Рішення № 86341809, 16.12.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 203/330/19

Провадження № 2/0182/2920/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.12.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Багрової А.Г.

розглянув розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Представник позивача - Гаренко Надія Володимирівна за довіреністю № 2166-К-Н-О від 02.05.2019 року (а.с.101).

Обставини справи:

25.01.2019 року АТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до о ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 115614,80 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір б\н від 11.03.2011 року. Згідно умов вказаної угоди відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 14500,00 грн. шляхом перерахунку коштів на платіжну картку. Відповідач зобов`язання за вказаним вище кредитним договором у встановлений строк належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, а також понесені судові витрати (а.с.3-7).

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу у заявленому позові. В обґрунтування відзиву зазначила, що вона ніякого договору з банком не підписувала, а заповнювала лише анкету приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та надала додаткову інформацію про свій майновий стан, дату народження, освіту та інші особисті дані. Відповідно до Анкети-заяви їй був наданий тільки кредитний ліміт по платіжній картці „Універсальна/Голд" в розмірі 20000 грн., яким вона могла скористатись на протязі дії картки. Строк картки був встановлений терміном - вересень 2013 року. При заповненні анкети її ніхто з представників банку не ознайомлював з текстом Умов та Правил, ніхто не ознайомлював з процентами, а саме 30% на рік за користування цією карткою, іншими умовами надання кредитного ліміту. І вказані Умови та Правила вона не підписувала. Отже, після підписання Анкети, без ознайомлення її спочатку з Умовами та Правилами вона була поставлені в залежність цих Умов та Правил після підписання Анкети. Крім того, позивач не надав доказів , що саме ці Умови та Правила мались на увазі, які зазначені в анкеті від 11.03.2011 року і які надані суду. Звертає увагу, що 30% річних на рік, як сума відсотків за користування кредитом не вказана в жодному документі, які надав позивач, а ні в Анкеті, а ні в Умовах та Правилах нічого не говориться про 30% на рік, як проценти за користування кредитом. Не має такої цифри, як 30%, як проценти за користування кредитом і в наданому позивачем прайс-листі по користуванню кредитною карткою „УНІВЕРСАЛЬНА GOLD" . У цьому прайс-листі фігурують різні штрафні санкції, у твердій грошові суми, у процентному співвідношенні, але ж такої цифри 30% в цьому прайс-листі користування кредитною карткою „УНІВЕРСАЛЬНА GOLD" - не має. І таким, чином, звідки взялась цифра 30% як проценти за користування кредитом, і як наведено в позові, залишається таємницею і позивачем не доведена. Також зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду , оскільки строк позовної давності розпочався 01.07.2015 року, тобто на останній день після останнього платежу в сумі 34,44 грн. 30.06.2015 року. Як таковий кредит, в його класичному вираженні, вона в Банку не брала. Підтвердженням цього є відсутність в матеріалах справи розрахункового касового ордеру на отримання кредиту в розмірі 20000 грн. Цією платіжною карткою вона тільки відкрила кредитний ліміт в розмірі 20000 грн.. Вона мала право зараховувати на цю платіжну картку свої кошти, знімати ці кошти, тобто свої зараховані кошти, а в разі потреби, коли їй було б необхідно, вона мала право скористуватись цим лімітом, але ж тоді, коли їй було необхідно. І таким, чином, позивач повинен був розподілити її гроші, які вона зарахувала на цю платіжну картку та позначити, коли ж вона скористувалась, якого числа, місяця та року цим лімітом. І з цього приводу позивач повинен був надати суду не тільки розрахунок, але й виписку з рахунку по руху коштів відповідної платіжної картки. Таким чином, з врахуванням викладених обставин позов нею не визнається в повному обсязі. Просить застосувати строки позовної давності за заявленими позивачем вимогами згідно ст.ст. 257, 267 ЦК України (а.с.1520155, 157)

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив та просить суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вище викладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладенні кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві. На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 ( п.п.1.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова картка ( п.1.1.1.62 Умов), яку отримав Відповідач та мобільний телефон, який вказав Відповідач ( п.1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта ( п.п.1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування ( п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Тарифи - розмір винагороди за послуги банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що власник картки повідомляється відповідно до умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло багато років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. З матеріалів справи чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку, вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. З виписки по картковому рахунку чітко вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів. А отже й отримав карту „Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором( погашення відображені в графі „Сума погашення за наданим кредитом"). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладенні договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком ( з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки Банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не ос порений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Наказом про затвердження редакції Умов та Правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви підтверджує надання до позовної заяви Умов та Правил саме в тій редакції, що була чинна на момент підписання заяви позивальника. Довідка щодо виданих кредитних карток відповідачу підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення. Виписка по рахунку, підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій, що підтверджують усвідомлення Відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання. Банком надані всі докази, що підтверджують укладення кредитного договору та наявність невиконаних кредитних зобов`язань. Щодо застосування строків позовної давності, то картка надана відповідачеві зі строком дії до останнього дня 07.2016 року, позивач же звернувся до суду з позовом 16.01.2019 року, тобто до спливу строку позовної давності. Отже, підстав для застосування позовної давності немає, оскільки порушення зобов`язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

19.02.2019 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Католікян М.О. постановив передати справу за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с.85)

15.05.2019 року справа надійшла до Нікопольського міськрайонного суду(а.с.90).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 року головуючим суддею по справі визначено суддю Багрову А.Г.(а.с.93)

Ухвалою суду від 16.05.2019 року відкрито провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов(а.с.94).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.06.2019 року вирішено питання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановити заочне рішення) (а.с.100).

20.06.2019 року по справі ухвалено заочне рішення(а.с. 101-102).

30.08.2019 року по справі постановлено ухвалу про скасування заочного рішення (а.с.139) та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін), встановлено процесуальні строки для надання відповідачем відзиву на позов та для надання позивачем відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року постановлено витребувати у позивача докази по справі (а.с.158)

Представник позивача подав заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с.78), заяву про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.с.79), заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.80).

Інших заяв та клопотань з процесуальних питань учасниками справи не подавалось.

Судом встановлено:

АТ «КБ «ПриватБанк» уклало з відповідачем ОСОБА_1 договір б\н від 11.03.2011 року (а.с. 19-65).

Згідно умов вказаної угоди відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 14500,00 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 173).

Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, які врегульовані книгами четвертою, п`ятою ЦК України, тому суд при розгляді справи та ухваленні рішення бере до уваги саме на ці норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти . Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики(частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву позичальника № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.15-16).

Умовами заяви від 11.03.2011 року передбачено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком ДОГОВІР про надання банківських послуг. В заяві власним підписом відповідача підтверджено, що ОСОБА_1 ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді .

Також згідно підписаної ОСОБА_1 заяви вона зобов`язалась виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті Приватбанку(а.с.15-16)

Як вбачається з відзиву відповідача, вона не оспорює, що заповнювала анкету-заяву від 11.03.2011 року , отримала від банку картку і користувалась нею.

Згідно довідки АТ КБ „ПРИВАТБАНК" за умовами анкети - заяви від 11.03.2011 року відповідач отримала кредитну картку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 зі строком дії пере випущеної картки до останнього дня 07.2016 року (а.с.145).

Отже, зазначений кредитний договір між сторонами було укладено в спосіб подання письмової згоди відповідача на надання йому Банком відповідної платіжної картки. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а відтак породжували відповідні договірні зобов`язання для сторін по справі.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач повинен був надавати грошові кошти (щомісячний платіж) в період по «25» число кожного місяця.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Посилаючись на дані обставини банк у листопаді 25.01.2019 року звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості, яка утворилась станом на 30.09.2018 року у розмірі 236307 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом - 14160,96 грн., про процентам - 217981,11 грн, пеня - 4165,56 грн.

Як вбачається з виписки по рахунку , відповідачем останній платіж за кредитним договором був здійснений 18.03.2015 року, і з цього моменту для позивача АТ КБ «ПриватБанк» почався перебіг позовної давності.

Проте з позовом до суду АТ КБ «ПриватБанк» звернулося лише 25.01.2019, тобто поза межами позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 подала заячу до суду про застосування наслідків строку позовної давності.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Отже, оскільки судом встановлено, що позивачем пропущена позовна давність, про застосування якої заявив відповідач у своїй заяві від 25.09.2019 року, то відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 6,11, 256,257, 267, 526, 625, 629, 1048,1050,1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повний текст рішення складено 16.12.2019 року.

Дані про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул..Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А. Г. Багрова