Ухвала суду № 86328274, 19.11.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1208/17

провадження № 1-кп/691/59/19

УХВАЛА

19 листопада 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю прокурорів Вібе С.В., Новікова Ю.А., Кузнєцова Г.А.

за участю сторін кримінального провадження:

особа, стосовно якої вирішується питання застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_1

захисник Карпов С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище матеріали клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12017250190000201 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Фаленки Фаленківського району Кіровської області Російської Федерації, українця, громадянина України, не одруженого, не судимого, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ,-

якому висунута підозра у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.3 ст.289 КК України, ч.4 ст.296 КК України, ч.2 ст.146 КК України,-

встановив:

26 вересня 2017 року до Городищенського районного суду Черкаської області, надійшли матеріали клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12017250190000201 стосовно ОСОБА_1 , якому висунута підозра у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.3 ст.289 КК України, ч.4 ст.296 КК України, ч.2 ст.146 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 21 березня 2017 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи неподалік будинку № 59 по вул. Зверенецька в м. Київ, з погрозою застосування насильства, погрожуючи вогнепальною зброєю водію автомобіля ОСОБА_2 , умисно, відкрито, незаконно заволодів автомобілем марки «RENAULT SYMBOL», 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , належному ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_4 , змусив останнього їхати з м. Київ у напрямку Черкаської області, таким чином позбавивши останнього свободи, де в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області ОСОБА_4 висадив та, заволодівши автомобілем, самостійно продовжив рух на викраденому автомобілі до м. Городище Черкаської області, де з`їхавши з автодороги Київ – Знам`янка в поле, залишив його, в результаті чого фактично розпорядився викраденим автомобілем, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого.

Крім того, 21 березня 2017 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи неподалік будинку № 59 вул. Зверенецька в м. Київ, з погрозою застосування насильства, погрожуючи вогнепальною зброєю водію автомобіля ОСОБА_2 , незаконно заволодів автомобілем марки «RENAULT SYMBOL», належним ОСОБА_3 , та в подальшому під погрозою застосування зброї до ОСОБА_4 , проти його волі, позбавив його свободи, утримуючи в автомобілі та змушуючи останнього їхати з м. Київ у напрямку Черкаської області, де в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області звільнив останнього.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України – незаконне позбавлення волі людини, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

Крім того, 21 березня 2017 року, близько 20 години 25 хвилин, перебуваючи на території кафе – магазину «Хвилинка», що по вул. Чуїшанська, №92 в м. Городище Черкаської області, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з застосуванням вогнепальної зброї грубо порушив громадський порядок, а саме наставив дуло гладкоствольної рушниці «Бекас 12м – авто», яку приніс із собою, в бік продавця закладу ОСОБА_5 , чим створив загрозу її життю та здоров`ю, після чого розбив скло на дверцях холодильника закладу та зі столу забрав 2 попільнички, чим грубо порушив громадський порядок та спричинив потерпілій матеріальну шкоду, а після вчинення злочину зник з місця події.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

За даними фактами слідчим відділенням Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області та слідчим відділенням Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області внесені 22 березня 2017 року, 21 березня 2017 року, 17 травня 2017 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017250190000201 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням зброї до водія ОСОБА_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України; за №12017250110000190 по факту хуліганства із застосуванням зброї до потерпілої ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України; за №42017251230000024 по факту незаконного позбавлення свободи ОСОБА_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України. 30 березня та 25 травня 2017 року матеріали досудових розслідувань об`єднані в одне провадження №12017250190000201. 22 березня 2017 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 КК України, ч.4 ст.296 КК України, ч.2 ст.146 КК України. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 194 від 10 травня 2017 року, встановлено, що на період часу до якого відносяться скоєння інкримінованих ОСОБА_1 діянь та на теперішній час останній виявляв та виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді хронічного маячного розладу з актуальним маренням переслідування, що на думку комісії позбавляло та позбавляє на теперішній час здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, унеможливлює його подальшу участь у слідчих діях та судовому засіданні, і у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 клінічних ознак пасивного типу суспільної небезпеки, стосовно нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачені ст.94 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним типом нагляду. 29 травня 2017 року, слідчим прийнято рішення про зміну порядку досудового розслідування і продовження його відповідно до глави 39 КПК України, з метою направлення та розміщення підозрюваного ОСОБА_1 для тривалого спостереження і дослідження з метою проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз за адресою м.Київ вул.Кирилівська, №103 «А» на строк не більше двох місяців. Як вбачається із висновку стаціонарної судово – психіатричної експертизи № 137 від 14 серпня 2017 року, на період скоєння кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_1 : він страждав на гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії (F23.0 згідно з МКХ-10) та в цей період, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; поведінка ОСОБА_1 у період скоєння кримінальних правопорушень визначалась не психологічними особливостями, а наявним на той період психічним розладом; на теперішній час ОСОБА_1 не страждає на будь-який психічний розлад та за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними; враховуючи психічний стан ОСОБА_1 , з ним можуть проводитися слідчі дії та він може приймати участь у судовому засіданні, як і не страждає на будь-який психічний розлад, в зв`язку з чим не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Зазначені обставини вказують на те, що стосовно ОСОБА_1 є два висновки судово-психіатричних експертиз, за змістом яких він є неосудним та осудним, і йому висунуто підозри у скоєнні суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кваліфікації за ч.3 ст.289 КК України, ч.4 ст.296 КК України, ч.2 ст.146 КК України та відносяться до злочинів середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів. 20 вересня 2017 року, в порядку ст.293 КПК України, вручено ОСОБА_1 клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Прокурор направив до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 , з врахуванням вище викладеного, яке підтримав в судовому засіданні, вбачаючи підстави для застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 ..

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою причетність до скоєння кримінальних правопорушень в яких підозрюється та вказав, що раніше, як і зараз не перебуває на обліках та під наглядом у лікаря психіатра чи лікаря нарколога, є фізично здоровий, проте проходив лікування в м.Києві анонімно із-за подій, які мали місце 21 березня 2017 року на території Городищенського району, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, остільки був не згідний з висновком судово-психіатричної експертизи №194 від 10 травня 2017 року то дав згоду на повторне обстеження стаціонарно судовими психіатрами 14 серпня 2017 року, які дали висновок про те, що він не потребує примусових заходів медичного характеру. Згоди на проходження лікування в умовах психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду суду не надав.

Захисник Карпов С.О. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 137 від 14 серпня 2017 року, ОСОБА_1 не потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом і лікування в примусовому порядку, а зібрані на досудовому слідстві докази не доводять вчинених ним кримінальних правопорушень, остільки є не належними та не допустимими. 19 квітня 2018 року подав письмове клопотання про скасування запобіжного заходу у виді застави та повернення йому коштів, як заставодавцю, в сумі 80 000 грн., так як ОСОБА_6 умови запобіжного заходу не порушував, від органів слідства та суду не ухилявся, застава в дохід Держави не зверталася.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими, до суду не прибули, бажання взяти участь у судовому розгляді не виявили, подали заяви про слухання клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 без їх участі, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру не мають.

Суд, вислухавши думку прокурора, особу стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, захисника, розглянувши заяви потерпілих про судових розгляд у їх відсутності, допитавши свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вивчивши та обговоривши з учасниками процесу клопотання захисту про скасування запобіжного заходу у виді застави проти задоволення якого не заперечили, дослідивши докази та матеріали клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого і підстави для постановлення ухвали про закриття кримінального провадження з вирішенням клопотання про скасування запобіжного заходу особі і повернення розміру застави заставодавцю.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно до ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

У відповідності до ч.1 п.2 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Статтею 513 КПК України визначено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Особа стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру під час досудового слідства та в ході досудового розгляду заперечила свою причетність до скоєння суспільно-небезпечних діянь, проте із вивчених та досліджених судом доказів, така є доведеною наступним:

- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 22 березня 2017 року, згідно якої 21 березня 2017 року близько 20 години 25 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_3 , перебуваючи біля приміщення кафе-Бару «Хвилинка» в м.Городище вул.Чуїшанська, №92 Черкаської області, вчинив хуліганські дії, які виразились у грубому порушенні громадського порядку, пошкодженні майна із застосуванням вогнепальної зброї;

-даними протоколу огляду місця події від 22 березня 2017 року з фототаблицями, згідно якого при виїзді з м. Городище Черкаської області в напрямку с. Орловець Городищенського району Черкаської області, в присутності понятих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 оглянуто автомобіль марки «RENAULT SYMBOL», 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1 на якому малися пошкодження та з якого вилучено пістолет ПМР, набої до рушниці та сліди папілярних узорів;

-даними протоколу огляду місця події від 22 березня 2017 року з фототаблицями, відповідно до якого в АДРЕСА_4 , в присутності понятих ОСОБА_12 і ОСОБА_13 оглянуто автомобіль марки «RENAULTSYMBOL», 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1 на якому малися пошкодження та з якого вилучено предмет схожий на ПМ, 7 патронів до нього, гільзу, дозвіл на зброю, 24 патрони та сліди папілярних узорів, які поміщено до сейф-пакетів;

-даними протоколу огляду місця події від 22 березня 2017 року з фототаблицями, згідно якого на відрізку автодороги з м. Городище Черкаської області в напрямку с. Будо – Орловецька Городищенського району Черкаської області, в присутності понятих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 оглянуто місце затримання ОСОБА_1 та вилучено документи на його ім`я, скляну попільничку і гладкоствольну вогнепальну зброю 12 калібру, які поміщено до сейф-пакетів;

- даними протоколу затримання ОСОБА_1 від 22 березня 2017 року, згідно якого 21 березня 2017 року о 23 годині 45 хвилин він затриманий на автодорозі з напрямку з м. Городище до с. Будо – Орловецька Городищенського району Черкаської області;

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 березня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 був оглянутий черговим лікарем приймального відділення Комунального Закладу "Городищенське районне територіальне медичне об"єднання" Городищенської районної ради Черкаської області ОСОБА_14 за змістом якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено;

- даними постанови заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Горідько В.В. про відібрання біологічних зразків для експертного дослідження та протоколу освідування особи від 22 березня 2017 року, згідно якої у ОСОБА_1 відібрано зразок крові для проведення судово-медичної експертизи;

- даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 , за змістом якого 21 березня 2017 року вона знаходилася в приміщенні кафе «Хвилинка» в м. Городище вул. Чуїшанська, №92 Черкаської області та близько 20 години 25 хвилин до кафе прийшов невідомий чоловік, який наставив у її бік предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю, злякавшись присіла за прилавок, а невідомий чоловік почав кричати, після чого розбив скло на вітринному холодильнику та через декілька хвилин пішов забравши із собою дві склянні попільнички;

- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що проживає в м. Києві та не офіційно працює таксистом за допомогою програми «Яндекс таксі» на автомобілі належному ОСОБА_3 . 21 березня 2017 року приїхав на виклик таксі за адресою вул. Зверенецька м. Київ, де до автомобіля сів невідомий чоловік та погрожуючи предметом зовні схожим на пістолет, змусив їхати в напрямку Черкаської області де в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області звільнив та продовжив рух на автомобілі самостійно, а він дійшовши до найближчого кафе повідомив про вказаний факт до поліції;

- даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_3 , за змістом якого надала свій автомобіль марки «RENAULT SYMBOL» ОСОБА_2 у користування та який 21 березня 2017 року близько 22 години зателефонував до неї і повідомив, що невідомий чоловік під погрозою застосування до нього зброї змусив їхати з м. Києва в напрямку Черкаської області, де в одному із районів Черкаської області висадив його та продовжив рух на автомобілі самостійно, при цьому автомобіль був пошкоджений;

-даними висновку судово-балістичної експертизи № 1/708 від 18 травня 2017 року, відповідно до якого надані на експертизу 24 патрони 12 калібру, з яких 20 шротових і 4 споряджені кулями Бреннеке промисловим способом, являються боєприпасами до гладкоствольної мисливської зброї, які придатні для стрільби;

-даними висновку експерта № 1/707 від 18 травня 2017 року, за змістом якого наданий на експертизу предмет являється багатоцільовою гладкоствольною вогнепальною зброєю, яка не відноситься до категорії мисливських (спортивних) гладко ствольних рушниць. Даний предмет являється багатоцільовою гладко ствольною рушницею моделі «Бекас-12М авто» промислового виробництва ВАТ «В`ятсько-Полянський машинобудівний завод «Молот» м.В`ятські Поляни Росія, яка укомплектована коротким кульовим стволом та пістолетною рукояткою, придатна для стрільби патронами спорядженими еластичною картеччю та кулями травматичної (несмертельної) дії, кульовими, шротовими патронами до гладкоствольної мисливської зброї 12 калібру;

-даними висновку судово-балістичної експертизи № 1/709 від 22 травня 2017 року, згідно якого пістолет наданий на експертизу являється гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю. Даний предмет являється пристроєм «ПМР», заводський номер №ХК ТР 1150, калібру 9 мм Р.А., призначеним для відстрілу патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду. Даний предмет є пістолетом, конструктивно виготовленим промисловим способом на ТОВ «СОБР» м.Харків Україна, шляхом переробки 9-мм пістолету ПМ промислового виробництва «Іжевського механічного заводу» м.Іжевськ СРСР, який придатний для здійснення пострілів;

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-3-08/753, виконаної судовим експертом-токсихологом ОСОБА_15 , кандидатом фармацевтичних наук, 3 кваліфікаційний клас судового експерта, стаж роботи 19 років, згідно якої в наданому на експертизу зразку крові у ОСОБА_1 , 1979 року народження, не виявлено: похідні барбітурової, тіобарбітурової кислоти, 1.4 – бенз/о/діазепіну, фенотіазіну, піразолону, тропану, фенілетиламіну, фенілпропіламіну, пахікарпін, нікотин, анабазин, мепробамат, триоксазин, новокаїн, лідокаїн, дикаїн, парацетамол, бруцин, коніїн, хінін, резерпін, галантамін, секуренін, пілокарпін, платифілін, прозерин, хінгамін, дротаверін, амітріптилін, лепонекс, промедол, ноксирон. Морфін та його похідні, папаверин, клофелін, трамадол.

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 23 березня 2017 року в ході якого із пред`явлених потерпілій ОСОБА_5 чотирьох фотознімків, вона впізнала особу, яка 21 березня 2017 року наставляла в її бік предмет зовні схожий на зброю, розбила скло та забрала 2 попільнички, а саме вказала на фото під номером 3 на якому зображений ОСОБА_1 ;

- даними постанови про відібрання зразків для проведення експертизи та протоколу отримання зразків від 24 березня 2017 року, згідно яких у ОСОБА_1 відібрано за допомогою дактилоскопічної карти та дактилоскопічної фарби зразки долоней і пальців рук для проведення судово-дактилоскопічної експертизи;

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 1/879 від 21 квітня 2017 року, відповідно до якого слід долоні руки розмірами 77х25 мм залишений частиною другою, третьою та четвертою тенарів долонної поверхні правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сліди пальців рук розмірами 19х12 мм. 12х12 мм, 28х18 мм, 20х13 мм, 15х18 мм, 14х14 мм, 16х12 мм та 21х16 мм залишені не ОСОБА_1 , дактилокарту якого надано для порівняльного дослідження, а іншою (іншими) особами (особою);

- даними постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 31 березня 2017 року, відповідно до якої матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017250110000190 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017250190000201 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України об`єднати в одне провадження та зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12017250190000201;

- даними постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 25 травня 2017 року, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017250190000201 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.296 КК України, ч.3 ст.289 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017251230000024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.146 КК України об`єднати в одне провадження та зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12017250190000201.

- даними висновку про вартість майна потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якого вартість автомобіля марки «RENAULT SYMBOL» становить 219 480 грн., матеріальний збиток завданий власнику ОСОБА_3 в результаті пошкодження автомобіля складає 41 561,43 грн.;

- даними висновку про вартість майна потерпілої ОСОБА_5 від 14 червня 2017 року, згідно якого вартість: скляної попільнички становить 55 грн.58 коп., скла розміром 54х145 см до дверей вітринного холодильника становить 156 грн. 68 коп.;

- даними висновку судово-психіатричної експертизи № 194 від 10 травня 2017 року у кримінальному провадженні за №12017250190000201, виконаної експертами Кухар А.К., експерт вищої кваліфікаційна категорія і вищого кваліфікаційного класу, стаж експертної роботи 31 рік, та ОСОБА_7 , експерт перша кваліфікаційна категорія 5-го кваліфікаційного класу, стаж експертної роботи 14 років, встановлено, що на період часу до якого відносяться скоєння інкримінованих ОСОБА_1 діянь та на теперішній час останній виявляв та виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді хронічного маячного розладу з актуальним маренням переслідування, що на думку комісії позбавляло та позбавляє на теперішній час здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, унеможливлює його подальшу участь у слідчих діях та судовому засіданні, і у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 клінічних ознак пасивного типу суспільної небезпеки, стосовно нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачені ст.94 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним типом нагляду;

- даними постанови про зміну порядку досудового розслідування від 25 травня 2017 року, відповідно до якої змінено порядок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017250190000201 та продовжено, згідно правил, передбачених главою 39 КПК України із застосуванням примусових заходів медичного характеру;

-даними клопотання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи від 12 червня 2017 року, погодженого начальником Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Вібе С.В., відповідно до якого слідчим СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Ус В.О. прийнято рішення про направлення та розміщення підозрюваного ОСОБА_1 для тривалого спостереження і дослідження з метою проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз за адресою м.Київ вул.Кирилівська, №103 «А» на строк не більше двох місяців;

- даними витягу з кримінального провадження №42017251230000024, згідно якого на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення, встановлено, що в ході вивчення матеріалів кримінального провадження СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області №12017250110000201 за ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_1 21 березня 2017 року близько 18 години в м.Києві по вул.Зверенецька біля будинку №59, погрожуючи зброєю ОСОБА_4 , заволодів автомобілем останнього «RENAULT SYMBOL» та проти його волі позбавив свободи, утримуючи в автомобілі, після чого звільнив на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області;

- даними повідомлення про підозру від 22 березня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 висунуто підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України;

-даними постанови Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури від 27 березня 2017 року, матеріали кримінального провадження №1201725019000021 від 21 березня 2017 року, у зв`язку із визначенням підслідності направлено до Смілянської місцевої прокуратури для організації досудового розслідування.

