Рішення № 86322441, 05.12.2019, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/752/19

Номер провадження 2/585/438/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання – Ковган О.В.,

Справа № 585/752/19, провадження № 2/585/438/19

Позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача: ОСОБА_2 , який діє на підставі ордера серії СМ №13/01-19 від 31.01.2019 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4608,

Представник відповідача: Прокопенко ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності №8252-К-О від 29.12.2016

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду звернувся адвокат Коломієць Д.М., як представник позивача ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні старшого державного виконавця Роменського міськрайонного ВДВС Сітак Н.Ю. перебуває виконавче провадження № 53933388 від 15.05.2017 року щодо виконання виконавчого напису № 3788, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. від 14.09.2016 року, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг за кредитним договором у розмірі 75631 грн. 07 коп. Роменським міськрайонним судом Сумської області 08.06.2017 року постановлено ухвалу по справі № 585/2043/17 про обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України. 12.02.2019 року він (представник позивача) ознайомився з матеріалами справи № 585/2043/17 про обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України та в такий спосіб ознайомився з постановою про відкриття виконавчого провадження № 53933388 від 15.05.2017 року. При ознайомленні з матеріалами справи ним було встановлено, що виконавчий напис було видано з порушенням вимог актів законодавства України, а саме: при видачі виконавчого напису нотаріусу не було пред`явлено оригінал кредитного договору, оригінал квитанції, що підтверджує отримання відповідача коштів позивачем; період, за який стягуються кошти перевищує строк три роки; суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками, неустойкою не є безспірними. Отже, сам виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. З матеріалів, долучених до виконавчого напису, не вбачається, що виконавчий напис вчинено на кредитному договорі № SUXRRXO3270391 від 19.09.2007 року, на який є посилання у виконавчому написі від 14.09.2016 року. У виконавчому написі зазначено, що строк, за який провадиться стягнення з 19.09.2007 року по 27.07.2016 року. Тобто, стягнення проводиться за строк, який перевищує 8 років. Таким чином, нотаріус вчинив виконавчий напис за межами встановлених законодавством строків давності щодо стягнення заборгованості. Нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, зазначає, що стягненню підлягає пеня 56139 грн. 27 коп., штраф 500 грн. та 3577 грн. 67 коп., а долучені до виконавчого напису розрахунки відповідача носять суб`єктивний характер та не погоджувались з позивачем. В них не зазначена, яка сума коштів була надана позивачу у користування, відсоткова ставка, порядок нарахування та суми пені, штрафів. З долучених документів неможливо встановити безспірність заборгованості, що виникла у позивача. Відповідач при зверненні до нотаріуса не долучав, а нотаріус не перевірив наявність оригіналу кредитного договору, що підтверджується відсутністю його у документах, долучених до виконавчого напису. А тому, вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою № 1172 Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року та просить визнати указаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

23 квітня 2019 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшов відзив АТ КБ «Приватбанк», в якому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити . Свою позицію мотивує тим, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. 19.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та позивачем був укладений кредитний договір SUXRRXO3270391, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 3060 грн. зі сплатою відсотків за користування кредиту 12% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 16.09.2009. 14.09.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. був вчинений виконавчий напис №3788 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 75631, 07 грн. На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Роменського МВ ДВС Сітак Н.Ю. 15.05.2017 винесено постанову ВП №53933388 про відкриття виконавчого провадження Посилаючись на вимоги п.19 ст. 34, ст..ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», на положення глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вказує на те, що банком для видачі виконавчого напису нотаріусу було надано всі необхідні для цього документи, що підтверджують безспірність заборгованості і докази належного направлення позивачем письмової вимоги про усунення порушень таку вимогу було направлено позивачу 16.08.2016, строк усунення порушень було визначено у самій вимозі і лише після спливу цього строку банк звернувся до нотаріуса (а.с.90-94).

22 травня 2019 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він просить позов задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що у виконавчому написі зазначено, що строк за який проводиться стягнення з 19.09.2007 року по 27.07.2016 року. Укладений між сторонами кредитний договір діє до 16.09.2009 року. Виконавчий напис №3788 здійснено 14.09.2016. Отже строки стягнення виходять за межі трьох років з дня виникнення права вимоги. Крім того, ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень від відповідача не отримував. Наголошує на тому, що виконавчий напис вчинено на окремому бланку, а не на кредитному договорі.(а.с.106-108).

