Ухвала суду № 86348377, 13.12.2019, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

Справа № 327/426/18

Провадження № 2-п/327/3/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2019 р. смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Завіновської А.П.

при секретарі судового засідання – Літвіновій Т.А.

за участю заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Розівського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2018 року, ухваленого у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

11.12.2018 року Розівським районним судом Запорізької області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення із порушенням питання про поновлення строку на звернення до суду із вказаною заявою.

Ухвалою судді Розівського районного суду Запорізької області від 19.11.2019 року ОСОБА_1 було поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву останнього прийнято до розгляду і призначено до судового засідання на 09 год. 30 хв. 03.12.2019 року, яке в подальшому було відкладено на 09 год. 00 хв. 13.12.2019 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , підтримав зазначену вище заяву і просив скасувати заочне рішення Розівського районного суду Запорізької області від 11.12.2018 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що на час звернення Банку до суду із вказаним позовом та відкриття провадження у справі, він перебував за межами території України, а тому не міг бути обізнаним про наявність в суді даної цивільної справи. В подальшому після приїзду із-за кордону, він за зареєстрованим місцем проживання не мешкав, оскільки проживав в іншому населеному пункті у батьків, звідки в подальшому знову поїхав за кордон, а тому не знав про наявність ухваленого судом заочного рішення. Крім того, ОСОБА_1 , заперечував наявність домовленості сторін під час укладення кредитного договору в частині відсотків, що, на думку заявника, є підставою для перегляду заочного рішення суду.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд, діючи до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України, вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність останнього.

Заслухавши заявника та перевіривши докази, що стосуються вирішення питання про перегляд заочного рішення, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до частин 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2018 року до суду надійшов позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вказаного позову Банк зазначав, що 02.07.2014 року АТ КБ «ПриватБанк» (раніше – ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, уклали договір № б/н (далі - Договір), згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 15 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 27, 6 % на рік (кредитний ліміт та відсотки змінювались згідно до умов кредитування) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (05/18).

Відповідач ОСОБА_1 порушив умови Договору, з огляду на що, утворилась заборгованість за вказаним договором станом на 30.06.2018 року на загальну суму 115 709, 36 грн., яка склалася із тіла кредиту – 13 958, 56 грн. та процентів за користування кредитом за період з 02.07.2014 року по 31.10.2017 року – 101 750, 80 грн., яку Банк і просив стягнути з відповідача, а також просив вирішити питання про розподіл понесених судових витрат.

11.12.2018 року Розівським районним судом Запорізької області було ухвалено заочне рішення у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказаним рішенням позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено і з ОСОБА_1 на користь останнього стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 02.07.2014 року на загальну суму 115 709, 36 грн., а також суму понесених позивачем судових витрат в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

19.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухваленого заочного рішення посилаючись на те, що на час звернення Банку до суду із вказаним позовом та відкриття провадження у справі, він перебував за межами території України, а тому не міг бути обізнаним про наявність в суді даної цивільної справи. В подальшому після приїзду із-за кордону, він за зареєстрованим місцем проживання не мешкав, оскільки проживав в іншому населеному пункті у батьків, звідки в подальшому знову поїхав за кордон, а тому не знав про наявність ухваленого судом заочного рішення.

З матеріалів цивільної справи № 327/426/18 (провадження № 2/327/153/2018) вбачається, що 23.10.2018 року було відкрито провадження у даній цивільній справі і її судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін було призначено на 13 год. 00 хв. 12.11.2018 року, яке в подальшому відкладено 11 год. 00 хв. 11.12.2018 року. При цьому, відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами за зареєстрованим місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проте повістки та додані до них документи поверталися до суду без вручення адресату із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання». Окрім цього, була повернута до суду без вручення адресату і копія заочного рішення суду від 11.12.2018 року, із аналогічною відміткою поштового відділення на конверті (а.с. 70, 108, 120).

Також, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на час звернення Банку до суду із вказаним позовом, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду, перебував за межами території України, про що свідчить копія закордонного паспорту останнього (а.с. 6-7 пр. № 2-п/327/3/2019).

Отже, ОСОБА_1 не міг бути обізнаним про наявність в суді даної цивільної справи та про наслідки її розгляду.

Крім того, ОСОБА_1 , заперечував наявність домовленості сторін під час укладення кредитного договору в частині відсотків.

Таким чином, наведені заявником обставини, на думку суду, заслуговують на увагу, оскільки мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому потребують повторної перевірки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

З практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, з метою повного з`ясування усіх обставин у справі, на які посилається заявник, суд доходить висновку про необхідність скасування заочного рішення суду та призначення справи до судового розгляду по суті, але в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Керуючись ст. ст. 260, 284-288 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задовольнити.

Заочне рішення Розівського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - скасувати.

Призначити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14 годину 00 хвилин 13 січня 2020 року у приміщенні Розівського районного суду Запорізької області за адресою: вул. Новобудови, 23, смт. Розівка, Розівський район, Запорізька область.

Надати відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачу, що він має право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали з доданими до неї документами надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову, - а позивачу копію відзиву та додані до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Копію ухвали, направити учасникам справи, а відповідачу, ще і копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет «http://rz.zp.court.gov.ua».

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції – Розівський районний суд Запорізької області, протягом п`ятнадцяти днів лише щодо недотримання правил підсудності, в іншій частині - ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16 грудня 2019 року.

Суддя: А.П. Завіновська