Рішення № 86347470, 03.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4272/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.

при секретарі - Матіко Я.Ю.,

з участю представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Марамигіна П.А.,

та відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з вищевказаною заявою до ОСОБА_3 мотивуючи її тим, що вони проживають на території Львівської області. Їхня тітка ІНФОРМАЦІЯ_1 , рідна сестра їхнього батька, яка разом із своїм сином ОСОБА_3 проживала в м. Ужгород, померла в червні 2018 році. Ще задовго до своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 жалілася на поведінку свого сина, посилаючись на те, що він вживає алкогольні напої, міняє жінок, з яким співпроживав, тому не вірить в те, що він не розтратить після її смерті належне їй майно, яке успадкує. Крім квартири, де вона проживала з сином ОСОБА_3 , вона мала збудований будинок по АДРЕСА_1 . Коли тітка померла, ОСОБА_3 жодним словом не обмовився про те, що тітка їй та ОСОБА_2 щось заповіла з майна чи подарувала. Лише наприкінці січня 2019 року ОСОБА_3 подзвонив і повідомив, що їм треба піти до нотаріуса і написати заяву про відмову від земельної ділянки, яку їй заповіла його мати. Вона разом з ОСОБА_2 пішли в м. Стебник до нотаріуса вияснити, що саме їм заповіла тітка ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак нотаріус відмовив що-небудь вияснити і сказала, що їй слід надати заповіт. ОСОБА_3 скинув їй на « ВАЙБЕР » копію заповіту, згідно якого їм тітка заповіла земельну ділянку площею 0,09 га за адресою АДРЕСА_1 .

Коли вони звернулись до нотаріуса в м. Ужгороді Бучацької Л.В., щоб подати заяву про прийняття спадщини, їм було відмовлено у видачі свідоцтва на земельну ділянку, оскільки вони пропустили 6 місячний строк на прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того зазначає, що шестимісячний строк вони пропустили не з їхньої вини, оскільки про заповіт тітки їм нічого не було відомо, про заповіт ОСОБА_3 умисно їх не повідомив, і їм стало відомо про наявність такого тільки в січні 2019 року.

За таких обставин, позивачі просять визначити їм додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини - земельної ділянки, площею 0,09 га, що за адресою АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник позивачів - адвокат Марамигін П.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Показав, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дізналися про наявність заповіту у жовтні 2018 року.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області виданого повторно 26.03.2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний актовий запис за №655.

Згідно дублікату заповіту, зареєстрованого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Бучацькою Л.В. в реєстрі за № 1-777 від 02.06.2008 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану на території АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кожному в рівних частках по Ѕ.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 30119625, ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа державного нотаріуса першої Ужгородської державної нотаріальної контори Бучацької Л.В. за №266/02-14 від 26.03.2019 р. слідує, що позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повідомлено, що вони пропустили 6 місячний строк на прийняття спадщини за ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ужгороді, однак вони мають право звернутись до суду із заявою про встановлення їм додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями,строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦПК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на те, що позивачі пропустили встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Суд бере до уваги те, що позивачі не знали про заповіт тітки ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як її син - відповідач ОСОБА_3 був зацікавлений, в тому щоб позивачі пропустили строк для прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані, в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наведені позивачами причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід визнати поважними, а подану ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заяву про визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2,7,10-13,18,43,44,49,76-83,133,141,174,175,179,187,258,263,265,268,280-284 ЦПК України, ст. ст.1270,1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) додатковий строк тривалістю у 3 (три) місяці для подання ними заяв про прийняття спадщини - земельної ділянки, площею 0,09 га, що за адресою АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення суду складено 10 грудня 2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк