Ухвала суду № 86347780, 04.09.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5318/16-ц

Провадження № 6/331/122/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участю секретаря Дорофєєвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача його правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обгрунтування заяви вказав, що 19 січня 2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення по справі № 331/5318/16-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №КАВБКФ/1012548.1 від 20.06.2013 року. На виконання даного рішення 22.08.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист. 13.11.2017 року Олександрівським ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області відкрито виконавче провадження. 16 березня 2018 року між Товариством з обмеженою «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним H.A. та зареєстрованого за № 124, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №КАВБКФ/1012548.1 від 20.06.2013 року, укладеним між ПАТ «УкрБізнесБанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Просить замінити стягувача у виконавчому провадженні на його правонаступника.

Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд заяви повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник ПАТ «УкрБізнесБанк», повідомлений належним чином, про дату, час і місце слухання справи у судове засідання не з`явився, суду надав клопотання про розгляд заяви у його відсутність, просив заяву задовольнити.

Представник Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, повідомлений належним чином, про дату, час і місце слухання справи у судове засідання не з`явився, суду надав клопотання про розгляд заяви у його відсутність.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, подав заяву, в якій заперечував проти задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, з підстав того, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження подано та підписано особою, яка не має права її підписувати та позбавлена права здійснювати судове представництво, посилаючись на ч.3 ст. 131-2 Конституції України.

Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі документів наявних у справі.

Відповідно до ч.2ст.247ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву, додані до заяви документи, матеріали цивільної справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.01.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення по справі № 331/5318/16-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №КАВБКФ/1012548.1 від 20.06.2013 року.

На виконання даного рішення 22.08.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист.

13.11.2017 року Олександрівським ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області відкрито виконавче провадження.

16.03.2018 року між Товариством з обмеженою «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним H.A. та зареєстрованого за № 124, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №КАВБКФ/1012548.1 від 20.06.2013 року, укладеним між ПАТ «УкрБізнесБанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Згідно із ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового правонаступництва у випадку смерті фізичної особи), однак, є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Аналогічні норми щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження містяться у статті 442 ЦПК України.

Виходячи із зазначених норм, зокрема пунктами 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України визначено, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі№ 6-122цс13.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обовязки. Отже, внаслідок заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження",ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки у цьому зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, ПАТ «Український Бізнес Банк», як первісний кредитор, внаслідок відступлення ним права вимоги відповідно до вищевказаного договору, фактично було замінено іншою особою кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», а отже відбулося вибуття первісного кредитора з виконавчого провадження та припинився її статус як сторони виконавчого провадження з належними правами, у тому числі і правом на подачу заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Крім того, під час розгляду питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Ст. 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятими урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. «b» п. 3 ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов`язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: « Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляд упродовж розумного строку (...) судом, встановленим законом », а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвенції.

Посилання боржника на те, що заяву про заміну сторони стягувача подано та підписано особою, яка не має права її підписувати та позбавлена права здійснювати судове представництво, суд не приймає до уваги, у зв`язку із наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ціна позову у справі № 331/7934/14-ц складає 39 368 грн., що становить суму, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, даний спір відноситься до категорії малозначних.

Отже, юрисконсульт ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» О.Г. Осипенко мав право подавати та підписувати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, згідно довіреності, долученої до матеріалів справи, яка підписана директором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заява представника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони стягувача його правонаступником – підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 55, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК, ЗУ «Про виконавче провадження» -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони стягувача його правонаступником - задовольнити.

Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №КАВБКФ/1012548.1 від 20.06.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Г.В. Гнатик