Рішення № 86341858, 11.11.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5754/18

№ 2/183/916/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання - Гончарової С. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

18 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила (а.с. 42-44). В обґрунтування уточненого позову позивач посилалась на те, що вона на підставі договору купівлі-продажу будинку від 04 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1961, є власником будинку АДРЕСА_1 . Позивач зазначила, що у будинку з її згоди 23 січня 2007 року було зареєстровано її співмешканця ОСОБА_2 який є відповідачем у справі та з яким вона з 2004 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, однак їхні стосунки не склались та вони розійшлись.

Пояснила, що відповідач фактично з 03 травня 2017 року у будинку не проживає, житловим приміщенням не користується, власних речей не має та не несе витрат з утримання будинку і сплаті комунальних послуг. Позивач зазначила у заяві, що на підставі вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, відповідач може бути визнаний таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Позивач посилалась також на те, що реєстрація відповідача перешкоджає реалізації її прав як власника житла, в зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 316, 317, 391, 405 ЦК України, просила суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19 вересня 2018 року було відкрите провадження у справі (а.с. 15-16).

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року було закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с. 53).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 04 серпня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н. В., зареєстрованим в реєстрі за № 1961, а також Витягом про реєстрації права власності на нерухоме майно Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" № 20015714 від 27 серпня 2008 року, наданими суду у засвідчених позивачем копіях (а.с. 10-11, 13).

Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області № 3297/2 від 04 жовтня 2018 року, наданою на запит суду, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 січня 2007 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підстав статті 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно приписів статті 391 ЦК України, власник має права вимагати усунення перешкод його права, хоч вони і не поєднані з позбавленням володіння.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 у будинку з 03 травня 2017 року не проживає, житловим приміщенням не користуються, що підтверджується актом підтвердження факту не проживання від 09 жовтня 2019 року, складеним депутатом Піщанської сільської ради ОСОБА_3 в присутності сусідів (а.с. 45).

На підставі частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України, член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в спірному житловому приміщенні понад один рік, не надав суду доказів наявності поважних причин, які перешкоджають йому користуватися житловим приміщенням, суд приходить до переконання, що у відповідності до вимог частини 2 статті 405 ЦК України він може бути визнаний таким, що втратив право користування спірним житлом, в зв`язку з чим, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати в сумі 768,40 грн.

В зв`язку з вищенаведеним, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2019 року.

Суддя Д.І. Городецький