Рішення № 86332584, 09.12.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2019 Справа № 920/1861/15 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1861/15

за позовом Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009),

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Укрхімпроект” (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009),

про стягнення 9591 грн. 92 коп. заборгованості відповідно до договору про водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 385, укладеного між сторонами 01.09.2009,

за участю представників сторін:

Від позивача – Дудник Н.В. (довіреність № 22/26 від 03.01.2019);

Від відповідача – Танчик О.М. (довіреність від 14.03.2019);

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 9591 грн. 92 коп., в тому числі 7315 грн. 30 коп. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод відповідно до договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 385, укладеного між сторонами 01.09.2009, 2115 грн. 00 коп. пені, 118 грн. 20 коп. 3% річних, 43 грн. 42 коп. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.12.2015 порушено провадження у справі № 920/1861/15.

15.01.2016 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 370 від 15.01.2016), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивачем було надано результати фізико-хімічних досліджень проб стічних вод, які містять абсолютні величини перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, однак ці результати не містять даних щодо характеристик похибок або невизначеності вимірювань, що є порушенням ст. 10 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”. Також позивачем не надано документів, що підтверджують постачання відповідачу питної води належної якості.

15.01.2016 відповідач подав клопотання про витребування доказів (вх. № 133к від 15.01.2016), в якому просить суд, на підтвердження атестації лабораторії, витребувати у позивача: копію свідоцтва про атестацію лабораторії КП “Міськводоканал” СМР, а також документальні підтвердження щодо використаної лабораторією методики для отримання результатів фізико-хімічних досліджень проб стічних вод ПАТ “Укрхімпроект”; письмову інформацію про відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань, які мають місце при здійсненні фізико-хімічних досліджень проб стічних вод товариства, а також яким чином такі похибки враховуються позивачем при здійсненні розрахунку розміру грошової плати при перевищенні граничних допустимих концентрацій забруднюючих речовин; інформацію про якість питної води (з зазначенням хімічного складу), яка була поставлена відповідачу за період з жовтня по грудень 2014 року (включно), у розрізі кожного місяця.

01.02.2016 позивач подав пояснення на відзив на позовну заяву (вх. № 876 від 01.02.2016), в якому повністю підтримує позовні вимоги. Позивач зазначає, що у відповідача відсутні докази на підтвердження неякісного складу питної води. Звернень від відповідача стосовно визначення якості питної води до позивача не надходило. Результати аналізів стічних вод оформлюються у вигляді протоколу дослідження якості стічних вод за підписом начальника лабораторії, форма якого вказана в додатку 3 до Правил № 539 від 06.09.2011, які відповідач отримував без зауважень. Типова форма протоколу дослідження якості води не передбачає зазначення в ньому похибок. Натомість, характерники відповідних похибок винесено окремою таблицею додатком до Свідоцтва про атестацію № 9, яке неодноразово надавалось відповідачу.

До пояснення позивачем додано копію свідоцтва про атестацію № 9 Хімічної лабораторії контролю промстоків КП “Міськводоканал” СМР, виданого 24.02.2011 разом з додатком до свідоцтва, копію інформації щодо наявності організаційних, нормативних і методичних документів, копію робочої програми виробничого контролю безпечності та якості питної води, призначеної до споживання людиною на водозаборах м. Суми, довідку від 01.02.2016 про контроль якості питної води.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.12.2017 провадження у справі № 920/1861/15 зупинено до вирішення по суті Зарічним районним судом м. Суми пов`язаної справи № 591/1519/15-а (суддя Левченко П.І.).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019, справу № 920/1861/15 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А. (підстава для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями – звільнення судді з посади).

Судом встановлено, що за результатами розгляду справи в частині позовних вимог щодо оскарження наказів КП “Міськводоканал” СМР: від 22.02.2012 № 36 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік”, від 01.02.2013 № 35 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік”, від 18.02.2014 № 45 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік”, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 грудня 2018 року адміністративний позов ПАТ "Укрхімпроект" задоволено. Визнано незаконними з моменту прийняття та скасовано накази Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради: № 36 від 22.02.2012 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік”; № 35 від 01.02.2013 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік”; № 45 від 18.02.2014 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік”.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі № 591/1519/15-а, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2018 року по справі № 591/1519/15-а змінено, шляхом виключення з абзацу 2 резолютивної частини рішення слова: "з моменту прийняття". В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2018 по справі № 591/1519/15-а залишене без змін.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.10.2019 провадження у справі № 920/1861/15 поновлено відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, згідно зі ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 5 ст. 252 ГПК України визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 04.11.2019, 11:00.

У судовому засіданні 04.11.2019 представник відповідача зазначив про клопотання про витребування доказів (вх. № 133к від 15.01.2016). Представник позивача пояснив, що відповідні документи були надані разом з поясненнями на відзив (вх. № 876 від 01.02.2016).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.11.2019 відкладено розгляд справи по суті на 27.11.2019, 11:30.

25.11.2019 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 9637 від 25.11.2019) в обґрунтування позовних вимог. Позивач підтримує позов у повному обсязі. Позивач зазначає, що договір є обов`язковим до виконання сторонами і саме договором встановлений перелік гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин та узгоджено, що сторони у своїх правовідносинах, крім інших нормативно-правових актів, керуються Правилами приймання стрічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 та рішенням від 06.09.2011 № 539 “Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 “Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми”.

27.11.2019 відповідач подав додаткові письмові пояснення (вх. № 9745 від 27.11.2019) в обґрунтування заперечень проти позову. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивачем при відборі стічних вод та їх дослідженні не дотримано вимог КНД 211.1.0.009-94, що унеможливлює достовірність висновку щодо отриманих результатів аналізу проб. У акті відбору проб стічних вод від 11.12.2014 відсутня інформація щодо переліку показників, які будуть визначатись у відібраній окремо в різні типи посуду проби; інформація про типи посуду, інформація щодо застосування до відібраних проб методів консервування чи охолодження. Позивачем не подано доказів постачання відповідачу питної води належної якості. Наказ від 18.02.2014 № 45 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік” не був оприлюднений у встановленому законодавством порядку і, відповідно, не був доведений до відома населення у порядку встановленому законом, що свідчить про його нечинність та виключає можливість його застосування до правовідносин з приводу приймання стрічних вод в систему каналізації м. Суми. Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539 про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми прийняте не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством (ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 591/1519/15-а).

06.12.2019 позивач подав додаткові письмові пояснення (вх. № 10085 від 06.12.2019), в яких підтримує позовні вимоги повністю та зазначає, що позивачем було дотримано процедуру відбирання, зберігання та транспортування проб, аналізів стічних вод позивачем проведено своєчасно, в строки визначені чинним законодавством; акти відбору проб стічних вод та протокол дослідження якості стічних вод складені з дотриманням Правил від 10.12.2007 № 596 та Правил від 06.09.2011 № 539.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.11.2019 відкладено розгляд справи по суті на 09.12.2019, 12:30.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

01.09.2009 між сторонами укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод № 385, за умовами якого позивач зобов`язався забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Договір укладається з 01.09.2009 по 01.09.2012 і вважається щорічно продовженим (але не більше трьох років), якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання Договору. Доповнення та зміни до договору вносяться за письмовим, погодженням сторін (п. 8.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору, послуги надаються виробником безперебійно (за винятком часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт, ліквідацію наслідків аварії або пов`язаних з дією непереборної сили) або згідно з графіком, затвердженим місцевим органом державної виконавчої влади. Режим може бути змінений виробником без внесення змін до договору.

Представник водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента, споживача (власника квартири), виконавця, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.6 Договору зняття показань з водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником Виробника у присутності представника споживача у строки згідно з графіком обслуговування виробника. У разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника для зняття показань дані, що зняті Виконавцем, є підставою для виставлення рахунку на оплату використаних послуг наданих виробником.

У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел (пункт 4.8 Договору).

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 договору, споживач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, ґрунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням гранично - допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць.

Перелік гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК): реакція середовища рН - 6,5-9 мг/л; БСК3 - 256 мг/дм3; завислі речовини - 280 мг/дм3; нафти і нафтопродукти - 0,73 мг/дм3; жири - 8 мг/дм3; азот амонійний - 25 мг/дм3; нітрити – 0; нітрати - 0,64 мг/дм3; фосфати - 6,5 мг/дм3; сульфати - 77 мг/дм3; хлориди - 80,4 мг/дм3; СПАР-0,25; залізо - 1 мг/дм3; мідь - 0,012 мг/дм3; нікель - 0,12 мг/дм3; цинк-0,084 мг/дм3; хром +3 - 0,5 мг/дм3; свинець - 0,12 мг/дм3.

Відповідно до п. 5.2. договору, скидання споживачем стоків з перевищенням ГДК забруднюючих речовин оплачується згідно з Правилами приймання стічних вод у каналізації м. Суми, які затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК забруднюючих речовин по кожному виду забруднень.

Відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 договору, у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем за послуги водопостачання та водовідведення сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення контролю за скидом забруднюючих речовин ним було виявлено факти скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно із встановленими місцевими Правилами від 06.09.2011 № 539.

Згідно з актом відбору проб стічних вод від 11.12.2014, представником позивача на каналізаційному випуску за адресою: вул. Іллінська, 13 в м. Суми відібрані проби стічних вод.

При проведенні досліджень якості стічних вод було виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин в стічних водах споживача при скиді у міську каналізацію, порівняно з допустимими концентраціями (ДК) встановленими Правилами № 539, що підтверджується протоколом № 1864 дослідження якості стічних вод, зокрема: хлориди 178,67 мг/л, фосфати 18,76 мг/л, азот амонійний 61,49 мг/л, нітрити 0,38 мг/л, нітрати 1,12 мг/л, мідь 0,14 мг/л, залізо 1,14 мг/л.

Дослідження якості стічних вод здійснено атестованою хімічною лабораторію контролю промстоків КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про атестацію № 9 від 24.02.2011. У додатку до вказаного свідоцтва містять діапазон та похибки вимірювань.

Акт відбору проб та протокол дослідження якості стічних вод складені за формою додатків 2 та 3 до Правил № 539 від 06.09.2011.

Позивач листом від 15.04.2015 № 05/3701 повідомив відповідача про порушення умов скиду токсичних речовин у міську каналізаційну мережу, а саме: про недотримання ГДК забруднюючих речовин при скиді; про нарахування відповідачу сум додаткової плати за перевищення гранично допустимих скидів токсичних речовин у міську каналізаційну мережу згідно з пунктом 7.7 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539, яка обліковується з урахуванням коефіцієнту кратності за перевищення забруднюючих речовин та в грошовому еквіваленті становить 7315,30 грн.

До листа доданий рахунок № 26 від 14.04.2015 на суму 7315 грн. 30 коп. за скид забруднюючих речовин у міську каналізацію згідно з Правилами приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.3.4 Правил № 539, споживач зобов`язаний оплачувати рахунки на скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів.

06.10.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 22/10581 про сплату заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації, яка залишена відповідачем без задоволення.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості, відповідачу нараховано 118 грн. 20 коп. 3% річних, 2115 грн. 00 коп. пені, 43 грн. 42 коп. інфляційних нарахувань відповідно до п. 5.3., п. 5.4. договору та ст. 625 ЦК України.

Отже, предметом доказування по даній справі є факт порушення відповідачем норм чинного законодавства забрудненням стічних вод при скиді вод в міську каналізацію та правомірність нарахування заборгованості за порушення чинних норм, які передбачають відповідальність за скинуті понаднормативно забруднені стічні води.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України за якими зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалося судом, відносини між сторонами з приводу надання послуг з забезпечення відповідача питною водою та приймання стічних вод регулюються договором №385 від 01.09.2009.

Договір укладений між сторонами керуючись, в тому числі Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596.

В обґрунтування позовних вимог в частині нарахування та стягнення плати за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод позивач посилається на порушення відповідачем Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10 грудня 2007 року № 596 були затверджені Правила приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми. Згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539 до Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10 грудня 2007 року № 596 було внесено зміни та доповнення, Правила викладено у новій редакції.

У Правилах із змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539, визначено допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися підприємствами в систему каналізації з врахуванням місцевих особливостей приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Допустимі концентрації забруднюючих речовин при скиді стічних вод абонентів у каналізаційну систему м. Суми, що містяться в Таблиці 1 Правил № 539, розроблені та затверджені на підставі Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом № 37 від 19 лютого 2002 року.

Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 (далі – Інструкція, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлений Єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, який поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції Підприємства повинні повністю покрити всі витрати Водоканалу, пов`язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих Правил приймання сплатити Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються Підприємствами.

Контроль за прийманням стічних вод Підприємств у каналізаційну мережу здійснюють Водоканали.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції, у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів.

Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі – Правила приймання стічних вод, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Підприємств.

Згідно з пунктами 1.5 - 1.7 Правил приймання стічних вод на підставі цих Правил та Інструкції Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров`я України.

Місцеві Правила приймання є обов`язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Як зазначено вище, у договорі сторони узгодили, що скидання споживачем стоків з перевищенням ГДК забруднюючих речовин оплачується згідно з Правилами приймання стічних вод у каналізації м. Суми, які затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539 до Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10 грудня 2007 року № 596 було внесено зміни та доповнення, Правила викладено у новій редакції.

