Рішення № 86332820, 09.12.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09 грудня 2019 року Справа № 926/2316/19

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

до Фізичної особи-підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28476,15 грн, інфляційних втрат в сумі 1319,72 грн, пені в сумі 13559,83 грн та трьох процентів річних в сумі 1180,04 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача - Сопко С.П., довіреність №13 від 05.08.2019 року

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни про стягнення заборгованості за договором оренди державного майна №577 від 03.05.2017 року з орендної плати в сумі 28476,15 грн, інфляційних втрат в сумі 1319,72 грн, пені в сумі 13559,83 грн та трьох процентів річних в сумі 1180,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються позивачем неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору оренди № 577 нерухомого майна, що належить до державної власності - приміщень загальною площею 201,8 кв.м. в частині сплати орендної плати.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17 жовтня 2019 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 04 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року, відкладено підготовче засідання на 20 листопада 2019 року, зобов`язано позивача надати суду інформацію щодо місця проживання чи перебування Фізичної особи-підприємця Мойсюк О.М. та здійснено повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області та телефонограмою.

08 листопада 2019 року, на виконання ухвали суду від 04 листопада 2019 року, представником позивача, через канцелярію Господарського суду Чернівецької області, подано витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ФОП Мойсюк О.М, в якому зазначається місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач в судове засідання, 20 листопада 2019 року, не з`явився, явку свого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав, присутній у судовому засіданні представник позивача не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою від 20 листопада 2019 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 09 грудня 2019 року.

Одночасно, означеною ухвалою здійснено повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області та телефонограмою.

Однак, у судове засідання 09 грудня 2019 року відповідач ФОП Мойсюк О.М. не з`явилася без повідомлення причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що саме за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідачу направляється кореспонденція по даній справі.

Надіслані їй ухвали суду про дату, час і місце судових засідань з розгляду справи повернулася без вручення з відміткою підприємства Укрпошта, що адресат за вказаною адресою не проживає (інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення).

Так, відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до статті 120, частини 9 статті 165, частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі відповідача.

У судовому засіданні 09 грудня 2019 року суд заслухав виступ представника позивач у дебатах та завершив розгляд справи по суті.

У своєму виступі представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди державного нерухомого майна відповідач ФОП Мойсюк О.М. не сплатила орендну плату за користування орендованим державним майном, за що у відповідності до умов договору та статті 625 ЦК України з неї належить також стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на основний борг за період прострочення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

03 травня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Мойсюк Оксаною Миколаївною (Орендар) було укладено договір оренди № 577 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

На підставі цього Договору оренди по акту приймання-передачі від 03.05.2017 р. відповідачеві передано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: приміщення будівлі гаражу-спортзалу (літ. АІ) (реєстровий номер 38595868.1. ЮПНЧЧМ071) та вбудовані приміщення першого поверху адміністративної будівлі (літ. А) (реєстровий номер 38595868.1.ЮПНЧЧМ071) загальною площею 201,8 кв.м, розміщені за адресою м. Чернівці, вул. Комарова, 1А, що перебувають на балансі Управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області (Балансоутримувач), для розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування (миття) автомобілів.

За умовами Договору оренди, зокрема:

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2017 року) - 15237,25 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди травень 2017 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень, травень місяці 2017 року (п. 3.1);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (п. 3.2);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.п. 3.3, 3.4);

- орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні (50% до 50%) не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.5);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з Орендаря до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7);

- зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць (останні місяці) оренди (пункт 3.10);

- у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.12).

Пунктами 5.2 та 5.14 Договору оренди передбачено зобов`язання Орендаря (відповідача) своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, а в разі закінчення терміну дії Договору оренди (його розірвання) сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені за весь період оренди по день фактичного повернення майна Балансоутримувачу по акту приймання-передачі.

Згідно з пунктом 10.1 Договір укладено на 5 років: з 03 травня 2017 р. по 02 травня 2022 р. включно.

Реорганізація Орендодавця не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього Договору (п. 10.6).

Судом встановлено, що відповідно до наказу Фонду державного майна України № 231 від 06.03.2019 р. "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях як юридичну особу публічного права шляхом злиття Регіональних відділень Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

Цим же наказом (п. 2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях визначено правонаступником майна, прав та обов`язків РВ ФДМУ по Івано-Франківській області, РВ ФДМУ по Чернівецькій області та РВ ФДМУ по Тернопільській області.

Також установлено, що регіональні відділення Фонду держмайна, які реорганізовуються шляхом злиття, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до видання наказу Фонду державного майна України про можливість забезпечення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях здійснення повноважень та виконання функцій.

Наказом Фонду державного майна України від 14.03.2019 р. № 255 затверджено Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, а наказом від 11.06.2019 р. № 555 затверджено зміни до названого Положення, відповідно до яких Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області.

