Ухвала суду № 86344162, 13.12.2019, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1959/19

Номер провадження 1-кс/341/496/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 року м. Галич

Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Юсип І.М.,

за участю секретаря Король І.Л.,

прокурора Тюшки І.І.,

слідчого Марущака А.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2

захисника Антошка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галич в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області внесене в кримінальному провадженні №12019090140000330 від 21.10.2019 року, клопотання старшого слідчого СВ Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області майора поліції Марущака А.М., погоджене прокурором Галицького відділу Тисменицької місцевої прокуратури, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вигівка Галицького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

-який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся в суд із зазначеним клопотанням.

Матеріалами клопотання зазначається, що слідчим відділенням Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за об`єднаним № 12019090140000330 від 21.10.2019 про вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 , будучи особою, щодо якого 05.03.2019 складено та направлено до Галицького районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, який на даний час перебуває на розгляді у Галицькому районному суді Івано-Франківської області, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив нові умисні корисливі злочини.

Так, 20.10.2019, близько 22 години неповнолітній ОСОБА_1 , прогулюючись по вул. Стефаника у м. Бурштин Івано-Франківської області, побачив на бетонній площадці, перед входом у один із під`їздів будинку № 15, автомобіль марки «ВАЗ 2107», темно-зеленого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1 , який належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 , проте фактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 .

У цей момент у неповнолітнього ОСОБА_1 виник умисел на таємне, без відома та згоди користувача, незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом з метою покататися по м. Бурштин Івано-Франківської області.

Для приведення свого злочинного наміру до виконання ОСОБА_1 , переконавшись, що поряд нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до лівої дверки, автомобіля марки «ВАЗ 2107», темно-зеленого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1 , яка на той час була зачинена на замок і, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, за допомогою невстановленого слідством предмету, відчинив її.

Отримавши таким чином доступ до салону зазначеного автомобіля, ОСОБА_1 сів на водійське сидіння, невстановленим слідством способом запустив двигун транспортного засобу та направився до місця свого проживання у с. Новий Мартинів Галицького району Івано-Франківської області і таким чином незаконно заволодів автомобілем ОСОБА_4 .

За вказаним фактом 21.10.2019 слідчим відділенням Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в області розпочато кримінальне провадження № 12019090140000330 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Крім цього, 12.12.2019 слідчим відділенням Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в області за фактом крадіжки товарно-матеріальних цінностей з приміщення магазину «Берегиня», який знаходиться у АДРЕСА_2 та належить ПП ОСОБА_5 , що мало місце у ніч на 12.12.2019 розпочато кримінальне провадження № 12019090140000388 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У ході досудового розслідування даного кримінального прнровадження установлено, що 11.12.2019 неповнолітній ОСОБА_1 , прожовжуючи свою злочинну діяльність, достовірно знаючи, що у приміщенні магазину «Берегиня», який знаходиться у АДРЕСА_2 та належить ПП ОСОБА_5 , знаходяться товарно-матеріальні цінності, вирішив вчинити крадіжку із вказаного торгового закладу.

Для приведення свого злочинного наміру до виконання ОСОБА_1 , дочекався, коли надворі стемніє і цього ж вечора, 11.12.2019, близько опівночі прийшов до вказаного магазину.

Підійшовши до вхідних дверей, які на той момент були зачинені на навісний замок, ОСОБА_1 переконався, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, після чого діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою невстановленого слідством предмету зірвав металеву скобу, на якій кріпився навісний замок, відчинив вхідні двері даного магазину та проник всередину приміщення.

Перебуваючи у приміщенні торгового закладу, неповнолітній ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, таємно викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1882 гривні, якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.

12 грудня 2019 року о 15 годині 20 хвилин неповнолітній ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, 12.12.2019 кримінальне провадження № 12019090140000388 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України об`єднане в одне провадження з кримінальним провадженням № 12019090140000330 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і цього ж дня неповнолітньому ОСОБА_1 в об`єднаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Будучи допитаним як підозрюваний, неповнолітній ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому злочині не визнав та категорично відмовився давати будь-які покази стосовно інкримінованого йому діяння.

Однак, незважаючи на це, вина ОСОБА_1 у вчиненому доведена протоколами огляду місця події, показами потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 , вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, здобутими під час досудового розслідування.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлена достатність доказів для підозри неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та поєднаній з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.

За вчинення інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачене максимальне безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років і згідно ст. 12 КК України обидва вчинені ним злочини відносяться до категорії тяжких.

У ході досудового розслідування установлено, що 05.03.2019 щодо неповнолітнього ОСОБА_1 складено та направлено до Галицького районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, який на даний час перебуває на розгляді у Галицькому районному суді Івано-Франківської області.

Однак незважаючи на це, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність, вчинивши нові умисні тяжкі злочини. Тим самим він ще раз наглядно продемонстрував, що не має жодного наміру ставати на шлях виправлення, що свідчить про його цілеспрямованість на продовження злочинної діяльності та наявність такого ризику як вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім цього, у провадженні слідчих СВ Галицького відділення поліції Тисменицького ГУНП в області перебуває ряд кримінальних проваджень про вчинення крадіжок чужого майна, у яких неповнолітній ОСОБА_1 написав явки з повиною про вчинення даних злочинів і у яких на даний час перевіряється причетність неповнолітнього ОСОБА_1 до вчинення даних кримінальних правопорушень.

Це кримінальні провадження № 12018090140000186 від 18.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за фактом крадіжки чужого майна з гаражу ОСОБА_8 , який знаходиться у АДРЕСА_3 , № 12019090140000084 від 14.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за фактом крадіжки чужого майна з підсобного господарського приміщення ОСОБА_9 , яке знаходиться у АДРЕСА_3 , № 12019090140000141 від 25.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за фактом крадіжки чужого майна з господарського приміщення ОСОБА_10 , який знаходиться у АДРЕСА_2 та інші

Крім того, є підстави ввжажати, що перебуваючи на волі, неповнолітній ОСОБА_1 , який до цього часу не давав будь-яких показів по суті повідомленої йому підозри, відмовившись від їх надання, усвідомлюючи невідворотність можливого, у разі визнання його винуватості, покарання, може негативно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки являється місцевим жителем і є добре знайомим з усіма учасниками кримінального провадження.

Також установлено, що підозрюваний ОСОБА_1 негативно характеризується за місцем свого проживання, як особа, на яку періодично надходять скарги від сусідів та жителів села, як особа, яка зверхньо ставиться до жителів села, не реагує на зауваження сільського голови і поведінка якої, у вигляді певних правопорушень, набирає системного характеру, оскільки він вчиняє протиправні дії як по відношенню до неповнолітніх, так і до дорослих.

Крім цього, перебуваючи на волі, підозрюваний може знишити чи спотворити предмети, за допомогою яких він спочатку незаконно заволодів належним ОСОБА_4 автомобілем, а у подальшому відчинив вхідні двері торгового закладу «Берегиня», оскільки після вчинення вказаних злочинів він скрився з місця події та сховав у невстановленому слідством місці дані предмети, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також, підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім цього, врахуваючи вагомість наявних доказів про вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу, його негативну репутацію, незважаючи на сімейний стан підорваного ОСОБА_1 та наявність постійного місця проживання, є достатні дані вважати що підозрюваний буде переховуватися від слідства та суду, з метою умалення своєї участі у вчиненні кримінального правопорушення буде незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчинити нове кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили про його задоволення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може знишити чи спотворити предмети, за допомогою яких він спочатку незаконно заволодів належним ОСОБА_4 автомобілем, а у подальшому відчинив вхідні двері торгового закладу «Берегиня», оскільки після вчинення вказаних злочинів він скрився з місця події та сховав у невстановленому слідством місці дані предмети, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 негативно характеризується за місцем свого проживання, як особа, на яку періодично надходять скарги від сусідів та жителів села.

Врахуваючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу, його негативну репутацію, незважаючи на сімейний стан підорваного ОСОБА_1 та наявність постійного місця проживання, є достатні дані вважати що підозрюваний буде переховуватися від слідства та суду, буде незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчинити нове кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тому просили клопотання задоволити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні даного злочину визнав, однак заперечив щодо такого запобіжного заходу, просив застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.

Законний представник та захисник підозрюваного просили обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки той є неповнолітнім.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

П.5 ч.2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Окрім того слідчим суддею враховується тяжкість кримінального правопорушення у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, вважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.1 ст. 289 КПК України). Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А тому слідчий суддя приходить до переконання, що в засіданні поза об`єктивним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а відтак клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 слід задовольнити із визначенням розміру застави.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; підозрюваний ОСОБА_1 негативно характеризується по місцю проживання, відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу, а також може переховуватися від слідства та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 38 420,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Галицького районного суду Івано-Франківської області, оскільки такий запобіжний захід є достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст. 289 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1.прибувати до визначеної службової особи-слідчого, прокурору або суду,із визначеною періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4.утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи із викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вигівка Галицького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, на строк шістдесят днів, терміном до 11 лютого 2020 року.

Тримання під вартою неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та рахувати з часу його фактичного затримання 12 грудня 2019 року о 15 годин 20 хвилин.

Розмір застави визначити в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1. прибувати до визначеної службової особи-слідчого, прокурору або суду, із визначеною періодичністю;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4. утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Галицького районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Галицький відділ Тисменицької місцевої прокуратури .

Строк дії ухвали - шістдесят днів, тобто до 11 лютого 2020 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий Суддя:І. М. Юсип