Рішення № 86345198, 11.12.2019, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2281/19

Провадження № 2-а/375/48/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін спору у приміщенні суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер картки платника податку: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ вул. Феодора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646), Управління патрульної поліції у м. Києві (03151, м. Київ вул. Народного Ополчення, 9)

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції у м. Києві, прохаючи скасувати як незаконну винесену інспектором управління патрульної поліції у місті Києві 4 батальйону 3 роти лейтенантом поліції Кошуцьким Віталієм Віталійовичем 21.11.2019 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1772978 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що 21.11.2019 о 09:26 годині він рухався зі сторони лівого берега Києва до заправки «Socar», яка знаходиться в м. Києві по бульвару Дружби Народів, 35, на автомобілі марки «Ford фієста», номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції. При цьому працівники поліції пояснили йому, що причиною зупинки стало порушення ним вимог п.17.1 ПДР України і що проявилося в тому, що він здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, де рух та зупинка інших транспортних засобів на цій смузі забороняється.

Зазначає, що пунктом 6 оскаржуваної постанови зазначено, що місцем порушення є м. Київ пров. Верхній, але це невідповідає дійсності. Згідно сервісу «google maps» видно, що провулок Верхній знаходиться значно далі місця розташування заправки «Socar», є відгалуженої форми та межує з вулицею Верхня та бул. Дружби Народів.

Зазначає, що фактично поліцією було подано йому вимогу про зупинку за 10 метрів до в`їзду на територію заправки «Socar». На місці зупинки він не погоджувався, що вчинив адмінправопорушення, оскільки він мав намір заїхати до заправки де поряд із суцільною смугою є переривчаста лінія, і саме там він розпочав поворот і що вбачається із доданого до позову фото.

Позивач будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з`явився та подав до суду заяву, якою позов підтримує і просить розглядати справу у його відсутності.

Будучи належним чином повідомленими, відповідачі у судове засідання своїх представників не направили, про причину неявки не повідомили, відзиву на позов та заяви про розгляд справи за відсутності своїх представників до суду не подали.

За викладеного суд ухвалює провести розгляд спору по суті у відсутності сторін спору і що узгоджується із положеннями ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1772978 від 21.11.2019 ОСОБА_1 21.11.2019 о 09:22:04 годині в місті Києві по провулку Верхньому, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.8 ("Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів"- застосовується для позначення дороги, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів), чим порушив п.17.1 ПДР (на дорозі із смугою руху для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі).

Постанова, як в ній зазначено, винесена 21.11.2019 о 09:26:00 годині. Відповідно до неї вказані дії позивача кваліфіковані за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510.00 грн.

На разі, вказані у оскаржуваній постанові обставини заперечуються позивачем та не знаходять свого належного підтвердження із отриманих у справі доказів.

Позивач посилається, що фактичне місце його зупиники працівниками поліції було поблизу, а саме в напрямку його руху при вїзді на територію АЗС "SOCAR", що в м.Києві на бульварі Дружби народів, 35.

Згідно частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб і що передбачено положеннями п. 2 ст. 7 КАС України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому законодавець визначив, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з частиною першою статті 19 вказаного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За викладеного даний спір підлягає розгляду адміністративним судом та з огляду на положення ч. 3 ст.30 КАС України розгляд даного спору має бути завершений загальним судом як адміністративним судом першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На разі, за вимогами ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача і що має місце у даній справі.

Відповідач відзив на позов, на що він мав право відповідно до вимог ст.162 КАС України та пропозиція з приводу чого була викладена йому в ухвалі про відкриття провадження від 28.11.2019, до суду не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, у суду відсутні підстави сумніватися у доводах позивача і, зокрема, в тім, що він виїхав на заборонену смугу руху з метою заїзду до АЗС в місці знаходження переривчастої лінії, а саме дорожньої розмітки 1.11, яку дозволяється перетинати тільки з боку її переривчастої частини, а з боку суцільної - лише по завершенні обгону чи об`їзду перешкоди і що мало місце у випадку з позивачем та підтвердждується наявними у матеріалах справи фото.

Відповідно до положень п. 17.2 ПДР України водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оцінивши отримані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП адміністративного правопорушення, а саме порушення ним вимог дорожнього знаку 5.8 та п. 17.1 ПДР України.

У зв`язку з цим оскаржувана постанова є незаконною та такою, що порушує законні права позивача, які підлягають судовому захисту.

Відповідно до положень ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позов таким чином підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституцї України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, ст.ст. 2, 3, 4, 5, 30, 72-77, 90, 211, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати винесену 21.11.2019 інспектором управління патрульної поліції у місті Києві 4 батальйону 3 роти лейтенантом поліції Кошуцьким Віталієм Віталійовичем постанову серії ЕАК № 1772978 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП, щодо особи ОСОБА_1 , а провадження у справі - закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання через Рокитнянський районний суд Київської області на протязі десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "____"________20____