Ухвала суду № 86349869, 16.12.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 1801/1370/12

Номер провадження 6/573/36/19

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – Замченко А.О.,

з участю секретаря – Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-капітал», заінтересовані особи: Білопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

19 листопада 2019 року до суду поштою надійшла заява ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, в якій останнє вказує, що на примусовому виконанні в Білопільському РВ ДВС перебуває виконавчий документ, виданий Білопільським районним судом у справі №1801/1370/12, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором. 23 червня 2014 року ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» відповідно до укладеного договору набуло статусу нового кредитора за кредитними договорами та отримало право вимоги до боржників ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у тому числі й до ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладене, ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» просить замінити сторону виконавчого провадження.

У судове засідання представник ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» - Сухарник Т.І. не з`явилася. Справу просила слухати без її участі (а. с. 3, 39).

ОСОБА_1 , представники Білопільського РВ ДВС, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання також не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а. с. 35, 36, 40, 41). Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 03 квітня 2012 року в справі №1801/1370/12 (провадження № 2/1801/217/12) за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з відповідача на користь позивача 15470 грн. 25 коп. заборгованості за кредитом, 3726 грн. 97 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 684 грн. 10 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4627 грн. 59 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 245 грн. 08 коп. судового збору. (а. с. 37).

На даний час у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження №53607706 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 . На підставі виконавчого листа №1801/1370/12 станом на 29 листопада 2019 року залишилося до стягнення 17361 грн. 65 коп. (а. с. 31).

23 червня 2014 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ПАТ «КБ «Стандарт» було укладено договір відступлення права вимоги №114/5, відповідно до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ПАТ «КБ «Стандарт» право вимоги до боржників за кредитними договорами (а. с. 5-14).

Цього ж дня між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ПАТ «КБ «Стандарт» було укладено договір комісії №20142306-С, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «Стандарт» зобов`язалося за дорученням ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» за комісійну плату вчинити за рахунок останнього та від свого імені правочин з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо набуття права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 (а. с. 15-19).

Згідно з п. 1.1 вказаного договору право вимоги до боржників, придбане ПАТ «КБ «Стандарт» від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за рахунок ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал», належить останньому.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У частинах 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року справа №6-122цс13, і правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 жовтня 2019 року справа №711/10368/2012.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво в матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 ст. 129 КУ до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі №643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі №201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року в справі №190/2119/14-ц та від 15 травня 2019 року в справі № 370/2464/17.

З огляду на викладене, заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву ТОВ КУА «Прімоколект-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-260, 442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Прімоколект-капітал» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3А, код ЄДРПОУ 36676934) про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Прімоколект-капітал» за виконавчим листом №1801/1370/12.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя -