Рішення № 86347094, 10.12.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3628/19

2/303/1456/19

Номер рядка статистичного звіту -28

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Сайлер Х.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників відповідачів ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 7875,00 гривень майнової шкоди, заподіяною внаслідок неправомірних дій та стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 100 000 гривень моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,2500 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2122755300:11:102:0095, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відповідачами по справі, які є її сусідами 06.11.2017 року було самовільно зрізано 15 кущів винограду, які знаходилися на вище вказаній земельній ділянці.

На підставі її заяви була сформована комісія в складі представників сільської ради, які виявили і зафіксували знищення (пошкодження) виноградних кущів в кількості 15 одиниць. По даному факту вона зверталася із відповідними заявами до Мукачівського районного відділу поліції, однак їй надано відповідь, що дані діяння кваліфікуються як малозначні.

Згідно із звітом про оцінку збитків № 0-58 від 23.02.2018 року загальна вартість матеріальних збитків без урахування недоотриманих майбутніх вигод, завданих ОСОБА_1 внаслідок пошкодження 15 плодоносних кущів винограду сорту Ізабелла станом на 06.11.2017 року складає 7875,00 грн.

Крім того, посилається, що в результаті негативних дій відповідачів вона зазнала глибоких моральних страждань, які виразилися у постійному розладі нервової системи. Крім того, зазначає, що через неправомірні дії відповідачів перенесла операцію на очі - катаракта, вартість якої становить 16000 грн. Дана ситуація із вирубкою її винограду, яка продовжувалася скандалами із ОСОБА_3 , в результаті чого були неодноразові виклики працівників поліції, призвело до погіршення зору, що підтверджується довідками від лікуючого лікаря.

Враховуючи вищенаведене, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 7875,00 гривень майнової шкоди, заподіяною внаслідок неправомірних дій та стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 100 000 гривень моральної шкоди.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 27.06.2019 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 30.10.2019 року, постановлену без виходу у нарадчу кімнату, замінено неналежного відповідача ОСОБА_7 на належного ОСОБА_6 .

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

Представники відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні. Крім того, 13.11.2019 року відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в особі їх представника було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, а відтак відсутні підстави для задоволення позову. Також посилаються на те, що позивачем у справі не надані докази на підтвердження заявлених позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не надано жодного документу, яким би підтверджувалось завдання збитків відповідачами, а саме відсутні будь-які рішення стосовно вчинення адміністративного чи кримінального проступку з боку відповідачів.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, заперечення відповідача та представників відповідачів, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2122755300:11:102:0095, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 10.05.2019 року, № 166124277 (а.с. 38).

Згідно із актом обстеження земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 від 06.11.2017 року, складеного представниками сільської ради, було виявлено та зафіксовано знищення (пошкодження) виноградних кущів в кількості 15 одиниць, розташовані біля межі з дворогосподарством, в якому проживає ОСОБА_7 (а.с. 19).

З заяви ОСОБА_1 від 06.11.2017 року вбачається, що остання зверталася до Мукачівського районного відділу поліції відносно ОСОБА_3 по факту пошкодження (зрізання) 15 кущів винограду на її земельній ділянці ( а.с. 11).

З відповіді начальника Мукачівського районного відділення поліції від 13.10.2017 року слідує , що дані діяння кваліфікуються як малозначні, а відтак відсутні підстави для порушення кримінального провадження ( а.с. 12,15, 17, 18).

Згідно звіту про оцінку збитків №0-58 від 23.02.2018 року загальна вартість матеріальних збитків без урахування недоотриманих майбутніх вигод, завданих ОСОБА_1 внаслідок пошкодження 15 плодоносних кущів винограду сорту Ізабелла станом на 06.11.2017 року складає 7875,00 грн. (а.с. 20-27).

Також допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 , який є сином позивача вказував про те, що 06.11.2017 року було знищено 15 виноградних кущів, які знаходять на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 . При цьому, хто саме зрізав кущі він не бачив, лише на комісії відповідач ОСОБА_6 , яка є похилого віку, зізналася, що то вона зрізала, згодом зізналися, що кущі зрізав син відповідача ОСОБА_3 Владік.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказав про те, що йому відомо про конфлікт між сторонами відносно межі, щодо пошкодження кущів винограду нічого йому не відомо.

У відповідності до положень ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч.1 ст. 1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ч.6 ст.319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності.

У відповідності до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України (яка встановлює відповідальність за шкоду, яка спричинена в результаті делікту), майнова шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з цим, відповідно до роз`яснень, що викладені в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи (абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №9 від 24.10.2003 року).

Зі змісту та суті обґрунтування доводів позовної заяви вбачається, що позивач вказує про заподіяння їй матеріальної шкоди у 2017 році відповідачами, згідно до акту обстеження земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 від 06.11.2017 року, в складі представників сільської ради, було виявлено та зафіксовано знищення (пошкодження) виноградних кущів в кількості 15 одиниць (а.с. 19), та відповідно й спричинено матеріальну шкоду в сумі 7875,00 грн. згідно до звіту про оцінку збитків № 0-58 від 23.02.2018 року.

Положення ст.22 ЦК України визначають підстави для відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частиною 2 цієї статті визначено поняття збитків. Так, збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства, встановлено, зокрема, ЗК України.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, виходячи з вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом цивільної відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Як роз`яснив Верховний Суд України у своїй постанові від 14.06.2017 року (забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права), аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Суд при оцінці сукупності доказів у справі, що подані на підтвердження заявлених позовних вимог виходить з положень ст.ст.12, 77, 78, 80, 81 ЦПК України та враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у справі не вбачається достеменно те, що відповідачами ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 було знищено 15 кущів винограду , не підтверджено обставин заподіяння шкоди позивачу саме відповідачами.

Отже, виходячи з сукупності вищевикладеного та проаналізованих доказів у справі суд приходить до висновку, що стороною позивача у справі не доведено належними, достатніми та допустимими доказами всіх елементів складу цивільного правопорушення відповідачів у справі щодо пошкодження (знищення) винограду в кількості 15 кущів та за обставин, які наведені в обґрунтуванні заявленого позову, відповідно, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди за обставин, які наведені вище, відповідно, не вбачається підстав для задоволення заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди за обставин, які наведені в обґрунтуванні заявленого позову. Крім цього, з огляду на сукупність досліджених матеріалів справи та докази, які надані на підтвердження доводів позовної заяви в частині відшкодування моральної шкоди (а.с.27-34) вбачається, що дійсно ОСОБА_1 мала ряд захворювань та потребувала відповідного лікування, однак стороною позивача не доведено (не надано будь-яких доказів) про те, що наявні у позивача захворювання сталися чи продовжують мати місце через дії відповідачів у справі, про які вказано в доводах позовної заяви.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, а тому згідно положень ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідачів судові витрати у справі на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК, ст ст.ст.15, 16, 22, 23, 1166 ЦК України , суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , мешканка: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_6 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Головуюча О.В.Гутій