Згідно з наказом Фонду державного майна України від 18.06.2019 р. № 578 днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях визначено 20 червня 2019 року.

Державна реєстрація новоутвореної юридичної особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях проведена 18.03.2019 року.

На даний час Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях відкрито рахунки в Державній казначейській службі.

Натомість, наказом Фонду державного майна України від 20.06.2019 р. № 596 визнано таким, що втратило чинність, зокрема, Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, затверджене наказом ФДМУ від 02.10.2012 р. № 3607.

Разом з тим, Фондом державного майна України, якому відповідно до статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" підпорядковуються регіональні відділення Фонду, визначено, що майно, права та обов`язки РВ ФДМУ по Чернівецькій області перейшли в установленому порядку до правонаступника - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

Також судом встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором оренди Регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області зверталося до Господарського суду Чернівецької області з позовами до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат і розірвання Договору оренди.

Так, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.05.2018 р. у справі № 926/633/18 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мойсюк О.М. на користь Регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області 5539,01 грн. основного боргу за Договором оренди № 577 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 03.05.2017 р., 1750,88 грн. пені та 198,36 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.03.2019 р. у справі № 926/2456/18 задоволено позов РВ ФДМУ по Чернівецькій області, розірвано договір оренди нерухомого майна № 577 від 03.05.2017 р., зобов`язано Фізичну особу-підприємця Мойсюк О.М. звільнити та передати орендовані приміщення за актом приймання-передавання, стягнуто з ФОП Мойсюк О.М. на користь РВ ФДМУ по Чернівецькій області заборгованість з орендної плати в розмірі 45275,71 грн., 3197,67 грн. пені, 268,81 грн. 3% річних та 994,76 грн. інфляційних втрат.

Згідно акту приймання-передачі відповідачем 23.07.2019 року звільнено орендовані приміщення.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2019 р. у справі № 926/1370/19 позов задовольнити частково, стягнути з Фізичної особи-підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях 28388,84 грн. боргу з орендної плати за договором оренди державного майна № 577 від 03.05.2017 р., 5019,08 грн. пені, 447,02 грн. 3% річних та 1303,32 грн. інфляційних втрат у дохід Державного бюджету України. В частині вимог про стягнення пені в сумі 345,36 грн. у задоволенні позову відмовлено.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (стаття 762 ЦК України).

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Дослідивши наявні у справі докази, зокрема, Договір оренди, рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.05.2018 р. у справі № 926/633/18, від 26.03.2019 р. у справі № 926/2456/18 та від 29.08.2019 року у справі № 926/1370/19, розрахунки позивача, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій щодо сплати заборгованості, стягнення якої є предметом спору у даній справі, суд встановив, що заборгованість відповідача з орендної плати, яка підлягала внесенню до державного бюджету (50% місячного платежу, п. 3.5 Договору оренди) за визначений позивачем період з 01.04.2019 р. по 23.07.2019 р. складає 28476,15 грн.

При цьому, суд бере до уваги, що Договір оренди є розірваним з 23.04.2019 р. - дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.03.2019 р. у справі № 926/2456/18, однак орендоване майно відповідач повернув балансоутримувачу - Управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, по акту приймання-передачі від 23.07.2019 р.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а згідно статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Пунктом 3.7 Договору оренди передбачено нарахування пені у разі несвоєчасної сплати орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Так, згідно з розрахунком позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 13559,83 грн. за прострочення сплати орендної плати за період з 01.05.2019 р. по 30.09.2019 р.

Суд здійснив перевірку нарахованої позивачем пені з 01.05.2019 р. по 30.09.2019 р. у сумі 13559,83 грн. та встановив, що визначена позивачем сума, не перевищує суму, обчислену за цей же період судом.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перевірку нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2019 р. по 30.09.2019 р. та встановив, що визначені позивачем суми - 1180,04 грн. 3% річних та 1319,72 грн. інфляційних втрат, не перевищують сум, обчислених за цей же період судом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, з огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76019, код 42891875) до Фізичної особи-підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором оренди державного майна №577 від 03.05.2017 року з орендної плати в сумі 28476,15 грн, інфляційних втрат в сумі 1319,72 грн, пені в сумі 13559,83 грн та трьох процентів річних в сумі 1180,04 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76019, код 42891875):

- 28476,15 грн боргу з орендної плати за договором оренди державного майна № 577 від 03.05.2017 р., 13559,83 грн пені, 1180,04 грн 3% річних та 1319,72 грн інфляційних втрат в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: Держбюджет, Чернівецьке УК/ м. Чернівці, 22080200, код ЄДРПОУ 37978173, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р НОМЕР_2 ;

- 1921,00 грн судового збору за наступними реквізитами: отримувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, код 42891875, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 35212094042097, МФО 820172.

У судовому засіданні 09 грудня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 13 грудня 2019 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок