Рішення № 86326148, 10.12.2019, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/849/19

провадження 2/527/497/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бутко В.В.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника неповнолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_3

розглядаючи в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу №527/849/19 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , за участю третьої особи: відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі- продажу від 08.04.2015 року позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Вказує, ОСОБА_3 , його колишня співмешканка, а ОСОБА_4 його дочка, які з ним з листопада 2017 року разом не проживають, однак згідно довідки про склад сім`ї зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1

Зазначає, що відповідачі з листопада 2017 року не проживають у будинку позивача, не сплачують комунальних платежів, в утриманні будинку участі не беруть, їх особисті речі в будинку відсутні.

Таким чином, відповідачі відсутні за місцем реєстрації понад один рік без поважних причин.

Просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, наполягали на їх задоволенні, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи,належним чином повідомлений в судове засідання не з`явився причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 08.04.2015 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Від спільних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Глобинського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 80.

Із довідки про реєстрацію місця проживання особи від 23.04.2019 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 , 1994 року народження, та донька позивача ОСОБА_4 , 2015 року народження, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 09.03.2019 року про що Глобинським районним відділом державної реєстрації актів цівільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зроблено відповідний актовий запис № 17, після шлюбу подружжя взяло прізвище « ОСОБА_3 »

За ОСОБА_3 не зареєстроване право власності на житло.

Статтею 47 Конституції України кожному гарантовано право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.

Відповідачі проживали у спірному будинку в якості членів сім`ї власника житлового будинку і набули право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.

Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач є власником спірного житлового будинку, квітня 2015 року відповідач ОСОБА_3 спільним побутом із позивачем не пов`язана, тому її право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 Сімейного кодексу України).

Згідноз ч.ч. 1, 2, 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

За змістом ч.2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У принципі 4 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією №1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, передбачено, що дитина має користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання й розвиток; із цією метою спеціальні догляд і охорона мають бути забезпечені дитині та її матері, зокрема належний допологовий та післяпологовий догляд. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.

Неповнолітня донька позивача не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт її не проживання у будинку не може бути безумовною підставою для визнання її такою, що втратила право користування зазначеним житлом, оскільки право користування житлом у дитини виникає на підставі факту її народження, а тому наведені позивачем умови проживання та ведення з ним спільного господарства на дитину не поширюються.

Відповідач ОСОБА_3 , мати дитини, не має свого житла та не зможе відповідно забезпечити реєстрацію своєї дитини на теперішній час, а тому в разі зняття дитини з реєстраційного обліку у спірному будинку, це тягне позбавлення можливості та права на реалізацію законних прав дитини, тобто це суперечить інтересам дитини.

Крім того слід звернути увагу, що до участі у справі не залучався орган опіки та піклування, який також не надавав свій висновок про втрату права користування зазначеним житлом малолітньої ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, відмовивши у позові в частині визнання таким, що втратила право користування житловим приміщенням, малолітня дитини позивача, ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 12-13, 19, 76-80, 141, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 29, 32, 321,391,406 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , за участю третьої особи: відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог в частині визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

Відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 яка дії в інтересах ОСОБА_4 2015 р.н. ( АДРЕСА_1 паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Треті особи: Відділ з питань державної реєстрації виконкому Глобинської міської ради Полтавської області (39000,Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 285, ЄДРПОУ 22547673).

Повний текст рішення виготовлено 13.12.2019 року.

Суддя А. В. Павлійчук