Постанова № 86349217, 12.12.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/392/18

1-кп/465/634/19

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

12.12.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі колегії:

Головуючого судді Кузя В.Я.

Суддів: Мартьянової С.М.

Марків Ю.С.

за участю секретаря - Янковської С. Ю.

в ході розгляду у судовому засіданні, обвинувального акта, долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140080002487 від 27 липня 2017 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам, Німеччина, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

Сторона обвинувачення - прокурор Львівської

місцевої прокуратури № 3 Захарко А. Є.

Сторона захисту - адвокат Багрій О. Л.

Учасники судового провадження:

Потерпілий ОСОБА_2 .

Представник потерпілого - адвокат Коростильов В.А.

Представники цивільного відповідача - Гнатишак О.В. , Жарський І.Р .

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12017140080002487 від 27.07.2017 року, досудовим слідством встановлено, що в період з 01.10.1993 по 6.07.2014 ОСОБА_1 працював у ПАТ КБ «ПриватБанк». Згідно строкового трудового договору від 10.10.1997 року, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника директора Західного Головного Регіонального управління ПАТ КБ «Приват Банк».

03.06.2003 ОСОБА_2 , перебуваючи в кабінеті заступника директора ЗГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , передав останньому грошові кошти в розмірі 70 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.06.2003 року становило 373 310 грн.

Вказані кошти ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 з метою зарахування на банківський рахунок, відкритий згідно укладеного договору про відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб № НОМЕР_1 .

Натомість ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що рахунок НОМЕР_2 згідно укладеного договору про відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 у ЗАТ КБ ПАТ «ПриватБанк» ніколи не відкривався, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 70 000 доларів CША, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.06.2003 становило 373 310 грн., та привласнив їх.

Слідчий та прокурор, вважають, що таким чином, ОСОБА_1 , будучи наділеним господарсько - розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючим умисно, з корисливих мотивів, всупереч п.1.11, 1.17, п. 6.1.2 Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті № 819/3259 від 24.12.1998 не сформував справу з юридичного оформлення рахунку та привласнив грошові кошти, які були ввірені йому ОСОБА_2 та які перебували у його законному віддані, тобто знаходилися в нього на законних підставах і стосовно яких він здійснював повноваження щодо розпорядження та правління на підставі договору про відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб в доларах CША № НОМЕР_1 від 03.06.2003. Відтак вважають, що ОСОБА_1 своїми умисними діями спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 373 310 грн.

Згідно змісту обвинувального акта, прокурор та слідчий вважають встановлену достатність підстав для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

Окрім того, 03.06.2003 ОСОБА_1 перебуваючи в кабінеті заступника директора ЗГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», будучи наділеним господарсько - розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою приховання факту привласнення готових коштів ОСОБА_2 в розмірі 373 310 грн., видав ОСОБА_2 , завідомо неправдивий документ, а саме приходний касовий ордер № 2 від 03.06.2003, згідно якого, на рахунок ОСОБА_2 зараховано 70 000 доларів США.

Прокурор та слідчий вважають, що таким чином, встановлено достатність підстав для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто складання - видача завідомо неправдивого офіційного документу (службове підроблення).

Згідно обвинувального акта, прокурор та слідчий вважають встановленим, що 03.06.2005 року ОСОБА_2 , перебуваючи в кабінеті заступника директора ЗГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , передав останньому грошові кошти в розмірі 30 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.06.2005 становило 151 650 грн. Вказані кошти ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 з метою зарахування на банківський рахунок, відкритий згідно укладеного договору про відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб № НОМЕР_1 .

Натомість ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що рахунок № НОМЕР_2 згідно укладеного договору про відкриття готування поточних рахунків фізичних осіб № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 у ЗАТ КБ «ПриватБанк» ніколи не відкривався, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 30 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.06.2005 становило 151 650 грн. та привласнив їх.

Прокурор та слідчий вважають, що таким чином, ОСОБА_1 , будучи наділеним господарсько - розпорядними функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч п.1.11, 1.17, п. 6.1.2 Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті № 819/3259 від 24.12.1998 року, не сформував справу з юридичного оформлення рахунку та привласнив грошові кошти, які були ввірені йому ОСОБА_2 та перебували у його законному віддані, тобто знаходилися в нього на законних підставах і стосовно яких він здійснював повноваження щодо розпорядження, управління на підставі договору про відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб в доларах США № 0901139036 від 03.06.2005 року, тобто ОСОБА_1 своїми умисними діями спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 151 650 грн.

Відтак, слідчий та прокурор вважають, що встановлено достатність підстав для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, шляхом зловживанні службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

Окрім того, 03.06.2005 ОСОБА_1 будучи наділеним господарсько - розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючі умисно, з корисливих мотивів, з метою приховання факту привласнення грошових коштів ОСОБА_2 в розмірі 524 960 грн., склав та видав останньому завідомо неправдивий офіційний документ, а саме довідку від 03.06.2005 року згідно якої залишок на рахунку № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 станом на 03.06.2005 становив 100 000 доларів США.

У даному випадку слідчий та прокурор вважають, що встановлено достатність підстав для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальної правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто складання та видача завідомо неправдивого офіційного документу (службове підроблення).

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140080002487 від 27.07.2017року, поступили до Франківського районного суду м. Львова 23 січня 2018 року від заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 та передані для розгляду судді Мигаль Г.П., а відтак судді Козюренку Р.С., як головуючим у колегії суддів.

10.12.2018 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи: відсторонення від посади та на виконання розпорядження керівника апарату суду №18/Р, передано судді Кузь В.Я., як головуючому у колегії суддів.

Підготовче судове засідання неодноразово переносилося з підстав зазначених протокольних ухвалах, що занесені в журнал судових засідань.

В ході вирішення питань, передбачених статтями 314 - 316 КПК України, прокурор висловив свою думку щодо можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду, з якою погодився представник потерпілого.

Сторона захисту вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам процесуального законодавства і зокрема, що фактичні обставини, як вони зазначені в обвинувальному акті та які прокурор і слідчий вважали встановленими, не відповідають п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки не вказано місце вчинення кримінальних правопорушень інкримінованих у вину обвинуваченому. З цих підстав вважають, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Колегія суддів дослідивши зміст обвинувального акта на його відповідність вимогам процесуального законодавства, і, зокрема ст.. 291 КПК України, заслухавши думку учасників процесу, приходить до висновку, що обвинувальний акт не може бути предметом розгляду у судовому процесі, оскільки викладені в ньому фактичні обставини містять протиріччя, щодо місця вчинення кримінального правопорушення та також зважаючи на те, що органом досудового розслідування встановлено, що події відбувалися 03.06.2005 року де ОСОБА_2 , перебуваючи в кабінеті заступника директора ЗГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , передавав останньому кошти.

Отже встановлено, що події відбувалися в кабінеті, проте місце знаходження вказаного кабінету не вказано в обвинувальному акті.

Крім цього, встановлена обставина суперечить змісту та резолютивній частині постанови прокурора про уточнення даних від 18 липня 2019 року, відповідно до якої внесено описку в обвинувальний акт про те, що місце вчинення кримінального правопорушення досудовим слідством не встановлено.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 КПК суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

В ході підготовчого судового засідання суд зобов`язаний перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам процесуального закону, і, зокрема ст.. 291 КПК України, а у випадку його невідповідності повернути прокурору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною першою та другою ст.. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим кодексом.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.314КПК України, суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3,26,91,110,113 -114, 214, 284, 291, 314 - 316 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за № 12017140080002487 від 27 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернути прокурору Львівської місцевої прокуратури № 3 для приведення їх у відповідність вимогам, передбаченим п. 13 ст.3, п. п. 5 ч. 2 ст.. 291 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня складання та оголошення повного тексту, через суд, який ухвалив судове рішення.

Головуючий суддя В. Кузь

Судді С. Мартьянова

Ю. Марків