Рішення № 86352640, 10.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1520/19

10 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника позивача: Авдєєнка В.В.;

представника відповідача: Трут О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною постанови від 28.12.2018 №2070 в частині п.250 додатка до неї та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (далі – позивач, ТОВ «Біоенергопродукт») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – відповідач, НКРЕКП), в якому просить визнати протиправною постанову НКРЕКП №2070 від 28.12.2018 в частині п.250 додатка до постанови НКРЕКП №2070 від 28.12.2018; зобов`язати НКРЕКП внести зміни у постанову НКРЕКП №2070 від 28.12.2018 (п.250 додатка до постанови НКРЕКП №2070 від 28.12.2018), визначивши «зелений» тариф для ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільської області Тернопільська обл., Бережанський р-н., с.Куряни, вул.Бережанська, 57) виходячи з коефіцієнту «зеленого» тарифу в розмірі 1,89.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 грудня 2018 року відповідачем було прийнято постанову №2070, п. 250 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкта ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 215,01 коп. без ПДВ за 1 кВт.

Позивач вважає п.250 наведеної постанови протиправним, оскільки згідно із встановленими на генераторах вітрових турбін таблицями про технічні характеристики, потужність кожного з генераторів вітрових турбін, які входять у склад енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт», визначена заводом-виробником на рівні 2080кВт.

Зазначає, що у відповідності до ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з використанням енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 кВт, введених в експлуатацію в період з 01.01.16 по 31.12.19 становить 1,89.

Вказує, що енергогенеруючий об`єкт позивача було введено в експлуатацію 20.06.18, таким чином, «зелений» тариф для обумовленого енергогенеруючого об`єкту слід визначати виходячи з коефіцієнта 1,89, оскільки одинична встановлена потужність генератора кожної вітрової турбіни складає більше 2000 кВт.

Ухвалою судді від 22.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/1520/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із довідкою секретаря судового засідання, судове засідання 22.08.2019 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Розгляд справи відкладено.

12.08.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 42-48), в якому зокрема вказав, що встановлюючи для позивача коефіцієнт «зеленого» тарифу на рівні 1,26, НКРЕКП діяла в межах наданих повноважень, та з дотриманням положень чинного законодавства, а тому, вимоги ТОВ «Біоенергопродукт» щодо визнання протиправною постанови НКРЕКП від 28.12.2018 № 2070 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», в частині пункту 250 додатка до постанови, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 19.09.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено.

Згідно довідки секретаря судового засідання, судове засідання 02.10.2019 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 30.10.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 25.11.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено з метою витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 04.12.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

20.06.2018 ТОВ «Біоенергопродукт» було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга), що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ТП141181711217 від 20.06.2018.

28.09.2018 відповідач прийняв постанову № 1122 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», згідної якої пунктом 207 встановлено позивачу «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро - та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 223,07 коп. без ПДВ за 1 кВт., виходячи з коефіцієнту 1,26.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII) визначено, що ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 6 Закону № 222-VIII орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

Відповідно до пункту 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 27.12.2017 № 1467 (далі – Ліцензійні умови № 1467) терміни вживаються в таких значеннях:

встановлена потужність - номінальна активна електрична потужність електрогенеруючого обладнання, призначеного для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, що входить до складу об`єкта електроенергетики, з якою електрогенеруюче обладнання може тривалий час працювати без перевантаження відповідно до технічної документації або паспорта на обладнання;

електрогенеруюче обладнання - комплекс функціонально взаємопов`язаного устаткування, що здійснює виробництво електричної енергії та складається з одного або більшої кількості генераторів чи іншого обладнання, що використовується для перетворення енергетичних ресурсів будь-якого походження на електричну енергію;

загальна ліцензована електрична потужність - сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнаня всіх об`єктів електроенергетики ліцензіата, на яких провадиться господарська діяльність з виробництва електричної енергії;

засоби провадження господарської діяльності - електрогенеруюче обладнання, розташоване на об`єкті електроенергетики, та інше функціонально взаємопов`язане з ним устаткування і споруди, що призначаються для виробництва електричної енергії;

місце провадження господарської діяльності - об`єкт (приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), у межах якого провадиться діяльність з виробництва електричної енергії;

об`єкт електроенергетики - електрична станція (електроустановка, когенераційна установка), у тому числі введені в експлуатацію черги будівництва електричної станції (пускові комплекси).

Таким чином, аналізуючи зазначені норми Ліцензійних умов № 1467, суд дійшов висновку, що загальна ліцензована електроенергетична потужність ліцензіата визначається як сумарна номінальна активна електрична потужність генераторів чи іншого обладнання, що використовується для перетворення енергетичних ресурсів будь-якого походження на електричну енергію, що входять до складу електричних станцій, у тому числі введені в експлуатацію черги будівництва електричної станції (пускові комплекси).

Водночас, суд звертає увагу на те, що поняття «номінальна потужність» є загальновживаним та застосовується до всіх об`єктів електроенергетики, зокрема, ВЕС до яких і віднесено TOB «Біоенергопродукт», так як з метою збільшення коефіцієнту використання встановленої потужності існуючих вітрових електростанцій за рахунок короткочасного перевищення номінальної потужності генеруючого обладнання наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.03.2017 № 197 було внесено зміни до Технічної експлуатації електричних станцій і мереж. Правила, затверджених наказом Міністерства палива і енергетики України від 13.06.2003 № 296 (далі – Правила № 197).

Зокрема, відповідно до пункту 11.2.4 Правил № 197 під час експлуатації ВЕУ повинні суворо дотримуватися всі її режимні параметри, задані заводом-виробником, і виконуватися умови її безпосереднього підключення до промислової мережі через трансформаторний пункт у складі ВЕС. У випадку наявності на площадці ВЕС вітрового потенціалу достатнього для збільшення встановлених режимних параметрів ВЕУ, допустимість яких підтверджена виробником, ВЕС може короткочасно перевищувати свою номінальну потужність не більше ніж на 5%.

Пунктом 11.2.15 Правил № 197 визначено, що номінальна потужність ВЕУ може бути перевищена в обсягах і протягом часу, встановленого виробником. Перевищення номінальної потужності більш ніж на 5% заборонено. Оскільки постійне використання електрогенеруючого обладнання в максимальному режимі неможливе, так як призводить до його швидкого зношення і непередбачуваних аварійних ситуацій.

Згідно з пунктом 1.3 Правил № 197, ці Правила є обов`язкові для всіх суб`єктів та об`єктів енергетики, в тому числі вітрових електричних станцій, до яких відноситься також позивач.

Щодо загальновживаності терміну «номінальна потужність», суд також вказує на роз`яснення Державної служби статистики України від 28.11.2012 № 18/1-12/8 «Щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 6-тп (ес) (річна) «Звіт про роботу електростанції», затвердженого Першим заступником Голови Держстату України, відповідно до якого установлена електрична потужність електростанції визначається як сума номінальних (заводських або перемаркованих) значень потужностей усіх прийнятих в експлуатацію первинних механічних двигунів, з`єднаних з електричними генераторами і призначених для виробництва електроенергії. Показник включає також потужність первинних теплових двигунів з генераторами власних потреб електростанції (пункт 2.1 зазначеного Роз`яснення).

Крім того, Розділом ІІІ Норм технологічного проектування енергетичних систем і електричних мереж 35 кв і вище, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 04 серпня 2014 року № 543, передбачено, що номінальна потужність електростанції, що працює на ВДЕ - номінальна активна потужність електростанції в точці приєднання, яка визначається сумарною встановленою потужністю статичних або електромеханічних машин, що виробляють електричну потужність синусоїдального струму промислової частоти, яка віддається в мережу загального призначення.

Отже, сумарна встановлена потужність визначає номінальну потужність електростанції, що працює на ВДЕ, а тому встановлена потужність не може бути максимальною потужністю електрогенеруючого обладнання.

Таким чином, застосування терміну «встановлена потужність» як номінальна активна електрична потужність електрогенеруючого обладнання повністю узгоджується із положеннями чинного законодавства та підтверджується іншими, окрім Ліцензійних умов № 1467, підзаконними нормативно-правовими актами центральних органів державної влади, та мають застосовуватись позивачем під час його ліцензованої діяльності.

Відповідно ст.15 Ліцензійних умов № 1467 при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен: повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.

Листами від 23.06.2018 №15, від 20.07.2018 №18, від 30.07.2018 №21 та від 09.08.2018 №22 ТОВ «Біоенергопродукт» повідомило НКРЕКП про зміну загальної ліцензованої електроенергетичної потужності з 757,42 кВт до 4757,42 кВт.

Зокрема, на підтвердження номінальної потужності кожної з вітрових турбін на рівні 2000 кВт, позивач разом із вказаними заявами надав копію Контракту № 1 від 28.01.2017, відповідно до пункту 1.1 якого визначено потужність генератора на рівні 2 мВт та копії технічної документації до кожної з двох вітрових турбін відповідно до яких номінальна потужність (rated power) складає 2000 kW.

Листом НКРЕКП від 08.08.2018 № 7056/21.1/7-18 повідомлено позивача, що відповідно до доданих документів до зазначених вище листів ТОВ «Біоенергопродукт», що підтверджують технічні характеристики двох вітроегенераторних установок, встановлених на турбінах EnerconE-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни Бережанського р-ну Тернопільської області, номінальна активна електрична потужність цих вітрогенераторних установок становить 2 000 кВт відповідно.

11.09.2018 на засіданні Комісії було розглянуто питання про зміну для ТОВ «Біоенергопродукт» встановленої потужності електрогенеруючого обладнання згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, за результатами чого було прийнято постанову НКРЕКП від 11.09.2018 № 984 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 22 листопада 2012 року № 1487».

Відповідно до пункту 10 додатка до вказаної постанови визначено місце провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ «Біоенергопродукт»: назва об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - вітро- та геліоелектростанція (1 черга); місцезнаходження об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57; встановлена потужність електрогенеруючого обладнання, кВт - 4000,00 (по 2000 кВт на кожну вітроустановку).

Таким чином, з урахуванням наданих до НКРЕКП документів, постановою НКРЕКП від 11.09.2018 № 984 було визначено номінальну потужність кожної з вітрогенераторних установок на рівні 4000 кВт.

В подальшому було прийнято постанову НКРЕКП від 28.12.2018 № 2070 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», згідної якої пунктом 250 встановлено позивачу «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро - та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 215,01 коп. без ПДВ за 1 кВт., виходячи з коефіцієнту 1,26.

Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (далі Закон № 555-IV) «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

При цьому, коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019 становить 1,26 (стаття 9-1 Закону № 555-IV).

Таким чином, враховуючи те, що введення в експлуатацію 1 черги вітро- та геліоелектростанції відбулось 20.06.2018, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ТП 141181711217, при розрахунку «зеленого» тарифу застосовувався коефіцієнт «зеленого» тарифу 1.26, як для ВЕС, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2 мВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно, відповідно до Закону № 555-IV.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановлюючи для позивача коефіцієнт «зеленого» тарифу на рівні 1,26, відповідач діяв в межах наданих повноважень, та з дотриманням положень чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ТОВ «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною постанови від 28 грудня 2018 року № 2070 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" в частині п. 250 додатка до неї та зобов`язання визначити "зелений" тариф виходячи із коефіцієнту 1,89 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (вул. Пасічна, 8, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область, 47751, код ЄДРОПУ 36687375);

відповідач: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133).

Повне судове рішення складено 16 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.