Ухвала суду № 86338109, 11.12.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/17952/18

Провадження №1-кп/523/678/19

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

11 грудня 2019 року

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Шурупова В.В.

за участю: секретаря судового засідання - Смокіної Н.І.

прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 - Каліушко М.Б., Атаманенко І.В.

захисника - Леонової Г.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальних проваджень №№12018160490005356, 12019160490000778, 12018160490005282, внесених до ЄРДР 28.11.2018 року, 02.03.2019 року, 23.11.2018 року, відповідно, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця за національністю, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, зі слів - перебуває у цивільному шлюбі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, у тому числі:

- 21.06.2018 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Суворовського районного суду м.Одеси знаходяться означені матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та останньою за часом ухвалою від 18.10.2019 року вказаному підсудному застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.12.2019 року.

Прокурором Атаманенко І.В. до початку судового засідання подано письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що судовий розгляд не завершений, строк тримання підсудного під вартою спливає, а ризики, передбачені ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків), не відпали.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора Атаманенка І.В., вислухавши позицію захисника Леонової Г.В. та підсудного ОСОБА_1 , які заперечували проти задоволення клопотання прокурора і просили змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали провадження, суд доходить наступного.

Частинами 2, 3 ст.331 КПК України регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців, незалежно від наявності клопотань.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 цього ж Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За обвинувальним актом, ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у скоєнні середньої тяжкості злочину та закінченого замаху на вчинення середньої тяжкості злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно; закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за сукупністю яких визначена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років.

Як слідує з обвинувального акту та встановлено під час судового провадження, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 , зі слів, - перебуває у цивільному шлюбі, забезпечений місцем реєстрації та місцем проживання в м.Одесі, але останній офіційно неодружений і непрацевлаштований, обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочину та закінченого замаху на вчинення середньої тяжкості злочинів, згідно довідки УІТ є раніше неодноразово судимою особою за аналогічні майнові злочини, а інкриміновані йому діяння мали місце в період іспитового строку за попереднім вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 21.06.2018 року, що у випадку доведеності його провини в конкретному випадку тягне призначення покарання з урахуванням положень ст.71 КК України, яке належить відбувати реально, та на розгляді суду знаходиться інший обвинувальний акт за обвинуваченням вказаної особи у скоєнні корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Наведені обставини у своєї сукупності обумовлюють недостатню міцність соціальних зв`язків підсудного ОСОБА_1 в місці його реєстрації та постійного проживання в м.Одесі, його схильність до протиправної поведінки, що у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини останнього у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до п`яти років, частково підтверджують актуальність раніше встановлених в суді й передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також об`єктивно доводять існування ризиків можливого ухилення підсудного від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень та незаконного впливу на потерпілого і свідків, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов`язків та запобігти означеним ризикам.

Оцінюючи ж доводи захисника Леонової Г.В. щодо зміни підсудному ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає їх недостатніми та безпідставними, з огляду на обставини та тяжкість інкримінованих підсудному діянь, на вчинення інкримінованого йому діяння в період іспитового строку за попереднім вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 21.06.2018 року, а також на неспростовані стороною захисту доводи прокурора щодо ухилення вказаного обвинуваченого від явки до суду та схильності останнього до вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема й в інших кримінальних провадженнях. .

Між тим, наявні в розпорядженні суду матеріали судового провадження не дозволяють пересвідчитись у достовірності доводів сторони захисту щодо народження дитини, оскільки відповідні підтверджуючі документи з цього приводу під час судового розгляду до суду не надані.

Втім, виходячи з того, що за ухвалою від 26.06.2019 року, при обранні підсудному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якості альтернативного запобіжного заходу, судом визначено розмір застави у відповідному розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, а тому, в разі внесення вказаним підсудним або заставодавцем наведеного в означеній ухвалі суду розміру застави, внаслідок чого підсудний має бути звільненим з-під варти, на останнього мають бути покладені відповідні обов`язки за ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 цього ж Кодексу.

Отже, дотримуючись справедливого балансу між інтересами суспільства і правами підсудного ОСОБА_1 на особисту свободу, зважаючи на об`єктивну неможливість закінчити судовий розгляд кримінального провадження до спливу попередньо встановленого строку тримання підсудного під вартою, а також беручи до уваги досить тривалий термін перебування підсудного під вартою, суд доходить висновку про задоволення клопотання прокурора Атаманенко І.В., з визнанням доводів сторони захисту такими, що не спростовують ризиків, викладених в означеному клопотанні прокурора.

Керуючись ст.ст.23, 26, 171, 177-178, 182-183, 331, 369-372, ч.2 ст.376, Главою 18 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Атаманенко І.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудному ОСОБА_1 , обвинуваченому у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, - задовольнити.

Продовжити на час подальшого судового розгляду підсудному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в «ОУВП №21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто до 08 лютого 2020 року.

У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду від 26.06.2019 року (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень), покласти на підсудного ОСОБА_1 наступні обов`язки: повідомити прокурора, суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з міста Одеси без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками в даному провадженні.

Додатково роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків, а застава може бути внесена як самим підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого підсудний звільняється з-під варти.

В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на підсудного обов`язків у разі внесення застави, закінчується 08.02.2020 року.

Копію ухвали направити для виконання до «ОУВП №21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, а також надати іншим заінтересованим особам.

На підставі Рішення Конституційного суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

С у д д я: В.В.Шурупов