Ухвала суду № 86341578, 16.12.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5856/19

Провадження № 2/202/2172/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

16 грудня 2019 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Марченко Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з Комунального закладу «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради на його користь у рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 2975 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам 4 статті 177 ЦПК України, а саме ненадання документу, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачу був встановлений строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору або подання належних доказів звільнення від сплати судового збору.

Залишаючи позовну заяву без руху та встановлюючи позивачу строк для сплати судового збору, суд виходив з того, що згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлений з 01 січня 2019 року в розмірі 1921,00 грн.

При цьому позивач не є таким, що звільнений від сплати судового збору, оскільки пунктом 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», на який посилається позивач, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Натомість цього позивачем не додано до позову вирок чи інше процесуальне рішення суду, яким встановлений факт вчинення відносно нього кримінального правопорушення та завдання внаслідок цього матеріальних збитків.

Наданий позивачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019042630000150 від 11.06.2019 року підтверджує лише факт внесення до такого реєстру відомостей за його заявою про спричинення йому невідомими особами у приміщенні лікарні за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13 тілесних ушкоджень. Тобто відомості до ЄРДР внесено за фактом спричинення тілесних ушкоджень, у той час як позивачем заявлено вимоги до медичного закладу про відшкодування шкоди - вартості мобільного телефону.

Дана ухвала була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, копія ухвали про залишення позову без руху тричі направлялася на адресу позивача, яку зазначено ним у позовній заяві.

Однак позивач поштову кореспонденцію з копією ухвали протягом більш ніж трьох місяців не отримує, не цікавиться рухом його позовної заяви в суді. До суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В той час як Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьова проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , використовуючи свої процесуальні права на власний розсуд, протягом тривалого часу не вживає заходів щодо отримання ним ухвали суду від 28 серпня 2019 року.

Станом на 16 грудня 2019 року ухвала суду від 28 серпня 2019 року позивачем не виконана, докази сплати судового збору суду не надані, клопотань про продовження строку для сплати судового збору, відстрочення або розстрочення судового збору чи звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ст. 136 ЦПК України, від нього не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач не виконав вимоги частини 4 статті 177 ЦПК України, судовий збір відповідно до ухвали суду від 28 серпня 2019 року не сплатив, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестають існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Ю. Марченко