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 30 червня 2017 року з участю потерпілого ОСОБА_2 , під час якого останній відтворив обставини, які мали місце 21 березня 2017 року близько 18 години неподалік будинку № 59 по вул. Зверенецька в м. Київ відповідно до яких ОСОБА_1 вчинив суспільно – небезпечне діяння, кваліфіковане за ч. 3 ст. 289 КК України;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 30 червня 2017 року з участю потерпілої ОСОБА_5 , під час якого остання відтворила обставини, які мали місце 21 березня 2017 року, за змістом протоколу години не вказано, на території кафе-магазину «Хвилинка» вул.Чуїшанська, №92 м.Городище Черкаської області, відповідно до яких ОСОБА_1 вчинив суспільно – небезпечне діяння, кваліфіковане за ч. 4 ст. 296 КК України;

-даними постанови про призначення комплексної стаціонарної психолого-психіатричної експертизи від 10 липня 2017 року, згідно якої у кримінальному провадженні №1201725019000021 призначено комплексну стаціонарну психолого-психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського міського центру судово-психіатричних експертиз;

-даними постанови Смілянської місцевої прокуратури від 16 травня 2017 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017250190000201 від 21 березня 2017 року стосовно ОСОБА_1 , до трьох місяців до 22 червня 2017 року;

-даними постанови Смілянської місцевої прокуратури від 20 червня 2017 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017250190000201 від 21 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, до чотирьох місяців до 21 липня 2017 року;

-даними постанови Смілянської місцевої прокуратури від 19 липня 2017 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017250190000201 від 21 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, до п`яти місяців до 21 серпня 2017 року;

-даними постанови Смілянської місцевої прокуратури від 18 серпня 2017 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017250190000201 від 21 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, до шести місяців до 21 вересня 2017 року;

- даними висновку стаціонарної судово – психіатричної експертизи № 137 від 14 серпня 2017 року, виконаної експертами Київського міського центру судово-психіатричних експертиз за адресою м.Київ вул.Кирилівська, №103 «А», а саме: ОСОБА_17 , освіта вища медична, спеціальність «судово-психіатрична експертиза», вища кваліфікаційна категорія та вищий кваліфікаційний клас, стаж роботи по спеціальності 27 років, директор; ОСОБА_18 , освіта вища медична, спеціальність «судово-психіатрична експертиза», вища кваліфікаційна категорія та вищий кваліфікаційний клас, стаж роботи по спеціальності 26 років, лікар судово-психіатричний експерт; ОСОБА_19 ., освіта вища медична, спеціальність «судово-психіатрична експертиза», вища кваліфікаційна категорія та вищий кваліфікаційний клас, стаж роботи по спеціальності 24 роки, лікар судово-психіатричний експерт; ОСОБА_20 , освіта вища медична, спеціальність «судово-психіатрична експертиза», вища кваліфікаційна категорія та четвертий кваліфікаційний клас, стаж роботи по спеціальності 11 років, лікар судово-психіатричний експерт; ОСОБА_21 . ОСОБА_22 ., освіта вища психологічна, перший кваліфікаційний клас, стаж роботи по спеціальності 26 років, лікар психолог-судовий експерт; ОСОБА_23 , освіта вища медична, спеціальність «судово-психіатрична експертиза», друга кваліфікаційна категорія та п`ятий кваліфікаційний клас, стаж роботи по спеціальності 5 років, завідувач відділенням судово-психіатричної експертизи, на період скоєння кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_1 , останній страждав на гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії (F23.0 згідно з МКХ-10) та в цей період, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, його поведінка у період скоєння кримінальних правопорушень визначалась не психологічними особливостями, а наявним на той період психічним розладом; на теперішній час ОСОБА_1 не страждає на будь-який психічний розлад та за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними і враховуючи його психічний стан, з ним можуть проводитися слідчі дії та може приймати участь у судовому засіданні, як і не страждає на будь-який психічний розлад, в зв`язку з чим не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Та допитаними в судовому засіданні і приведеними до присяги свідченнями свідків:

- свідченнями свідка ОСОБА_7 , експерта першої кваліфікаційної категорії, п`ятого кваліфікаційного класу, із стажем експертної роботи 14 років, який посвідчив, що працює лікарем Комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» та був доповідачем при проведенні судово-психіатричної експертизи №194 від 10 травня 2017 року стосовно ОСОБА_1 і при огляді якого судові психіатри прийшли до висновку, що на час скоєння інкримінованих йому діянь та на час огляду виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді хронічного маячного розладу з актуальним маренням переслідування та позбавлений здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними і вважає, що підексперний приховав від експертів тривалість своїх хворобливих переживань і це вплинуло на висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи №137 від 14 серпня 2017 року, що могло призвести до неточної оцінки перебігу хвороби або пройшов як повідомив у суді лікування і недоцільно проходити його вдруге;

-свідченнями свідка ОСОБА_24 , заступника начальника СВ Городищенстького ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, який посвідчив, що у даному кримінальному провадженні проводив слідчі дії під час яких ним особисто було винесено постанову від 05 травня 2017 року стосовно ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №194 від 10 травня 2017 року, до ОСОБА_1 доцільне застосування примусових заходів медичного характеру. Під час досудового розслідування були допитані лікарі, в показах яких мали місце розбіжності, в зв`язку з чим було прийняте рішення про призначення комплексної стаціонарної психолого-психіатричної експертизи з направленням ОСОБА_1 до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз. Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 137 від 14 серпня 2017 року, виконаної експертами Київського міського центру судово-психіатричних експертиз, Веселков С.Л. не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, але з врахуванням поведінки ОСОБА_1 , було прийнято рішення звернутися в суд з клопотанням про застосування стосовно нього примусових заходів медичного характеру саме на підставі висновку судово-психіатричної експертизи №194 від 10 травня 2017 року;

- свідченнями свідка ОСОБА_9 , який працює лікарем Комунального Закладу «Городищенське районне територіальне медичне об`єднання» Городищенської районної ради Черкаської області про те, що 22 березня 2017 року ним, як черговим лікарем, надавалась медична допомога ОСОБА_1 з приводу забійної рани ділянки правого гомілкового ступневого суглоба, обставин подій з його участю не пам`ятає, але в разі виготовлення ним медичних документів або огляду осіб, які пам`ятають його, цього не заперечує.

Під час судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, залишилися не допитаними решта свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_23 , які незважаючи на неодноразові направлення судових повісток, до суду не прибули, причин своєї неявки не повідомили. Прокурор повідомив суд про відмову від допиту вказаних свідків, по причині неможливості встановлення їх місця знаходження. При прийнятті відповідного процесуального рішення, судом була врахована судова практика щодо випадків змушеного судового розгляду кримінального провадження за відсутності свідків, остільки сторона обвинувачення, на яку відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК покладено обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК, повинна забезпечити явку потерпілих, свідків показання і свідчення яких могли мати ключове значення при доказуванні винуватості підозрюваного. Верховний Суд у своїх Постановах від 2 квітня 2019 року (провадження № 51-5008км18), від 15 травня 2019 року (провадження № 51-8984км18) дійшов до висновків про те, що якщо суд першої інстанції вжив усіх можливих і необхідних заходів для повідомлення потерпілих та забезпечення їх явки та явки свідка до суду, однак через їх неодноразову неявку до суду був позбавлений можливості провести їх допит для встановлення обставин події та причетності обвинуваченого, то у суду першої інстанції були підстави для ухвалення рішення з урахуванням наданих сторонами доказів, які він мав можливість безпосередньо дослідити в судовому засіданні. Так, хоча суд дійсно повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їх прав і обов`язків, але це не означає, що саме на суд покладено безумовний обов`язок забезпечити участь потерпілих, свідків показання яких є ключовим доказом обвинувачення, оскільки доказування вини особи, а отже надання відповідних доказів суду, за законом є обов`язком сторони обвинувачення. Суд належним чином повідомляв усіх потерпілих та свідків про дату, час і місце проведення судових засідань. Отже, потерпілі і свідки знали, що у районному суді здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження. Європейський Суд у справах людини у своїй практиці доходив висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року п. 27, «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року п.41). Вказане свідчить про відсутність зацікавленості у розгляді кримінального провадження потерпілих і свідків, які, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, не з`явились в судові засідання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має вік 40 років, не одружений, не працюючий, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за змістом характеристики Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23 березня 2017 року №01-21/55 за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину-сина ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 ), відповідно до вимоги про судимість від 22 березня 2017 року №1652/61-2017 до кримінальної відповідальності притягується вперше, згідно довідки Комунального Закладу «Городищенське районне територіальне медичне об`єднання» Городищенської районної ради Черкаської області 22 березня 2017 року ОСОБА_1 надавалась медична допомога з приводу забійної рани ділянки правого гомілкового ступневого суглоба, а саме в період коли мали місце події відповідно до яких висунута йому підозра, згідно довідки Комунального Закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради Запорізької області від 10 травня 2017 року №01-13/1304 не перебуває під диспансерним наглядом та обліком у лікаря психіатра та лікаря нарколога, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №194 згідно висновку стаціонарної судово – психіатричної експертизи № 137 від 14 серпня 2017 року не потребує примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

Сукупність вище досліджених доказів дає підстави суду зробити висновок, що ОСОБА_1 міг вчинити суспільно небезпечні діяння в стані неосудності і у відповідності зі ст. 20 КК України є таким, що не підлягає до кримінальної відповідальності. Проте враховуючи, що ОСОБА_1 , як встановлено із висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №137 від 14 серпня 2017 року на теперішній час не страждає на будь-який психічний розлад, може усвідомлювати свої дії та керувати ними і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, то слід зробити висновок, що останній, вчинивши суспільно-небезпечні діяння у стані неосудності, і на момент судового розгляду видужав і можливо, що внаслідок змін у стані його здоров`я, враховуючи проходження анонімного лікування, без належного підтвердження цієї обставини суду, то відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, і суд вбачає підстави постановити ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

При розгляді клопотання захисту, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За вимогами ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, яка не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Із матеріалів судового провадження та обставин встановлених в судовому засіданні вбачається наступне.

Згідно ухвали слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 24 березня 2017 року, ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі 80 000 грн., яка була внесена на розрахунковий рахунок №37312075003652 банк одержувач Державна Казначейська Служба України у м.Київ, МФО 820172, одержувач Територіальне Управління Державної Судової Адміністрації України в Черкаській області ЄДРПОУ 26261092, з подальшим звільненням з під варти. Факт внесення застави підтверджується квитанцією від 24 березня 2017 року №0.0.733544691.1, відповідно до якої заставодавцем ОСОБА_36 через Городищенське відділення Черкаського ГРУ сплачено кошти в сумі 80 000 грн. та дублікатом квитанції №0.0.733544691.1. від 24 березня 2017 року відповідно до якого підтверджено отримання 24 березня 2017 року о 16 годині 17 хвилин ПАТ КБ «ПриватБанк» суми 80 000 грн. на вище вказаний рахунок. Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 11 січня 2012 року, (в редакції постанови КМУ № 27 від 18 січня 2012 року), передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застави, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

На підставі ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. Статтею 368 КПК України визначено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити такі питання, серед яких, як вчинити із засобами забезпечення кримінального провадження. Розгляд кримінального провадження закінчено. Із змісту клопотання, вбачається, що заставодавцю, не була повернута застава, дія якої припинена закінченням судового розгляду, у зв`язку з чим у нього виникло право до часу закінчення судового розгляду реалізувати право визначене КПК України на отримання суми внесених коштів.

Під час судового розгляду запобіжні заходи стосовно ОСОБА_1 не обиралися, внесена застава не була звернена в дохід держави.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань. Також, Європейський Суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

З врахуванням вище викладеного, слід прийти до висновку, що утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього, порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати своє право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Під час судового розгляду запобіжні заходи стосовно ОСОБА_1 не обиралися, внесена застава не була звернена в дохід держави.

Відтак, у зв`язку з припиненням дії запобіжного заходу, надходженням клопотання заставодавця про повернення застави, закінченням судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість повернення заявнику внесених ним в якості застави грошових коштів за підозрюваного ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання захисника Карпова С.О. слід задоволити.

Під час досудового розслідування, а саме огляду місця події 22 травня 2017 року та 18 травня 2017 року було вилучено пристрій травматичної дії «ПМР» калібру 9 мм ХК ТР №1150 та мисливську гладкоствольну зброю «Бекас 12 М Авто» калібру 12 КК №9988, власником яких, згідно дозволу №3805 на право зберігання та носіння пристрою травматичної дії «ПМР» калібру 9 мм ХК ТР №1150 та дозволу №1356 на право зберігання та носіння мисливської гладкоствольної зброї «Бекас 12 М Авто» калібру 12 КК №9988 з 2006 року є ОСОБА_1 .. Вище зазначені дозволи на зберігання та носіння зброї, анульовані інспектором відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Управління превентивної діяльності Головного Управління Національної Поліції в Запорізькій області ОСОБА_37 , на підставі висновку судово-психіатричної експертизи № 194 від 10 травня 2017 року у кримінальному провадженні за №12017250190000201 стосовно ОСОБА_1 ..

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, які полягають у проведенні судово-балістичних експертиз згідно рахунків: №1-000708 від 18 травня 2017 року на суму 593 грн. 22 коп., №1-000709 від 22 травня 2017 року на суму 593 грн. 22 коп., №1-000707 від 18 травня 2017 року на суму 593 грн. 22 коп.; судово-дактилоскопічної - №1-000879 від 21 квітня 2019 року на суму 1760 грн. 80 коп. не підлягають до стягнення, остільки відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта та проведення експертиз лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», судові витрати покладаються тільки на засуджених.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді: дактилокарти ОСОБА_1 у паперовому конверті прямокутної форми; слідів пальців рук, які містяться у сейф-пакеті МВС експертна служба №3055942 та дактилокарти ОСОБА_2 , упакованої до сейф-пакету МВС експертна служба №4020788; 4 слідів папілярних узорів; зразків пальців рук ОСОБА_1 ; зразків пальців рук ОСОБА_2 ; 12 слідів папілярних узорів; 5 слідів папілярних узорів; шматка марлі з нашаруванням рідини бурого кольору, змивів рідини бурого кольору, склянної попільнички, предмета схожого на ПМ з №ХКТЗ1150 з магазином до нього; 7 патронів на одну гільзу; вогнепальної зброї «Бекас 12 м – авто»; патронаш, 24 патронів 12 калібру; пістолету ПМР №ХКТЗ1150 і магазину до нього, 7 набоїв та 1 гільзи, які зберігаються у кімнаті речових доказів та кімнаті озброєння Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області слід знищити, як такі, що не представляють цінності, згідно до підстав передбачених ст.100 КПК України, а речові докази у виді: автомобіля марки «RENAULT SYMBOL” державний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія на прізвище ОСОБА_1 , посвідчення драйвера на прізвище ОСОБА_1 , 10 пластикових карт, свідоцтва агента футболістів на прізвище ОСОБА_1 , слід повернути, відповідно, їх власникам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , звільнивши їх від зобов`язань за зберігальними розписками.

Речові докази у виді анульованих дозволів на зброю №3805 та №1356 на ім`я ОСОБА_1 , які зберігаються у кімнаті речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області доцільно залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12017250190000201.

Керуючись ст.ст. 19,20,93 Кримінального Кодексу України, главою 39, ст.177, ст.182, ст.202, ст.392, ст.395, ст.513, ст.516 КПК України Кримінально-процесуального Кодексу України, суд, -

ухвалив :

у задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017250190000201, як стосовно особи, яка вчинила суспільно-небезпечні діяння, передбачені ч.3 ст.289 КК України, ч.4 ст.296 КК України, ч.2 ст.146 КК України – відмовити.

Кримінальне провадження №12017250190000201 з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила суспільно-небезпечні діяння, передбачені ч.3 ст.289 КК України, ч.4 ст.296 КК України, ч.2 ст.146 КК України закрити.

Клопотання захисника Карпова С.О. про скасування запобіжного заходу у виді застави та вирішення питання про повернення застави задовольнити.

Грошові кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Фаленки Фаленківського району Кіровської області Російської Федерації, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , згідно ухвали слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 24 березня 2017 року на розрахунковий рахунок №37312075003652 банк одержувач Державна Казначейська Служба України у м.Київ, МФО 820172, одержувач Територіальне Управління Державної Судової Адміністрації України в Черкаській області ЄДРПОУ 26261092, в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, згідно квитанції №0.0.733544691.1 від 24 березня 2017 року, повернути заставодавцю ОСОБА_36 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Речові докази у кримінальному провадженні у виді: дактилокарти ОСОБА_1 у паперовому конверті прямокутної форми; слідів пальців рук, які містяться у сейф-пакеті МВС експертна служба №3055942 та дактилокарти ОСОБА_2 , упакованої до сейф-пакету МВС експертна служба №4020788; 4 слідів папілярних узорів; зразків пальців рук ОСОБА_1 ; зразків пальців рук ОСОБА_2 ; 12 слідів папілярних узорів; 5 слідів папілярних узорів; шматка марлі з нашаруванням рідини бурого кольору, змивів рідини бурого кольору, склянної попільнички, предмета схожого на ПМ з №ХКТЗ1150 з магазином до нього; 7 патронів на одну гільзу; вогнепальної зброї «Бекас 12 м – авто»; патронаш, 24 патронів 12 калібру; пістолету ПМР №ХКТЗ1150 і магазину до нього, 7 набоїв та 1 гільзи, які зберігаються у кімнаті речових доказів та кімнаті озброєння Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області знищити, як такі, що не представляють цінності, згідно до підстав передбачених ст.100 КПК України, а речові докази у виді: автомобіля марки «RENAULT SYMBOL” державний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія на прізвище ОСОБА_1 , посвідчення драйвера на прізвище ОСОБА_1 , 10 пластикових карт, свідоцтва агента футболістів на прізвище ОСОБА_1 , повернути, відповідно, їх власникам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , звільнивши їх від зобов`язань за зберігальними розписками.

Речові докази у виді анульованих дозволів на зброю №3805 та №1356 на ім`я ОСОБА_1 , які зберігаються у кімнаті речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12017250190000201.

Цивільний позову у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні вважати такими, що не підлягають до відшкодування.

Копію ухвали суду направити потерпілим, для відому.

На ухвалу може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О. М. Савенко