Справа № 2-1479/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
05 березня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.,
при секретарі Распутній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 24445,63 грн.
Вимоги мотивує тим, що 24.07.2006 року між відповідачем та акціонерним банком "Діамант" було укладено кредитний договір № 014ЕК/К9 на суму 20000 грн., відповідно до якого відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти, комісійну винагороду за надання кредиту та його обслуговування. Починаючи з грудня 2006 року відповідач припинив виконувати кредитні зобов'язання, чим у односторонньому порядку відмовився виконувати умови укладеного договору. Загальна заборгованість відповідача перед банком становила 15634,85 грн.
27 липня 2003 року між позивачем та зазначеним вище банком було укладено генеральний договір страхування кредитного ризику банку № 101-0864-0803. За умовами зазначеного договору позивач сплатив страхову компенсацію за страховим актом № 119/06/01/ФН13/00/02 від 05.07.2007 р. в розмірі 15634,85 грн. на користь АБ "Діамант", що підтверджується платіжним дорученням № 3845 від 11.07.2007 р.
В зв'язку з цим позивач просить в порядку регресу стягнути з відповідача зазначену суму, а також, згідно ст. 625 ЦК України, за прострочення грошового зобов'язання за період часу з 11.07.2007 р. по 02.11.2009 р. стягнути інфляційне збільшення заборгованості в сумі 7723,62 грн. та три проценти річних 1087,16 грн., а всього загальну суму 24445,63 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача Літуча Г.М. позов підтримала та просила його задовольнити за вищезазначених підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив.
Стаття 224 ЦПК України визначає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши представника позивача, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дану справу можливо розглянути у відсутності відповідача, визнавши його неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що між акціонерним банком "Діамант" (надалі банк) та ОСОБА_2 24.07.2006 р. було укладено кредитний договір №014ЕК/К9 на суму 20000 грн., згідно якого ОСОБА_2 був отриманий кредит на зазначену суму зі сплатою 12 % річних з кінцевим терміном повернення до 25.07.2008 р.
За умовами кредитного договору відповідач брала на себе зобов'язання щомісячно сплачувати отриманий кредит в сумі 1142 грн. (п. 3.4.2 договору).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору та своєчасно плату за користування кредитом не вносила, в зв'язку з чим у відповідача в перед банком станом на 11.06.2007 р. виникла заборгованість в сумі 15634,85 грн.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, банком 09.11.2006 р., 27.02.2007 р., 13.03.2007 р. та 07.05.2007 р. було надіслано їй листи про погашення наявної заборгованості, але відповідей на них банк не отримав.
Між позивачем та банком 27.07.2003 р. було укладено генеральний договір страхування кредитного ризику банку № 101-0864-0803, у відповідності до якого позивач, як страховик, взяв на себе зобов'язання кредитного ризику страхувальника банку, пов'язаного з ймовірністю невиконання фізичними особами, що отримали від АБ "Діамант" кредит за укладеними кредитними договорами, своїх грошових зобов'язань (а.с.23).
За умовами зазначеного договору страхування, згідно заяви банку, складеного страхового акту № 119\06\01\ФН13\00\02 від 05.07.2007 р. та розрахунку суми страхової виплати від 05.07.2007 р., позивачем на користь банку платіжним дорученням від 11.07.2007 р. № 3845 перераховані кошти в сумі 15634,85 грн. в рахунок сплати страхового відшкодування за невиконання ОСОБА_2 грошового зобов'язання по погашенню кредиту, згідно умов кредитного договору № 014ЕК\К9 від 24.07.2006 р.
Відповідно ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування , якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, за вищевикладених обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачене останнім страхове відшкодування в сумі 15634,85 грн.
Позивач просить також, згідно ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за період часу з 11.07.2007 р. по 02.11.2009 р. інфляційне збільшення заборгованості в сумі 7723,62 грн. та три проценти річних 1087,16 грн. Проте в цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно ст. 9 Закону України "Про страхування", страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як зазначено вище, позивачем сплачене страхове відшкодування в сумі 15634,85 грн., яка й підлягає стягненню.
Між сторонами будь-які угоди не укладались, договірних відносин не існує, в зв'язку з чим положення ст. 625 ЦК України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання та на яку посилається позивач, на спірні правовідносини не поширюються. Діючим законодавством не передбачено можливості стягнення на користь страховика при відшкодуванні матеріальної шкоди додаткових сум, які б перевищували розмір відшкодованих страхових виплат.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 156,35 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1054, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (ЄДРПОУ 19411125) на відшкодування страхової виплати в порядку регресу 15634 грн. 85 коп., а також 156,35 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Судове рішення № 8632933, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 05.03.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1479/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: