Вирок № 86339171, 16.12.2019, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 137/470/19

Провадження №1-кп/149/127/19

Номер рядка звіту 254

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

16.12.2019 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М.Г.,

при секретарі Паламарчук Л.В.

за участю прокурора Хмільницького відділу Калинівської місцевої прокуратури Атаманової Г.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Матяша Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця Вінницької області, гр.. України, українця, тимчасово непрацюючого, неодруженого, освіта повна загально середня, раніше судимого, а саме вироком Вінницького міського суду від 26.02.2013 року за ч. 2 ст. 309, ст. 395 КК України, у відповідності до ст. 70, 72 КПК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Вінницького міського суду за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та у відповідності до ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 25.01.2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та 03.11.2017 року звільненого від відбування покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку із закінченням строку, проживаючого по АДРЕСА_1 , -

за ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи раніше судимим Ленінським районним судом м. Вінниця 27.10.2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, Замостянським районним судом м. Вінниця 16.05.2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. В силу ч. 4 ст. 70 КК України приєднано один рік 6 місяців по вироку Ленінського районного суду Вінницької області від 27.10.2005 року, разом 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Замостянським районним судом м. Вінниця 17.09.2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком 2 роки. В силу ст. 71 КК України приєднано 6 місяців по вироку Замостянського районного суду м. Вінниця від 16.05.2006 року, разом 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Вінницьким міським судом 26.02.2013 року за ч. 2 ст. 309, 395, 70, 72 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців. Вінницьким міським судом 14.03.2017 року до позбавлення волі строком на 1 рік. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення за 25.01.2017-14.04.2017 року. Вінницькою місцевою прокуратурою 30.07.2018 року до Вінницького міського суду Вінницької області направлено обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 на шлях виправлення не став і в строк не погашеної та не знятої судимості, знову вчинив новий умисний злочин. ОСОБА_1 діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), будучи особою, яка була засуджена за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, в силу чого достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, та відповідальність за їх незаконний обіг, з метою вчинення умисного кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним придбанням, зберіганням наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, придбав у м. Вінниця наркотичний засіб без мети збуту, для власних потреб.

У подальшому, 06.02.2019 року ОСОБА_1 упакував рослини коноплі у полімерний пакунок, обмотавши його у прозору липку стрічку, присів до маршрутного таксі та поїхав до смт. Літин Вінницької області у власних справах, таким чином незаконно перевіз наркотичні засоби. Після цього, ОСОБА_1 зайшов на територію колишнього сільгосптехніки по вул.. Богдана Хмельницького в смт. Літин Вінницької області, щоб вжити даний наркотичний засіб шляхом куріння. Під час руху між будівлею деревообробного цеху ФОП « ОСОБА_2 » та територією ТОВ «Видавництво Поділля» ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції ДУ «Літинська виправна колонія 123». Побачивши працівників поліції ОСОБА_1 викинув полімерний пакунок із наркотичними рослинами та почав тікати. У ході огляду місця події працівниками поліції було виявлено полімерний пакунок округлої форми, у середині якого, згідно висновку експерта № 209 від 19.02.2019 року, знаходилась речовина рослинного походження яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 286, 85 г., яку останній незаконно придбав, перевозив та зберігав без мети збуту для власного вживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та надав покази, що відповідають обставинам зазначеним в обвинувальному акті, у вчиненому розкаюється, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 06.02.2019 року, відповідно до якого місцем огляду є частина вул. Б. Хмільницького, прохід до якої здійснюється вільно безперешкодно, а саме поряд із приміщенням цеху із виготовлення соняшникової олії та територією Літинської виправної колонії № 123, позаду розташоване приміщення ТОВ «Поділля». На відстані коло 10 метрів від ближнього кута приміщення цеху та 1-го метра від маскувальної огорожі, наявний згорток кутеподібної форми, обмотаний прозорою стрічкою, біля якого наявний гр. ОСОБА_1 , який пояснив, що у згортку знаходиться речовина рослинного походження, яку він знайшов у м. Вінниця та зберігав для власного вживання. Під час огляду даного згортку, в середині якого було виявлено речовину рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка перебуває у ваговому стані та яку поміщено до спеціального пакету Національної поліції України головне слідче управління № 4450530 та вилучено до приміщення Літинського ВП.;

-висновком експерта № 209 від 19.02.2019 року, відповідно до якого надана на експертне дослідження речовина рослинного походження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 286,85 г. Надане на дослідження насіння, масою 8, 75 г, є дозрілим насінням коноплі, яке до наркотичних речовин не відноситься;

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне виготовлення, придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинено повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання у відповідності до ст. 67 КК України є рецидив злочину.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, особу винного, який характеризується за місцем проживання посередньо, відношення до вчиненого злочину, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на диспансерному обліку у лікаря нарколога перебуває з 28.04.2009 року з діагнозом - розлад психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, опоїдів та стимуляторів, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, також те, що раніше неодноразово засуджений, а саме вироком Вінницького міського суду від 26.02.2013 року за ч. 2 ст. 309, ст. 395 КК України, у відповідності до ст. 70, 72 КПК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 26.08.2015 року, засуджений вироком Вінницького міського суду за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та у відповідності до ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 25.01.2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та 03.11.2017 року звільненого від відбування покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку із закінченням строку.

Також, суд враховує досудову доповідь Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації, відповідно до якої, встановлено інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства не можливе, та слід призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 309 КК України. Саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого. Підстав для застосування ст. ст. 69, 75, 76 КК України не вбачається.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року відносно ОСОБА_1 встановлено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів - до 05.01.2020 року.

Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вступу вироку в закону силу немає.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням судових експертиз у відповідності з п. 3 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 07.11.2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи № 209 від 19.02.2019 рокув розмірі 1144, 00 грн.

Речові докази:

- речовину рослинного походження зелено-коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 209 від 19.02.2019 року, що являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 286, 85 г, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області знищити;

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після його проголошення.

Суддя Войнаревич М. Г.