16 липня 2019 року від представника позивача адвоката Коломійця Д.М. надійшли додаткові пояснення до позовної заяви , в який зазначено, що в порушення вимог п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів в заяві про вчинення виконавчого напису банк просив вчинити виконавчий напис саме на копії кредитного договору SUXRRXO3270391від 19.09.2007, а також в додатках, доданих до вказаної заяви, банк зазначив про надання нотаріусу копії кредитного договору. До заяви додана зава позичальника, яка є частиною кредитного договору, відсутність інших складових кредитного договору, які би містили всі його істотні вимоги, вказує на наявність перешкод встановленню безспірності вимоги, як підстави вчинення виконавчого напису. Розрахунок заборгованості, наданий нотаріусу банком, не може вважатися випискою з рахунку боржника з відомостями, зазначеними у п. 2 Переліку. До того ж розрахунок заборгованості не містить строки погашення заборгованості з відміткою стягувача про її непогашення. З розрахунку вбачається, що банк нараховував відсотки на відсотки та пеню на пеню Строк дії договору визначено до 16.09.2009 року, а проценти нараховувались після закінчення указаного строку дії договору, що суперечить нормам ст.. 1048 ЦК України. Крім того, строки стягнення виходять за межі трьох років з дня виникнення права вимоги і з ОСОБА_1 в порушення норм ст.. 61 Конституції України стягнуто і штраф , і пеню, тобто застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність. Також вказав на те, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.. 88 Закону України «Про нотаріат») (а.с152-154).

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

05 березня 2019 року позовну заяву було залишено без руху (а.с.13).

20 березня 2019 року позивачем надіслано позовну заяву з усуненими недоліками (а.с.16-20).

21 березня 2019 року справу прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22 квітня 2019 року на 09 год. 30 хв (а.с.25).

21 червня 2019 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.199).

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задоволити. Вимогу про стягнення судових витрат не підтримав, просив залишити без розгляду(а.с.201).

Третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності, позиції щодо позовних вимог не висловлював (а.с. 38, 115, 131, 182, 192).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.09.2007 року ОСОБА_1 підписав заяву позичальника, відповідно до якої отримав кредит,отримавши кредитну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 500 грн. (а.с.44).

Згідно розрахунку заборгованості за договором SUXRRXO3270391від 19.09.2007, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 27.07.2016 останній має заборгованість в сумі 71553,40 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 710 грн., в т.ч. простроченої заборгованості за наданим кредитом у розмірі 710 грн., загального залишку заборгованості за процентами у розмірі 12023, 57 грн., в т.ч. залишку заборгованості за процентами, нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 12023, 57 грн., заборгованості з комісії в сумі 2680,56 грн., в т.ч. заборгованості за простроченою комісією в сумі 2680,56 грн., нарахованої пені – 56139,27 грн. та штрафів: фіксована частина – 500 грн., штраф(відсоток від суми заборгованості 3577,67 грн.(а.с.41-42).

В матеріалах справи є копія письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором SUXRRXO3270391від 19.09.2007, яка направлялась на адресу позивача банком. Дана письмова вимога не містить ні дати , ні номеру (а.с.42).

16.08.2016 року ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк» направляв листа, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень: приорітетних листів з оголошеною цінністю поданих в Поштомат ЦПЗ №1 ДД УДППЗ, квитанцією «Укрпошти» (а.с.46).

Згідно опису вкладення до цінного листа від 16.08.2016 року ОСОБА_1 направлялась претензія про наявність боргу від 02.08.2016 року (а.с.47).

14 вересня 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся із заявою до приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу Завалієва А.А., в якій банк просить вчинити виконавчий напис на копії Кредитного договору SUXRRXO3270391від 19.09.2007 для стягнення боргу частинами за вищевказаним кредитним договором, а саме: 75631,07 грн. з урахуванням: 710 грн. заборгованості за тілом кредиту, 12023,57 грн. заборгованості за відсотками, 2680, 56 грн. заборгованості з комісії, 56139,27 грн. заборгованості з пені, 500 грн. штрафу фіксована частина) 3577, 67 грн. заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості). Строк за який проводиться стягнення – 3234 днів, а саме: з 19.09.2007 року по 27.07.2016 року. До заяви банк додавав копії: кредитного договору, засвідченої виписки з особового рахунку боржника, вимоги про усунення порушень за кредитним договором, розрахункового документу про оплату послуг зв`язку, опису вкладення в цінний лист, установчих документів ПАТ КБ «Приватбанк», витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПАТ КБ «Приватбанк», довіреності та паспорту представника банку (а.с.40).

14 вересня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис № 3788 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором SUXRRXO3270391 від 19.09.2007 у розмірі 75631 грн.07 коп. Стягнення здійснено з 19 вересня 2007 року по 27 липня 2016 року (а. с. 5, 39).

15 травня 2017 року на підставі заяви представника ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2017 № 201610130475, після сплати необхідного авансового внеску в сумі 1512, 62 грн. старшим державним виконавцем Роменського міськрайонного ВДВС Сітак Н.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53933388 щодо виконання виконавчого напису № 3788, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. від 14.09.2016 року, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг за кредитним договором у розмірі 75631 грн.07 коп. (а. с. 6, 60, 61, 63).

15.05.2017 року державним виконавцем здійснено виклик боржника та проведено відповідні дії по виявленню його майна та доходів (а.с.65, 66, 67, 68, 73).

08 червня 2017 року ухвалою Роменського міськрайонного суду обмежено право виїзду ОСОБА_1 за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим написом № 3788, виданим 14.09.2016 року про стягнення боргу в сумі 75631 грн. 07 коп. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 7, 77).

04 липня 2017 року ухвалу направлено на виконання до Державної прикордонної служби України (а.с.78).

З листа заступника начальника Головного центру обробки спеціальної інформації від 07.08.2017 року за №20785, що на виконання указаної ухвали відомості щодо ОСОБА_1 про тимчасове обмеження його у праві виїзду з України введено до відповідної бази даних Державної прикордонної служби (а.с.81).

Відомості про право власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні (а.с.82).

В Пенсійному фонді України інформація щодо ОСОБА_1 відсутня (а.с.83).

27.12.2017 у ВП №53933388 старшим державним виконавцем Роменського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області Сітак Н.Ю. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с.85)

Норми права, застосовані судом:

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом «Про нотаріат» (далі - Закон), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року встановлено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, як то кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову виходячи з наступного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року.

На виконання ухвали Роменського міськрайонного суду від 21.03.2019 року приватним виконавцем Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було направлено на адресу суду документи, на підставі яких вчинено оспорюваний виконавчий напис.

Згідно додатку до заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про вчинення виконавчого напису до неї додано наступні документи: кредитний договір (копія), засвідчена виписка з особового рахунку за кредитним договором(копія), вимога про усунення порушень за кредитним договором (копія), розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв`язку(копія), опис вкладення в цінний лист (копія), установчі документи ПАТ КБ «Приватбанк» (копія), Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПАТ КБ «Приватбанк» (копія), довіреність представника банка (копія) та його паспорт (копія). Також до заяви приватним нотаріусом суду були направлені і копії документів з вищевказаного переліку.

Отже, серед доданих до заяви про вчинення виконавчого напису документів представник банку долучив копію кредитного договору, хоча відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року для вчинення виконавчого напису подається оригінал кредитного договору.

З розрахунку заборгованості за указаним кредитним договором, який банк подав нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не вбачається, коли ОСОБА_1 отримав кредит, в якій сумі, коли він зняв кредитні кошти з картки, що була йому видана, чи проводив погашення кредиту і які суми при цьому вносив, що позбавляє можливості визначити початок перебігу строку позовної давності. Крім того, згідно наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не сплачував ні проценти, ні пеню, ні комісію за користування кредитом починаючи з 19.09.2007, а заборгованість за кредитом виникла вже станом на 10.10.2007 . При цьому банк звернувся до нотаріуса із вказаною вище заявою лише 14.09.2016, тобто після спливу строку позовної давності.

З поданих банком документів нотаріусу протилежне не вбачається, а тому суд приходить до висновку, що у даному випадку при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріусом було порушено вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» , а саме заборгованість стягнута поза межами трьох років з дня виникнення права вимоги.

Крім того, ОСОБА_1 не погоджується з розміром заборгованості, вважає вимоги стягувача в цій частині неправомірними як з підстав самої суми заборгованості, так і з підстав спливу строків давності (загальної та спеціальної) за вимогами в повному обсязі, а також незгоден із застосуванням до нього подвійної цивільно-правової відповідальності (стягнення і пені, і штрафів).

Ні відповідачем, ні третьою особою не додано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом перевірялась безспірність заборгованості. Хоча безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що при вчиненні виконавчого напису від 14.09.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. порушено вимоги ст. 88 Закону та п.п. 3.1 п. 3 розділу ІІ глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, а саме вчинення нотаріальної дії з наявністю спору щодо заборгованості та її розміру, без врахування того, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, та не за повним переліком документів, за якими стягнення кредитної заборгованості проводиться у безспірному порядку .

Тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (ухвала Великої Палати Верховного Суду 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц), ОСОБА_1 , як споживач за позовом, пов`язаним з порушенням її прав звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача – ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис № 3788 від 14.09.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 75631 (сімдесят п`ять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 07 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача ОСОБА_2 , місцезнаходження : АДРЕСА_2 .

Відповідач: АТ КБ «ПриватБанк», місце знаходження: 01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Представник відповідача ОСОБА_4 Наталія ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, місце знаходження: 14000, Україна, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 16.

Повний текст рішення суду складено 12.12.2019.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова