Рішення № 86338532, 09.12.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/9914/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Молчанова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я», місцезнаходження: 65059, м.Одеса, вул. Шклярука, 4-а, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 2 від 11.03.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на лікаря-анестезіолога ОСОБА_1 .» виконуючого обов`язки головного лікаря Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Позов подано з підстав порушення трудових прав позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом в.о. головного лікаря ОСОБА_4. № 2 від 11.03.2019 року позивачу було оголошено догану за неетичне, грубе, на підвищених тонах спілкування з лікарем ОСОБА_2 з застосуванням ненормативної етики, у присутності пацієнтів, чим порушено п.п. 2.1., 2.13., 2.17.1., 2.34., 2.35. посадової інструкції лікаря-анестезіолога.

Позивач вважає вказаний наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки вона свої службові обов`язки виконувала належним чином, правил медичної етики та деонтології не порушувала, як і не порушувала посадову інструкцію. Також позивач вважає, що зазначений наказ є незаконним, оскільки у неї була відсутня можливість надати письмові пояснення, і особа, яка підписала наказ не мала на це повноважень.

З метою скасування вищевказаного наказу позивач звернулась до суду.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. по справі №522/9914/19 від 14 червня 2019 року відкрито провадження по справі за зазначеним позовом ОСОБА_1 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представником відповідача до суду надано відзив (а.с 35-38), в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що видання оскаржуваного наказу проведено роботодавцем з дотриманням вимог чинного трудового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

У судовому засіданні 15.10.2019 року були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працюють в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторонами у судовому засіданні не заперечувалось, що ОСОБА_1 з 05.05.2004 року по 22.05.2019 року працювала в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - лікарня) на посаді лікаря анестезіолога.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 в період виникнення спірних правовідносин (лютий-березень 2019 року) виконував обов`язки головного лікаря лікарні відповідно до наказу ПАТ «Укрзалізниця» №581/ос від 05.04.2016 року (а.с. 72) та наказу в.о. головного лікаря лікарні №01/72 від 05.04.2016 року (а.с. 73).

Наказом в.о. головного лікаря ОСОБА_4. № 2 від 11.03.2019 року позивачу було оголошено догану за неетичне, грубе, на підвищених тонах спілкування з лікарем ОСОБА_2 з застосуванням ненормативної етики, у присутності пацієнтів, чим ОСОБА_1 порушила п.п. 2.1., 2.13., 2.17.1., 2.34., 2.35. посадової інструкції лікаря-анестезіолога.

Підставою для видання зазначеного наказу стали: висновок службової перевірки від 11.03.2019 року (а.с. 64-66), протокол засідання комісії з етики від 14.02.2019 року (а.с. 12-13), пояснювальні записки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , скарга ОСОБА_11 .

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 58), ОСОБА_11 звернулась до керівника лікарні ОСОБА_4 з проханням розібратись в ситуації, яка відбулась 11.02.2019 року у відділенні інтенсивної терапії: до відділення зайшла лікар, яка кричала, нецензурно висловлювалась та бажала її перевести до іншого відділення. Зазначена ситуація викликала у пацієнтки, яка знаходилась на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії, тривожний стан.

Відповідно до висновку службової перевірки за скаргою ОСОБА_11 встановлено, що згідно з рапортами завідуючої відділенням інтенсивної терапії ОСОБА_5 від 11.02.2019 року та завідуючого 2-м хірургічним відділенням ОСОБА_2 , лікар-анестезіолог ОСОБА_1 грубо та на підвищених тонах розмовляла з ОСОБА_2 , вживала нецензурну лексику в присутності пацієнтів, безпідставно втручалась у лікувальний процес пацієнтки ОСОБА_11 . Родичі ОСОБА_11 повідомили про розвиток у пацієнтки тривожного стану та бажання залишити лікарню.

14.02.2019 року було проведено засідання комісії з питань етики, на якому розбирався випадок порушення лікарем ОСОБА_1 функціональних обов`язків та етичних норм поведінки у медичному закладі.

На зазначеному засіданні лікар ОСОБА_1 вибачилась перед лікарем ОСОБА_2 за свою поведінку при спілкуванні грубо порушила медичну етику, субординацію, порушила пункти 2.13, 2.34, 2.35 посадової інструкції, за що адміністрації лікарні було рекомендовано оголосити догану лікарю-анестезіологу ОСОБА_1 .

Суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_1 , що їй не було надано можливість надати пояснення щодо інциденту, що стався 11.02.2019 року, оскільки це спростовується матеріалами справи, в яких наявна її пояснювальна записка від 11.02.2019 року на ім`я в.о. головного лікаря лікарні з запереченнями того, що вона переводила пацієнта у інше відділення та розмовляла на підвищених тонах (а.с. 53). Крім того, позивач була присутня на засідання комісії з етики від 14.02.2019 року, де також мала можливість надати пояснення.

У судовому засіданні допитані як свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт порушення ОСОБА_1 11.02.2019 року правил медичної етики і деонтології та наявність скарги пацієнта з цього приводу.

Таким чином, позивачем та її представником не спростовано факт порушення позивачем правил медичної етики та деонтології. Суд критично відноситься до тверджень позивача та її представника, що вона не вживала нецензурну лексику та взагалі лайка з ОСОБА_2 не мала місця, оскільки це спростовується матеріалами справи (а.с. 51-52, 55-62) та свідченнями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно з ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, при оголошенні догани лікарнею додержано вимог закону про строк та порядок застосування дисциплінарних стягнень і враховано обставини правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого проступку, попередню роботу порушника.

Також судом встановлено, що позивач відмовилась від ознайомлення з наказом про оголошення їй догани, що підтверджується відповідним актом, складеним працівниками лікарні 12.03.2019 року (а.с. 67).

При цьому суд враховує, що медична етика і деонтологія входять до структури трудової дисципліни лікаря.

Так, за змістом ст.ст. 139-140 КЗпП України, працівники зобов`язані додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна на підприємствах, установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Пунктами 2.13, 2.34 та 2.35 Посадової інструкції лікаря-анестезіолога лікарні визначено, що лікар анестизіолог зобов`язаний дбайливо й чуйно ставитися до хворих, підтримуючи й зміцнюючи їхній моральний стан, строго керуватися в роботі принципами медичної деонтології, етики, зберігати медичну таємницю.

Медична деонтологія - це сукупність етичних норм і принципів поведінки медичного працівника при виконанні своїх професійних обов`язків. Медична деонтологія тісно пов`язана із медичною (лікарською) етикою, яка є різновидом професійної етики, що включає сукупність морально-етичних норм і правил надання медичної допомоги. Медична деонтологія включає в себе поряд з іншими питаннями і проблеми взаємин з хворими та їхніми родичами. Законом встановлено обов`язок лікаря турбуватися про людське здоров`я та життя, а його моральна відповідальність у зв`язку з цим набуває специфічних рис у порівнянні з іншими професіями, що не мають в людині прямого об`єкту дії.

Враховуючи викладене, суд не може взяти до уваги також твердження позивача, що нею не порушено посадову інструкцію.

Також суд критично відноситься до тверджень позивача, що в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вказані конкретні пункти посадової інструкції, які вона порушила, оскільки, зокрема п.п. 2.13, 2.34. та 2.35 в оскаржуваному наказі зазначені.

Суд не може прийняти до уваги твердження представника позивача, що зазначений наказ є незаконним, оскільки не погоджений з директором Філії.

Так, згідно з підпунктом 9 пункту 5.4. Положення про структурний підрозділ Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії «Центр охорони здоров`я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом Філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Укрзалізниця» від 08.08.2018 року, головний лікар Структурного підрозділу Філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень за погодженням з директором Філії приймає рішення з питань застосування заходів заохочення (затверджує положення про преміювання та виплату винагороди працівникам Структурного підрозділу Філії) або притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників Структурного підрозділу Філії відповідно до діючої номенклатури посад.

Відповідно до наказу «Про номенклатуру посад філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Укрзалізниця» від 19.06.2017 р. № 27 (діяв до його скасування наказом від 20.09.2019 р. №03/202), до діючої номенклатури посад, на які призначення та звільнення працівників структурних підрозділів філії проводилось за рішенням правління ПАТ «Укрзалізниця», наказом директора філії або керівників структурних підрозділів філії, відносився головний лікар структурного підрозділу філії, заступники головного лікаря (всіх напрямків) структурного підрозділу філії та головний бухгалтер структурного підрозділу філії.

Згідно з підпунктом 3.1 п. 3 Порядку вирішення окремих питань щодо працівників, посади яких зазначені в Номенклатурі посад філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Укрзалізниця», на які призначення та звільнення проводиться за рішенням правління ПАТ «Укрзалізниця», наказом директора філії або керівників структурних підрозділів філії, затвердженого наказом філії ЦОЗ №27 від 19.07.2017 р., професіонали, фахівці тощо та інші працівники структурного підрозділу, не перераховані в Номенклатурі, призначаються на посаду та звільняються з посади керівником структурного підрозділу.

Згідно з п. 2 Посадової інструкції лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення, затвердженої 16.11.2016 р., лікар-анестезіолог призначається й звільняється головним лікарем лікарні.

За кодом КП 2221.2 посада лікаря-анестезіолога відноситься до професіоналів.

Таким чином, оскільки посада лікаря-анестезіолога, яку займала ОСОБА_1 , не відноситься до Номенклатури посад, призначення та звільнення з яких здійснюється правлінням АТ «Укрзалізниця» або директором філії, призначення на посаду лікаря-анестезіолога та звільнення з посади здійснюються керівником структурного підрозділу, і для її притягнення до дисциплінарної відповідальності не потрібна згода чи погодження директора філії.

Враховуючи викладене, судом встановлено порушення позивачем при здійсненні службових обов`язків правил медичної етики і деонтології, що призвело до обґрунтованих скарг пацієнта, і це є безумовною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому підстави визнавати оспорюваний наказ незаконним у суду відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Керуючись ст.ст. 1-2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 89, 258-259, 263-264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне рішення складено 13.12.2019 року.

Суддя Л.С. Єршова