким встановлено порушення службової дисципліни з боку старшого слідчого в особливо важливих справах організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 , яке виразилось в перебуванні останньої на службі у стані алкогольного сп`яніння та прийнято рішення, що за порушення службової дисципліни ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 05.09.2019р. № 894 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Юридичною підставою для прийняття спірного рішення про дисциплінарне покарання відповідачем обрано вимоги п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та сумлінного виконання своїх службових обов`язків, Присяги працівника поліції, передбаченої ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 6 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту в частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби, а фактичною підставою послугували судження відповідача про вчинення працівником поліції порушення службової дисципліни, що виразилось у перебуванні останньої 19.06.2019р. на службі у стані алкогольного сп`яніння.

Перевіряючи відповідність закону зокрема, та ч.2 ст.2 КАС України юридичних та фактичних мотивів прийняття спірних наказів, суд відмічає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1,2 ч. 1. ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України " від 15.03.2018 р. №2337-VIIІ.

Положеннями ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом п. 2, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення зі служби.

Як визначено ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків призначається службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807.

Пунктом 1, 2 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку № 893 від 07.11.2018, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Положеннями абзацу 6 п. 2 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Судовим розглядом встановлено, що поліцейськими ВПС УКЗ ГУНП в Харківській області спільно із заступником начальника СУ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_4 у приміщенні слідчого управління ГУНП в Харківській області виявлено старшого слідчого в ОВС ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора "ALCOTEST 6820" або в медичному закладі охорони здоров`я, проте позивач відмовилась, про вказане складений акт, що і стало причиною проведення службового розслідування та притягнення позивача до відповідальності.

Суд зазначає, що в основу висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, покладено твердження комісії щодо перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, як у висновку службового розслідування, так і у відзиві на позовну заяву, доказами такої обставини, на який посилається Головне управління Національної поліції у Харківській області обґрунтовуючи правомірність своїх дій, є відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора "ALCOTEST 6820" на місці (акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 19.08.19р., а.с.176) та пояснення співробітників відповідача, які підтвердили факт перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння, а саме: ОСОБА_4 - заступника начальника СУ ГУНП в Харківській області, який, як встановлено судом під час розгляду справи, першим виявив факт, на його думку, перебування позивачки в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, а також поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - інспекторів ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області які здійснювали виїзд до СУ ГУНП в Харківській області 19.06.19р. з метою перевірки дотримання поліцейськими ГУНП в Харківській області службової дисципліни та безпосередньо складали акт огляду на стан алкогольного сп`яніння № 3915/119/12-2019, в якому вказано, що ОСОБА_1 перебувала на службі з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей, розширені зіниці ока. У вказаному акті також зазначено, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у приміщенні СУ ГУНТ та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовилась.

Однак, суд критично ставиться до вказаних доказів, та вважає, що належним та беззаперечним доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння 19.06.2019р., мав бути саме відповідний висновок за результатами медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, в якому б було встановлено, що ОСОБА_1 19.06.2019 року перебувала в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння під час несення служби.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем як під час службового розслідування так і до матеріалів справи при її розгляді надано висновок фахівця з питань судово-медичної токсикології від 19.06.2019 року № 19/19 Комунального закладу охорони здоров`я Харківського обласного бюро судво- медичної експертизи.

Відповідно до якого при судово - токсілогічному дослідженні сечі гр-ки ОСОБА_1 , 1967 р.н. метиловий, етиловий, ізопропіловий, н - пропілів, ізобутіловий, н- бутіловий, ізоаміловий спирти не виявлені. Матеріали для дослідження отримані 19.06.19р. о 16-05.

Вказаний висновок не взятий до уваги відповідачем при проведенні службового розслідування, як доказ того, що позивачка не була у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у відповідача виявились сумніви відносно його достовірності.

Відповідач зазначив, що він виготовлений на бланку старого зразку, його номер не відповідає номеру вказаному в відповіді експертної установи, встановлено розбіжності в проведенні оплати за проведення судово-токсилогічного дослідження, прийнято до уваги час роботи вказаної експертної установи з 09.00 до 16.00, з огляду на що відповідач зробив висновки, що відсутні підстави для прийняття такого висновку як доказу на підтвердження відсутності алкогольного сп`яніння позивача.

Однак, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів визнання у встановлено законом порядку вказаного висновок фахівця з питань судово-медичної токсикології підробленим, фальшивим, як не надано доказів на спростування фактів які в ньому викладені.

Крім того, суд зауважує, що згідно висновку та матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування були опитані працівники СУ ГУНП в Харківській області з приводу з`ясування факту перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння.

Так, старший слідчий ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_10 , яка 19.06.2019 року перебувала з ОСОБА_1 в кабінеті № 504 СУ ГУНП в Харківській області, заперечувала факт вживання позивачем алкогольних напоїв на робочому місці.

Опитані старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_9 та слідчий СУ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_11 пояснили, що 19.06.2019 року разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_10 обідали в службовому кабінеті № 202. Під час обіду спиртні напої не вживали, ОСОБА_1 перебувала в адекватному стані.

Опитана слідчий ОМВ СУ ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 у письмових поясненнях зазначила, що 19.06.2019 року бачила ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , близько 15.20 в службовому кабінеті № 504, вони були в нормальному адекватному стані, запаху алкоголю від них не відчула, близько до них не підходила, в очі не дивилася.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при проведенні службового розслідування та при розгляді справи в суді факт перебування ОСОБА_1 19.06.19р. під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння не доведено відповідачем належними доказами.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.19 Дисциплінарного статуту, де, крім іншого, указано, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч.3 ст.19).

Отже для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.

Однак вказані обставини не враховані відповідачем, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку суду, набуло нездоланних дефектів змісту.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно послужного списку на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 мала лише одне не зняте дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів відповідності рівня тяжкості скоєного проступку рівню тяжкості обраної міри дисциплінарного покарання при цьому застосував до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення.

Відсутність належних та допустимих доказів перебування позивачки 19.06.19р. під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння, а також доказів урахування відповідачем у спірних правовідносинах обов`язкових критеріїв за ст.19 Дисциплінарного статуту (тяжкість проступку, обставини скоєння проступку, спричинена проступком шкода, попередня поведінка особи, ставлення особи до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації) на думку суду є ознакою необґрунтованості прийнятого рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування наказу № 894 від 05.09.2019 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського СУ ГУНП України в Харківській області - старшого слідчого в особливо важливих справах організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП України в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції».

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області, якими 19.06.2019 року, проти волі позивачки - ОСОБА_1 , безпідставно зобов`язали її пройти медичний огляд на предмет алкогольного сп`яніння, суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, оскільки, як з`ясовано під час судового засідання, позивачці було лише запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого остання відмовилась, факт примушування або зобов`язання працівниками відповідача пройти позивача даний огляд під час розгляду даної адміністративної справи не знайшло свого підтвердження.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування наказу № 1036 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 25.06.2019 року «Про призначення та проведення службового розслідування відносно старшого слідчого в ОВС ОМВ СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 » з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ Наказу МВС України № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, на підставі п. 1 Розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно п. 4 Розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (діях чи бездіяльності) поліцейського , з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування , наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших номативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, з огляду на викладене вище, суд доходить до висновку, що спірний наказ № 1036, яким призначено службове розслідування стосовно позивача, прийнятий з метою встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 та жодним чином не порушує її права, а тому скасуванню не підлягає.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з підстав, зазначених вище.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05.09.2019 року № 894 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського СУ ГУНП України в Харківській області ОСОБА_1 ".

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 16.12.2019 року.

Суддя Рубан В.В.