Разом з цим, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №591/1519/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрхімпроект”, Махатило Олени Анатоліївни, до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради, треті особи Державна екологічна інспекція у Сумській області, Департамент фінансів, економіки та бюджетних відносин Сумської міської ради, Публічне акціонерне товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе”, Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Державне підприємство “Сумська біологічна фабрика”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Горобина”, Публічне акціонерне товариство “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш”, Український НДІ “УкркомунНДІпрогрес”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Емпаєрмоторс”, Публічне акціонерне товариство “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування” про визнання протиправним та скасування рішень, встановлено, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 було прийняте незаконно. Крім того, встановлено, що рішення №539 від 06.09.2011 виконавчим комітетом Сумської міської ради прийняте не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив у законну силу.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28.08.2019 у справі № 920/619/18.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов`язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному контексті, словосполучення “на підставі” - означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; “у межах повноважень” - означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; “у спосіб” - означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби (правова позиція Вищого господарського суду України з постанови від 24.01.2017, справа №910/10057/16).

Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

За вказаних обставин, суд не застосовує в якості правової підстави для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень Правила № 539, які прийняті не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулюють спірні правовідносини.

У розрахунку плати за перевищення ГДК позивачем застосований норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста в розмірі 1,91 грн/куб.м.

Вказаний норматив затверджений наказом Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради № 45 від 18.02.2014 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік”.

Разом з цим, за результатами розгляду справи № 591/1519/15-а в частині позовних вимог щодо оскарження наказів КП “Міськводоканал” СМР, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 грудня 2018 року, з урахуванням Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі № 591/1519/15-а (змінено рішення суду першої інстанції), визнано незаконними та скасовано накази Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради, в тому числі наказ № 45 від 18.02.2014 “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік”. Судами було встановлено, що КП «Міськводоканал» Сумської міської ради при прийнятті оскаржуваних наказів у 2012, 2013 та 2014 роках самостійно здійснило розрахунок виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень. При цьому постанову НКРЕКП про затвердження тарифів КП «Міськводоканал» Сумської міськради було прийнято лише 18 грудня 2014 року у той час, як оскаржувані накази були затверджені наказом директора КП «Міськводоканал» 22 лютого 2012 року, 01 лютого 2013 року, 18 лютого 2014 року відповідно. Накази Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, в тому числі наказ від 18 лютого 2014 року №45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік», не містять в собі будь-якого посилання на відповідні рішення Уповноваженого органу щодо встановлення виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод та були прийняті до отримання відповідних рішень НКРЕКП про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для КП «Міськводоканал» Сумської міської ради. Тобто оскаржувані накази про встановлення нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів у 2012, 2013 та 2014 роках були прийняті з порушенням вимог пункту 2.3 Інструкції № 37 та пункту 9 Порядку № 869, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову.

Судом апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції, враховуючи, що накази КП «Міськводоканал» є регуляторними актами у розумінні статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тому, відповідно до частини другої статті 265 КАС України, такі рішення втрачають чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Однак зазначене не спростовує факту необґрунтованості нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми затвердженого наказом Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради № 45 від 18.02.2014 та застосованого позивачем у розрахунку плати за перевищення ГДС, з урахуванням встановлених судами у справі № 591/1519/15-а фактів щодо обставин прийняття наказів про встановлення нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів.

З урахуванням викладеного, оскільки розрахунок за перевищення ГДК був виконаний позивачем на підставі Правил № 539 з застосуванням нормативу плати згідно з наказом № 45 від 18.02.2014 Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради, рахунок на оплату 7315 грн. 30 коп. виставлений на підставі Правил № 539, при цьому відповідні правила прийняті незаконно, не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7315 грн. 30 коп. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод не обґрунтованими та неправомірними, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову.

Вимога про стягнення з відповідача 118 грн. 20 коп. 3% річних, 2115 грн. 00 коп. пені, 43 грн. 42 коп. інфляційних нарахувань є похідною від основної вимоги про стягнення заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, тому у задоволенні позову в цій частині суд також відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради до відповідача Публічного акціонерного товариства “Укрхімпроект”, про стягнення 9591 грн. 92 коп. – відмовити.

2. Витрати Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради по сплаті судового збору покласти на Комунальне підприємство “Міськводоканал” Сумської міської ради.

3. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 12.12.2019.

Суддя Є.А. Жерьобкіна