Рішення № 86352647, 10.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2444/19

10 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Бачинської Н.О.,

представника відповідача Джоголюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бачинської Наталії Орестівни звернулася до суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019.

В обґрунтування позову вказала, що декларантом позивача СМП «РАЙВЕСТ» з метою митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу легкового автомобіля TOYOTA, RAV4, що був у використанні, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 7250,00 доларів США згідно з рахунком-фактурою (інвойс) від 03.09.2019, подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію (далі - МД) від 19.09.2019 №UA403030/2019/017098, в якій визначено митну вартість на ввезений транспортний засіб у розмірі 7250,00 доларів США. До декларації додано необхідний пакет документів, визначений Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта МД та доданих до неї документів 25.09.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2, яким визначив митну вартість товару за резервним методом у розмірі 18 513,7753 доларів США, у зв`язку з неподанням усіх необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

В рішенні Тернопільської митниці ДФС зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: рахунок-фактуру складено 03.09.2019, однак згідно відомостей із закордонного паспорта виїзд за кордон датовано 06.09.2019, що не підтверджує достовірність відомостей зазначених в рахунку фактурі; подано банківські платіжні документи, в яких наявні розбіжності щодо призначення платежу, в даних документах містяться посилання на інвойс 10031, однак такий документ до митного оформлення не подавався, також є дані про платежі від 27.08.2019 та 28.08.2019, однак рахунок виставлений продавцем від 03.09.2019, що не дає змоги ідентифікувати їх з даною поставкою та відповідно дані документи не підтверджують заявлену митну вартість. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару у зв`язку з тим, що за інформацією, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультацій та направлено повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, після яких прийнято оскаржуване рішення від 25.09.2019.

З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що нею було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані декларантом до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Так, подані декларантом документи повністю підтверджують фактурну вартість, яка й сплачена за даний автомобіль. Позивач зазначає, що домовленості між ОСОБА_1 і продавцем щодо купівлі транспортного засобу TOYOTA RAV4 здійснювалися дистанційно, однією із умов купівлі-продажу була повна передоплата, яка здійснена через банківські платежі 27.08.2019 на суму 5000,00 доларів США та 28.08.2019 на суму 2250,00 доларів США, де чітко зазначено платника ОСОБА_1 та вказано відомості про придбаний транспортний засіб TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 . Позивач вказує, що вартість зазначеного транспортного засобу 7250,00 доларів США обумовлена тим, що автомобіль використовувався як таксі та має значні технічні несправності (пошкоджена коробка передач, несправний двигун, гальма, які підлягають заміні).

Відповідач ці твердження, як і повний пакет документів поданих до МД проігнорував.

Також позивач для підтвердження числових значень вартості автомобіля звернулась до судового експерта ОСОБА_2 , у висновку якого №422/19 від 30.09.2019 визначено вартість ввезеного на митну територію України автомобіля у розмірі 149 119,67 грн (5 662, 50 євро). Вказаний висновок було складено після винесення Тернопільською митницею ДФС оскаржуваного рішення, що унеможливило його подання відповідачу до винесення рішення №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019.

Позивач також звертає увагу, що за результатами консультацій жодної згоди по вартості 18513,00 доларів США, не було досягнуто, відмова та коригування відбулись в односторонньому та безальтернативному порядку. Також мотивувальна частина оскаржуваного рішення немає обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику «спрацювання АСАУР ДФС 105-2, 106-2», «митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів». При тому, що таке спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Відтак, позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.47-53). В обґрунтування своєї позиції вказує, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларантом в інтересах позивача 19.09.2019 було подано до митного оформлення МД №UA403030/2019/017098. Разом з МД подано також рахунок-проформу (інвойс) б/н від 03.09.2019, декларацію про походження товару №201612137933 від 31.05.2016, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA205010/2019/234945 від 09.09.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.05.2016, внутрішній договір (контракт) доручення - довіреність № НОА582623 від 03.09.2019 та інші документи. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN- кодами: JTMWRREV80D005674, валюта - EUR, вартість - 17 500,00».

У поданих до митного оформлення документах були розбіжності; позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість, до митного оформлення не подано належних документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, тому 19.09.2019 було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митниці надано: платіжні доручення в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 та від 28.08.2019 та копію митної декларації країни відправлення № NEX21031184 від 07.09.2019. Також листом від 25.09.2019 уповноважена особа декларанта повідомила митний орган про те, що всі документи подані до митного оформлення, інших додати не може і протягом 10 днів не надасть.

У відзиві на позов представник відповідача вказує, що банківські платіжні документи від 27.08.2019 та від 28.08.2019 не містить посилання на рахунок-фактуру (інвойс) від 03.09.2019, згідно з яким позивач придбала транспортний засіб. Натомість, вказані платіжні документи містять посилання на рахунки-фактури (інвойси) № 10031 та № 10032, однак дані документи не подавались до митного оформлення, що не дає змоги ідентифікувати їх з поставкою придбаного позивачем автомобіля.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019 у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість, на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами частини другої статті 53 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019 зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України.

Враховуючи вказане вище, зважаючи на наявність підстав, передбачених МК України, Тернопільською митницею ДФС правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

18.11.2019 представник позивача подала до суду відповідь на відзив (а.с.64-67), в якій вказала, що уповноваженою особою позивача було надано усі необхідні та достатні документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, які надають можливість чітко ідентифікувати товар та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Представник позивача вказує, що платіжні документи від 27.08.2019 та від 28.08.2019, рахунок-фактура від 03.09.2019 містять посилання на придбаний позивачем автомобіль із зазначенням його характеристик, у тому числі марки, моделі, року випуску та VIN коду транспортного засобу, що всупереч доводам представника відповідача, дає можливість ідентифікувати їх з даною поставкою. Що стосується рахунків-фактур (інвойсу) №10031 та № 10032, то такі інвойси є проформою та були виписані лише для того, щоб покупець (позивач) могла здійснити попередню оплату за купівлю транспортного засобу. В свою чергу відповідачем не надано належної оцінки поданим документам та не встановлено конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості.

04.12.2019 представник позивача подала до суду додаткові пояснення (а.с.76-77), у яких вказано, що як у платіжних дорученнях, так і у виписках із карток продавця та в інвойсах № 10031 та № 10032, б/н від 03.09.2019 містяться посилання на придбаний автомобіль із зазначенням його характеристик, у тому числі марки, моделі, року випуску та VIN коду транспортного засобу, що дає можливість ідентифікувати їх з даною поставкою транспортного засобу. Також вказано, що висновок судового експерта № 422/19 від 30.09.2019 до митного оформлення не подавався, оскільки експертне автотоварознавче дослідження придбаного позивачем автомобіля було проведено після подання ОСОБА_1 гарантійної митної декларації №UA403030/2019/017615 від 26.09.2019, на підставі якої автомобіль було випущено у вільний обіг. До вказаних пояснень представником позивача було додано копії наступних документів: рахунків-фактур (інвойсів) від 27.08.2019 № 10031 та № 10032, копія митної декларації №UA403030/2019/017615 від 26.09.2019.

Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з`ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У судових засіданнях 26.11.2019, 05.12.2019 представник позивача підтримала позовні вимоги, з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

У судових засіданнях 26.11.2019, 05.12.2019 представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 26.11.2019 було оголошено перерву у зв`язку із витребуванням від представника позивача додаткових доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

03.09.2019 ОСОБА_1 придбала у компанії VD Auto AS (Королівство Норвегія, Осло) легковий автомобіль марки TOYOTA, модель RAV4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) б/н від 03.09.2019 (а.с.21, 22). Згідно із зазначеним рахунком вартість придбаного позивачем автомобіля становила 65 000 крон, що еквівалентно 7205,00 доларів США.

Попередньо компанією VD Auto AS на покупця Янковську Оксану виписувалися рахунки-проформи (інвойси) від 27.08.2019 № 10031 на суму 5000,00 доларів США та № 10032 на суму 2250,00 доларів США із зазначенням тих же відомостей про покупця і продавця та предмета поставки, що й в рахунку-фактурі, та з зазначенням платіжних реквізитів продавця (а.с.78- 81).

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 27.08.2019 ОСОБА_1 було перераховано 5000,00 доларів США на рахунок компанії VD Auto AS NO1515060956291 за придбання автомобіля марки TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 на підставі інвойсу 10031 (а.с.29).

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 28.08.2019 ОСОБА_1 було перераховано 2250,00 доларів США на рахунок компанії VD Auto AS NO1515060956291 в якості депозиту за придбання автомобіля марки TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 на підставі інвойсу 10032 (а.с.30).

Перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок продавця компанії VD Auto AS у сумах 5000,00 та 2250,00 доларів США за придбання автомобіля TOYOTA RAV4, VIN:JTMWRREV80D005674 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями кредитного авізо від 27.08.2019 (а.с.31, 32) та від 28.08.2019 (а.с.33, 34) на відповідні суми.

З метою митного оформлення придбаного у Королівстві Норвегія та ввезеного на територію України автомобіля марки TOYOTA RAV4 ОСОБА_1 03.09.2019 уклала договір із СМП «Райвест» про надання послуг митного оформлення (декларування) вантажів від імені позивача (а.с.18).

19.09.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 для здійснення митного оформлення транспортного засобу TOYOTA RAV4 подано Тернопільській митниці ДФС в електронній формі МД №UA403030/2019/017098 на ввезений транспортний засіб (а.с.20, 54).

Згідно з графою 31 митної декларації №UA403030/2019/017098 до митного оформлення заявлений товар «автомобіль легковий, який був у використанні; марка: TOYOTA ; модель: RAV4; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; модельний рік: 2016; календарний рік: 2016; тип двигуна: бензиновий, додатково обладнаний електродвигуном; об`єм двигуна: 2494 куб.см.; потужність: 114 кВт., загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; колір: білий. Торгова марка: TOYOTA. Виробник: TOYOTA/JP». Одержувачем товару вказано ОСОБА_4 (графа 8 митної декларації). Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 (графа 9 митної декларації).

Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 7250,00 доларів США, що еквівалентно 178 856,43 грн (графа 45 митної декларації).

До митної декларації №UA403030/2019/017098 від 19.09.2019 декларантом долучено наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) б/н від 03.09.2019 (а.с.21, 22);

декларація про походження товару № 201612137933 від 31.05.2016 (а.с.25-27);

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205010/2019/234945 від 09.09.2019;

внутрішній договір (контракт) доручення - довіреність № НОА582623 від 03.09.2019 (а.с.19);

договір про надання послуг митного брокера б/н від 03.09.2019 (а.с.18);

паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні №002610338 від 27.11.2018 (а.с.12-13);

фінансова гарантія у вигляді грошової застави № 0.0.1454125152.1 від 03.09.2019;

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.101294-19 від 16.09.2019 (а.с.28);

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України, FK 011886 від 16.11.2017.

Як вбачається із пояснень представника відповідача та витягу з автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» (а.с.55), під час здійснення митного контролю імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД №UA403030/2019/017098 відбулось спрацювання профілів ризику: 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; 210-1 «Проведення митного огляду транспортного засобу»; 911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки». За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодом JTMWRREV80D005674, валюта - EUR, вартість - 17500,00.

Відповідач, вважаючи, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, а саме: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN- кодом JTMWRREV80D005674, валюта - EUR, вартість - 17500» та згідно з розпорядженням ДФС України від 28.11.2018 №24-р, направив до Відділу адміністрування митних платежів Тернопільської митниці ДФС запит №1218 від 19.09.2019 щодо визначення митної вартості транспортного засобу, що імпортувався позивачем (а.с.56).

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом. Уповноваженій особі декларанта 19.09.2019 направлено електронне повідомлення наступного змісту: «У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією» (а.с.57).

На вказаний запит уповноваженою особою декларанта надано відповідачу платіжні доручення в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 (а.с.29) та від 28.08.2019 (а.с.30), а також копію митної декларації країни відправлення № NEX21031184 від 07.09.2019 (а.с.23-24). Листом від 25.09.2019 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що всі документи подані до митного оформлення, інших додати не може і протягом 10 днів не надасть (а.с.58).

Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA403030/2019/017098 від 19.09.2019 та доданих до неї документів, здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019 (а.с.35), яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 18513,7753 доларів США (USD).

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, а саме: рахунок-фактуру складено 03.09.2019, однак згідно відомостей із закордонного паспорта виїзд за кордон датовано 06.09.2019, що не підтверджує достовірність відомостей зазначених у рахунку-фактурі. Подано банківські платіжні документи в яких наявні розбіжності щодо призначення платежу, в даних документах містяться посилання на інвойс 10031, однак такий документ до митного оформлення не подавався, також дані платежі від 27.08.2019 та 28.08.2019, однак рахунок виставлений продавцем від 03.09.2019, що не дає змоги ідентифікувати їх з даною поставкою та відповідно дані документи не підтверджують заявлену митну вартість. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що за інформацією, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультацій та направлено повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування - страхові документи та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною установою. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР на рівні 16 750 євро, що на момент подання митної декларації становить 18 513,7753 USD» (а.с.37 зворот).

У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2019/01256 (а.с.36).

26.09.2019 декларантом позивача подану МД №UA403030/2019/017615 (а.с.82), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД), у графі 43 Код МВВ вказано метод визначення митної вартості, який застосовано декларантом, - 1 за основним методом, та метод визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів, - 6 резервний.

Після випуску автомобіля у вільний обіг ОСОБА_1 звернулась до судового експерта для проведення авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу автомобіля TOYOTA, за результатами проведення якого видано висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта ОСОБА_2 . №422/19 від 30.09.2019, у якому вказано, що вартість транспортного засобу ввезеного на митну територію України позивачем TOYOTA RAV4 2.5 4х4 HYBRID Executive становить 149 119,67 грн (5662,50 EUR (євро)) (а.с.37-40).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як встановлено судом та уже зазначалося вище, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно із частиною другою статті 53 МК України, серед яких: рахунок-фактуру (інвойс) б/н від 03.09.2019 (а.с.21,22), платіжні доручення в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 (а.с.29) та від 28.08.2019 (а.с.30), а також копію митної декларації країни відправлення № NEX21031184 від 07.09.2019 (а.с.23)

З пояснень представника позивача та наявних у матеріалах справи документів вбачається, що розрахунок з компанією Vd Auto AS за придбаний ОСОБА_1 автомобіль TOYOTA проводився у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок продавця з умовою попередньої оплати, на підтвердження чого у позивача наявні платіжні доручення в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 (а.с.29) та від 28.08.2019 (а.с.30), а також їй було надано банківські виписки по рахунку продавця (кредитні авізо від 27.08.2019 (а.с.31) та від 28.08.2019 (а.с.32)), що підтверджує проведення розрахунків.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права фіскального органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіля TOYOTA RAV4, що був у використанні, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , у розмірі 7250,00 доларів США та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що у поданих до митного контролю та оформлення документах наявні розбіжності а саме: рахунок-фактуру складено 03.09.2019, однак згідно відомостей із закордонного паспорта виїзд за кордон датовано 06.09.2019, що не підтверджує достовірність відомостей зазначених в рахунку фактурі; подано банківські платіжні документи, в яких наявні розбіжності щодо призначення платежу, в даних документах містяться посилання на інвойс 10031, однак такий документ до митного оформлення не подавався, також є дані про платежі від 27.08.2019 та 28.08.2019, проте рахунок виставлений продавцем від 03.09.2019, що не дає змоги ідентифікувати їх з даною поставкою та відповідно дані документи не підтверджують заявлену митну вартість.

У повідомленні відповідача від 19.09.2019 містилась вимога: «надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією» (а.с.57).

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною п`ятою статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті).

Інших додаткових витрат, пов`язаних з купівлею цього автомобіля, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару згідно з статтею 58 МК України, понесених позивачем, матеріали справи не містять.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із тим, що рахунок-фактуру виписано раніше дати перетину кордону представником позивача (довіреною особою), що отримувала транспортний засіб, та відомості про проведену передоплату за товар містять посилання на інвойси, що не надавалися митному органу. Разом з тим, суд зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Не співпадіння календарних дат, вчинення дій не одночасно, а з проміжком в часі, передоплата та інші умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Водночас, відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті б/н від 27.08.2019 (а.с.29) та від 28.08.2019 (а.с.30), а також банківських виписок по рахунку продавця (кредитних авізо від 27.08.2019 (а.с.31) та від 28.08.2019 (а.с.32)) ОСОБА_1 було переведено кошти на рахунок фірми Vd Auto As у загальній сумі 7250,00 доларів США, у вказаних платіжних дорученнях та кредитних авізо вказано деталі оплати, зокрема 27.08.2019 «оплата за автомобіль TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 , рахунок (інвойс) 10031» (а.с.29, 31), 28.08.2019 «депозит за експорт TOYOTA RAV4, VIN: НОМЕР_1 , рахунок (інвойс) 10032» (а.с.30, 33). Такий платіж ідентифікується та відповідає відомостям зазначеним у рахунку-фактурі від 03.09.2019 (а.с.21) із зазначенням відомостей про покупця і продавця, предмет поставки (вказано марку, модель, рік випуску та ідентифікаційний номер транспортного засобу).

Зазначені документи підтверджують ціну, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар. Суд звертає увагу, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача з приводу того, що рахунок-фактуру складено 03.09.2019, однак згідно з відомостями із закордонного паспорта виїзд за кордон датований 06.09.2019, що не підтверджує достовірність відомостей зазначених у рахунку-фактурі. Стосовно цього суд зауважує, що рахунок-фактура (інвойс) не є актом приймання-передачі товару і не встановлює факту отримання товару, а є документом, що надається покупцеві та містить відомості про придбаний товар і його ціну. Фактична передача покупцеві автомобіля відбулась пізніше, після перетину покупцем кордону, що жодним чином не спростовує факту придбання транспортного засобу за ціною визначеною у рахунку-фактурі від 03.09.2019.

Щодо посилань відповідача на наявність розбіжностей у поданих банківських платіжних документах у графі призначення платежу, зокрема в даних документах містяться посилання на інвойси 10031, 10032, однак такі документи до митного оформлення не подавався, також перерахування коштів здійснено 27.08.2019 та 28.08.2019, проте рахунок виставлений продавцем від 03.09.2019, що не дає змоги ідентифікувати їх з даною поставкою та відповідно дані документи не підтверджують заявлену митну вартість, то суд зазначає, що у вказаних документах містяться відомості про придбаний транспортний засіб, його марка, модель, рік випуску та ідентифікаційний номер транспортного засобу, що дає підстави ідентифікувати їх саме із операцією купівлі-продажу ввезеного ОСОБА_1 на територію України транспортного засобу TOYOTA RAV4.

Крім того, судом встановлено, що позивачем здійснювалась попередня оплата за придбаний транспортний засіб у сумі 5000,00 доларів США 27.08.2019 та у сумі 2250 доларів США 28.08.2019, вказані суми були сплачені ОСОБА_1 на підставі рахунків (інвойсів) від 27.08.2019 № 10031 (а.с.78), № 10032 (а.с.80), які дійсно не були подані представником позивача до митного оформлення, однак були досліджені судом під час розгляду справи. Разом з тим, суд вважає, що у відповідача було достатньо документів на підтвердження ціни придбаного транспортного засобу у сумі 7250,00 доларів США.

Також відповідач ставить під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що не надано додаткових документів. Разом з тим, додаткові документи, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, мають бути надані, якщо за умовами поставки здійснювалося страхування.

Неподання декларантом додатково витребуваного митницею висновку про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідач не обґрунтував, з якою метою він витребовував у декларанта висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та які числові значення такий документ мав підтвердити чи спростувати, при тому що вартість придбання оцінюваного автомобіля підтверджена документально.

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - компанією VD Auto AS товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації і надіслання запиту 19.09.2019 не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.07.2018 у справі №809/719/17 (адміністративне провадження №К/9901/46419/18).

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, вартість 18 513,7753 USD». Разом з тим, документів, які б підтверджували митну вартість у розмірі 18 513,7753 доларів США, відповідач суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18) зробив висновок, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну). Відтак, суд вважає, що відповідач не обґрунтував ціну, яка визначена ним у розмірі 18 513,7753 доларів США, що значно вища ніж та, яка зазначена в документах, поданих для митного оформлення оцінюваного транспортного засобу.

Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 18 513,7753 доларів США та підстав такого коригування ним митної вартості за резервним методом, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом позивача та підтверджених документами, наданими митниці.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 2776,93 грн, що сплата якого підтверджуються квитанцією №0.0.1501054948.1 від 21.10.2019 (а.с.4).

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001988/2 від 25.09.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2776,93 грн (дві тисячі сімсот сімдесят шість грн 93 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Тернопільська митниця ДФС (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, 46020, ідентифікаційний код юридичної особи 39420537).

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.