Рішення № 86349006, 10.12.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5823/19

пр.№ 2/464/1857/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2019 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого Мички Б.Р.,

секретар судового засідання Гернага Ю.О.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 464/5823/19 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 15884 грн 23 коп. основного боргу, а також судовий збір у розмірі 1921 грн. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.09.2016 на вул. Кульпарківській у м.Львові з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у її скоєнні підтверджується постановою Сихівського районного суду м.Львова від 02.02.2017. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений транспортний засіб марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 . Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №137 від 06.11.2016 вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 15044 грн 23 коп. Зазначена шкода відповідачем не була відшкодована потерпілій особі. Відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв`язку з настанням події відповідно до п.п.«а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі відповідно до розрахунку розміру регламентної виплати в розмірі 15044 грн 23 коп..

22.05.2017 МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв`язку з проведенням регламентної виплати потерпілому, однак на даний час такі не компенсовані.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 13.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, так як згідно з вимогами ч.6 ст.19 ЦПК України поданий спір є малозначним, а тому у відповідності до ст.274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання. У позовній заяві представник позивача ОСОБА_3 зазначив, що просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково в частині виплати основного боргу, заперечив щодо стягнення витрат за послуги аварійного комісара у розмірі 840 грн. 00 коп.

Заслухавши відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

Судом встановлено, що 30.09.2016 о 15.30 год. на вул. Кульпарківській,111 у м. Львові ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «МАЗ 5549 Самоскид-С», д.н.з. НОМЕР_1 , перед виїздом не перевірив технічний стан і комплектність транспортного засобу, під час руху відмовили гальма, чим порушив вимоги п. 2.3 "а" ПДР України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Фольксваген ЛТ" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень.

Зазначене підтверджується постановою Сихівського районного суду м.Львова від 02.02.2017, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 13.02.2017.

У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, факт вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є встановленим і його вина не підлягає доказуванню.

Згідно із ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п.«а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (30.09.2016) не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З полісу № АІ/9982860 випливає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована, забезпечений транспортний засіб «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 , строк дії полісу з 20.05.2016 до 19.05.2017 включно.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував потерпілому шкоду, завдану внаслідок ДТП, ОСОБА_4 звернувся до МТСБУ з заявою від 17.03.2017 про виплату відшкодування оціненої шкоди, заподіяної внаслідок такого, до якої долучив наступні документи: копію постанови суду від 02.02.2017р.

Згідно з висновком Незалежної судової автотоварознавчої експертизи ТзОВ фірма «Експертиза» №137 від 25.10.2016 вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 15044 грн 23 коп.

Як вбачається із копії платіжного доручення №4374рв від 24.05.2017 сума у розмірі 15044 грн. 23 коп. була відшкодована МТСБУ - ОСОБА_2 власнику транспортного засобу «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Враховуючи те, що вина відповідача встановлена постановою Сихівського районного суду м.Львова від 02.02.2017, з огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, МТСБУ відшкодувало шкоду ОСОБА_2 , який являється власником пошкодженного транспортного засобу, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 15044 грн. 23 коп. вартості відновлювального ремонту (вартості матеріального збитку) завданого власнику автомобіля «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до п.п.«а» п.41.1 ст.41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про стягнення витрат в частині на залучення аварійного комісара, так як стягнення витрат на послуги аварійного комісара не передбачено чинним законодавством, оскільки ці витрати не віднесені до фактичних витрат, що були сплачені потерпілому, а є наслідком виконаних робіт.

Крім того, умови та порядок провадження діяльності аварійних комісарів, які з`ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків відповідно до Закону України «Про страхування», визначені Типовим положенням про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №8 від 05 січня 1998 року, відповідно до ст.ст.2, 5 якого, аварійний комісар - особа, яка з`ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг та діяльність аварійного комісара щодо з`ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору із страховиком.

Відповідно до ст.ст.16, 17 зазначеного Типового положення на підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат. Аварійний сертифікат - це документ, в якому зазначаються обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

За вимогами п.п.18, 19, 20 Типового положення аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому і такий сертифікат підписується аварійним комісаром, що з`ясував обставини і причини настання страхового випадку, і завіряється штампом.

Аварійний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких видається страховику (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара.

Матеріали справи не містять аварійного сертифікату, складеного відповідно до зазначеного положення, внаслідок чого підстав для стягнення витрат за послуги аварійного комісара суд не вбачає.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1321 грн 00 коп.

На підставі ст.ст. 253, 256, 261, 1166, 1187, 1191 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро Українисуму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15044 грн 23 коп. та сплачений позивачем при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 1321 грн 00 коп.

В решті частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.12.2019.

Учасники справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м.Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Головуючий Б.Р. Мичка